“Та хто на тебе навіть гляне? Кому ти будеш потрібна!”- ось так попрощався колишній чоловік Олексій, коли збирав речі з моєї квартири.  Дійсно, тоді я не виглядала, як красива та привабливо жінка. Та і не сподівалася, що на мене хтось ще погляне.  Однак, не думала, що згодом моє життя круто зміниться. Чесно, я навіть дякую колишньому за такі “напутні слова”.

“Та хто на тебе навіть гляне? Кому ти будеш потрібна!”- ось так попрощався колишній чоловік Олексій, коли збирав речі з моєї квартири. Дійсно, тоді я не виглядала, як красива та привабливо жінка. Та і не сподівалася, що на мене хтось ще погляне. Однак, не думала, що згодом моє життя круто зміниться. Чесно, я навіть дякую колишньому за такі “напутні слова”.

“Та хто на тебе навіть гляне? Кому ти будеш потрібна!”- ось так попрощався колишній чоловік Олексій, коли збирав речі з моєї квартири. З Олексієм я прожила 30 років. Думала, що то єдиний чоловік на все життя, що ми разом будемо…

Read More
Свекруха лютує, скандалить та дуже ображається. Бо, бачте, ми бабусі платимо за те, що вона з онуком сидить. А самі їй ні копійки за це давати не хочемо! На це є дуже вагомі причини.

Свекруха лютує, скандалить та дуже ображається. Бо, бачте, ми бабусі платимо за те, що вона з онуком сидить. А самі їй ні копійки за це давати не хочемо! На це є дуже вагомі причини.

Свекруха вже який місяць лютує та щовечора зі мною скандалить. Бо, бачте, моя бабуся за гроші няньчить онука Славка. Однак, я вважаю, що це нормальна штука і так повинні робити всі родини. Отож, у грудні я народила Славіка. Це ж…

Read More
1 січня чоловік довго спав після гуляння, а я в цей час тихенько збирала свої речі. А вирішила я це саме під час свята. Хоча ще вчора ми планували дитину і мріяли про спільне майбутнє. Сподіваюсь, ви мене не будете засуджувати. Скажіть, а що б ви робили на моєму місці?

1 січня чоловік довго спав після гуляння, а я в цей час тихенько збирала свої речі. А вирішила я це саме під час свята. Хоча ще вчора ми планували дитину і мріяли про спільне майбутнє. Сподіваюсь, ви мене не будете засуджувати. Скажіть, а що б ви робили на моєму місці?

Зі своїм Дмитром я у шлюбі вже три роки. Дітей поки немає, та я вже давно їх хочу. А чоловік не надто цим переймається. Суттєвих проблем зі здоров’ям ні в кого з нас нема, тож лікарі виписали мені певні препарати,…

Read More
Дмитро, та що з тобою сталося? З якого дива ти маєш йти з сім’ї? – Бо я тебе не кохаю і ніколи не кохав. – Що? Ти жартуєш? Я нічого не розумію…

Дмитро, та що з тобою сталося? З якого дива ти маєш йти з сім’ї? – Бо я тебе не кохаю і ніколи не кохав. – Що? Ти жартуєш? Я нічого не розумію…

Я ніколи не любив свою дружину, хоч сотню разів їй про це казав. Її провини у тому не було – жили ми гарно. Вона ніколи не сварилася зі мною, не пиляла – була доброю і лагідною. Одна біда в стосунках…

Read More
Мамо, ну як же так? У мене звіти, кінець кварталу, завал на роботі просто жахливий. Діти хворіють. Я забіжу, коли зможу, мамо. Зараз лікарю зателефоную, уточню, що тобі потрібне. Може, грошей закинути? Гроші. Знову гроші… – Не треба грошей, Олю, – прошепотіла Валентина, – краще приїжджай.

Мамо, ну як же так? У мене звіти, кінець кварталу, завал на роботі просто жахливий. Діти хворіють. Я забіжу, коли зможу, мамо. Зараз лікарю зателефоную, уточню, що тобі потрібне. Може, грошей закинути? Гроші. Знову гроші… – Не треба грошей, Олю, – прошепотіла Валентина, – краще приїжджай.

Валентина лежала нерухомо і слухала, як цокає годинник на тумбочці у сусідки. Тік-так. Тік-так. Кожен звук повільно, методично і безжально нагадував їй про те, що скоро все закінчиться. За вікном стояв вересень. Сіре небо зливалося з сірою стіною протилежного корпусу….

Read More
— Мамо, ну всяке буває. Не переживай так. Я батька теж люблю. Але раз він так поводиться з тобою, то і нехай йде. Проживемо. Я вже не маленький, дванадцять років все-таки… У мене самого все з рук валиться, засмутився я сильно, звичайно… — Тому й уроки не робиш? — Ну так… Мені сумно. І прикро. Мій батько і таке робить…

— Мамо, ну всяке буває. Не переживай так. Я батька теж люблю. Але раз він так поводиться з тобою, то і нехай йде. Проживемо. Я вже не маленький, дванадцять років все-таки… У мене самого все з рук валиться, засмутився я сильно, звичайно… — Тому й уроки не робиш? — Ну так… Мені сумно. І прикро. Мій батько і таке робить…

Дарина йшла з батьківських зборів. Знову Володю вичитувала вчителька, домашні завдання не робить, огризається. Що з ним відбувається останнім часом, якийсь розсіяний, нічого не розповідає. Треба, щоб чоловік поговорив з ним, все-таки батько. Раптом вона побачила машину чоловіка, яка стояла…

Read More
Точно! – вигукнула захоплено свекруха. – А я ж про рибу думала. І у мене навіть у морозилці стейки сьомги є. Ех, чого ж я так проґавила? Моя невістка мріє про рибу, а я… А може, Наталко, дістати її з морозилки? – Ти вмієш? – завмерла свекруха. – Ну, так, трошки… – хитро посміхнулася Наталка. – Бабуся колись навчила…

Точно! – вигукнула захоплено свекруха. – А я ж про рибу думала. І у мене навіть у морозилці стейки сьомги є. Ех, чого ж я так проґавила? Моя невістка мріє про рибу, а я… А може, Наталко, дістати її з морозилки? – Ти вмієш? – завмерла свекруха. – Ну, так, трошки… – хитро посміхнулася Наталка. – Бабуся колись навчила…

Наталя вперше йшла в гості до Ірини Петрівни в статусі дружини її сина. Сашко, наближаючись до будинку, в якому прожив майже двадцять вісім років, давав дружині останні настанови. – Май на увазі, моя мама зациклена на їжі. Тому відразу приготуйся…

Read More
Грошей із заначки чоловіка якраз вистачило на все. Це була компенсація за всі переживання. Сам він про неї не спитав, подумав на вантажників. А якби й спитав, то Настя не зізналася б.Минуло вже цілих два місяці вільного та спокійного життя. У суботній ранок з’явилася свекруха.

Грошей із заначки чоловіка якраз вистачило на все. Це була компенсація за всі переживання. Сам він про неї не спитав, подумав на вантажників. А якби й спитав, то Настя не зізналася б.Минуло вже цілих два місяці вільного та спокійного життя. У суботній ранок з’явилася свекруха.

Насті здавалося, що чоловік, колишній вже чоловік, все розрахував. Він псував їй усі свята, і не лише їй. Вперше він не прийшов додому у свій день народження. Настя готувала вечерю, зустрічала гостей, перепрошувала за його відсутність. Його родичі, якось дивно…

Read More
Ось як захочете, так і будуйте своє життя, – огризнулася Христина, – тільки без наших зарплат, а то ви шикарно влаштувалися! – Я тебе донькою вважала, а ти мене шматком хліба дорікаєш? – заверещала Лідія Леонідівна. – Усі разом ми тут жили, одним бюджетом, однією сім’єю, а ти весь цей час, отже, вираховувала, хто скільки їсть?

Ось як захочете, так і будуйте своє життя, – огризнулася Христина, – тільки без наших зарплат, а то ви шикарно влаштувалися! – Я тебе донькою вважала, а ти мене шматком хліба дорікаєш? – заверещала Лідія Леонідівна. – Усі разом ми тут жили, одним бюджетом, однією сім’єю, а ти весь цей час, отже, вираховувала, хто скільки їсть?

А якщо ти вважаєш, що на тобі можна нескінченно їздити, тоді залишайся і я подам на розлучення. Вибач. Тебе я люблю, але жити в полоні чужих боргів не збираюсь! – Про яких дітей ти говориш, Ромо? – Вигукнула Христина. –…

Read More
Його крихти Ярослав і Яна так і нe дізнаються маминої ласки. Уже місяць, як Олександр поодинці займається своїми новнар одженими дітьми.

Його крихти Ярослав і Яна так і нe дізнаються маминої ласки. Уже місяць, як Олександр поодинці займається своїми новнар одженими дітьми.

Олександр котив спереду себе коляску. Він тоскно дивився навколо. Як добре тим діткам, яких возять мами. А його крихти Ярослав і Яна так і не дізнаються маминої ласки. Уже місяць, як чоловік один займається своїми новонаро дженими дітьми. Його кохана…

Read More
error: Content is protected !!