Вкрай неприємна в мене склалась ситуація. Вже тиждень через це не спілкуюсь з дружиною. У своєму житті я всього досягнув самотужки. Працював з 8 класу, після школи біг на СТО, випросив, щоб там мене навчали ремонтувати автівки. Згодом пішов в…
Read MoreКатегорія: БЛОГИ
Зі своїм сином я не спілкуюся десь 2 роки точно. Можете хоч зараз мене проклинати в коментарях, писати, яка я погана мати та безсердечна жінка. Однак, Дмитро сам винен у наших родинних чварах. Все почало ще у 2021 році, коли Дімка зробив пропозицію своїй дівчині. Я була проти такого поспіху. Не тому що невістка Наталя мені не подобалася. Просто Дмитрові тоді виповнилося 20 років, ще сам молодий, навчався в університет. Ні роботи, ні квартири, нічого за душею. – Сину, нащо ти так поспішаєш? Хто рано одружується, потім швидко розлучаються. Ви ще діти, почекай хоча б рік, треба на ногах твердо стояти. – Мамо, я вже дорослий чоловік. Раз так вирішив – то ми робимо весілля. На щастя, після весілля…Ну як весілля, чисто після РАЦСу посиділи з родичами у кафе і все. Невістка та син не мали грошей навіть на якісь святкові костюми, одягали свої вишиванки. А за фотографа слугувала моя племінниця, зробила фото на телефон. Вам сподобалася історія?
Зі своїм сином я не спілкуюся десь 2 роки точно. Можете хоч зараз мене проклинати в коментарях, писати, яка я погана мати та безсердечна жінка. Однак, Дмитро сам винен у наших родинних чварах. Все почало ще у 2021 році, коли…
Read More
Любов Дмитрівна дуже зраділа, коли дізналася, що її донька виходить заміж. Проте їй не сподобався той факт, що зять виявився із заможної родини. Через таку нерівність у молодій сім’ї могли виникнути труднощі і непорозуміння. Та жінка тримала власну думку при собі і не стала нікому перечити. Батько Віки помер, коли вона була ще зовсім маленькою, тому усе виховання лягло на плечі матері. Любов Дмитрівна робила все можливе, щоб її єдина донька отримала хорошу освіту. Через це доводилося відмовлятися від інших розкошів. Зате зараз Вікторія стала вчителькою української мови і літератури. До весілля доньки Люба не була готова. У неї не було зайвих грошей на організацію святкування. Ще більше жінка засмутилася після знайомства зі сватами. Усі її хвилювання виявилися небезпідставними. Батьки нареченого постійно вихвалялися своїми статками. Вони демонстрували дорогий ремонт і наголошували на тому, що усі меблі унікальні та дизайнерські. За столом сват сказав: – Ой, бачу, свахо, наші страви вам дуже смакують. Мабуть, ви давно хорошого м’яса не їли! Правильно, не втрачайте нагоди, бо більше такої телятини ніде не скуштуєте! Любі було неприємним таке ставлення.Однак жінка розуміла, що заради доньки потрібно потерпіти.
Любов Дмитрівна дуже зраділа, коли дізналася, що її донька виходить заміж. Проте їй не сподобався той факт, що зять виявився із заможної родини. Через таку нерівність у молодій сім’ї могли виникнути труднощі і непорозуміння. Та жінка тримала власну думку при…
Read More
Я пішла проти родини, коли вирішила побратися з Тарасом. Рідні не розуміли, чого б це дівчині у 22 роки виходити за розлученого, ще й з дитиною. Та я щиро закохалась і усім серцем полюбила Тараса і його сина. Марку щойно виповнилось 2 рочки і я хотіла стати для нього мамою, справжньою. Адже рідна покинула їх, коли малюку й пів року не було. Тож ми все ж побралися, а тоді переїхали в інше місто, хотіли почати все з початку там, де нас ніхто не знав. Всі документи оформили так, щоб саме я була мамою Марка. Згодом Бог подарував мені ще й донечку і ми були надзвичайно щасливі. Син закінчив університет. А коли почалась війна – прийшов додому і заявив: – Я так не можу, піду на службу! – Але ж тобі лишень 23.
Я пішла проти родини, коли вирішила побратися з Тарасом. Рідні не розуміли, чого б це дівчині у 22 роки виходити за розлученого, ще й з дитиною. Та я щиро закохалась і усім серцем полюбила Тараса і його сина. Марку щойно виповнилось…
Read More
І навіщо ти привів її до нашої хати? Нам своїх турбот мало, так тепер ще й чужу дитину вигодовувати? — замість привітання кинула Галина Петрівна, ледве молодята переступили поріг.
І навіщо ти привів її до нашої хати? Нам своїх турбот мало, так тепер ще й чужу дитину вигодовувати? — замість привітання кинула Галина Петрівна, ледве молодята переступили поріг. — Мамо, ну що ви таке кажете, ми ж щойно з…
Read More
Мамо, тобі ж скоро п’ятдесят, як плануєш святкувати? У кафе, напевно? Усі так роблять. Вдома зараз ніхто не святкує великі ювілеї. – Ні, не в кафе. Хочу здійснити свою мрію. Ми з Людочкою, моєю подругою, полетимо до Єгипту і там удвох відсвяткуємо! Не хочу я ніяких урочистостей і кафе! Я все життя мріяла побачити піраміди на власні очі, зануритися в Червоне море…
Мамо, тобі ж скоро п’ятдесят, як плануєш святкувати? У кафе, напевно? Усі так роблять. Вдома зараз ніхто не святкує великі ювілеї. – Ні, не в кафе. Хочу здійснити свою мрію. Ми з Людочкою, моєю подругою, полетимо до Єгипту і там…
Read More
Тихіше! Ти ж дружину розбудиш! – прошепотів Василь до Галі, пробираючись темним коридором. – Колишню дружину! – швидко поправила його Галя, легенько штовхнувши в бік. – Ще не колишню. Ми досі офіційно одружені! – огризнувся Василь, кинувши на неї знервований погляд.
Тихіше! Ти ж дружину розбудиш! – прошепотів Василь до Галі, пробираючись темним коридором. – Колишню дружину! – швидко поправила його Галя, легенько штовхнувши в бік. – Ще не колишню. Ми досі офіційно одружені! – огризнувся Василь, кинувши на неї знервований…
Read More
— Знаєш, Лера, у мене занадто дорогоцінний час, щоб витрачати його на чужих дітей. Найми няню, — рівний, поблажливий голос Олени пролунав із динаміка телефону. Клацання. Короткі гудки.
Знаєш, Лера, у мене занадто дорогоцінний час, щоб витрачати його на чужих дітей. Найми няню, — рівний, поблажливий голос Олени пролунав із динаміка телефону. Клацання. Короткі гудки. Лера продовжувала тримати смартфон біля вуха, дивлячись на своє відображення у дзеркалі тісного…
Read More
У 90-ті я звикла жити на воді й картоплі — аж поки син не приніс додому сосиски. Того дня я звільнилася з науково-дослідного інституту.
Про дев’яності тепер згадують по‑різному. Хтось — із ностальгією, хтось — із жахом. А я пам’ятаю порожній холодильник і каструлю з рідкою кашею на плиті. Вода Тоді я працювала в науково‑дослідному інституті. Гарно звучить — старша наукова співробітниця. Тільки зарплату…
Read More
Я на заробітках вже понад 10 років. Поїхала я туди не з доброго дива. Піднімала дітей сама. Чоловіка рано не стало, вдруге я заміж не вийшла, от і змушена була поїхати, щоб заробити якусь копійку. Робота в Іспанії в мене була різна: і фізично важка, і нічні зміни, і доглядальницею. Зараз мені вже важко, бо я не молода. Але повертатись додому ще не буду, бо треба довести до ладу свій дім. Дітям я квартири допомогла купити, а своє житло ще не відремонтувала. Та й на старість треба трохи грошей відкласти. Вам сподобалася історія? Здоров’я моє цими заробітками підірвалось. Проблеми зі спиною, тиск скаче та ноги варикозом вкрило. В лікарні я не була давно, бо тут до лікаря записатись важко, а вдома я не була 2 роки. Дітям не кажу про це, щоб даремно не переживали. Лише раз обмовилась про це своїй подрузі, хрещеній доньки. Скоро Великдень, я купила всім подарунки та вже відправила, бо на свято не приїду в Україну. Та вчора мої плани змінились. До мене подзвонив син, а потім і дочка. Накинулись на мене, щоб терміново їхала додому. Вони ніколи таким тоном зі мною не розмовляли.
Я на заробітках вже понад 10 років. Поїхала я туди не з доброго дива. Піднімала дітей сама. Чоловіка рано не стало, вдруге я заміж не вийшла, от і змушена була поїхати, щоб заробити якусь копійку. Робота в Іспанії в мене…
Read More