Жінка з чоловіком вийшли з машини. Поки Денис милувався малюком, вони вже зникли. Він так і простояв півгодини на дорозі-батьки хлопчика не повернулися. Все ясно, підкинули і о6дурили. Денис приїхав в село, і відразу в лikapню до мами. Вона працювала терапевтом, всіх лikapів знала. Дитина була здоровою, потім викликали ոоліцію. – Наташа, я дуже хочу забрати цього хлопчика. Я ж відчуваю, що він мій син.

Жінка з чоловіком вийшли з машини. Поки Денис милувався малюком, вони вже зникли. Він так і простояв півгодини на дорозі-батьки хлопчика не повернулися. Все ясно, підкинули і о6дурили. Денис приїхав в село, і відразу в лikapню до мами. Вона працювала терапевтом, всіх лikapів знала. Дитина була здоровою, потім викликали ոоліцію. – Наташа, я дуже хочу забрати цього хлопчика. Я ж відчуваю, що він мій син.

Денис повертався додому з відрядження, дуже втомився і скучив за своєю дівчиною Наташою. Раптом на дорогу вибігає мужик, трохи під колеса не потрапив. — Хлопець, терміново … допоможи мені, у мене там в лісі дружина нарօджує. Ми йшли в село,…

Read More
Свекруха запропонувала найняти на роботу молодшу невістку. Прийнявши її на роботу, я зробила б добре собі і їй, адже їй ця робота потрібна була рівно стільки ж, скільки і мені нова співробітниця. Спочатку я ходила з нею в магазин, відкривала його, увечері приходила, закривала. Але потім я забила. Але це була величезна помилка! Потроху я стала помічати, що наприкінці місяць у мене виходять великі недоліки, дрібні нестикування і раніше бували, не дрібні, а не так, як цього разу. Виявилося…

Свекруха запропонувала найняти на роботу молодшу невістку. Прийнявши її на роботу, я зробила б добре собі і їй, адже їй ця робота потрібна була рівно стільки ж, скільки і мені нова співробітниця. Спочатку я ходила з нею в магазин, відкривала його, увечері приходила, закривала. Але потім я забила. Але це була величезна помилка! Потроху я стала помічати, що наприкінці місяць у мене виходять великі недоліки, дрібні нестикування і раніше бували, не дрібні, а не так, як цього разу. Виявилося…

9 років тому я заkохалася у Кирила і люблю його й досі. Навчалися ми в одному університеті. Після закінчення Кирило зробив мені пропозицію. Я сказала йому так, але дещо сильно мене насторожив: Кирило був із села, а я була міською….

Read More
– Що ти за мати? Як могла так вчинити? – Свекруха кричала так, що всі сусіди чули. А все тому, що я дозволила собі трохи відпочити.  Я почуваюся, наче у пастці, хоча раніше була щасливою людиною. Саме через свекруху й чоловіка моє життя змінилось.

– Що ти за мати? Як могла так вчинити? – Свекруха кричала так, що всі сусіди чули. А все тому, що я дозволила собі трохи відпочити. Я почуваюся, наче у пастці, хоча раніше була щасливою людиною. Саме через свекруху й чоловіка моє життя змінилось.

Коли я познайомилась з Петром мене трохи лякало, що його батьки надто вже релігійні. Я ж зі звичайної родини, де до церкви ходять лише на Великдень. Та у нас були дуже гарні взаємини і ми щиро кохали. Тож врешті побралися….

Read More
Я навіть ненавмисно дуже заздрю жінкам, які знайшли своє жіноче щастя в шлюбі. Я завжди вважала свій шлюб вдалим і надійним. Вийшла я заміж ще зовсім молодий, це ще ранній вік для дівчини, в 20 років за хлопця з сусіднього під’їзду. У нас була взаємна щира любов і незабаром ми з ним одружилися. Скоро з’явився на світло Олександр, а через 3 роки — Ігор. Жили ми добре, весело, сперечалися дуже рідко. І мені так подобалася моє життя, що часто сама собі заздрила навіть. Так минуло 25 років нашої щасливої сімейної житті. Хлопчаки наші виросли, одружилися. А ми насолоджувалися спілкуванням один з одним і з нетерпінням чекали маленьких і рідних онуків, яким були готові навіть небо прихилити. І якось я навіть сама не зрозуміла, коли в наші сімейні життя прийшли зміни. Ні, мій чоловік залишався таким же в стосунках, але він вирішив кардинально поміняти свій імідж. Так би мовити, омолодитися, як ніби. Почав відвідувати салони краси, одягатися в фірмових магазинах, чого не було раніше за стільки років нашої сімейної. Гроші ми мали хоч і не великі, але відкладали останні роки чимало, адже діти в нашій допомоги вже не потребували…

Я навіть ненавмисно дуже заздрю жінкам, які знайшли своє жіноче щастя в шлюбі. Я завжди вважала свій шлюб вдалим і надійним. Вийшла я заміж ще зовсім молодий, це ще ранній вік для дівчини, в 20 років за хлопця з сусіднього під’їзду. У нас була взаємна щира любов і незабаром ми з ним одружилися. Скоро з’явився на світло Олександр, а через 3 роки — Ігор. Жили ми добре, весело, сперечалися дуже рідко. І мені так подобалася моє життя, що часто сама собі заздрила навіть. Так минуло 25 років нашої щасливої сімейної житті. Хлопчаки наші виросли, одружилися. А ми насолоджувалися спілкуванням один з одним і з нетерпінням чекали маленьких і рідних онуків, яким були готові навіть небо прихилити. І якось я навіть сама не зрозуміла, коли в наші сімейні життя прийшли зміни. Ні, мій чоловік залишався таким же в стосунках, але він вирішив кардинально поміняти свій імідж. Так би мовити, омолодитися, як ніби. Почав відвідувати салони краси, одягатися в фірмових магазинах, чого не було раніше за стільки років нашої сімейної. Гроші ми мали хоч і не великі, але відкладали останні роки чимало, адже діти в нашій допомоги вже не потребували…

Я навіть ненавмисно дуже заздрю жінкам, які знайшли своє жіноче щастя в шлюбі. Я завжди вважала свій шлюб вдалим і надійним. Вийшла я заміж ще зовсім молодий, це ще ранній вік для дівчини, в 20 років за хлопця з сусіднього…

Read More
Він знав, що Оксана наро дила, але одразу сказав, що ніякої участі в житті дитини брати не збирається. Оксана наро джувала для себе. Світлана наступного дня kупила велику іграшку та торт, поїхала до Оксани. Коли вона побачила свого онука, він був просто копією Олега в дитинстві. Вона почала частіше приїжджати, Оксана їй дуже подобалася. Спокійна, господарська, добра дівчина. Світлана вирішила, що треба знову зробити так, щоби Олег та Оксана були разом. Тоді Світлана kупила фрукти, підгузки та бинт. Вона забинтувала ногу, сказала Олегу, що невдало вnала. А продукти треба відвезти Оксані, тож вона nопросила зробити це замість неї.

Він знав, що Оксана наро дила, але одразу сказав, що ніякої участі в житті дитини брати не збирається. Оксана наро джувала для себе. Світлана наступного дня kупила велику іграшку та торт, поїхала до Оксани. Коли вона побачила свого онука, він був просто копією Олега в дитинстві. Вона почала частіше приїжджати, Оксана їй дуже подобалася. Спокійна, господарська, добра дівчина. Світлана вирішила, що треба знову зробити так, щоби Олег та Оксана були разом. Тоді Світлана kупила фрукти, підгузки та бинт. Вона забинтувала ногу, сказала Олегу, що невдало вnала. А продукти треба відвезти Оксані, тож вона nопросила зробити це замість неї.

Світлана зовсім випадково дізналася, що її син має дитину. Дівчина на ім’я Оксана постукала у двері: -Ви мама Олега? Мене звуть Оксана, ми зустрічалися раніше з вашим сином, але потім розл училися. -Так, я його мама. Але Олега зараз немає…

Read More
Ця історія трапилася в одному з провінційних містечок під час рейсу місцевого автобуса. Розповідь жінки, яка стала свідком того, що сталося, миттю розлетілася по Інтернету, до глибини душі зворушивши тисячі читачів.Можливо, ця історія трохи прикрашена, але вона настільки прекрасна і повчальна, що ми вирішили залишити її без змін.”Автобус був напівпорожній, і я від нічого робити розглядала попутників. На одній із зупинок зайшла бабуся років 80 і села на вільне сидіння. Потім дістала хусточку і почала її розгортати.Там були копійки. Бабуся відрахувала потрібну їй суму монетами, і простягнула гроші водієві з проханням зупинити. Загалом, все йшло як завжди.

Ця історія трапилася в одному з провінційних містечок під час рейсу місцевого автобуса. Розповідь жінки, яка стала свідком того, що сталося, миттю розлетілася по Інтернету, до глибини душі зворушивши тисячі читачів.Можливо, ця історія трохи прикрашена, але вона настільки прекрасна і повчальна, що ми вирішили залишити її без змін.”Автобус був напівпорожній, і я від нічого робити розглядала попутників. На одній із зупинок зайшла бабуся років 80 і села на вільне сидіння. Потім дістала хусточку і почала її розгортати.Там були копійки. Бабуся відрахувала потрібну їй суму монетами, і простягнула гроші водієві з проханням зупинити. Загалом, все йшло як завжди.

Ця історія трапилася в одному з провінційних містечок під час рейсу місцевого автобуса. Розповідь жінки, яка стала свідком того, що сталося, миттю розлетілася по Інтернету, до глибини душі зворушивши тисячі читачів.Можливо, ця історія трохи прикрашена, але вона настільки прекрасна і…

Read More
Коли я увійшла в під’їзд, то почула крики. Виявляється це свекруха так верещала на мою дитину. Бачили б ви, що вона зробила з нею… Мені довелося ще довго заспокоювати донечку.

Коли я увійшла в під’їзд, то почула крики. Виявляється це свекруха так верещала на мою дитину. Бачили б ви, що вона зробила з нею… Мені довелося ще довго заспокоювати донечку.

Коли я увійшла в під’їзд, то почула крики. Виявляється це свекруха так верещала на мою дитину. Бачили б ви, що вона зробила з нею… Мені довелося ще довго заспокоювати донечку. Ірина Ігорівна акторка ще та! Я б їй «Оскар» вручила…

Read More
Смачнезний тортик “Молочна дівчинка”!. Ідеальний варіант на десерт до чаю. Гості будуть вражені, коржі аж тане у роті, а крем надзвичайно ніжний! Чимось нагадує популярний Наполеон.

Смачнезний тортик “Молочна дівчинка”!. Ідеальний варіант на десерт до чаю. Гості будуть вражені, коржі аж тане у роті, а крем надзвичайно ніжний! Чимось нагадує популярний Наполеон.

Бомбовий рецепт! Всі гості тануть від нього! Своєю назвою зобов’язаний відомому в Німеччині виробнику згущеного молока, який дав своїй продукції ім’я «Milch Mädchen», тобто «Молочна дівчинка». А місцеві господині не стали ламати голову над тим, як назвати солодкий торт, в основі якого…

Read More
– 3200 грн. на ліки? Мені ж доведеться до кінця місяця голодній сидіти! – я пішла з аптеки ні з чим і в сльозах! Де ж 74-річна пенсіонерка такі гроші візьме. Та і сиділа біля свого під’їзду й плакала. І тут до мене підійшла сусідка, вона взяла рецепт і зареготала… Я нічого не зрозуміла. А тоді вона пояснила. Люди добрі, це не вкладається в голові! Як так можна з нещасними пенсіонерами?

– 3200 грн. на ліки? Мені ж доведеться до кінця місяця голодній сидіти! – я пішла з аптеки ні з чим і в сльозах! Де ж 74-річна пенсіонерка такі гроші візьме. Та і сиділа біля свого під’їзду й плакала. І тут до мене підійшла сусідка, вона взяла рецепт і зареготала… Я нічого не зрозуміла. А тоді вона пояснила. Люди добрі, це не вкладається в голові! Як так можна з нещасними пенсіонерами?

От зараз мене всі пенсіонери зрозуміють. Хочу почути думку інших. Як зараз жити? Як хворіти? Бо я для себе зрозуміла, як захворів – краще йти пішки на цвинтар і чекати. Бо грошей на медикаменти треба витратити чимало. Ось яка в…

Read More
Я виріс у неповній сім’ї: батько пішов, коли мені було менше 2 років. Мама чомусь завжди більше любила мою старшу сестру, роздаючи їй пряники, а мені – дірку від них. Так тривало все моє дитинство та шкільні роки. Мене постійно доріkали зайвому шматку хліба, звалювали найнеnриємнішу і невдячну роботу. Я мріяв, що коли закінчу школу і вступлю вчитися, поїду до міста. Заради цього я старанно займався навіть ночами, і мої старання не пройшли даремно. Вступ до ВНЗ було безnроблемним; тоді мати навіть не поцікавилася, куди я вступив, де знаходиться мій гуртожиток, просто зітхнула: “Нарешті розуму набрався, бо все на моїх плечах було!” Приїхавши після першого курсу в село, я зрозумів, що на мене там ніхто не чекав, тому, зустрівшись з кількома приятелями, знову поїхав до гуртожитку.

Я виріс у неповній сім’ї: батько пішов, коли мені було менше 2 років. Мама чомусь завжди більше любила мою старшу сестру, роздаючи їй пряники, а мені – дірку від них. Так тривало все моє дитинство та шкільні роки. Мене постійно доріkали зайвому шматку хліба, звалювали найнеnриємнішу і невдячну роботу. Я мріяв, що коли закінчу школу і вступлю вчитися, поїду до міста. Заради цього я старанно займався навіть ночами, і мої старання не пройшли даремно. Вступ до ВНЗ було безnроблемним; тоді мати навіть не поцікавилася, куди я вступив, де знаходиться мій гуртожиток, просто зітхнула: “Нарешті розуму набрався, бо все на моїх плечах було!” Приїхавши після першого курсу в село, я зрозумів, що на мене там ніхто не чекав, тому, зустрівшись з кількома приятелями, знову поїхав до гуртожитку.

Я виріс у неповній сім’ї: батько пішов, коли мені було менше 2 років. Мама чомусь завжди більше любила мою старшу сестру, роздаючи їй пряники, а мені – дірку від них. Так тривало все моє дитинство та шкільні роки. Мене постійно…

Read More
error: Content is protected !!