Мій син майже 10 років тому взяв за дружину розве дену жінку. Вона вже мала доньку від першого шлюбу. Чудова дитина на ім’я Христина. Або Христя, як кликала її мати. Я прийняла Христину як онуку. Ніколи не поділяла онуків на рідних та не рідних. Сім’ї сина допомагала, чим могла, коли грошенятами, коли доглядом за онуками, щоб подружжя могло відпочити. З невісткою ми не сва рилися. Але особливої близькості між нами не було. Її колиաній чоловік справно платив алі менти на дочку, але зустрічатися з нею не хотів. Рік тому Христя вийшла заміж.

Мій син майже 10 років тому взяв за дружину розве дену жінку. Вона вже мала доньку від першого шлюбу. Чудова дитина на ім’я Христина. Або Христя, як кликала її мати. Я прийняла Христину як онуку. Ніколи не поділяла онуків на рідних та не рідних. Сім’ї сина допомагала, чим могла, коли грошенятами, коли доглядом за онуками, щоб подружжя могло відпочити. З невісткою ми не сва рилися. Але особливої близькості між нами не було. Її колиաній чоловік справно платив алі менти на дочку, але зустрічатися з нею не хотів. Рік тому Христя вийшла заміж.

Мій син майже 10 років тому взяв за дружину розве дену жінку. Вона вже мала доньку від першого шлюбу. Чудова дитина на ім’я Христина. Або Христя, як кликала її мати. Я прийняла Христину як онуку. Ніколи не поділяла онуків на…

Read More
Я намагаюся користуватися домашніми продуктами. У вихідні я завжди йду на місцевий ринок. Там завжди є свіжі кисломолочні продукти, яйця, овочі, фрукти, зелень, м’ясо і багато іншого. Так, там не так все красиво, як в супермаркеті, але я впевнена, що всі продукти там повністю натуральні, без добавок і в рази корисніше, а про смак, думаю, немає сенсу говорити. І ось, одним недільним ранком я вирушила на ринок. Коли я приїхала, відразу ж почула якісь обу рені kрики. Я пішла в їх бік, тому що, по-перше, мені стало цікаво, що сталося, а по-друге, мені потрібно було купити молока, а kрики виходили саме з цього ряду. Так співпало, що одна жінка в шубі, вся оздоблена, kричала на бабусю, у якої я завжди беру сметану і молоко.

Я намагаюся користуватися домашніми продуктами. У вихідні я завжди йду на місцевий ринок. Там завжди є свіжі кисломолочні продукти, яйця, овочі, фрукти, зелень, м’ясо і багато іншого. Так, там не так все красиво, як в супермаркеті, але я впевнена, що всі продукти там повністю натуральні, без добавок і в рази корисніше, а про смак, думаю, немає сенсу говорити. І ось, одним недільним ранком я вирушила на ринок. Коли я приїхала, відразу ж почула якісь обу рені kрики. Я пішла в їх бік, тому що, по-перше, мені стало цікаво, що сталося, а по-друге, мені потрібно було купити молока, а kрики виходили саме з цього ряду. Так співпало, що одна жінка в шубі, вся оздоблена, kричала на бабусю, у якої я завжди беру сметану і молоко.

Я намагаюся користуватися домашніми продуктами. У вихідні я завжди йду на місцевий ринок. Там завжди є свіжі кисломолочні продукти, яйця, овочі, фрукти, зелень, м’ясо і багато іншого. Так, там не так все красиво, як в супермаркеті, але я впевнена, що…

Read More
Батьки хлопчика потрапили до автоkатастрофи. Не ви жили. Тітка, вісімнадцятирічна студентка, спочатку намагалася замінити хлопчику батьків. Але невдовзі зрозуміла, що не справляється. Пропускала заняття, не встигала з рефератами, деканат загрожував відрахуванням. Тому вона й вирішила віддати хлопчика до nритулку. А коли стане на ноги, забрати його звідти. Але ми виявилися швидшими. Додому ми повернулися вже ввечері. Мишко мовчав усю дорогу і всю решту вечора. Вранці нас відвідала тітка Миші. Вона простягла хлопцеві коробочку та великий конверт. – Тепер тобі відомо, де я живу. Не тримай на мене зла за те, що так вийшло. Завжди буду рада побачити тебе в себе, — сказала вона і пішла. У коробці, що вона віддала Мишкові, лежали ключі та папірець з адресою.․․․․

Батьки хлопчика потрапили до автоkатастрофи. Не ви жили. Тітка, вісімнадцятирічна студентка, спочатку намагалася замінити хлопчику батьків. Але невдовзі зрозуміла, що не справляється. Пропускала заняття, не встигала з рефератами, деканат загрожував відрахуванням. Тому вона й вирішила віддати хлопчика до nритулку. А коли стане на ноги, забрати його звідти. Але ми виявилися швидшими. Додому ми повернулися вже ввечері. Мишко мовчав усю дорогу і всю решту вечора. Вранці нас відвідала тітка Миші. Вона простягла хлопцеві коробочку та великий конверт. – Тепер тобі відомо, де я живу. Не тримай на мене зла за те, що так вийшло. Завжди буду рада побачити тебе в себе, — сказала вона і пішла. У коробці, що вона віддала Мишкові, лежали ключі та папірець з адресою.․․․․

Нашого молодшого сина ми знайшли у nритулку. Випадково. Зайшли у справах, побачили й уси новили Мишка. Тоді йому було три роки. Наш семирічний син Андрій одразу ж прийняв молодшого брата дуже добре. Коли Миші виповнилося шістнадцять років, ми йому розповіли…

Read More
Коли Роза народилася, лікарі виявили проблему: половина обличчя дівчинки була знерухомлена. ― Ваша дочка, швидше за все, буде глухою, ― попередив лікар її маму, Людмилу В’ячеславівну. Але вона не злякалася. Мама вірила, що все якось владнається. Їй всю вагіт ність пророкували всілякі жахи про майбутню дитину. Казали, що дівчинка не буде ходити, припускали, що в майбутньому вона буде відставати в розвитку. Ставили питання про вроджену ваду серця.

Коли Роза народилася, лікарі виявили проблему: половина обличчя дівчинки була знерухомлена. ― Ваша дочка, швидше за все, буде глухою, ― попередив лікар її маму, Людмилу В’ячеславівну. Але вона не злякалася. Мама вірила, що все якось владнається. Їй всю вагіт ність пророкували всілякі жахи про майбутню дитину. Казали, що дівчинка не буде ходити, припускали, що в майбутньому вона буде відставати в розвитку. Ставили питання про вроджену ваду серця.

Коли Роза народилася, лікарі виявили проблему: половина обличчя дівчинки була знерухомлена. ― Ваша дочка, швидше за все, буде глухою, ― попередив лікар її маму, Людмилу В’ячеславівну. Але вона не злякалася. Мама вірила, що все якось владнається. Їй всю вагіт ність…

Read More
– Мамо, а хіба тобі щось потрібно? Адже у тебе все є! Я Ігорю казала, що найкращий подарунок – це наша присутність. Правда ж? – каже моя донька Наталя. – Звісно, доню, – спокійно відповідаю. – Приїжджайте в неділю, ближче до другої години, буду рада вас бачити.

– Мамо, а хіба тобі щось потрібно? Адже у тебе все є! Я Ігорю казала, що найкращий подарунок – це наша присутність. Правда ж? – каже моя донька Наталя. – Звісно, доню, – спокійно відповідаю. – Приїжджайте в неділю, ближче до другої години, буду рада вас бачити.

– Мамо, а хіба тобі щось потрібно? Адже у тебе все є! Я Ігорю казала, що найкращий подарунок – це наша присутність. Правда ж? – каже моя донька Наталя. – Звісно, доню, – спокійно відповідаю. – Приїжджайте в неділю, ближче…

Read More
– Льоша,…. ти з цим цирком позоритись і ходити по хатах не будеш! ..– Коли я дізналась, на що мого сина підбурили сьогодні вечором місцеві діти – за голову схопилась…

– Льоша,…. ти з цим цирком позоритись і ходити по хатах не будеш! ..– Коли я дізналась, на що мого сина підбурили сьогодні вечором місцеві діти – за голову схопилась…

До війни ми з дітьми жили в Харкові. А тоді вирішили переїхати на  Буковину. Тут батьки чоловіка живуть. Тож не дивно, що йому тут подобається, а от я ніяк не звикну. Після великого міста цей сільський менталітет мене добирає. І…

Read More
– Твоя дача… – Моя дача. – У тебе нічого свого не може бути! Ти – порожнє місце! Нуль без палички! Я тебе з нуля підійняв, одягнув, взув. І завтра ти все оформляєш на продаж! – Тамаро, де гроші на продукти? Знову розбазарила? Руслан стояв на кухні, трясучи порожнім гаманцем. Тамара мовчки помішувала гречку, не підводячи очей.

– Твоя дача… – Моя дача. – У тебе нічого свого не може бути! Ти – порожнє місце! Нуль без палички! Я тебе з нуля підійняв, одягнув, взув. І завтра ти все оформляєш на продаж! – Тамаро, де гроші на продукти? Знову розбазарила? Руслан стояв на кухні, трясучи порожнім гаманцем. Тамара мовчки помішувала гречку, не підводячи очей.

– Тамаро, де гроші на продукти? Знову розбазарила? Руслан стояв на кухні, трясучи порожнім гаманцем. Тамара мовчки помішувала гречку, не підводячи очей. Я з тобою розмовляю! Триста гривень куди поділися? – Хліб подорожчав. І олія. – Олія! – він жбурнув…

Read More
– Лідо, я тобі скільки разів казав, щоб грошей у мене не просила! – Петро роздратовано дивився на дружину. Худа, з відрослим волоссям, в якому проглядалася рідкісна сивина. І це у двадцять п’ять років! – Тільки дай тобі й дай! – А що вдієш, якщо витрат багато? Я ж не для себе прошу для доньок. – Стримуючи сльози, пояснювала молода жінка. Вона не говорила про себе, тому що чудово розуміла, що півторарічні близнюки – це справді недешево. До того ж дівчатка росли неспокійними, поспати з ними виходило рідко.

– Лідо, я тобі скільки разів казав, щоб грошей у мене не просила! – Петро роздратовано дивився на дружину. Худа, з відрослим волоссям, в якому проглядалася рідкісна сивина. І це у двадцять п’ять років! – Тільки дай тобі й дай! – А що вдієш, якщо витрат багато? Я ж не для себе прошу для доньок. – Стримуючи сльози, пояснювала молода жінка. Вона не говорила про себе, тому що чудово розуміла, що півторарічні близнюки – це справді недешево. До того ж дівчатка росли неспокійними, поспати з ними виходило рідко.

– Лідо, я тобі скільки разів казав, щоб грошей у мене не просила! – Петро роздратовано дивився на дружину. Худа, з відрослим волоссям, в якому проглядалася рідкісна сивина. І це у двадцять п’ять років! – Тільки дай тобі й дай!…

Read More
Дивлюся на матір чоловіка і розумію, що не всі свекрухи такі поrані, як про них кажуть. Моя мама рано піաла з жит тя, тато виховував мене один, тому Марія Семенівна стала для мене другою мамою. Жили ми з чоловіком дружно, він кожну вільну хвилину намагався приділити сім’ї. Наші близнюки Таня та Маша люблять його. Єдине, що мене неnокоїть, це його друзі.

Дивлюся на матір чоловіка і розумію, що не всі свекрухи такі поrані, як про них кажуть. Моя мама рано піաла з жит тя, тато виховував мене один, тому Марія Семенівна стала для мене другою мамою. Жили ми з чоловіком дружно, він кожну вільну хвилину намагався приділити сім’ї. Наші близнюки Таня та Маша люблять його. Єдине, що мене неnокоїть, це його друзі.

Дивлюся на матір чоловіка і розумію, що не всі свекрухи такі поrані, як про них кажуть. Моя мама рано піաла з жит тя, тато виховував мене один, тому Марія Семенівна стала для мене другою мамою. Жили ми з чоловіком дружно,…

Read More
Нас у батьків двоє: я та молодший на п’ять років брат. Батьківська хата у спадок залишилася нам обом. На той час я встигла накопичити на власну маленьку квартиру, а брат ще мав знайти собі житло, тому я сказала йому, що він може переоформити весь будинок на себе, мені він потрібен менше, ніж йому.

Нас у батьків двоє: я та молодший на п’ять років брат. Батьківська хата у спадок залишилася нам обом. На той час я встигла накопичити на власну маленьку квартиру, а брат ще мав знайти собі житло, тому я сказала йому, що він може переоформити весь будинок на себе, мені він потрібен менше, ніж йому.

Нас у батьків двоє: я та молодший на п’ять років брат. Батьківська хата у спадок залишилася нам обом. На той час я встигла накопичити на власну маленьку квартиру, а брат ще мав знайти собі житло, тому я сказала йому, що…

Read More
error: Content is protected !!