Моя невістка на дев’ятому місяці вагітності. Я розповіла їй про нашу сімейну традицію називати хлопчиків іменем дідуся. Однак Олена як вскочила і таке заявила, що мені ледь серце не зупинилося!
Невже вона хоче зруйнувати нашу традицію? Я цього не допущу та не переживу!
Стосунки з невісткою у мене завжди були непогані, я навіть її любила. Інколи бували суперечки, але ми скоро мирилися та забували про сварку.
Потім син з Оленою повідомили нам, що чекають на дитину, а коли я дізналась про те, що це ще й буде хлопчик, то щастю моєму не було меж! Хотілося стрибати від радості.
Тепер, коли Олена вже на 9 місяці вагітності й от-от народиться наш онучок, я розповіла їй про нашу традицію, адже про ім‘я для нього вже варто подумати.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
⁃ Олено, онука треба назвати іменем дідуся – Григорій. Така в нас є традиція, Іван розповідав тобі — запитувала я невістку.
⁃ Який Григорій? Ви смієтеся? Ні за що так не назву свого сина! Я його мама і я сама придумаю як називатиму його — заявила вона у відповідь.
Ця інформація мене ошелешила! Як це вона не буде так називати онука? Це просто навіть не обговорюється, бо така у нас є традиція!! Ну й нахаба! Каже, що вона мама і має право, так я бабуся і також маю право!
Тоді я вирішила, що вчиню по-іншому. Поговорила я з сином про це і сказала, щоб він пояснив своїй дружині, що традицій не можна порушувати. Та він так пояснював, що посварився і Олена заявила, що після пологового поїде до своїх батьків.
Для мене шок, адже як назвуть нашого спадкоємця та продовжувача роду? Для мене це важливо ! Я не знаю, що мені робити та як достукатися до невістки? Я не можу не втручатися, бо сама виховала сина й маю право цікавитись його життям та його сім’єю.
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.