Днями мій син повернувся зі школи геть засмучений. Я відразу почала розпитувати, що сталось. Він довго не зізнавався, а тоді показав диктант, який вони в школі писали. Я очам не повірила. Що за педагог таке коїть? І річ була не в тім, що син наробив помилок і отримав 7 балів. Все було значно гірше. Розлютив мене зміст написаного. Там був цілий листок з образливими висловами про м0скалів. Ось кілька:
“З м0скалем дружи, а камінь за пазухою держи…” або ж “Од чорта отхристишся, а від м0скаля не відмолишся.” Чи – “Гарний м0скаль – мертвий м0скаль”. Я коли все прочитала – не змогла стримати емоції.
– Та хто ж йому таке дозволив? Це жах!
Річ у тім, що мій тато росіянин, він з Воронежа, маму зустрів на Донеччині. Там я народилась і жила все життя. Донедавна. Три роки тому нам довелося покинути рідний дім і перебратися на Хмельниччину. Звикнути було доволі важко. І я мрію, що нам вдасться повернутися додому.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Тато мій повернувся до Росії й там вдруге одружився. В нас там чимало родичів і це чудові люди. Взагалі я не розумію, нащо зараз сіяти ненависть до усіх росіян, ця політика мені вкрай не подобається. Адже люди не винні, що в них таке жахливе керівництво.
От тому я й пояснюю синові, що є розумні і добрі росіяни, просто в них зараз важкі часи і вони змушені мовчати. Не хочу, аби дитина ненавиділа всю націю. Але вчитель в школі має інший погляд на це все.
Тепер ви розумієте, чому я з тим листком пішла розбиратись до директора.
– Як ви це поясните? – сказала я і кинула на стіл той диктант.
Він подивився і усміхнувся.
– А що такого? Доволі корисна контрольна!
– Чи ви здуріли. Нащо сіяти ворожнечу? У нас без того війна. Я не хочу, щоб син ненавидів усіх росіян!
– А дарма!
– Я буду скаржитися з цим у відділ освіти. У вас будуть серйозні проблеми!
Та він навіть не реагував. Я очікувала, що вчителя хоча б покарають. Але його навіть не викликали. От скажіть, як на таке реагувати? Думаєте нормально дітям нав’язувати ці ідеї?