Я б хотіла розповісти історію, як дві дівчинки, що товаришували ще зі школи, продовжили спілкування і в дорослому житті. Дружили сім’ями, їздили в спільні подорожі. Однак це тоді буде вигадана історія і не про мене.
З Наталією ми познайомились ще в першому класі. Уявляєте, як нас посадила разом перша вчителька за одну парту, так ми і просиділи разом одинадцять років. Для мене це була справжня дружба. Довіряла Наталі всі свої секрети.
Ми разом обирали сукні на випускний в школі. Отім вступили в один і той же університет. Обрали ми одну спеціальність – філолог, так ще й з французької мови. Якось в нам була спільна лекція з групою з паралелі. Так вийшло, що Наталя запізнилась і сидіти мені довелось зі Славою. Це хлопець з паралельною групи. Теж навчається на філолога тільки вже з англійської мови.
Після лекція я познайомила його з Наталю і з того часу ми товаришували втрьох. Через деякий час зрозуміла, що Славік мені подобається. Певно, він теж щось відчув і почав віддалятись від нас. До кінця року ми майже припинили спілкуватись. Звісно, якщо бачились на спільних лекціях, то вітались, однак поза університетом наше спілкування звелось до нуля.
Коли ми вже майже закінчували другий курс, Славік підійшов до мене і сказав, що маємо серйозно поговорити.
– Я ще тоді зрозумів, що ти мені подобаєшся, однак ти постійно наголошувала на дружбі. То ж не став порушувати ці правила і вирішив віддалитись. Та зараз, коли ми вже не друзі, я хочу запросити тебе не побачення.
– Це дуже неочікувано, мені треба подумати. Я пізніше тобі напишу, добре? Твій номер же ж не змінився?
Ми попрощались і я поспішила порадитись з подругою, як вчинити. З одного боку хлопець мені подобався, а з іншого – вже стільки часу пройшло.
– Пам’ятаєш Славіка?
– Це того хлопця з паралелі?
– Так! Словом він запросив мене на побачення! І я не знаю йти чи ні.
– Ну ти сходи, до того ж він тобі подобається. А там вже розберешся.
Я бачила, що Наталя якось стала сумною після нашої розмови, та не надала усьому значення. Вирішила дослухатись поради подруги і піти таки на те побачення. Як то кажуть, хто не ризикує, той не п’є шампанського.
Після того побачення ми зі Славком почали зустрічатись. А в кінці третього курсу вже одружились. Звісно ж Наталя була подружкою нареченої на моєму весіллі. Взагалі знаєте, за стільки років, вона стала мені як рідна сестра. Помітила, що на весіллі Наталя багато приділяла уваги другу нареченого. Ще тоді сказала Славіку.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
– Дивись, відчуваю скоро у нас буде ще одне весілля.
– Все можливе.
Відгуляли весілля. На медовий місяць вирішили поїхати на море. Ну а чому б і ні? До речі Наталя з другом нареченого Андрієм теж полетіли з нами. Здавалось, що і у них все добре. Відпочили ми добре, але треба повертатись, бо там починається вже скоро останній навчальний рік.
Після випуску з університету ми зі Славком почали активно працювати, щоб швидше назбирати на власне житло. Жити з батьками я категорично відмовлялась. Вони і так допомогли нам з весіллям. Словом попрацювавши три роки, ми змогли назбирати на власне житло і покликали друзів на святкування новосілля. У Наталі з Андрієм вже п’ять років тривають стосунки, але щось вони не поспішають одружуватись.
– Наталю, а чого ви не одружуєтесь? Андрій не хоче робити пропозицію?
– Та ні, робив вже тричі! Просто я не впевнена, чи той він, з яким готова пов’язати життя. Поки придивляюсь.
– Дивись, щоб потім не стало пізно. Наталя якось дивно посміхнулась, але нічого не відповіла.
Через два роки після новосілля я дізналась, що вагітна. Поспішала додому, щоб повідомити радісну новину. Коли прийшла, побачила, що Наталя теж у нас. Подумала, що чудово, якраз і потенційна хрещена дізнається про вагітність. Коли ж я зайшла в спальну, то побачила, що Наталя і Славко лежать в ліжку і відпочивають після відомо чого.
– То он чого ти так довго не погоджувалась виходити заміж за Андрія? Тобі мого чоловіка треба було.
– Ну а чого ти хотіла? Думала забрала в мене коханого і я так просто це залишу?
– Що означає забрала? Я ж навіть не знала, що він тобі подобається.
– А звідки ти могла знати? Ти ж помічаєш тільки себе, і я маю весь час вислуховувати твоє ниття стосовно того чи іншого. Зате тепер отримала те, на що заслуговую.
Я мовчки пройшла до шафи, зібрала речі і повідомила все колишньому чоловікові.
– Документи на розлучення подам сама. І не розраховуйте, що отримаєте квартиру собі. Поділимо навпіл. Та, і ще. Будьте ласкаві, зробіть так, щоб я навіть не чула про вас більше.
Називається повідомила про вагітність. Та мене бентежило інше. Чому Наталя не сказала тоді, що їй подобається Славік? А то виходить так, що це я відбила в неї хлопця, а вона довгі роки виношувала помсту. Про дитину вирішила не казати Славі. Сама виховаю доньку чи сина. От правильно мама завжди казала, що єдина подружка – то твоя подушка. А я дурна, не слухала рідну людину.