Я підмітала подвір’я, як біля воріт зупинилася автівка, а з неї вийшла дочка, зять і двійко моїх вже дорослих онуків. Я не бачила ніби й рідних мені людей десять років. – Як тільки дізналися де я живу, – подумала я про себе. – Дай Боже здоров’ячка, мамо! Хватить вже ображатися. Ми ж не чужі один одному. Ось, глянь, Остап копія ти, а Назарко чистий батько. Хіба ж ні? В одну мить мені хотілося їх всіх обійняти, але почуття, які я пережила з ними раніше, спливли на поверхню
Я підмітала подвір’я, як біля воріт зупинилася автівка, а з неї вийшла дочка, зять і двійко моїх вже дорослих онуків. Я не бачила ніби й рідних мені людей десять років. – Як тільки дізналися де я живу, – подумала я…
Read More
Я вчора ввечері вигулював свого собаку й натрапив на цю дивну річ.
Прихована інженерія електричних ізоляторів Те, що на перший погляд виглядало як звичайні скляні або порцелянові форми, насправді було високоспеціалізованими, ретельно спроєктованими бар’єрами між «сирою» електричною енергією та навколишнім світом. Ці непомітні компоненти — часто поза увагою тих, хто не вивчає…
Read More
— Ти віддав ключі своїй матері? Петре, все. Вважай, що у нас більше немає «ми». Я не наймалася жити у прохідному дворі й терпіти чужі порядки у своїй квартирі.
— Ти віддав ключі своїй матері? Петре, все. Вважай, що у нас більше немає «ми». Я не наймалася жити у прохідному дворі й терпіти чужі порядки у своїй квартирі. Ніна сказала це так спокійно, що сама собі не повірила. Зазвичай…
Read More
Приїхали його сини з дружинами, поховали. Стали речі розбирати, квартиру здати хотіли поки ще спадщину не оформили. Квартира хороша, хоч і не велике місто, а гроші за неї можна пристойні отримати. Навіть ремонт не потрібно робити, все чисто й гарно. Дружини вже раділи, і думали куди гроші витратити, на подорожі чи ще кудись.
Не стало Сергія Ігоровича… Приїхали його сини з дружинами, поховали. Стали речі розбирати, квартиру здати хотіли поки ще спадщину не оформили. Квартира хороша, хоч і не велике місто, а гроші за неї можна пристойні отримати. Навіть ремонт не потрібно робити,…
Read More
Вжe 4 piк вiйни a люди дoci cпepeчaютьcя – poбити вeciлля чи нi. Бo тaкi вaжкi чacи в Укpaїнi, a кoмycь лиш гyлянкa в гoлoвi, тaкi-cякi, нe poзyмiєтe, як мoжнa, нe нa чaci i тoмy пoдiбнe… Тo я вac cпитaю: a iншi пocлyги нa чaci? Мaнiкюp-пeдiкюp, cтpижки-зaчicки, флopиcти, pecтopaни, дeкopaцiї, кyльки-шмyльки, мaшини-лiмyзини i т.д… Нy цe вce, звичaйнo, нa чaci…
Чи треба святкувати весілля (або інше свято) під час війни? (мова йде про закордон, уточнюю) Це питання час від часу виринає в різних варіаціях у Фейсбуці за родинним стлом чи посто хтос десь на вулиці обговорює. І головне в цих…
Read More
Дoчкa i зять cкaзaли, щo в мoємy вiцi вжe нe дo кoxaння… Я бoялacя зiзнaтиcя їм, щo y нac iз Дмитpoм cepйoзнi cтocyнки. Aлe нa Нoвий piк виpiшилa вiдкpити пpaвдy – i нaтoмicть oтpимaлa дoкopи тa oбpaзи. Нeвжe я нe мaю пpaвa нa щacтя? Щo ви дyмaєтe пpo цe?
Я ніколи не думала, що в моєму житті трапиться таке. Уже понад 20 років жила самотньо. Чоловіка не стало, коли нашій дочці, Оленці, було всього 5 років. Спочатку просто намагалася триматися заради неї, а потім усе життя зосередилося на тому,…
Read More
Дo 38 тaк i нe зycтpiлa cвoгo кoxaнoгo. Тoмy вжe звepтaлacя нaвiть дo бpaтa: – Івaнe, мoжe, в тeбe є якийcь caмoтнiй i дyжe xopoший дpyг? – Є, Гaлинкo! Я вac пoзнaйoмлю. Пoвip мeнi, кpaщoгo чoлoвiкa тoбi нe знaйти. Кoли я впepшe йoгo пoбaчилa, мaлo нe poзплaкaлacя. Вiктop зoвнi мeнi зoвciм нe cпoдoбaвcя: вeликi вyxa, дpiбнeнькi oчi, нaxмypeнi бpoви…
Ти геть розум втратила? Навіщо тобі такий негідник? Хіба з такими чоловіками сім’ю створюють?! – так сказала мені мама, коли я повідомила їй, що зібралася заміж за Дмитра. Я знала, що він ще той гуляка: і випити любить, і в гарній компанії…
Read More
— Так, я купила квартиру, але нікого до себе пожити я не пущу, не просіть — осадила матір Ксюша.
— Так, я купила квартиру, але нікого до себе пожити я не пущу, не просіть — осадила матір Ксюша. — Ну що, доню, ось і збулася твоя мрія! — Тамара Павлівна обвела рукою гулкий пустий простір, де пахло свіжою штукатуркою…
Read More
Дверцята поштової скриньки ще гойдалися, коли пані Бондаренко нахилилася через живопліт і сказала так буденно, ніби говорила про погоду:— Ваші батьки, мабуть, спокійно сплять, коли знають, що цей дім повністю їхній. сусідка випадково кинула фразу, що будинок давно виплачений.На мить я усміхнулася, бо подумала, що вона має на увазі колись. У майбутньому. того ж вечора… я знайшла документи які привели мене прямо до моєї сестри, її заручин у закритому клубі й мікрофона, який вони дарма дали мені в руки.
Мене звати Тетяна Литвиненко. Мені тридцять два роки. Вісім років я платила батькам 60 000 гривень на місяць за кімнату в цокольному поверсі їхнього будинку під Києвом. Вони казали, що це справедливо, що така ціна на ринку, що родині треба…
Read More
Не стало Сергія Ігоровича… Приїхали його сини з дружинами, поховали. Стали речі розбирати, квартиру здати хотіли поки ще спадщину не оформили. Квартира хороша, хоч і не велике місто, а гроші за неї можна пристойні отримати. Навіть ремонт не потрібно робити, все чисто й гарно. Дружини вже раділи, і думали куди гроші витратити, на подорожі чи ще кудись. Дружина старшого хотіла відпочити на Мальдівах. Друга хотіла прикрас. Вони вже потирали обидві руки і ділилися своїми планами, як раптом у двері подзвонили. – А ви чого тут?! – тільки й запитали сини, коли відкрили двері.
Не стало Сергія Ігоровича… Приїхали його сини з дружинами, поховали. Стали речі розбирати, квартиру здати хотіли поки ще спадщину не оформили. Квартира хороша, хоч і не велике місто, а гроші за неї можна пристойні отримати. Навіть ремонт не потрібно робити,…
Read More