Ми з Сергієм одружилися п’ятнадцять років тому. Я відразу ж зрозуміла, що добрих стосунків у нас зі свекрухою ніколи не буде. Довгий час у нас із Сергієм не було дітей. На щастя, він був бізнесменом, працював директором успішної компанії, тому…
Read MoreКатегорія: БЛОГИ
28 років я прожила з Олегом. Хоча скоріше прожила у муках. У молодості я закохалася в нього – що сказати, він був цікавим хлопцем з доброї родини. Ми одружилися, спочатку жили з його батьками, а згодом отримали власну квартиру. Вже тоді я зрозуміла, що мій чоловік зовсім не такий простий. Він постійно чіплявся до всього, але сам нічого робити не хотів.
28 років я прожила з Олегом. Хоча скоріше прожила у муках. У молодості я закохалася в нього – що сказати, він був цікавим хлопцем з доброї родини. Ми одружилися, спочатку жили з його батьками, а згодом отримали власну квартиру. Вже…
Read More
Степан ніколи не припускав, що стане головним вихователем своїх дочок і займеться плетінням кісок та домашніми справами. До цього його підштовхнуло те, що його дружина Ніна була поглинена своєю кар’єрою. Спочатку вона працювала медсестрою, але підприємницька жилка Ніни призвела її до запуску інтернет-магазину, і це незважаючи на скептицизм Степана щодо фінансової спроможності її підприємства.
Степан ніколи не припускав, що стане головним вихователем своїх дочок і займеться плетінням кісок та домашніми справами. До цього його підштовхнуло те, що його дружина Ніна була поглинена своєю кар’єрою. Спочатку вона працювала медсестрою, але підприємницька жилка Ніни призвела її…
Read More
Марія поспіхом пакувала сумки, брала лише найнеобхідніші речі, але й їх виявилося забагато, адже збиралася до сина не на пару днів. Марія їхала на прохання дітей, допомогти з дитиною. Невістка хотіла вийти на роботу, а дитина залишалася без догляду. Жінкою вона була доброю, відмовляти не вміла, внучку дуже любила, та й не хотіла, щоб образилася невістка, от і збиралася в далеку дорогу.
Марія поспіхом пакувала сумки, брала лише найнеобхідніші речі, але й їх виявилося забагато, адже збиралася до сина не на пару днів. Марія їхала на прохання дітей, допомогти з дитиною. Невістка хотіла вийти на роботу, а дитина залишалася без догляду. Жінкою…
Read More
Ми з дружиною прожили довге сімейне життя, виростили гарного сина. А тепер, коли мені шістдесят років, а дружині – п’ятдесят сім, я зрозумів, що ми стали чужими людьми. Я планую розлучитися з нею та одружитися з сусідкою. Думаєте, що я такий кабель та зрадник?! А ось і ні, саме поведінка жінки підштовхнула мене на такий крок! Про причину читайте в коментарі, я там все детально розписав! Тому сподіваюся, що ви не будете мене засуджувати, а підтримаєте!
Ми з дружиною прожили довге сімейне життя, виростили гарного сина. А тепер, коли мені шістдесят років, а дружині – п’ятдесят сім, я зрозумів, що ми стали чужими людьми. Я планую розлучитися з нею та одружитися з сусідкою. Я ніколи не…
Read More
– Мамо, не ходи в школу! Вона сказала, що мститись буде! – Цьогоріч я свою доньку Катю не впізнаю. Вона завжди дуже відповідальною була, відмінницею. Та зараз все змінилось. А все через нову вчительку алгебри і геометрії, котра приїхала з Харкова. Коли я дізналась, що вона робить на уроках – не повірила.
Моя донька Катя навчається в 9 класі. Вона дуже старанна і відповідальна дитина. Та останнім часом в школі їй зовсім не просто. Днями прийшла вся заплакана: – Доню, що трапилось! – З алгеброю проблеми. Вчителька сказала, що я лінива і…
Read More
Я вже сама не хочу пускати чоловіка до батьків у село. Бо щоразу повертається з порожніми руками та гаманцем. Ні банки огірків, ні молока чи бодай 1 яєчка – нічого не дають. Зате гроші просять так жалісливо! І от нещодавно приїхав Денис, бачу, що засмучений – Слухай, тут мама дещо просила.. Коли почула, що задумала свекруха – то так розлютилася! Вже геть страх втратили чи що?!
Свекри – вічні прохачі. От просто не проходить і пів року, щоб їм щось не треба було. То дах тече – дайте гроші на шифер. То в сараї дошки погнили – треба нові. То корову продавати не хочуть, бо молоко…
Read More
Ірині вже 60, але на свій вік вона ніколи не виглядала. Збереглася добре. Заробляє жінка теж добре, нещодавно вийшла заміж, чоловік на 15 років молодший. Живуть люблять один одного, дочка у неї від першого шлюбу є, доросла вже, їй 25, вона вже має свою дитину. Ось, тільки останній робочий тиждень весь не свій приходить. – Ір, що з тобою? Удома щось трапилося? – Запитала її колега. – Вдома нічого. А ось я на nенсію збиралася, але походу до деkретного йду. Заваrітніла на старість років собі, та ще й двійнятами. Ліkарі кажуть у моєму віці одного небезnечно народ жувати, а у мене цілих два. Одного доведеться при брати.
Ірині вже 60, але на свій вік вона ніколи не виглядала. Збереглася добре. Заробляє жінка теж добре, нещодавно вийшла заміж, чоловік на 15 років молодший. Живуть люблять один одного, дочка у неї від першого шлюбу є, доросла вже, їй 25,…
Read More
Інну, яка повернулася від батьків, не зустрів чоловіка. На вокзалі. Котрий уже раз. Щоразу знаходить відмовки. То робота, то термінова зустріч… Тридцятип’ятирічна сумна жінка стояла біля входу на вокзал. – Вам погано? – До неї підійшов чоловік років сорока. – Сумно. Чоловік не зустрів. – Не варто засмучуватися. Мало що йому могло перешkодити. – Сказав, що nогано почувається. – Ось бачите, нездужає. А давайте я вас підвезу. Мене звуть Антон . – А я Інна… – Сергію, чия це пудра і помада у нас у спальні? – А я звідки знаю. Я косметикою не користуюсь, – відмахнувся чоловік і вийшов на балкон. У цей час на його телефон надійшло повідомлення: “Любий, я в тебе залишили пудру та помаду. Твоя Тома!”.
Інну, яка повернулася від батьків, не зустрів чоловіка. На вокзалі. Котрий уже раз. Щоразу знаходить відмовки. То робота, то термінова зустріч… Тридцятип’ятирічна сумна жінка стояла біля входу на вокзал. – Вам погано? – До неї підійшов чоловік років сорока. –…
Read More
– Сиди! Нас немає вдома! – спокійно вимовив Петро. – Так, дзвонять же! – Валя завмерла, підвівшись із дивана. – Нехай, – відповів Петро. – А якщо це хтось важливий? – запитала Валя. – Або у справі? – Субота, дванадцята, – вимовив Петро. – Ти нікого не кликала, я нікого не чекаю! Висновок? – Я тільки в вічко подивлюся! – пошепки промовила Валя. – Сядь! – у голосі була сталь. – Нас немає вдома! Хто б там не був, нехай топає назад! – А ти що, знаєш, хто там? – запитала Валя, – Припускаю, тому й кажу, щоб ти сіла і перед вікнами не миготіла! – Так, якщо це те, що я думаю, вони так просто не підуть! – сказала Валя і знизала плечима. – Це залежить від того, скільки ми не будемо відчиняти їм двері, – спокійно відповів Петро. – Рано чи пізно вони підуть. У будь-якому разі, ночувати в під’їзді вони не стануть. А нам із тобою нікуди не треба.
– Сиди! Нас немає вдома! – спокійно вимовив Петро. – Так, дзвонять же! – Валя завмерла, підвівшись із дивана. – Нехай, – відповів Петро. – А якщо це хтось важливий? – запитала Валя. – Або у справі? – Субота, дванадцята,…
Read More