Ольга сиділа в переговорній кімнаті, дивлячись на лист із пропозицією про підвищення, і не могла повірити в те, що відбувається. Всього годину тому генеральний директор Сергій Миколайович особисто запросив її до себе й оголосив, що керівництво компанії бачить у ній…

— …так що завтра йдемо купувати квитки! Уявляєш, мам? Нарешті! Прямі, аж до самого океану, — голос Віки дзвенів від непідробного щастя. Вона поставила на стіл коробку з тістечками з улюбленої кондитерської матері — маленький ритуальний дар, покликаний пом’якшити новину…

Місяць тому у моїх батьків було свято – 20 років подружнього життя. Приїхали бабуся з дідусем, тітка з Києва. Ми замовили розкішний ресторан, фотографа, живу музику. І кожен гість казав одне й те саме: – Залишайтеся такими ж щасливими та закоханими!…

Моя мама нещодавно таке вчудила, що я досі відійти не можу. Думала, що в 60-річних людей вже клепка в голові на своє місце стає, але де ж там! Уявіть собі, ще й року не пройшло з того моменту, як татко…

Раніше я для свекрухи була зміюкою та ледацюгою. А зараз стала святою людиною, ледь не щодня до мене телефонує та пробачення просить. Однак, я не вірю в її слова ні каплі. Хочу сказати лиш одне “так вам і треба! Пожинайте…

В школі я працюю вже десять років, викладаю історію України та надзвичайно люблю цей предмет. Вважаю, що саме знання історії може врятувати нас. Тому я запропонувала щодня проводити у школі патріотичні хвилинки. На початку першого уроку в школі лунає Гімн…

Останні два роки перевернули моє життя. До цього я жила, як і всі, в маленькому місті з чоловіком і донечкою. Ми ніколи не були заможними, та нам всього вистачало. Дмитро працював на фірмі, я вчителювала, ще й репетиторство мала. А…

 Олю, я тут із мамою говорив… Вона наступного тижня приїде, у четвер. На пару днів, — Ігор вимовив це нарочито недбало, помішуючи давно охололий чай у своїй чашці. Він не дивився на дружину, його погляд був прикутий до маленького виру,…

— Де моя мати? Питання впало в простір кімнати, як камінь у стоячу воду. Лариса не стала знімати пальто, навіть не причинила за собою вхідні двері. Вона стояла на порозі, і холодне повітря зі сходової клітки змішувалося із затхлою теплотою…

Даша почула голос чоловіка крізь шелест листя. Плетений кошик із підберезниками та рудими опеньками стояв поруч із її гумовими чоботами. Вона завмерла за широким стовбуром старої осики й прислухалася до розмови. — Квартиру винайняв, усе як домовлялися, — говорив Віктор.…