Наша донька тиждень сиділа вдома, бо захворіла. Ще й садок зачинили на карантин. Тому ми з чоловіком чергувалися, день він вдома дистанційно працює, день я.
Моя мама закордоном, свекруха взагалі живе в іншій області. Тому ніхто, крім нас, не міг з донечкою посидіти.
Того дня була моя черга працювати. Але я не могла навіть зосередитися на роботі, весь час думала за Христинку. Тому вирішила зателефонувати до чоловіка.
Однак, Богдан довго не підіймав слухавку. Тільки на 5 раз відповіла Христинка:
– Сонечко, ти як? Все добре? А де тато?
– Тато спить з Машою.
– Тобто?
– Татусь заснув у спальні з Машею.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Ох, яка у мені буря емоцій вирувала. Як Богдан посмів привести коханку в нашу квартиру, коли ще й дитина вдома?
Викликала таксі та вже у машині уявляла, як тягатиму за волосся ту коханку, як роздряпаю нахабну пику Богдана, викину всі його речі через вікно.
Тремтячими руками відчиняю двері, показую донечці, аби мовчала та забігаю в спальню. Там хропів чоловік, швидко здираю з нього ковдру… А він сам!
– Де вона?
– Хто? Христина у вітальні, я їй мультики включив…
– Не бреши мені! Де вона?
– Хто?
– Машка!
– Яка Машка?
У кімнату забігає донечка і показує мені на… Кролицю у сукні, яка лежала на ліжку:
– Мама, ось Машка. Моя іграшка.
– То це… Вона?
– Так, моя Машка.
Чоловік одразу зрозумів, що трапилося та почав реготати аж до сліз:
– То ти мене приревнувала до іграшки дитячої?
– Ага, якби тобі сказали, що я сплю з якоюсь іграшкою типу Романом чи Василем. То що б ти зробив?
Ось так “жарт” донечки ледь не зруйнував нашу родину. Після того я старанно запам’ятала всі імена її іграшок та ляльок, щоб точно знати, з ким спить мій чоловік.
А Богдан розповів всім друзям та родичам про “коханку” Машку:
– Нехай я краще спатиму з іграшковими кролицями, ніж зі справжніми жінками!