Мені байдуже до його дружини й дітей! Розберуться! – Я вже давно знаю, що Андрій розлучений. Та покидати його не збираюсь. Скоро він розлучиться і ми будемо разом. Лиш моя мама цього не розуміє. Днями прийшла до мене й таку нісенітницю почала городити!

Мені байдуже до його дружини й дітей! Розберуться! – Я вже давно знаю, що Андрій розлучений. Та покидати його не збираюсь. Скоро він розлучиться і ми будемо разом. Лиш моя мама цього не розуміє. Днями прийшла до мене й таку нісенітницю почала городити!

Мені 23 роки, цьогоріч закінчила університет. Навіть роботу вже знайшла і взагалі не планувала серйозних стосунків, хотіла кар’єру будувати. Та раптово закохалась. Його звали Андрій. Дещо старший за мене. Та з ним мене закрутило, наче у вихорі. Ніколи ще такого…

Read More
Оце ви собі “палац” відгрохали! А яка моя кімната буде? А сестри? — ошелешила свекруха.

Оце ви собі “палац” відгрохали! А яка моя кімната буде? А сестри? — ошелешила свекруха.

Андрій поставив останню скриньку з посудом на кухонний стіл і витер піт з чола. Переїзд завершився — нарешті вони з Людою були повноправними господарями власного заміського будинку. Два роки будівництва, нескінченні поїздки на ділянку у вихідні, суперечки з підрядниками, вибір…

Read More
Може, все ж таки не варто було так витрачатися? — Олексій зайшов на веранду, невдоволено оглядаючи святковий стіл. — Це ювілей твоєї мами, — Софія знизала плечима. — Сімдесят років відзначають раз у житті.

Може, все ж таки не варто було так витрачатися? — Олексій зайшов на веранду, невдоволено оглядаючи святковий стіл. — Це ювілей твоєї мами, — Софія знизала плечима. — Сімдесят років відзначають раз у житті.

Софія поставила вазу з квітами на стіл і критично оглянула результат. Все було ідеально. Білосніжна скатертина, кришталеві келихи, дороге шампанське в срібному відерці з льодом. На кухні в духовці готувалась качка з яблуками, а в холодильнику чекали десерти з найкращої…

Read More
У твої роки ми вже в трикімнатній жили. Завод дав. А ти в сорок років в однушці. Тобі не соромно?

У твої роки ми вже в трикімнатній жили. Завод дав. А ти в сорок років в однушці. Тобі не соромно?

Коли мати сказала, що в мої роки в неї вже була трикімнатна квартира, я мало не сказала зайвого. Але промовчала, бо тоді ще вірила, що вона не зі зла. Мати приїхала до мене без дзвінка у неділю. Худа, жиляста, вона…

Read More
Карина ніби переживала другу молодість.…Микола був старший за Карину на три роки. Йому було п’ятдесят шість. Він був дуже привабливим, та й для свого віку фігура у нього була теж чудова.Карина сиділа на кухні у найкращої подруги. Вона намагалася згадати, скільки років вони вже дружили. Десять? П’ятнадцять? Дуже довго.

Карина ніби переживала другу молодість.…Микола був старший за Карину на три роки. Йому було п’ятдесят шість. Він був дуже привабливим, та й для свого віку фігура у нього була теж чудова.Карина сиділа на кухні у найкращої подруги. Вона намагалася згадати, скільки років вони вже дружили. Десять? П’ятнадцять? Дуже довго.

Карина сиділа на кухні у найкращої подруги. Вона намагалася згадати, скільки років вони вже дружили. Десять? П’ятнадцять? Дуже довго. Яна метушилася біля плити. – Каринко, ти пробач, що я вся у справах. Просто треба швидко вечерю зробити, доки Вадим не…

Read More
Думав, я все стерплю і сплачую його борг зі своєї премії? Забув, чия карта. Відпустка скасована, кредити ваші!…Світлана змахнула крихти зі столу. У грудях стало важко та холодно. Цілий рік вона відкладала частину своєї зарплати, брала підробітки у вихідні, не купувала собі навіть нове взуття. Мальдіви були її метою, єдиним шансом вирватися із сірої рутини.

Думав, я все стерплю і сплачую його борг зі своєї премії? Забув, чия карта. Відпустка скасована, кредити ваші!…Світлана змахнула крихти зі столу. У грудях стало важко та холодно. Цілий рік вона відкладала частину своєї зарплати, брала підробітки у вихідні, не купувала собі навіть нове взуття. Мальдіви були її метою, єдиним шансом вирватися із сірої рутини.

Світлана змахнула крихти зі столу. У грудях стало важко та холодно. Цілий рік вона відкладала частину своєї зарплати, брала підробітки у вихідні, не купувала собі навіть нове взуття. Мальдіви були її метою, єдиним шансом вирватися із сірої рутини. Ігор сидів…

Read More
“Це традиція у нашій родині. Тим паче, так мою маму покійну звали. Треба віддати шану родичам” – Я аж чаєм подавилася, коли почула таку “пропозицію” від свекрухи. Пані Олена сиділа та мило посміхалася на всі 32, наче очікувала якоїсь похвали.  А коли відмовилася слухати її вказівки – то таке влаштувала!

“Це традиція у нашій родині. Тим паче, так мою маму покійну звали. Треба віддати шану родичам” – Я аж чаєм подавилася, коли почула таку “пропозицію” від свекрухи. Пані Олена сиділа та мило посміхалася на всі 32, наче очікувала якоїсь похвали. А коли відмовилася слухати її вказівки – то таке влаштувала!

Мене від люті просто теліпає, аж іскри з очей несуться, коли це пишу. Я терпіти не можу одне – коли деякі родичі гадають, що мають право таке робити з дитиною! Отож, коли ми з чоловіком дізналися, що у нас буде…

Read More
Ти ж приїдеш на моє весілля? Тільки спробуй не приїхати — я те свято скасую просто сьогодні! — безапеляційно заявила Оленка в слухавку.

Ти ж приїдеш на моє весілля? Тільки спробуй не приїхати — я те свято скасую просто сьогодні! — безапеляційно заявила Оленка в слухавку.

Ти ж приїдеш на моє весілля? Тільки спробуй не приїхати — я те свято скасую просто сьогодні! — безапеляційно заявила Оленка в слухавку. Ірина щиро розсміялася, відкинувшись на спинку свого офісного крісла так, що воно жалібно рипнуло. За вікном шумів…

Read More
Мені 25, а йому 50. Нашому щастю не було меж, поки я декого не зустріла….

Мені 25, а йому 50. Нашому щастю не було меж, поки я декого не зустріла….

Якби мені хтось сказав кілька років, що мій коханий буде вдвічі старшим за мене я б нізащо не повірила. Але доля вирішила інакше. Ми познайомились зовсім випадково. Пам’ятаю, як зараз: зимовий ранок, я поспішаю на трамвай, ожеледиця страшенна. Звичайно я впала. Тоді на…

Read More
Чеpез 20 pоків на зустpічі випуcкників вчитeлька зaпитала: “A ти, Пaвлику, як? Хоч не пiдлоги миєш?”Пaвлик їй відповів тaк, що ту аж зацiпило…

Чеpез 20 pоків на зустpічі випуcкників вчитeлька зaпитала: “A ти, Пaвлику, як? Хоч не пiдлоги миєш?”Пaвлик їй відповів тaк, що ту аж зацiпило…

Разом зі мною навчався один хлопець, на ім’я Павло. Він був середнячком і обожнював математику. На олімпіадах з цього предмету він часто отримував призові місця. Його мама працювала прибиральницею у нашій школі. Спочатку це викликало насмішки в однокласників, але згодом…

Read More
error: Content is protected !!