Мабуть, усі чули про твердження, що можна вивезти дівчину з села, а ось село з дівчини – ні. Насправді є багато прикладів, які доводять протилежне. Для цього достатньо мати бажання працювати над собою. Якщо є ті, хто досі не знає…
Read MoreАвтор: Mag GowYo
Сьогодні мені виповнилося 37 років. Я прокинувся самий. Ніхто мене не поцілував, не привітав зранку. Згадую, як гостював у двоюрідного брата. Він значно молодший, та вже має двох дітей. Із самого ранку вони прибігають до них з дружиною в ліжко, сміються й обіймають. Далі усі разом сідають снідати. Я тоді подумав – “Ось таке на вигляд справжнє щастя!” Та мені вже ця ідилія не світить. Я розлучився п’ять років тому…
Сьогодні мені виповнилося 37 років. Я прокинувся самий. Ніхто мене не поцілував, не привітав зранку. Згадую, як гостював у двоюрідного брата. Він значно молодший, та вже має двох дітей. Із самого ранку вони прибігають до них з дружиною в ліжко, сміються…
Read More
Мій синочок або дурний, або сліпий! От ви мені скажіть, як можна було взяти собі за дружину таку селючку?! Олена двох слів зв’язати докупи не може, а пише так, що першокласнику соромно би стало. Нещодавно у мене був День народження. Присилає мені невісточка повідомлення на вайбер: “Вітаю вас Галина Петровна з днем народженням. Шчастя, здоровя, всього найліпшого!” Мене аж перекосило. Ледве змусила себе відписати сухе: “Дякую”. На більше мене просто не вистачило. Та то ще були квіточки. Невістка дивувала не лише своєю сільською говіркою і неграмотністю, а ще й нахабністю. Ви собі можете уявити, на що та дівка підмовила мого Дмитра?! Подарувати мені на ювілей кравчучку!
Мій синочок або дурний, або сліпий! От ви мені скажіть, як можна було взяти собі за дружину таку селючку?! Олена двох слів зв’язати докупи не може, а пише так, що першокласнику соромно би стало. Нещодавно у мене був День народження. Присилає…
Read More
Пишy cюди, бо відчуваю, що у повному розпaчі. Не знаю, куди звернутися за допомогою. Отож, мені 55. У старі дiди не поспішаю себе списувати, відчуваю, що повен сили та енергії. З жінкою розлучився ще пару років тому. Але проблема не в цьому. Я просто не можу знайти молоду жінку! На сайті знайомств пишуть одні старі. То якісь фoтографії з дачі, з городу. Я не маю ніякого бажання з такими “господарками” спілкуватися. Нехай краще займаються у фітнесі, аби скинути зайві кілограми. Бо нагадують…
Пишу сюди, бо відчуваю, що у повному розпaчі. Не знаю, куди звернутися за допомогою. Отож, мені 55. У старі діди не поспішаю себе списувати, відчуваю, що повен сили та енергії. З жінкою розлучився ще пару років тому. Зрозумів, що ми…
Read More
А я тобі говорила Михaйлe, бери за дружину Ольгу! Ми і сім’ю знаємо, і вихована Оля чудово. А ти що зробив, привів якусь блондинку, худеньку, та ще й rулящу схоже! – говорила крізь зуби Вікторія Федорівна синові. – Ти на неї вже скільки витратився, а вона тобі навіть народити не може, ну який же ти не розумний Михайле! Дружина потрібна здорова, це велика істина. А вона нічого не може, вдома пил, але ти ж цього не переносиш, але твоїй дружині видно все одно! А готувати твоя Вірка схоже і знати не знає як, теж мені, дружина!
А я тобі говорила Михайло, бери за дружину Ольгу! Ми і сім’ю знаємо, і вихована Оля чудово. А ти що зробив, привів якусь блондинку, худеньку, та ще й гулящу схоже! – говорила крізь зуби Вікторія Федорівна синові. – Ти на…
Read More
П’ять років вона утримувала брата, поки не почула одну розмову… …На екрані телефону тьмяно світилася зелена кнопка переказу. Віра дивилася на неї вже хвилин п’ятнадцять.
П’ять років вона утримувала брата, поки не почула одну розмову… …На екрані телефону тьмяно світилася зелена кнопка переказу. Віра дивилася на неї вже хвилин п’ятнадцять. Палець завмер над склом. Шаблон у банківському додатку мав коротку назву: «Брату на навчання». Щоп’ятниці,…
Read More
Після одного випадку, який трапився у моїй родині, всі друзі та близькі родині не хочуть зі мною спілкуватися. А якщо ми зустрічаємося десь у гостях – то удають, що мене взагалі не знають та обходять десятою дорогою. Отож, ще 3 роки тому мій син Олексій одружився. Невістка дуже хороша дівчина, приємна, хазяйновита, мені одразу сподобалася. От наче вона в кімнату заходить і так стає тепло, сонячно на душі. Ніби Катруся була промінчиком. Я старалася до молодят не лізти. У них своє життя, у мене своє. Часто заходили у гості, я сама запрошувала. Мені було дуже приємно посидіти з Катею, поспілкуватися. Через рік після весілля вони купили власну квартиру та народили мені внучку Світланку. Тоді я ледь не щодня приходила до Каті та Олексія, допомагала з донечкою. Ну але я не була тою типовою свекрухою, яка до всього прискіпується та командує. Навпаки, забирала собі внучку, аби Катя відпочила, змогла собі піти на манікюр, зустрітися з подругами у кафе. Але коли Світланці виповнилося 2, то Олексій наполягав віддати дитинку в садочок, а Катерині вийти на роботу. Я сама не розуміла, до чого такий поспіх. І кожного разу, як я приходила у гості, то помічала у Каті заплакані, червоні очі. – Та я просто так плакала, дивилася фільм романтичний, – виправдовувалася дівчина. Але моє серце не обдуриш. Вже у березні Олексій написав заяву на розлучення. І це була його ініціатива.
Після одного випадку, який трапився у моїй родині, всі друзі та близькі родині не хочуть зі мною спілкуватися. А якщо ми зустрічаємося десь у гостях – то удають, що мене взагалі не знають та обходять десятою дорогою. Отож, ще 3 роки…
Read More
Живу у Києві вже 30 років. Столиця УКРАЇНИ! Серце нашої БАТЬКІВЩИНИ. Але все це позитивне враження від столиці зникає, коли я елементарно виходжу на вулицю та чую… російську мову. Мову ворога та злодія, мову кривавого тирана та нелюда. Розмовляти російською – це як пускати калюжу в публічному місці у всіх на очах. Розмовляти російською – це як влаштовувати салюти під час ракетних обстрілів. Розмовляти російською – це як чинити перелюб у храмі під час недільної служби. Розмовляти російською – це як вигулювати песика на дитячому майданчику й лишати його екскременти в пісочниці. Розмовляти зі своїми дітьми російською – це сприяти їхній деградації, позбавляючи ідентичності й відчуття Батьківщини.
Живу у Києві вже 30 років. Столиця УКРАЇНИ! Серце нашої БАТЬКІВЩИНИ. Але все це позитивне враження від столиці зникає, коли я елементарно виходжу на вулицю та чую… російську мову. Мову ворога та злодія, мову кривавого тирана та нелюда. Розмовляти російською…
Read More
Цю історію соромно навіть друзям чи родичам розповісти, боюсь, що засміють. Тому сподіваюсь на підтримку і пораду читачів. Моя 17-річна дочка, розумниця і красуня, ненавидить свою матір, тобто мене. Соромно зізнаватись, але вона навіть вдарити мене може. Кричить, грубіянить постійно. Я намагалась їй пояснювати, що так поводитись не можна! Спокійно пояснювала, і агресивно пояснювала. Але агресія з мого боку породжувала агресію з її боку вдвічі більшу. Вона не допомагає мені по дому, нічим не займається. Їй не цікаво абсолютно нічого. Лише сидить в комп’ютері чи в телефоні переписується з якимось другом. У квартирі постійні скандали – по-іншому вона пальцем об палець не вдарить. Я втомилась. Втомилась від такого життя. Не розумію, чим я заслужила таке ставлення? Сьогодні вчергове попросила відкласти телефон і допомогти мені поприбирати. На що отримала відповідь: – Боже, як же я ненавиджу тебе! Ти безперспективна і набридлива стара шкапа! Коли тебе вже не стане?
Цю історію соромно навіть друзям чи родичам розповісти, боюсь, що засміють. Тому сподіваюсь на підтримку і пораду читачів. Моя 17-річна дочка, розумниця і красуня, ненавидить свою матір, тобто мене. Соромно зізнаватись, але вона навіть вдарити мене може. Кричить, грубіянить постійно….
Read More
Своїм шлюбом я завжди пишалась. Юра в мене надійним та добрим чоловіком був. Завжди поступливий і в усьому мені допомагав. Коли діти малі були – навіть вночі вставав їх колисати, мив, годував. Таке трапляється рідко, жінки зрозуміють. Ніколи ми не сварились, а якщо й траплялись конфлікти – він завжди першим намагався все залагодити. Приносив мені квіти й подарунки. Ми часто подорожували та мали прекрасне життя. Проблеми почались п’ять років тому. Через пандемію Юра втратив роботу. А тоді наш знайомий запропонував йому місце на заводі у Хмельницькому. Я вирішила, що ми впораємося, від Тернополя це всього сто кілометрів. Чоловік погодився. Спочатку коханий приїжджав щотижня. А згодом почав казати, що роботи багато, стомлюється. Я не наполягала, все він вже не молодий, я все розумію. В 50 років не так легко кататися. Так тривало шість років. Це негативно вплинуло на наш шлюб, ми дуже віддалилися. А тоді сталося непередбачуване. Я отримала спадок, в Канаді помер мій двоюрідний дідусь. Дітей він не мав, тож надійшла солідна сума, а саме 40 тисяч доларів. Я відразу вирішила купити дві однокімнатні квартири дітям. І на радощах запропонувала чоловікові: – Кидай ту роботу, грошей нам вистачить, може якийсь бізнес відкриємо. Принаймні ти матимеш час щось пошукати на місці!
Своїм шлюбом я завжди пишалась. Юра в мене надійним та добрим чоловіком був. Завжди поступливий і в усьому мені допомагав. Коли діти малі були – навіть вночі вставав їх колисати, мив, годував. Таке трапляється рідко, жінки зрозуміють. Ніколи ми не…
Read More