Світлано, ти знову відсунулася, — Володимир простягнув руку через холодну порожнечу на ліжку. Його пальці торкнулися плеча дружини, і вона здригнулася, немов від удару струмом. — Я сплю, — пробурмотіла вона, натягуючи ковдру до підборіддя. Володя лежав, дивлячись у темряву. Третій тиждень поспіль. Третій тиждень вона відверталася, коли він намагався її обійняти. Третій тиждень відповідала односкладово. Третій тиждень між ними росла стіна мовчання і відчуження. Вранці він прокинувся від звуку вхідних дверей, що зачинялися. Світлана пішла на роботу, не розбудивши його, не поцілувавши на прощання. Навіть кави не залишила — раніше завжди варила на двох.
— Світлано, ти знову відсунулася, — Володимир простягнув руку через холодну порожнечу на ліжку. Його пальці торкнулися плеча дружини, і вона здригнулася, немов від удару струмом. — Я сплю, — пробурмотіла вона, натягуючи ковдру до підборіддя. Володя лежав, дивлячись у…
Read More
Ви повинні розлучитися! — випалила Світлана Георгіївна, ставлячи тарілку на стіл. В її голосі звучала безкомпромісність. Віталій завмер. Він витріщився на матір з таким виразом обличчя, ніби вона щойно зізналася, що вона інопланетянка.
— Ви повинні розлучитися! — випалила Світлана Георгіївна, ставлячи тарілку на стіл. В її голосі звучала безкомпромісність. Віталій завмер. Він витріщився на матір з таким виразом обличчя, ніби вона щойно зізналася, що вона інопланетянка. — Чого це?! — спитав він,…
Read More
Дружина поїхала у відрядження, дочка у батьків, а Володимир залишився сам. Якось навіть незвично. Дружина Марина рідко їздила кудись, але тут колега захворіла, довелося їй виконувати цю місію: якийсь там важливий договір у її фірмі не терпів зволікань. Це він якраз міг зрозуміти, сам не перший рік у бізнесі. Тому відвіз її в аеропорт і поїхав додому. Ну а по дорозі раптом згадав, що вечері у нього сьогодні немає. Марина поїхала, тому доведеться потурбуватися самому.
Дружина поїхала у відрядження, дочка у батьків, а Володимир залишився сам. Якось навіть незвично. Дружина Марина рідко їздила кудись, але тут колега захворіла, довелося їй виконувати цю місію: якийсь там важливий договір у її фірмі не терпів зволікань. Це він…
Read More
«Поки ти спала, я обрізала твоє довге волосся!» — заявила мені сестра чоловіка, яку ми пустили пожити… Перші два тижні Лєна нагадувала налякане кошеня, яке підібрали на вулиці. Вона говорила тихо, майже пошепки, здригалася від кожного різкого звуку й постійно дякувала — за тарілку супу, за чистий рушник, за те, що ми з Олегом взяли її пожити. — Я вам так зобов’язана, Анечко, — казала вона, притискаючи руки до грудей. — Якби не ви, я б просто пропала.
Перші два тижні Лєна нагадувала налякане кошеня, яке підібрали на вулиці. Вона говорила тихо, майже пошепки, здригалася від кожного різкого звуку й постійно дякувала — за тарілку супу, за чистий рушник, за те, що ми з Олегом взяли її пожити….
Read More
Знаєш що мамо, я більше тобі ні копійки не дам! – Оля втомилася йти не снідавши на роботу. – Я віддаю тобі гроші, але в хаті нема нічого! -А на що я повинна Світлану одягати? -Заробляй. Або чоловіка свого відправ на роботу. Грошей я тільки на квартплату даватиму. А все інше купуватиму тільки собі. І тільки спробуйте взяти. -Тоді геть з мого будинку!
Оля прийшла додому на сумна. -Ну, що за люди?! – думала вона. – Лізуть у її життя і на матір всяке говорять! Нехай вона не ідеальна мати – та іншої немає. У неї взагалі нікого немає. Батька рік тому не…
Read More
Тільки прощати ми тебе не збираємося. Іди. — Дочко… — Згадала, що я у тебе є?! — раптом вибухнула Віка і, побачивши, що на них озираються, знизила тон: — Ти образила мого нареченого! Ти вигнала мене з квартири! Відмовилася! Та ти знаєш, як ми з Павлом жили весь цей час?! — Все-таки «ми»? — задумливо посміхнулася мати. Віку мати одночасно захоплювала і дратувала. Після втрати коханого чоловіка Олена Михайлівна, залишившись з восьмирічною дочкою на руках, швидко взяла себе в руки. Десять років вона була домогосподаркою, а тепер дістала свій диплом бухгалтера, пройшла курси підвищення кваліфікації і влаштувалася на роботу в невелику фірму, там же вечорами вона мила підлоги. Через сім років вона вже в іншій компанії працювала головним бухгалтером з хорошим окладом.
— Тільки прощати ми тебе не збираємося. Іди. — Дочко… — Згадала, що я у тебе є?! — раптом вибухнула Віка і, побачивши, що на них озираються, знизила тон: — Ти образила мого нареченого! Ти вигнала мене з квартири! Відмовилася!…
Read More
Аріно, ти за квартиру заплатила? – крикнув із кухні чоловік Борис. – Мені вже господиня дзвонила! Я кинулася до чоловіка і кинула невдоволений погляд на нього. — Борь, ти ж обіцяв заплатити цього місяця? Він здивувався. — Правда? А я вже й забув. Усі гроші на нову гуму витратив. Аріш, давай цього місяця ти заплати, а я наступного!
Я кинулася до чоловіка і кинула невдоволений погляд на нього. — Борь, ти ж обіцяв заплатити цього місяця? Він здивувався. — Правда? А я вже й забув. Усі гроші на нову гуму витратив. Аріш, давай цього місяця ти заплати, а…
Read More
Від його одягу пахло новими парфумами, які, мабуть, подарувала дружина, інакше б він похвалився і розповів їй, як вибирав парфуми, він обожнював перетворювати кожну покупку на цілу історію. Ліда і сама любила ходити з ним по магазинах, Ярик був страшенно кумедним і примудрявся отримати знижку навіть у звичайному магазині одягу з помаранчевими цінниками.
Від його одягу пахло новими парфумами, які, мабуть, подарувала дружина, інакше б він похвалився і розповів їй, як вибирав парфуми, він обожнював перетворювати кожну покупку на цілу історію. Ліда і сама любила ходити з ним по магазинах, Ярик був страшенно…
Read More
Віра ходила з кута в кут по квартирі. Вона ніяк не могла повірити в те, що відбувається. Та й як можна повірити, що чоловік, з яким прожили п’ятнадцять років разом, пішов. — Йду. Люблю іншу. Вибач, – сказав він. Виявляється, і речі зібрав заздалегідь. Підготувався. І здогадувалася, що щось не те: затримувався на роботі, говорив про позапланові перевірки, зустрічі з друзями… Вона вірила. Вірніше, хотіла вірити. «Скільки днів минуло після його відходу? Три чи більше?» – намагаючись згадати, Віра міряла кроками кімнату. Вона дійшла до вікна, розвернулася і пішла назад, до дверей. Усього одинадцять кроків. Вона механічно їх рахувала щоразу. Жінка навіть не пам’ятала, коли їла востаннє.
Віра ходила з кута в кут по квартирі. Вона ніяк не могла повірити в те, що відбувається. Та й як можна повірити, що чоловік, з яким прожили п’ятнадцять років разом, пішов. — Йду. Люблю іншу. Вибач, – сказав він. Виявляється,…
Read More
Забудь про те, що маєш матір. Після весілля ти мене не турбуєш і вдаєш, що мене немає і ніколи не було. Так, і гроші на весілля я тобі не дам. Якщо не я обирала тобі дружину, то не платитиму за весь цей фарс.
– Забудь про те, що маєш матір. Після весілля ти мене не турбуєш і вдаєш, що мене немає і ніколи не було. Так, і гроші на весілля я тобі не дам. Якщо не я обирала тобі дружину, то не платитиму…
Read More