Мені 62 роки, і я вже майже чотири десятиліття викладаю літературу в старшій школі. Життя має свій звичний ритм: чергування у коридорі, Шекспір, не надто гарячий чай і твори, які надходять у великій кількості. Щороку в грудні я даю своїм…
Read MoreКатегорія: БЛОГИ
Нещодавно я дізналася про те, що моя кума подає на розлучення після 30-ти років шлюбу. Така звістка усіх здивувала, адже у них з чоловіком спільне майно, троє дітей й онуки. Що могло штовхнути 56-річну жінку на такий крок? “З першого дня нашого шлюбу я поєднувала роботу з домашніми клопотами. До вечора я була офісним працівником, а потім до ночі домогосподаркою. Мені доводилося прибирати, готувати, прати й робити з дітьми домашні завдання. Хотілося вірити, що з часом стане легше, але ні. Від чоловіка допомоги я так і не дочекалася. Його хвилював лише телевізор та риболовля. Якось я занедужала, тому відклала усі свої хатні обов’язки. Михайло прийшов з вудкою додому й одразу кинувся до холодильника. Оскільки у мене не було сил готувати, то там він так і не зміг щось знайти. Накинувся на мене з претензіями: – Ти могла б мені принаймні картоплі насмажити, адже увесь день в ліжку пролежала! – Можливо, ти приготуєш вечерю, і заодно я поїм разом з тобою? – запропонувала я. – Для чого ти мені тоді взагалі здалася, якщо я почну сам готувати? – у відповідь кинув Михайло.
Нещодавно я дізналася про те, що моя кума подає на розлучення після 30-ти років шлюбу. Така звістка усіх здивувала, адже у них з чоловіком спільне майно, троє дітей й онуки. Що могло штовхнути 56-річну жінку на такий крок? “З першого…
Read MoreМені 65 нещодавно виповнилося. Для когось то вже пенсійний вік і треба списувати людину. Але я себе досить добре почуваю. Є ще сили на те, аби зранку вийти на прогулянку з песиком, піднятися на 9 поверх без ліфта. Я ще можу навіть присідати та прес качати. Звісно, мої онуки називають мене “бабуня”, “бабця”, “бабусенька”. Це дуже приємно і так гріє душу, що словами не передати. Ну не будуть Сашуля та Дмитрусик називати мене “Галька”, то якось фамільярно. Коли вони вперше сказали “ба” і показали на мене пальчиком, то я ледь не заплакала від щастя. Однак не люблю, коли інші, а особливо незнайомі люди, називають мене “баба”. То наче якесь зверхнє ставлення, насмішка та приниження. Нормально, коли звертаються “пані”, “жіночко” або просто “ви”. Це шановано та приємно. Але вчора я аж нотації читала одній нахабі. Пішла після роботи на Галицький базар, аби купити собі додому молочка та сметанки.Розглядаю товар, а одна молода продавчиня кричить: – Бабо, то свіже, купуйте! – Я вам не баба, а покупець. Ви не вмієте до людей нормально звертатися?
Мені 65 нещодавно виповнилося. Для когось то вже пенсійний вік і треба списувати людину. Але я себе досить добре почуваю. Є ще сили на те, аби зранку вийти на прогулянку з песиком, піднятися на 9 поверх без ліфта. Я ще…
Read MoreКілька років тому батьки з сестрою виїхали в Канаду. Я видихнула з полегшенням, надіялася більше ніколи їх не побачити. От недавно виставила в соцмережах своє фото з чоловіком і донею, аж раптом отримую сповіщення: “Галина Боднар прокоментувала ваш пост”. Думаю, що ж там мені матуся написала. Краще б я того коментаря в очі не бачила! Тепер навіть спати спокійно не можу…
До своїх сорока років життя навчило мене абсолютно нікому не вірити. Інколи заради вигоди зрадити можуть навіть найближчі. Ми живемо в такому столітті, коли люди заради власної вигоди готові на все. Виховувалася я в хорошій сім’ї, батьки працювали, щоб ми…
Read MoreЧоловік мене покинув, коли народилась друга дитина. Він сина хотів, а Бог дав ще одну донечку. Як тяжко мені було з двома малими дітьми! Роботу довго знайти не могла. А трохи згодом вирішила – час їхати до Італії. Аби мої красуні мали все необхідне. Якби ж я знала, яку дяку отримаю за цю свою жертву, то ніколи б туди не подалася!
Чоловік мене покинув після народження другої дитини. Не хотів він ще одну доньку, мріяв про сина. Та й взагалі, казав, що набридло йому все це сімейне життя. Кудись поїхав і не повернувся. Знайомі казали, що в іншому місті одружився. Але…
Read MoreМоєму синові 40 років, живе у Києві. Має бізнес, купив собі гарну трикімнатну квартиру та машину. Не забуває і мені фінансово допомагати, так як я на пенсії. Однак, в особистому житті йому геть не щастило. Я вже й забула про ті надії, що буду няньчити онуків. Аж ось сюрприз – Олег сказав, що на сайті познайомився з одної дівчиною, звати Анжеліка. Моєму щастю не було меж! Одразу запросила у гості, аби познайомитися з майбутньою невісточкою.
Мені 62 роки, я живу з сином Олегом, якому 40 років. Вдовою я стала давно, вже скоро як 17 років тому, а в сина так склалося життя, що до теперішнього часу не мав ні жінки, ні, відповідно, дітей, весь час…
Read MoreПісля того, як моя дружина знайшла собі в Німеччині іншого, я вирішив розлучитись і піти на фронт. Що вже втрачати? Та на Харківщині зустрів нову любов – Наталку. От тільки тоді не знав, що вона мене обрала не просто так і має таємницю!
Рік тому я одружився. Ми з Наталкою вже не зовсім молоді, кожен має за плечима невдалий шлюб. Я розлучився через те, що дружина виїхала за кордон і знайшла там якось німця. Подзвонила мені й спокійно сказала: – Ти що не…
Read MoreВчора послухав твір сина про зайців – тепер розумію, чому у вчителів до мене стільки питань. Боюся, що нас обох тепер викличуть до директора.
Знаєте, діти часто живуть у власній реальності і ніхто навіть пояснити не зможу толком, що відбувається у їхніх головах. Ось зараз думаю те ж саме, але маю чіткий приклад перед собою. Мій син. Чому? Слухайте далі. Прокидаюся я якось вранці…
Read MoreЯ завжди мріяла про доньку, хоч у мене був один єдиний син. Та коли він виріс і привів невістку до хати, я була дуже щаслива. Хотілося у всьому догодити дівчині, стати близькою для неї людиною, але, на жаль, вона мала інші плани…
Я завжди мріяла про доньку, хоч у мене був один єдиний син. Та коли він виріс і привів невістку до хати, я була дуже щаслива. Хотілося у всьому догодити дівчині, стати близькою для неї людиною, але, на жаль, вона мала…
Read MoreМоя дружина відійшла на небо коли донечці виповнилось 7 років. З того дня я поклявся любити її за нас обох і дотримав слова. Донечка росла такою ж розумною, як її мама. У школі вчилась відмінно, мені завжди допомагала і готувала так само смачно, як моя кохана. Минали роки, дочка росла. Врешті решт вона закінчила школу та вступила у виш завдяки власним знанням. Аби давати собі раду вона влаштувалась на роботу, але і навчання пильнувала. Настав момент, коли вона познайомила зі своїм хлопцем. Артем здався мені хорошою людиною, тим більше він дивився на дочку так само закохано, як і я колись на свою Марію. Зіграли весілля. Молодята обрадували мене й тим, що залишаються жити у мене. Але з місяця в місяць ставлення зятя ставалось якимось гіршим. Ми могли сваритися на рівному місці, він міг дозволити собі огризатися на мої зауваження.
Моя дружина відійшла на небо коли донечці виповнилось 7 років. З того дня я поклявся любити її за нас обох і дотримав слова. Донечка росла такою ж розумною, як її мама. У школі вчилась відмінно, мені завжди допомагала і готувала так само смачно,…
Read More