Категорія: БЛОГИ
Категорії БЛОГИ

Віднедавна вирішила, що більше не буду кликати родичів та дітей з онуками в гості. Не подумайте, що я погана бабуся та не хочу провести з рідними час. Просто вся ця метушня так виснажує – прибирати, їсти готувати, потім знову прибирати та мити посуд. А ціни на продукти ви бачили? Та один раз піду в магазин і вже половини зарплати нема. Однак, не очікувала, що донька так відреагує на це рішення.

Раніше в моєму домі часто збирались гості – в неділю після церкви, на Різдво, Великдень чи просто так. То дочка з зятем заїдуть, то брат з дружиною і дітьми з села приїдуть. Але вік уже не той. А ще треба…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

— Бабусю, забери мене, благаю. Тато знову п’є. Чіпав мене вчора. Я не хочу тут жити. Будь ласка… Голос Михайла тремтів у слухавці. Галина вчепилася в телефон так, що аж побіліли кісточки пальців. — Мишко, де тато зараз? — Спить. На кухні. Я у ванній замкнувся. У мене телефон Володі з класу. Свій тато у вікно викинув.

— Бабусю, забери мене, благаю. Тато знову п’є. Чіпав мене вчора. Я не хочу тут жити. Будь ласка… Голос Михайла тремтів у слухавці. Галина вчепилася в телефон так, що аж побіліли кісточки пальців. — Мишко, де тато зараз? — Спить.…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

Мені 48. Прожила стільки років та хочу розповісти одну історію про свого чоловіка Данила. Коли я була на 8 місяці вагітності, сталося велике горе. На будові Данило впав з 3 поверху, ще й на ноги прилетіла велика брила цементу. Вирок лікарів був геть не втішним – прикутий до ліжка. Та я молилася Богові, аби те горе минуло і всіляко підтримувала чоловіка. Але, на жаль, дива не сталося. Ще й родичі почали нарікати, що з таким чоловіком погублю своє життя…

Мені 48. Прожила стільки років та хочу розповісти одну історію про свого чоловіка Данила. Ми з одного села, знайомі купу років. Так росли разом, товаришували, гуляли. Потім його забрали в армію, а я залишилася батькам допомагати. Так він прослужив рік…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

Я вже від ранку оббігала усі магазини та й навіть була на ринку. В руках дві важкі сумки – ледь додому дотягла. Купила все що треба: рибу, м’ясо, овочі, фрукти й навіть торт. Чоловік вже декілька днів говорить, що хоче провести зі мною вихідні на дачі, от я і готуюся.

Я вже від ранку оббігала усі магазини та й навіть була на ринку. В руках дві важкі сумки – ледь додому дотягла. Купила все що треба: рибу, м’ясо, овочі, фрукти й навіть торт. Чоловік вже декілька днів говорить, що хоче провести…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

– Збирай манатки і йди! Я знайшов іншу! Геннадій шпурнув ключі на комод так, що забряжчала їхня весільна фотографія. П’ятнадцять років тому вона думала, що виходить заміж за принца. Зараз дивилася на червоне обличчя чоловіка і чула відлуння вчорашньої розмови телефоном: – Та що з неї взяти, Валю, суцільні нерви. Натомість квартира хороша – переїдемо, житимемо нормально…

– Збирай манатки і йди! Я знайшов іншу! Геннадій шпурнув ключі на комод так, що забряжчала їхня весільна фотографія. П’ятнадцять років тому вона думала, що виходить заміж за принца. Зараз дивилася на червоне обличчя чоловіка і чула відлуння вчорашньої розмови…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

– Дитині й року немає, а ти йому сосиску даєш?! І хіба ти мати після цього? Маргарита Львівна влетіла на кухню, як розлючена фурія, і вихопила тарілку прямо в Мишка з-під носа. Він негайно закричав, скривджено, з переливами, як це вміють робити тільки маленькі діти, у яких відібрали найдорожче. Я мовчки дорахувала до десяти. Потім до двадцяти, а потім зрозуміла, що ніякої арифметики не вистачить. – Це дитяча сосиска, Маргарито Львівно, – намагалася пояснити я, – спеціальна, без жодних шкідливих добавок.

– Дитині й року немає, а ти йому сосиску даєш?! І хіба ти мати після цього? Маргарита Львівна влетіла на кухню, як розлючена фурія, і вихопила тарілку прямо в Мишка з-під носа. Він негайно закричав, скривджено, з переливами, як це…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

– Собі ти, значить, квартиру купила, а тут хай стіни сипляться? Геть із мого будинку! Егоїстка! – вирувала свекруха, жбурляючи в Настю речі з шафи. Невістка ледве встигала ловити свої кофти та штани, сподіваючись, що в неї не полетить щось важче.

– Собі ти, значить, квартиру купила, а тут хай стіни сипляться? Геть із мого будинку! Егоїстка! – вирувала свекруха, жбурляючи в Настю речі з шафи. Невістка ледве встигала ловити свої кофти та штани, сподіваючись, що в неї не полетить щось…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

Над новенькою співробітницею в офісі насміхалися. Але коли вона з’явилася на банкеті з чоловіком — колеги почали звільнятися… Глибоко зітхнувши, немов збираючись із силами перед стрибком у невідоме, Юлія Сергіївна переступила поріг офісної будівлі, ніби починала нову главу свого життя. Ранкове сонце, що пробивалося крізь скляні двері, грало блисками на її доглянутому волоссі, підкреслюючи впевнену ходу. Вона йшла крізь хол, наповнений тихим гулом голосів і стуком підборів, відчуваючи, як кожен крок наближає її до чогось важливого — не просто до нової роботи, а до змін, до шансу бути собою поза межами звичного домашнього світу.

Глибоко зітхнувши, немов збираючись із силами перед стрибком у невідоме, Юлія Сергіївна переступила поріг офісної будівлі, ніби починала нову главу свого життя. Ранкове сонце, що пробивалося крізь скляні двері, грало блисками на її доглянутому волоссі, підкреслюючи впевнену ходу. Вона йшла…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

Ірина встала рано. Вона наварила борщу й нагодувала свого чоловіка Віктора сніданком. Жінка вже помила посуд і прибирала у шафу чашки з-під чаю, як раптом побачила у вікно кухні сусідку Тетяну – продавчиню з сільського магазину… Та зайшла на подвірʼя і впевнено попрямувала до хати Ірини. – Не вистачало ще її тут з самого ранку побачити, – подумала Ірина. – І що вона тут забула?

Ірина встала рано. Вона наварила борщу й нагодувала свого чоловіка Віктора сніданком. Жінка вже помила посуд і прибирала у шафу чашки з-під чаю, як раптом побачила у вікно кухні сусідку Тетяну – продавчиню з сільського магазину… Та зайшла на подвірʼя…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

— Аліска, ну будь людиною, поступися! Ти ж розумієш нашу ситуацію. — Розумію. Тільки я тут до чого? З чого ти взяла, що тобі всі зобов’язані? Гаразд, мати, з нею все ясно, з неї ти все життя мотузки тягнеш, але я ж! У мене своє життя, у тебе своє. Ні. І крапка, — нахмурилася Аліса.

— Аліска, ну будь людиною, поступися! Ти ж розумієш нашу ситуацію. — Розумію. Тільки я тут до чого? З чого ти взяла, що тобі всі зобов’язані? Гаразд, мати, з нею все ясно, з неї ти все життя мотузки тягнеш, але…

Читати далі