Мене звати Галина Кравець. Мені сімдесят два роки, я вдова, і до того вечора я все ще мала необережну звичку вірити, що любов, якщо її віддавати довго й щедро, колись обов’язково повернеться. Я помилилася. Найгірше було навіть не те, що…
Read MoreАвтор: Mag GowYo
Я на заробітках давно. Поїхала через гроші, тут все ясно. Тоді син одружився і я вирішила допомогти молодятам. Адже на скромну зарплату медсестри нічого не заробиш. Самі розумієте, що то не зарплата, а копійки, навіть продукти нормально не купиш. І якраз моя медична освіта тут в Португалії дуже допомогла. Я адаптувалася і стала для одного сеньйора доглядальницею. Дідусь хворобливий, майже не ходить. Тому я за ним постійно доглядала. Добре було, що сеньйор дозволив жити і нього і дуже добре платив за мою працю. Крім того, я ще прибирала, готувала їсти. Але тут зустріла також багато українок-заробітчанок. Ми раз на тиждень влаштовуємо зустрічі, так аби чисто одна одній пожалітися на важку долю, випити кави та далі працювати. Майже 5 років поспіль я відсилала гроші синові. Тоді Матвій купив квартиру, але дуже дорогу. То ж його намовили жінка та сваха. – Ви б краще на початок взяли якусь однушку. То не дорого і багато варіантів.
Я на заробітках давно. Поїхала через гроші, тут все ясно. Тоді син одружився і я вирішила допомогти молодятам. Адже на скромну зарплату медсестри нічого не заробиш. Самі розумієте, що то не зарплата, а копійки, навіть продукти нормально не купиш. І…
Read More
Кохана, що означає розлучення? У тебе ж 4-та стадія! А квартира? Я ж не зможу її успадкувати! — у паніці метушився чоловік, побачивши повідомлення…
Олена втомлено витерла запітніле дзеркало у ванній і довго дивилася на своє відображення. Запалі щоки, потьмянілі очі, загострені риси обличчя — хвороба безжально змінювала її зовнішність. Треба зателефонувати Каті, думала Олена, племінниці пора знати правду. З вітальні доносилися звуки телевізора…
Read More
Я чула, у твоєї бабусі був вклад у банку! Переведи-но мені, люба, 1 мільйон! — зажадала свекруха, щойно Поліна повернулася з похорону…
Поліна стояла біля свіжої могили, не помічаючи ні дощу, що мрячить, ні людей, які почали розходитися. Цвинтарну землю вкривали штучні квіти та вінки зі стрічками. Поруч залишився тільки чоловік, переминаючись з ноги на ногу. — Полін, може, вже поїдемо? Замерзнеш…
Read More
Тоня вмuрала — вона це знала точно. Усі надії на одужання розтанули. Довге виснажливе лікування не дало результатів.
Тоня вмирала — вона це знала точно. Усі надії на одужання розтанули. Довге виснажливе лікування не дало результатів. — Ну й нехай, — байдуже думала змучена Тоня. — Швидше б уже. Втомилась я… Один Бог знає, як я втомилась… Донька…
Read More
Випустивши пасію з автівки, Бучин лагідно з нею розпрощався й вирушив до свого дому. Неподалік під’їзду він на мить зупинився, прикидаючи, як повідомити дружині все, що накипіло. Потому піднявся сходами й відчинив двері.
Випустивши пасію з автівки, Бучин лагідно з нею розпрощався й вирушив до свого дому. Неподалік під’їзду він на мить зупинився, прикидаючи, як повідомити дружині все, що накипіло. Потому піднявся сходами й відчинив двері. — Привіт, — озвався Бучин. — Віро,…
Read More
Я тут дізналась, що ти батькам дачу купила. Так от, ми з чоловіком вирішили — тепер вона наша. Травневі ж скоро! – заявила свекруха.
Люда дивилася на сніг за вікном і думала про батьків. Увесь грудень батько скаржився на біль у грудях, але до лікаря йти відмовлявся. «Само мине», — відмахувався Сергій Петрович, коли донька підіймала цю тему. У результаті на Новий рік замість…
Read More
Значить, це все не твоє? — свекруха подивилась на дім, а потім на сина й невістку.
А що станеться, якщо я одного дня просто скажу правду? — тихо запитав він, дивлячись у порожнечу. — Те, чого ти боїшся найбільше в житті, Кириле. Ти перестанеш бути тим, ким ніколи й не був, — відповіла дружина, не відводячи…
Read More
Не роздягайся. Я зібрав твої речі, можеш йти. — тільки от чоловік і не здогадувався… Тьмяне світло пробивалося крізь фіранки.
Тьмяне світло пробивалося крізь фіранки. Кімната слугувала одночасно і спальнею, і кабінетом. Світлана сиділа за ноутбуком, закінчуючи онлайн-лекцію. — Усім дякую за увагу, до побачення, — промовила вона втомленим голосом і вимкнула ноутбук. За стіною почулося незадоволене бурчання свекрухи. Щоб…
Read More
Приїхавши до сестри на 15 хвилин раніше, ніж домовились, Катя відчинила двері й завмерла на порозі кімнати від побаченого…
Катя завжди пишалася своєю пунктуальністю. Навіть зараз, під’їжджаючи до будинку сестри на п’ятнадцять хвилин раніше, вона усміхнулася своїй звичці. У сумці лежав подарунок – рідкісна книга з психології, яку Ольга давно шукала. Сестра нещодавно захопилася саморозвитком, і Катя, як завжди,…
Read More