Сім років тому я розлучилась зі своїм чоловіком. Діти наші давно виросли, щасливе майбутнє ми їм забезпечили, тому продовжувати жити з людиною, яку я не кохаю, сенсу більше не було.
Зараз мені 57, живу я у власній квартирі в центрі міста, маю пристойну зарплату, хороші заощадження і великі плани на майбутнє. Ніякого коханця собі після розлучення не знайшла, бо не розумію, навіщо воно мені вже треба. Самотньою я не почуваюсь, живу у своє задоволення.
Та Ніна, подруга моя найближча, ніяк із цим змиритись не могла. Переконувала постійно, що на старості краще з кимось триматись купи. Довго я не розуміла, до чого всі ці розмови, а потім вона показала мені фотографію якогось чоловіка. Йому десь 60, на вигляд ще нівроку, навіть зуби всі на місці… Але нащо воно мені?
– Тетяно, ти що, геть не розумієш нічого? – здивувалась моя подруга. – Дивись, який хороший чоловік! Побачив тебе десь у магазині і тепер забути не може. Це колега мій, хороша партія. У нього і бізнес власний, і будинок — якраз для тебе.
– Ніно, я тобі вже сто разів казала, що ні з ким я зустрічатись не хочу! У мене і так все є для щасливого життя. Нащо мені ще якийсь незрозумілий мужик під боком?
Але на побачення я все ж пішла. Вперше за сім років.
Знаєте, мені так сподобався Федір, що я навіть ні на секунду не пошкодувала про своє рішення! У житті він виявився ще симпатичнішим, ніж на фото. А які в нього манери… Будь-яка жінка буде у захваті від такого до себе ставлення.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.Так у нас закрутився роман: зустрічі, подарунки, квіти. Ми ніби обоє помолодшали років на 30!
Пішло все шкереберть, коли ми вирішили жити разом. Тоді вперше я й побачила його бізнес: кури, гуси, качки, корови, свині… І все це так смердить, що в мене і досі очі сльозяться! І якби ж тут були працівники, які б з хазяйством цим порались — то ще таке. Але ж Федір сам усе доглядав, та ще й мене до цієї справи намагався залучити!
Це вже переходить всі межі! Мабуть, наступного тижня ми розійдемось. Подумайте самі: я маю квартиру, хорошу роботу, чимало грошей. Я звикла доглядати за собою і виконувати всі свої забаганки. Хіба можу я проміняти таке життя на оці сільські краєвиди? Вставати о 5 ранку, щоб прибрати за коровою, нагодувати качок… Ні, це не для мене. Якщо Федір шукає собі не жінку, а безкоштовну робочу силу — він звернувся не за адресою.
Хоча чоловік він хороший…
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Треба дати чоловіку шанс чи одразу відмовити?