— Які у вас плани? — Аліна поблажливо посміхнулася. — Огірки? Бур’яни? Тату, не сміши. Ви все одно на дачі сидите, вам яка різниця — сидіти вдвох чи з онуками? Заразом й поспілкуєтеся, ви ж завжди скаржитеся, що рідко дітей бачите. Ось вам — ексклюзив на чотири дні. Радійте. Валентина тихо схлипнула. Артем і Софія, відчувши напругу дорослих, замовкли й притиснулися до бабусі.
— Тату, відчиняй ворота, ми не збираємося тут стояти до вечора! — дзвінкий, незвично різкий голос Аліни розрізав ранкову тишу дачного селища. Я відклав шуруповерт і витер піт з чола. Серце радісно забилося. Ми з Валентиною чекали на цей день…
Читати далі