Весілля грали у найдорожчому ресторані району. Великий зал, білі скатертини, живі квіти, музика. Все виглядало багато і шикарно. Рідні нареченого сиділи майже по всьому залу — впевнені люди в дорогих костюмах, голосно сміялися, піднімали келихи, почували себе господарями свята. З…
Read MoreКатегорія: БЛОГИ
– Нехай діти поживуть у тебе, – заявила свекруха. – Світлані потрібно влаштувати особисте життя! Цю неділю я збиралася провести в горизонтальному положенні з книжкою. Проте, зважаючи на все, моїм планам не судилося збутися. – А чому саме у мене? – Обережно поцікавилася я. – Чому не у вас? – У мене тісно, - зітхнула свекруха. – Крім того, вони дітки галасливі. А в мене мігрені та тиск. Та ти не хвилюйся, Володя тобі допоможе. Справді, синку? Володя лише кивнув. Говорити матері «ні» він ніколи не вмів. Свєтка, зовиця моя, завела інтернет-роман. Серце її підкорив чоловік із сусіднього міста, якоїсь середньої руки бізнесмен. Про те, що у Свєтки є діти, він не знав. Спочатку у них було бурхливе листування, і ось тепер вони вирішили «впізнати один одного краще». Свєтка зібралася їхати до нього, а дітей, семирічного Юрка та п’ятирічну Настусю, вирішено було відрядити до мене.
– Нехай діти поживуть у тебе, – заявила свекруха. – Світлані потрібно влаштувати особисте життя! Цю неділю я збиралася провести в горизонтальному положенні з книжкою. Проте, зважаючи на все, моїм планам не судилося збутися. – А чому саме у мене?…
Read More
– Нехай діти поживуть у тебе, – заявила свекруха. – Світлані потрібно влаштувати особисте життя! Цю неділю я збиралася провести в горизонтальному положенні з книжкою. Проте, зважаючи на все, моїм планам не судилося збутися. – А чому саме у мене? – Обережно поцікавилася я. – Чому не у вас? – У мене тісно, - зітхнула свекруха. – Крім того, вони дітки галасливі. А в мене мігрені та тиск. Та ти не хвилюйся, Володя тобі допоможе. Справді, синку? Володя лише кивнув. Говорити матері «ні» він ніколи не вмів. Свєтка, зовиця моя, завела інтернет-роман. Серце її підкорив чоловік із сусіднього міста, якоїсь середньої руки бізнесмен. Про те, що у Свєтки є діти, він не знав. Спочатку у них було бурхливе листування, і ось тепер вони вирішили «впізнати один одного краще». Свєтка зібралася їхати до нього, а дітей, семирічного Юрка та п’ятирічну Настусю, вирішено було відрядити до мене.
– Нехай діти поживуть у тебе, – заявила свекруха. – Світлані потрібно влаштувати особисте життя! Цю неділю я збиралася провести в горизонтальному положенні з книжкою. Проте, зважаючи на все, моїм планам не судилося збутися. – А чому саме у мене?…
Read More
– Та хто ти така, щоб до мене йти?– Онучечко… яка ти гарна стала, доросла! …Чого ж ти стоїш, як вкопана?…Ходи, обійми бабусю! – щебетала свекруха через 17 років після свого ганебного вчинку два дні назад…
У 20 років я стала вдовою — моє сімейне щастя зруйнувала страшна автокатастрофа. В один момент я лишилась без чоловіка і єдиного годувальника, донечка — без батька. До цього моменту ми всі жили на орендованій квартирі, за яку платив Тарас….
Read More
– От вам пощастило, такий син..– Просто… заздрите, що у нас щастя, а не ваше нудне життя! – сказала невісткадва дні назад…
Я ніколи не думала, що напишу таке. Ми з чоловіком все життя працювали, щоб дати нашому єдиному синові найкраще. Андрій завжди був золотою дитиною: вчився на відмінно, не курив, не пив, завжди допомагав по господарству. Сусіди дивились і казали: –…
Read More
– З якого це дива? ..– Я тебе навіть на поріг не пущу….Ще чого – хату ділити. .Не соромно тобі?! – кричала сестра після похорону матері два дні назад….
Я сама з невеличкого села на Львівщині. І після 9 класу переїхала до Львова, завжди мріяла жити у великому місті. Навчалася старанно у технікумі, мала стипендію. А ще писала одногрупникам за гроші курсові та семінари, аби заробити собі якусь копійку…
Read More
– Я вже таке їсти не можу! Яке ж у вас в Україні все неякісне! Доки я тут – купуй нормальні продукти! – Ви б бачили, якою панянкою стала моя свекруха, я цілісінькими днями вислуховую, як їй там добре. Хоча вона на прибираннях працює. Та після останньої витівки – терпець мені увірвався.
Я вже не можу терпіти поведінку свекрухи. Була нормальна жінка. А зараз, якийсь жах. Три роки тому вона поїхала з донькою до Бельгії. Наче від війни ховалась. Хоча у нас на Франківщині завжди тихо було. Але нехай. Вони там дуже…
Read More
Останні роки я мріяла виїхати з України кудись у Європу. Бо що робити в цій дирі, поясніть? От там Європа, інше та краще життя. Однак, я навіть не знаю, якими словами передати те розчарування… Я ж не так уявляла Німеччину! Тепер зі сльозами на очах шкодую, що відмовилася жити в Україні. Бо тут все геть інакше, нам не звично. Перше, що мене дуже засмутило – це гроші…
Я народилась і прожила усі свої 34 роки в Україні. Та по маминій лінії у мене німецьке коріння. Її дідусь з Німеччини. Коли почалась війна, ми довго не думали, а одними з перших подались за кордон. Все-таки родина, європейське життя,…
Read More
Мій син майже 10 років тому взяв за дружину розве дену жінку. Вона вже мала доньку від першого шлюбу. Чудова дитина на ім’я Христина. Або Христя, як кликала її мати. Я прийняла Христину як онуку. Ніколи не поділяла онуків на рідних та не рідних. Сім’ї сина допомагала, чим могла, коли грошенятами, коли доглядом за онуками, щоб подружжя могло відпочити. З невісткою ми не сва рилися. Але особливої близькості між нами не було. Її колиաній чоловік справно платив алі менти на дочку, але зустрічатися з нею не хотів. Рік тому Христя вийшла заміж.
Мій син майже 10 років тому взяв за дружину розве дену жінку. Вона вже мала доньку від першого шлюбу. Чудова дитина на ім’я Христина. Або Христя, як кликала її мати. Я прийняла Христину як онуку. Ніколи не поділяла онуків на…
Read More
Я намагаюся користуватися домашніми продуктами. У вихідні я завжди йду на місцевий ринок. Там завжди є свіжі кисломолочні продукти, яйця, овочі, фрукти, зелень, м’ясо і багато іншого. Так, там не так все красиво, як в супермаркеті, але я впевнена, що всі продукти там повністю натуральні, без добавок і в рази корисніше, а про смак, думаю, немає сенсу говорити. І ось, одним недільним ранком я вирушила на ринок. Коли я приїхала, відразу ж почула якісь обу рені kрики. Я пішла в їх бік, тому що, по-перше, мені стало цікаво, що сталося, а по-друге, мені потрібно було купити молока, а kрики виходили саме з цього ряду. Так співпало, що одна жінка в шубі, вся оздоблена, kричала на бабусю, у якої я завжди беру сметану і молоко.
Я намагаюся користуватися домашніми продуктами. У вихідні я завжди йду на місцевий ринок. Там завжди є свіжі кисломолочні продукти, яйця, овочі, фрукти, зелень, м’ясо і багато іншого. Так, там не так все красиво, як в супермаркеті, але я впевнена, що…
Read More