Їду сьогодні в маршрутці. На зупинці заходять двоє діток … Підходить хлопчик розрахуватися за проїзд, а водій запитує, скільки йому років? 9 – відповів він. A сестрі? 15 – відповів хлопчина. І тут водій каже …Сказати що я в шоці,…
Read MoreКатегорія: БЛОГИ
Мені 44 роки. Я живу одна, дітей не маю, заміжня я ніколи не була Зараз мені 44. Я живу одна, у мене немає дітей, та й заміжньою я ніколи не була. Якось не склалося. А мої батьки живуть в іншому місті. Я їм дзвоню раз в тиждень і їжджу до них один або два рази на рік. Рідних сестер і братів у мене немає. Друзів і подруг теж.
Мені 44 роки. Я живу одна, дітей не маю, заміжня я ніколи не була Зараз мені 44. Я живу одна, у мене немає дітей, та й заміжньою я ніколи не була. Якось не склалося. А мої батьки живуть в іншому…
Read More
Надя помітила свого чоловіка. Він ніс красивий букет до лікарні. Однак, оминув її стороною та підійшов до незнайомої жінки. Вона не розуміла, що взагалі відбувається, поки не сталося дещо жахливе….
– Надю, приїжджай терміново, батька до лікарні забрали. Йому погано стало, за серце вхопився і впав! – плакала мама у слухавку. Надія кулею підірвалася з ліжка, одягла те, що під руку попало та швидко побігла до машини. Останніми місяцями її…
Read More
Останній рік ми з жінкою жили не як пара, а просто сусіди. Все змінилося, коли діти поїхали на навчання – от тоді і зрозумів, що ніколи не кохав Віру. Та і крім дітей, що у нас спільного? Ні хобі, ні друзів, навіть музики нема. От мені чесно соромно за жінку, як господиня вона нікудишня, ніби розлінилася. І от місяць тому я пішов у магазин, аби купити нові снасті чи просто ж глянути на асортимент. Заходжу – і ледь від краси не сліпну. За прилавком стоїть така молода дівчина та мило посміхається. Прочитав на бейджику “Оля”…
Останній рік ми з жінкою жили не як пара, а просто сусіди. Коли ще діти жили з нами на квартирі, то здавалося, що ми одна дружня родина. Разом ходили у парк на прогулянку, на улюблену піцу в кафе чи просто…
Read More
Про цього лікаря знало не одне місто. Він був чудовим спеціалістом з онкології. Якось за проведення важкої операції його вирішили нагородити премією. Але туди потрібно було летіти. Літак злетів, але з певних причин через годину аварійно приземлився у найближчому аеропорті. Лікарю довелося орендувати авто, щоб потрапити у потрібне місце. Дорогою туди почалась сильна злива, вітер зривав гілки дерев і кидав об лобове скло. Інтернет зник, навігатор не працював. Потім лікар зрозумів, що заблукав через невірний поворот. Кружляючи дві години, він відчув нестерпний голод і страшенну стому, тому вирішив пошукати хоч якесь місце аби відпочити. Нарешті на горизонті показався невеликий будинок. В іншому випадку він би не йшов туди, але його зневіра перемогла. Вирішив таки вийти з машини й постукати у двері. За мить їх відчинила вродлива жінка.
Про цього лікаря знало не одне місто. Він був чудовим спеціалістом з онкології. Якось за проведення важкої операції його вирішили нагородити премією. Але туди потрібно було летіти. Літак злетів, але з певних причин через годину аварійно приземлився у найближчому аеропорті. Лікарю довелося…
Read More
Мамо, тобі не здається, що в 72 роки таке витворяти – то вже занадто! – Коли ненька повідомила мені про свої плани – я вухам своїм не повірила. Розумію, що життя коротке і всіляке таке, але всьому має межа бути. Врешті, що ж люди скажуть?
Останнім часом з моєю мамою щось коїться. А почалось все два роки тому, коли не стало тата. В нього раптово стався інсульт. Ненька дуже важко все те пережила, батько був хорошою людиною і дуже дбайливим чоловіком. Мама жила, як у…
Read More
– Чого це ви сюди пускаєте цих говорящіх? Не соромно? Це ж Франківщина! – Роки я мріяв відвезти дітей на Буковель, і ось нарешті отримав відпустку на фронті і зробив синам сюрприз. Та такого розчарування ще не відчував. І не ціни мене налякали, повірте…
Вперше за два роки мені вдалося отримати відпустку. Давно обіцяв дітям, що відвезу їх на Буковель. Мене мобілізували два роки тому. Я ніколи не уникав служби, медкомісію давно пройшов. Та бути далеко від дружини й моїх хлопців виявилось зовсім не…
Read More
Не знаю, як пережити горе. Мені встромили ножа в спину найрідніші люди. Навіть розповідати це соромно. А почалось все ще давно…
Торік мені виповнилося 44 роки. Ще наче й молода, але вже й ні. Жила з другим чоловіком. З першим розлучилась ще після народження донечки. Тоді зовсім юна була, всього 21 рік. Але те, що мала Ганнусю — мене дуже тішило….
Read More
Додому Марія повернулася зашвидко та ще й дверима не гупнула, як завжди. Зустрічати її ніхто не вийшов. Адже чоловік у цю мить був зосереджений на іншому…
Мрія дивилася у воду, трохи перехилившись через поручні моста. Довкола метушилися люди і грала музика. Життя вирувало. Однак, Марії було не до веселощів. На душі один тільки смуток. Сьогодні у неї з чоловіком річниця весілля. Марія добре про це пам’ятала….
Read More
Свекруха аж дар мови втратила, коли почула мою пропозицію: -Мамо, я вас люблю і ціную. Але, будь ласка, забирайте речі та провалюйте на вокзал. Хочете мене судіть, але терпіти таке нахабство я більше не могла…
У мого чоловіка не робота, а суцільні відрядження по Україні. Тому його досить часто нема вдома. А я в декретній відпустці, нашому синочку тільки рік та 2 місяці. І я терпіти не можу ці періоди відряджень. Ні, не через те,…
Read More