Я в вашу церкву освячувати кошики не піду! Немає там правди! – Я за голову схопилась, почувши це від свекрухи. Вже три роки в країні біда, а до людини досі нічого не дійшло. Тепер не знаю, що робити, адже якщо ми не підемо з мамою чоловіка – пересваримось остаточно.
Коли я вийшла заміж за Стаса відразу ж засмутилась через те, що його сім’я відвідує церкву московського патріархату. Та тоді мені вдалося переконати коханого – вінчатись вже в українській церкві. Згодом ми не часто порушували це питання. Торік не ходили святити…
Read More
Павле, ти ж не став прибиральником? — вистрілила Роза Йосипівна просто посеред ресторану. Сміх ковзнув по столах, як тоді в школі, коли його мама мила коридори і носила відра. Вчителька біології сиділа з гордо піднятим підборіддям і розглядала всіх, ніби на перевірці. Павло мовчки стиснув келих і підняв на неї очі. Вона чекала, що він знітиться і ковтне образу, як колись на її уроках. І знову при всіх — так, щоб запекло, щоб принизити, щоб нагадати про «місце». — Я займаюся будівництвом, — сказав він рівно. Роза Йосипівна одразу усміхнулась тим самим колючим ротом. — Будівельник, значить… Ну хоч якась професія, — прошипіла вона, не ховаючи презирства.
Разом зі мною навчався один хлопець, на ім’я Павло. Він був середнячком і обожнював математику. На олімпіадах з цього предмету він часто отримував призові місця. Його мама працювала прибиральницею у нашій школі. Спочатку це викликало насмішки в однокласників, але згодом…
Read More
«Візьміть хлопця в попутники, наш Захисник», — сказав поліцейський і вже записував мої номери. Я стисла кермо так, що побіліли пальці. «Дайте телефон когось із рідних», — додали вони зі смішком, ніби це звичайна формальність. Він підійшов повільно. Втомлені очі, рюкзак, термос у руці. І перше, що він сказав, було не «добрий день». — «Я чистенький… речей нема… рюкзак теж чистий». Мені стало соромно, але страх усе одно сидів у горлі. Три години він стояв край траси, бо ніхто не зупинявся. І йому треба було встигнути до вечора — будь-що.
Учора повертаючись від мами, по трасі Умань – Стрій мене зупинила поліція. Я спочатку подумала що це перевірка документів або щось подібне…. Але ні…. – Доброго дня, пані куди ви прямуєте? – Вітаю, додому. – Бачимо у вас номерні знаки…
Read More
Я зайшла додому на три години раніше — і завмерла в коридорі. На кухні вже був накритий стіл: свічки, шампанське, дві тарілки. Я навіть встигла подумати: «Невже він теж вирішив здивувати?» І тут із спальні прорізався жіночий сміх. За секунду в коридор вискочила незнайомка — в одному рушнику, з мокрим волоссям.
Це був День Валентина. Я давно хотіла внести в наше життя романтику. Чоловік постійно скаржився, що йому сумно. Та й полум’я між нами давно згасло. Тож я купила нову спокусливу сукню, дозволила доньці залишитися на ніч у подруги, а сама…
Read More
Після 5 років спільного життя, чоловік раптом зізнався, що покохав іншу. І я не влаштовувала скандалів. Давно відчувала, що між нами наче якась крига і непорозуміння. Однак, вирішила, що раз чоловік йде до іншої – то і нехай дітей забирає. А чого це я повинна про них думати скажіть, люди добрі? Він батько, має кошти – то хай і годує. Я не мати-зозуля, просто правильно вчинила в цій ситуації.
Після 5 років спільного життя, чоловік раптом зізнався Наді, що покохав іншу. Двоє близнюків 3-річного віку не бентежили казанову, який зібрався в нову сім’ю — адже серцю, як відомо, не накажеш. У повітрі повисла важка розмова про розлучення. Іногородня Надя…
Read More
Цього року я вперше привезла Педро в Україну на свята. Хотіла, аби чоловік відсвяткував Різдво та Новий Рік за нашими, українськими традиціями. Звісно, заздалегідь привезла доньці та онукам гостинці, продукти до столу, одяг, різні подарунки. Думала, що Педро також подарує щось гідне. Однак, коли побачила, що він привіз для моєї Олени та онуків – аж дар мови втратила! Господи, що про мене подумають потім родичі та сусіди! НЕ ВИСТАЧАЛО, АБИ ЗА МОГО ЧОЛОВІКА ТАКЕ ПЛІТКУВАЛИ!
Я працюю в Португалії вже добрих 10 років. Поїхала сюди на заробітки, бо зрозуміла, що в Україні мізерна зарплата. Тоді долар шалено підскочив, продукти та одяг подорожчали, а зарплату ніяк не підіймали. На щастя, мені пощастило одразу знайти гарну роботу…
Read More
Всі гості на весіллі бажали нам щастя, здоровʼя, діточок як на небі зірочок. Але тост моєї бабусі Магди вразив всіх. Я і сама декілька секунд стояла мовчки та не знала, що відповісти на таке побажання. А потім взагалі розплакалася, не дивлячись на макіяж, та побігла обіймати стареньку. Напевно, ці святі слова та настанови ще до скону памʼятатиму і внукам розповідатиму! Що було в побажанні – дивіться в першому коментарі ВПЕВНЕНІ, ЩО ВИ НЕ СТРИМАЄТЕ СЛІЗ!!!
Нещодавно я з коханим (вже чоловіком) Андрієм відгуляли весілля. Я так давно мріяла про білу сукню, фату, букет з розкішних троянд. Але спершу планам завадив той вірус, а потім війна. І от нарешті наша мрія здійснилася. Звісно, на весіллі були…
Read More
Тобі 50, ти колода у ліжку! А я молодий ще мужик, гуляти хочу – дорікав чоловік у спальні.. Я з Михайлом пройшла і вогонь, і воду, і мідні труби. Всяке траплялося в житті, але я завжди була поруч з ним. Ну а яка жінка зі мною не погодиться? Адже я щиро кохала Михайла. Однак, після 30 років шлюбу чоловік вирішив кардинально змінитися. То була п’ятниця, вечір. Я собі лежала на ліжку, дивилася фільм. Аж тут до кімнати заходить Михайло. Його слова довели мене до сліз!
Я з Михайлом пройшла і вогонь, і воду, і мідні труби. Всяке траплялося в житті, але я завжди була поруч з ним. Ну а яка жінка зі мною не погодиться? Адже я щиро кохала Михайла. Однак, після 30 років шлюбу…
Read More
– Сину, ти в тій хаті прописаний? Ти там господар? – Ні. Але яка різниця? – Ну дійсно, яка різниця. Давай я зараз тобі вишлю долярики та єврики, ти їм палац збудуєш, а потім тебе копняком під одне місце за ворота виставлять. Ми дуже сильно посварилися і Павло кинув слухавку. Звісно, я не збираюся вкладати гроші у чуже майно.
Я вже років 7 точно працюю закордоном. Їхала і до Польщі, і в Росію, в Німеччину. Зараз останні 3 роки я стабільно працюю в Італії хатньою робітницею. Сеньйори у мене дуже заможні люди, при грошах і платять, відповідно, досить добрі…
Read More
Мені 62, давно розлучена і дуже самотня. Та зустрічатись з ровесниками не хочу. Усі вони кволі та старі, лише доглядальницю собі шукають. Того я й відповіла на залицяння 49-річного Івана. Якби ж я знала, що йому насправді треба!
Зі своїм першим чоловіком я розлучилась багато років тому. Ох, і з’їв він мені печінки, довго оговтатись я не могла. Сидів без роботи, гроші мої пропивав, з хати все виносив. А я терпіла, бо ж син в нас зростав. А…
Read More