Ти батьків його бачила? Хочеш життя собі зіпсувати? – Усі з мене реготали, коли я з Васею зустрічатись почала. Через нього я  подруг втратила. Бо вони вважали, що я нижча за статусом. Та минуло десять років і ми зустрілися. Такого дівчата точно не чекали.

Ти батьків його бачила? Хочеш життя собі зіпсувати? – Усі з мене реготали, коли я з Васею зустрічатись почала. Через нього я подруг втратила. Бо вони вважали, що я нижча за статусом. Та минуло десять років і ми зустрілися. Такого дівчата точно не чекали.

Усі мої подруги ще з шкільних років мріяли про заможне безтурботне життя, того й кавалерів видивлялись з гарних не простих сімей. Часто навіть не в нашому селі собі придивлялись кавалерів. Мені навіть огидно від цього всього було. Бо все ж…

Read More
“У 38 народжують лише з відчаю і без здорового глузду!” – я завжди сміялася з цих стереотипів, поки не познайомилася з одною сусідкою на дитячому майданчику.  Виявилося, що в такому “пізньому” віці батьківство – це зовсім не те, що малюють у журналах. Тепер я хочу запитати всіх: чи справді після 35 жінка має жертвувати красою, тілом та здоровям? Чи не краще завести кошеня чи цуценя?

“У 38 народжують лише з відчаю і без здорового глузду!” – я завжди сміялася з цих стереотипів, поки не познайомилася з одною сусідкою на дитячому майданчику. Виявилося, що в такому “пізньому” віці батьківство – це зовсім не те, що малюють у журналах. Тепер я хочу запитати всіх: чи справді після 35 жінка має жертвувати красою, тілом та здоровям? Чи не краще завести кошеня чи цуценя?

Нещодавно на дитячому майданчику я познайомилася з однією жінкою. Доглянута, струнка, одразу й не скажеш, що їй уже 41. Ну максимум 35, чесно. Поруч бігала її донечка Аліса, маленька, активна, їй всього 3 роки. Ми сіли на лавку, поки діти…

Read More
– Я йду від тебе, Ромо – сказала вона і продовжила бризкатися духами. – Тобто, як іду? До кого? Куди? – До іншого чоловіка. Чи ти думав, що я вічно буду твої витівки терпіти? Хочу – ночую, хочу – не ночую. Такого я не терпітиму!

– Я йду від тебе, Ромо – сказала вона і продовжила бризкатися духами. – Тобто, як іду? До кого? Куди? – До іншого чоловіка. Чи ти думав, що я вічно буду твої витівки терпіти? Хочу – ночую, хочу – не ночую. Такого я не терпітиму!

– Я йду від тебе, Ромо – сказала вона і продовжила бризкатися духами. – Тобто, як іду? До кого? Куди? – До іншого чоловіка. Чи ти думав, що я вічно буду твої витівки терпіти? Хочу – ночую, хочу – не…

Read More
Одразу після закінчення суду на Єрмака було скоєно “замах”…Відео

Одразу після закінчення суду на Єрмака було скоєно “замах”…Відео

У Андрія Єрмака виникла перепалка з журналістом після запитання про те, чи поважає його народ. Колишній керівник ОП відповів, що військові ставляться до нього позитивно, а потім заявив, що не відповідатиме на питання. Стався “замах” на Андрія Єрмака: перехожий кинув у нього яйцем, — «Telegraph» До слова, колишній керівник Офісу…

Read More
Не чекала я, що буковинські діти так погано на мого сина вплинуть! Ви не уявляєте, в що вони хочуть мого Льошу втягнути! Та я швидко пояснила йому, що це огидно. Ми кілька років, як з Харкова приїхали на Буковину, та я й досі звикнути не можу.  Та я хочу знати думку інших людей, ви б своїй дитині дозволили таке?

Не чекала я, що буковинські діти так погано на мого сина вплинуть! Ви не уявляєте, в що вони хочуть мого Льошу втягнути! Та я швидко пояснила йому, що це огидно. Ми кілька років, як з Харкова приїхали на Буковину, та я й досі звикнути не можу. Та я хочу знати думку інших людей, ви б своїй дитині дозволили таке?

До війни ми з дітьми жили в Харкові. А тоді вирішили переїхати на  Буковину. Тут батьки чоловіка живуть. Тож не дивно, що йому тут подобається, а от я ніяк не звикну. Після великого міста цей сільський менталітет мене добирає. І…

Read More
Я дуже раділа, коли познайомилася з невісткою Ольгою. Красива, розумна дівчина та дуже хазяйновита. Я часто запрошувала їх у гості, готувала різні смаколики. Та й Оля приходила не з порожніми руками – то салатик принесе, домашнє печиво чи тортик спече.  Все було добре. Аж поки я не побачила у невістки одну річ. Тепер не знаю, як далі спілкуватися з Ольгою і взагалі чи варто її запрошувати в гості….

Я дуже раділа, коли познайомилася з невісткою Ольгою. Красива, розумна дівчина та дуже хазяйновита. Я часто запрошувала їх у гості, готувала різні смаколики. Та й Оля приходила не з порожніми руками – то салатик принесе, домашнє печиво чи тортик спече. Все було добре. Аж поки я не побачила у невістки одну річ. Тепер не знаю, як далі спілкуватися з Ольгою і взагалі чи варто її запрошувати в гості….

Я чула багато історій про горе-невісток. Всі мої подруги обожнювали обмивати кісточки молодим дівчатам. Вважали, що ніхто не гідний їх синочків. Мені було аж гидко таке слухати. Тому коли у мене народився Петрик, то пообіцяла собі, що буду найкращою свекрухою…

Read More
Я до нестями закохався у розлучену жінку. Ясна річ, що у неї вже була дитина від першого шлюбу. Але мене це не хвилювало.  Однак, вже через 2 місяці гірко пошкодував про таке рішення! Тому шановні чоловіки – не повторюйте моїх помилок та ні в якому разі не зустрічайтеся з жінками з “прицепом”. Адже у мене потім така чорна смуга в житті настала саме через них!

Я до нестями закохався у розлучену жінку. Ясна річ, що у неї вже була дитина від першого шлюбу. Але мене це не хвилювало. Однак, вже через 2 місяці гірко пошкодував про таке рішення! Тому шановні чоловіки – не повторюйте моїх помилок та ні в якому разі не зустрічайтеся з жінками з “прицепом”. Адже у мене потім така чорна смуга в житті настала саме через них!

Знаєте, вчаться зазвичай на помилках. Напевне, це прислів’я саме про мене. Я до нестями закохався у розлучену жінку. Ясна річ, що у неї вже була дитина від першого шлюбу. Але мене це не хвилювало. Я все одно доглядав за ними,…

Read More
Мама привезла на Різдво свого італійського чоловіка Маріо – хотіла похизуватися перед родичами, якого кавалера має і якою сеньйорою багатою стала.  Однак, мені від її приїзду ні холодно, ні жарко. Скажуть навіть більше – не збираюся з нею святкувати Різдво та Новий Рік. МОЖЕТЕ ВВАЖАТИ МЕНЕ ПОГАНОЮ ДОНЬКОЮ, АЛЕ МАМА ЗАСЛУЖИЛА НА ТАКЕ СТАВЛЕННЯ!

Мама привезла на Різдво свого італійського чоловіка Маріо – хотіла похизуватися перед родичами, якого кавалера має і якою сеньйорою багатою стала. Однак, мені від її приїзду ні холодно, ні жарко. Скажуть навіть більше – не збираюся з нею святкувати Різдво та Новий Рік. МОЖЕТЕ ВВАЖАТИ МЕНЕ ПОГАНОЮ ДОНЬКОЮ, АЛЕ МАМА ЗАСЛУЖИЛА НА ТАКЕ СТАВЛЕННЯ!

Моя мама дуже дивна та специфічна людина, інакше не скажу. Вибачте, я розумію, що не можна так говорити про рідну людину. Але інакше не виходить… От до мене вона не ставилася, як до доньки. Радше, сприймала мене, як якусь ляльку…

Read More
На свята приїхали родичі з Харкова. І звісно, за столом не обійшлося без політики – Нащо Зеленський почав цю войнушку? Ще й проти Росії – потужна країна з багатою історією, – нарікає тьотушка Наташа Тоді я не витримала та й провела тітці пару уроків історії. Вона була в шоці коли почула цю лекцію!

На свята приїхали родичі з Харкова. І звісно, за столом не обійшлося без політики – Нащо Зеленський почав цю войнушку? Ще й проти Росії – потужна країна з багатою історією, – нарікає тьотушка Наташа Тоді я не витримала та й провела тітці пару уроків історії. Вона була в шоці коли почула цю лекцію!

Свята у грудні – то в нашій родині такий період “зборів”. Ми з батьками живемо в Івано-Франківську, інші родичі – Київ, Чернівці, Одеса та навіть Харків. Розкидані по цілій Україні. І от цього року до нас приїхали в гості тітка…

Read More
Шкода мені стало Ліду й Івана, переселенці вони, все втратили. Покликала їх до себе на Різдво. Та не минуло й години, як я пошкодувала про своє рішення. Гості мало не порозбігалися через них. Зараз не знаю, що вигадати, аби на Новий рік вони не прийшли. Прочитайте і може зрозумієте мене.

Шкода мені стало Ліду й Івана, переселенці вони, все втратили. Покликала їх до себе на Різдво. Та не минуло й години, як я пошкодувала про своє рішення. Гості мало не порозбігалися через них. Зараз не знаю, що вигадати, аби на Новий рік вони не прийшли. Прочитайте і може зрозумієте мене.

Два роки тому в нашому будинку оселилась пара переселенців. Люди вже не молоді, самі з Донеччини, син в них воює. Я відразу вирішила з ними потоваришувати, ми ж фактично однолітки. Допомагала усім, чим могла. Одяг, харчі, хімія. Навіть знайомі, знаючи…

Read More
error: Content is protected !!