Днями я дуже сильно посварився з дружиною і зараз вона погрожує мені розлученням. Річ у тім, що перед самими святами моя Люда приїхала з Італії. Там вона була шість років. Поїхала, аби нашій донечці допомогти, а ще у нас зробити ремонт. Я її підтримав.
За ці роки ми й справді в хаті все змінили. Я зробив ремонт, оновив техніку, облаштував двір. Дружина купила квартиру донечці, допомагала їй фінансово. А ще ми паралельно відкладали гроші на “чорний” день і безбідну пенсію.
Та так сталося, що нещодавно моя мама потрапила до лікарні. Їй була терміново потрібна операція. Тож я не спитав дозволу Люди, забрав гроші і видав їх за усі медичні послуги і препарати. Я не знав, як сказати Люді, вона ніколи не ладнала з моєю мамою, вони страшенно сварилися увесь час. Ненька так і не прийняла її, вважала, що я заслуговую на кращу дружину.
І ось перед святами Люда приїхала. Все було чудово, доки вона не вирішила перевірити гроші. Вона привезла ще трохи, хотіла докласти до всієї суми.
– А де гроші?
– Тут має бути щонайменше 24 тисячі євро.
– Та розійшлися. Сама знаєш, яке все дороге.
– Ти про що? Не розказуй. Де гроші?
– Добре, пробач, я мусив дати мамі на операцію. Я не міг її лишити.
– Що? Мамі? Без мого дозволу? Як ти міг?
– А що я мав робити?
– В тебе є брат ще. І вона могла дачу продати. Слухай, так не буде. Як ти негайно все не повернеш – я розлучусь. Це вже занадто. Я там гарую, а ви тут гроші роздаєте!
– Але це моя рідна мама!
– Мене це не хвилює! Вона все життя мене ненавиділа, не втрачала нагоди принизити. А я її лікувати маю тепер? Хай шукає гроші де хоче – мене не хвилює!
Ми посварились, та вона чітко висунула свої умови. Як далі бути – й гадки не маю. Та це все якось ненормально. Що мені робити?