Я почуваюсь жахливою людиною. Хоча ніколи такого не хотів. Мені 32 роки. Маю дружину і двох дітей. У 2017 році я підписав контракт і пішов на службу. До того працював тренером з панкратіону і підробляв в охоронній службі.
Тоді в нас з Катрею був лише старший син. Я хотів більше заробляти, ми планували стати в чергу на землю під забудову. А вдома роботи нормальної не було, і перспектив також.
Спочатку було дуже важко. Життя цілком змінилося. Я рідко приїжджав додому і дуже сумував. Та відпустки все ж мав. Минуло три роки та Катя знову завагітніла. У нас народилась донька.
І наче все складалось чудово. Я досить непогано заробляв. Та однаково почувався самотнім. А тоді я дістав поранення і потрапив до госпіталю в Дніпрі. Дружина хотіла до мене приїхати, та доньці лише рочок був і я вмовив Катю залишитися з дітьми.
Саме в Дніпрі я познайомився з Тетяною. Вона провідувала свого брата, він лежав разом зі мною в палаті. Ми почали спілкуватись. Згодом виявилось, що їхня сім’я переїхала з Лисичанська до Дніпра, потім її брата мобілізували.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Якось так сталося, що ми з Танею почали спілкуватися. Вона приходила дедалі частіше, навіть коли її родича перевели в центр реабілітації. Я самий не знаю як, але між нами спалахнули почуття. Таня не могла не сподобатись, їй 23 роки, молода і гарна. Навіть коли мене виписали наші стосунки не припинились. Щойно мені давали вихідні – я їхав до коханої. Так тривало кілька років.
Дружина нічого не підозрювала. Та вона все випитувала, коли я приїду, а я вигадував, що відпустки не дають. Грошей додому теж став менше висилати, адже мав щось коханій дарувати, та й квіти зараз дорогі. Але нещодавно Таня висунула ультиматум:
– Як ти не розлучишся – мене більше не побачиш. Я не хочу бути коханкою!
– Але ж в мене діти! Зрозумій!
– Я теж можу народити.
Ось вже кілька місяців я не знаю, що робити. Щиро кохаю Таню, з нею я почуваюсь краще. Та побратими кажуть, що шлюб їй потрібен лише заради грошей. Мовляв, зараз чимало жінок, котрі зваблюють військових навмисно. Тож як бути? Чи варто жертвувати шлюбом заради кохання? Чи пробачать мені діти, коли виростуть?
