І навіщо ти привів її до нашої хати? Нам своїх турбот мало, так тепер ще й чужу дитину вигодовувати? — замість привітання кинула Галина Петрівна, ледве молодята переступили поріг. — Мамо, ну що ви таке кажете, ми ж щойно з…
Read MoreКатегорія: БЛОГИ
Мамо, тобі ж скоро п’ятдесят, як плануєш святкувати? У кафе, напевно? Усі так роблять. Вдома зараз ніхто не святкує великі ювілеї. – Ні, не в кафе. Хочу здійснити свою мрію. Ми з Людочкою, моєю подругою, полетимо до Єгипту і там удвох відсвяткуємо! Не хочу я ніяких урочистостей і кафе! Я все життя мріяла побачити піраміди на власні очі, зануритися в Червоне море…
Мамо, тобі ж скоро п’ятдесят, як плануєш святкувати? У кафе, напевно? Усі так роблять. Вдома зараз ніхто не святкує великі ювілеї. – Ні, не в кафе. Хочу здійснити свою мрію. Ми з Людочкою, моєю подругою, полетимо до Єгипту і там…
Read More
Тихіше! Ти ж дружину розбудиш! – прошепотів Василь до Галі, пробираючись темним коридором. – Колишню дружину! – швидко поправила його Галя, легенько штовхнувши в бік. – Ще не колишню. Ми досі офіційно одружені! – огризнувся Василь, кинувши на неї знервований погляд.
Тихіше! Ти ж дружину розбудиш! – прошепотів Василь до Галі, пробираючись темним коридором. – Колишню дружину! – швидко поправила його Галя, легенько штовхнувши в бік. – Ще не колишню. Ми досі офіційно одружені! – огризнувся Василь, кинувши на неї знервований…
Read More
— Знаєш, Лера, у мене занадто дорогоцінний час, щоб витрачати його на чужих дітей. Найми няню, — рівний, поблажливий голос Олени пролунав із динаміка телефону. Клацання. Короткі гудки.
Знаєш, Лера, у мене занадто дорогоцінний час, щоб витрачати його на чужих дітей. Найми няню, — рівний, поблажливий голос Олени пролунав із динаміка телефону. Клацання. Короткі гудки. Лера продовжувала тримати смартфон біля вуха, дивлячись на своє відображення у дзеркалі тісного…
Read More
У 90-ті я звикла жити на воді й картоплі — аж поки син не приніс додому сосиски. Того дня я звільнилася з науково-дослідного інституту.
Про дев’яності тепер згадують по‑різному. Хтось — із ностальгією, хтось — із жахом. А я пам’ятаю порожній холодильник і каструлю з рідкою кашею на плиті. Вода Тоді я працювала в науково‑дослідному інституті. Гарно звучить — старша наукова співробітниця. Тільки зарплату…
Read More
Я на заробітках вже понад 10 років. Поїхала я туди не з доброго дива. Піднімала дітей сама. Чоловіка рано не стало, вдруге я заміж не вийшла, от і змушена була поїхати, щоб заробити якусь копійку. Робота в Іспанії в мене була різна: і фізично важка, і нічні зміни, і доглядальницею. Зараз мені вже важко, бо я не молода. Але повертатись додому ще не буду, бо треба довести до ладу свій дім. Дітям я квартири допомогла купити, а своє житло ще не відремонтувала. Та й на старість треба трохи грошей відкласти. Вам сподобалася історія? Здоров’я моє цими заробітками підірвалось. Проблеми зі спиною, тиск скаче та ноги варикозом вкрило. В лікарні я не була давно, бо тут до лікаря записатись важко, а вдома я не була 2 роки. Дітям не кажу про це, щоб даремно не переживали. Лише раз обмовилась про це своїй подрузі, хрещеній доньки. Скоро Великдень, я купила всім подарунки та вже відправила, бо на свято не приїду в Україну. Та вчора мої плани змінились. До мене подзвонив син, а потім і дочка. Накинулись на мене, щоб терміново їхала додому. Вони ніколи таким тоном зі мною не розмовляли.
Я на заробітках вже понад 10 років. Поїхала я туди не з доброго дива. Піднімала дітей сама. Чоловіка рано не стало, вдруге я заміж не вийшла, от і змушена була поїхати, щоб заробити якусь копійку. Робота в Іспанії в мене…
Read More
Я зараз опинилася у дуже складній ситуації. З одного боку – родина, а з іншого – коханий. Отож, розповім трішки про себе. Мене звати Галина, мені 47 років. Я родом з невеличкого села на Львівщині. Одружена, маю двох діток та прекрасних онуків. Але так склалося, що вже 15 років працюю у Польщі на заробітках. Поїхала, бо грошей у родині катастрофічно не вистачало. Чоловік Данило тоді працював на заводі інженером, але його зарплати ледь вистачало, аби заплатити за комунальні послуги та купити продукти. Бували моменти, що я просто просила у сусідів гроші. Але у нас двоє дітей школярів. Треба ж їм назбирати гроші на навчання, на університет, на одяг. Бо мені вже соромно було купувати їм курточки чи взуття у секон-хенді. Моя знайома часто їздила у Польщу на сезонні роботи. От я дивилася, яка в неї у селі гарна хата, яка господарка велика. Навіть машину примудрилася купити. Звісно, я чудово розуміла, що буду там важко працювати, що я погано знаю мову. Ну і як діти без мене будуть? Але пішла на такі жертви заради їх майбутнього. Бо я мати і дуже сильно люблю діток. Помалу шукала собі роботу. То на збори яблук їхала, то фасувальницею у цехах, то прибиральницею у готелях. Помалу відкладала копійку до копійки, всі злоті пересилала чоловікові. Він встиг і ремонт у хаті зробити, добудував другий поверх, купив нові меблі. Діти вже мали модний одяг, солодощі та телефони сенсорні. Ще й синові на день народження купила ноутбук.
Я зараз опинилася у дуже складній ситуації. З одного боку – родина, а з іншого – коханий. Отож, розповім трішки про себе. Мене звати Галина, мені 47 років. Я родом з невеличкого села на Львівщині. Одружена, маю двох діток та…
Read More
Донька на мене ображається і звинувачує у всіх гріхах, бо я почала влаштовувати своє особисте життя. Я рано овдовіла – у 35 років. З того часу весь вільний час приділяла лише доньці Каті. Про себе й не думала. Найкращий одяг, взуття – Каті, все, що їй потрібно теж давала. Всю любов і увагу лише дочці. Катя до цього звикла. Згодом вона вийшла заміж та переїхала до чоловіка. Я ж залишилась сама у великій квартирі. За рік народився онук і я часто їздила до Каті, аби допомогти, бо знаю, що таке постійно бути самій з дитиною. Зять багато працює. Ми з донькою були найкращими подругами, ділились усім завжди. Мені ще й 50 немає, молода жінка, потрібно і своє життя влаштовувати.
Донька на мене ображається і звинувачує у всіх гріхах, бо я почала влаштовувати своє особисте життя. Я рано овдовіла – у 35 років. З того часу весь вільний час приділяла лише доньці Каті. Про себе й не думала. Найкращий одяг,…
Read More
Мабуть, усі чули про твердження, що можна вивезти дівчину з села, а ось село з дівчини – ні. Насправді є багато прикладів, які доводять протилежне. Для цього достатньо мати бажання працювати над собою. Якщо є ті, хто досі не знає про ознаки провінційності, тоді ця добірка допоможе вам зрозуміти власні помилки й виправити їх. 9 проявів “сільського” стилю: 1. Довгі нігті Тим паче нарощені. Це вважалося красивим ще за часів динозаврів, а зараз таким манікюром можна лякати людей. Навіть натуральні нігті мають бути пристойної довжини. Не менш важливо правильно доглядати за ними й користуватися послугами майстрів нігтьового сервісу.
Мабуть, усі чули про твердження, що можна вивезти дівчину з села, а ось село з дівчини – ні. Насправді є багато прикладів, які доводять протилежне. Для цього достатньо мати бажання працювати над собою. Якщо є ті, хто досі не знає…
Read More
Сьогодні мені виповнилося 37 років. Я прокинувся самий. Ніхто мене не поцілував, не привітав зранку. Згадую, як гостював у двоюрідного брата. Він значно молодший, та вже має двох дітей. Із самого ранку вони прибігають до них з дружиною в ліжко, сміються й обіймають. Далі усі разом сідають снідати. Я тоді подумав – “Ось таке на вигляд справжнє щастя!” Та мені вже ця ідилія не світить. Я розлучився п’ять років тому…
Сьогодні мені виповнилося 37 років. Я прокинувся самий. Ніхто мене не поцілував, не привітав зранку. Згадую, як гостював у двоюрідного брата. Він значно молодший, та вже має двох дітей. Із самого ранку вони прибігають до них з дружиною в ліжко, сміються…
Read More