Ніколи я не була з мамою близькою. Вона якось не розуміла мене. В дитинстві зі своїми дівочими проблемами підійти до неї не могла, я була потрібна лише заради роботи. Ото щойно ходити почала – мене на город почали брати, а з 7 років я вже готувала й прибирала вдома.
Саме тому із радістю поїхала на навчання і заприсяглась, що до своїх дітей ставитимусь інакше. Так і вчинили, донька моя виросла прекрасною людиною, здобула гарну освіту і має чудову роботу. Раніше до мами я рідко їздила, та останні кілька років вона багато хворіє. Ще й батька не стало в 2020 році. От я й подумала, що може краще мені свою квартиру молодим залишити і до неньки перебратись. Однаково вона сама жити не зможе.
Та я вирішила, що спершу на пів року поїду на заробітки, аби хоч ремонт в сільській маминій хаті зробити. Попрацювала я цілий рік, мені подруга місцем поступилась. А тоді повернулась і вирішила за ремонт братися. Та щойно почала готувати хату – мама взялась мене повчати.
– А що це ти мої банки збираєш? Куди нестимеш?
– Мамо, треба гарно поприбирати, все зайве викинути, бо скоро майстри приїдуть.
– А я що тебе про це просила?
– Тобі не хочеться жити в гарних умовах? Мати нарешті вбиральню комфортабельну? Ванну?
– Я все життя без неї жила і нічого! І не чіпай мої речі. І взагалі – забирайся геть, як щось не подобається!
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Хай як я намагалась зробити порядки – все марно. лише сварилась з мамою щодня. А тоді якось сіла і донечці наскаржилась в розпачі.
– Мамо, але ж ти не мусиш це все терпіти!
– Як ні? Чому? Хто ж доглядатиме мою маму?
– Ти їй нічого не винна. Сама казала, що дитинство не було солодким і ти лише працювала.
– Але ж вона мене народила.
– Це був її вибір. Ти не просила народжуватись, а вона так вирішила і мала дбати про тебе. Хочеш, повертайся до нас, в свою квартиру. А хочеш, їдь в Італію. А якщо бабусі буде зле – нехай просить про допомогу!
Слова доньки примусили мене замислитися. Може й справді поїхати на кілька років до Італії і на власне житло заробити. А ви як гадаєте, винна я мамі чи ні? Що б ви на моєму місці робили?