Три роки я була ідеальною дружиною, яка вірила, що шлях до серця чоловіка лежить через шлунок, а затишок у будинку вимірюється кількістю каструль із гарячою вечерею. Але одного вечора, коли я поставила перед чоловіком тарілку з розігрітими вчорашніми котлетами та пюре, він відсунув її з гримасою, сповненою гидливості. – Я не буду це їсти, – сказав він спокійно, навіть не дивлячись мені у вічі. – Ти ж знаєш, я не їм розігріте. Мені потрібне тільки свіже. Я не кинулася до плити смажити свіжий стейк, а зробила те, що потрібно було зробити ще на початку сімейного життя, повернула відповідальність тому, хто висуває вимоги. Ми живемо у культурі, де побутовий героїзм жінки все ще вважається нормою. Наші мами та бабусі часто жертвували сном та відпочинком, щоб на столі було “перше, друге та компот”. І багато чоловіків, які виросли в таких сім’ях, щиро не розуміють, чого це варте. Мій чоловік Сергій, виріс саме у такій родині, його мама щодня готувала свіже, але вона не працювала, її основною турботою було створювати затишок удома. Коли ми одружилися, Сергій приніс цю модель до нашої оселі, спочатку я, окрилена любов’ю, намагалася відповідати. Вставала о шостій ранку, щоб приготувати сирники, мчала з роботи, забігаючи в магазин, щоб встигнути запекти рибу до його приходу. – Як смачно, люба! – казав він. І це була моя нагорода. Але згодом ейфорія пройшла. Я отримала підвищення на роботі, навантаження побільшало і повертатися додому стало пізніше. Щоб приготувати “свіжу вечерю” з простих страв на кшталт гарніру, м’яса, та салату потрібна мінімум година. Це за умови, що у вас є продукти. Якщо потрібно зайти в магазин – плюс ще тридцять хвилин. Потім вечеря, потім прибирання кухні – ще двадцять хвилин. Сергій при цьому працював стільки ж, скільки і я, але його вечір виглядав так: прийшов, душ, диван, вечеря, телефон, а мій: прийшла кухня, плита, мийка, душ, – впала без задніх. Коли я вперше спробувала подати вчорашній борщ, я натрапила на стіну нерозуміння. – Ну, він же постояв, – морщився чоловік. – Смак уже не той. Тоді я промовчала, проковтнувши образу, та пішла смажити омлет, бо “чоловік голодний”. Це була моя головна помилка, сама привчила його до того, що мій час коштує дешевше за його смаки. Того вечора з вчорашніми котлетами, я дивилася на чоловіка і бачила не кохану людину, а примхливу дитину, яка тупає ніжкою. Втома накрила мене, я фізично відчула, як я не маю сил навіть на те, щоб підняти цю тарілку зі столу. – Не будеш? – Перепитала я дуже тихо. – Ні, – твердо відповів він. – Ти знаєш мої принципи.
Три роки я була ідеальною дружиною, яка вірила, що шлях до серця чоловіка лежить через шлунок, а затишок у будинку вимірюється кількістю каструль із гарячою вечерею. Але одного вечора, коли я поставила перед чоловіком тарілку з розігрітими вчорашніми котлетами та…
Read More
У мого чоловіка є двоє синів від першого шлюбу. Діти живуть з його колишньою дружиною. Коли я виходила за нього, не розуміла, що колишня дружина і її діти будуть присутні в моєму житті завжди. Мій чоловік регулярно платив аліменти, до того ж, допомагав колишній дружині. Але вона переклала на колишнього чоловіка всі витрати, пов’язані з дітьми і не тільки.
У мого чоловіка є двоє синів від першого шлюбу. Діти живуть з його колишньою дружиною. Коли я виходила за нього, не розуміла, що колишня дружина і її діти будуть присутні в моєму житті завжди. Мій чоловік регулярно платив аліменти, до…
Read More
Їxaв в поїздi, до Кuєвa. Оcь тaкy кapтuнy побaчuв, i зaдyмaвcя… Нa пepшомy фото, боєць. Спuть нa peчмiшкy, в бepцяx, кacкa пpucтeбнyтa. У нього є тpu годuнu, щоб поcпaтu. Потiм, в чacтuнy, потiм pозподiл, потiм – вiйнa. Нa дpyгомy фото, дuтuнa, бeзтypботно cпuть, тeж кyдucь їдe, я нe знaю кyдu вонu з мaмою їдyть, його cон cпокiйнuй.
Їxaв в поїздi, до Кuєвa. Оcь тaкy кapтuнy побaчuв, i зaдyмaвcя… Нa пepшомy фото, боєць. Спuть нa peчмiшкy, в бepцяx, кacкa пpucтeбнyтa. У нього є тpu годuнu, щоб поcпaтu. Потiм, в чacтuнy, потiм pозподiл, потiм – вiйнa. Нa дpyгомy фото,…
Read More
Я не думала, що це може статися зі мною. Ми з чоловіком довго чекали на дитину. І ось я була в ліkарні, де мені сказали, що за 7,5 місяців у мене буде малюк. Я йшла додому натхненна, щаслива. Зайшла до хати, а мене ніхто не зустрів. На кухні сидів мій чоловік, його батько та мати. Вони щось обговорювали. – Коли ти вже з нею скінчиш? -говорив свекр моєму чоловікові. Я зайшла, вони ніби сиділи і злилися на щось, ну я вирішила розрядити обстановку: – Я ваrітна! Вітайте! -Ну, Юля…
Я не думала, що це може статися зі мною. Ми з чоловіком довго чекали на дитину. І ось я була в ліkарні, де мені сказали, що за 7,5 місяців у мене буде малюк. Я йшла додому натхненна, щаслива. Зайшла до…
Read More
“Нічого, люба, розлучення не за горами. І квартира твоя нашої стане!” – погрожувала свекруха, а я лише розсміялася у відповідь!
З Андрієм ми досить довго були у відносинах, кохання було величезне, тому вирішили одружитися. Але свекруха не дуже зраділа цій новині. Батьки подарували мені двокімнатну квартиру в центрі, тож із житлом проблем не було. А на ті гроші, які подарували…
Read More
Алла Василівна була однією з тих вчителів, до яких підростаюче покоління ставилося з повагою та захопленням. Її уроки математики були цікавими та зрозумілими, вона вміла розпалювати вогонь цікавості в очах своїх учнів. Цього дня, як завжди, вона стояла перед класом, вирішуючи завдання на дошці, а її голос звучав хвилююче і привабливо. І ось, коли урок був у розпалі, у клас увійшов незнайомий хлопець. Його поява викликала подив і інтерес серед учнів, а Алла Василівна зупинила свою промову, дивлячись на нього. Хлопець був одягнений у стильний одяг, у його руках блищали квіти, а на його обличчі світилася рішучість.
Алла Василівна була однією з тих вчителів, до яких підростаюче покоління ставилося з повагою та захопленням. Її уроки математики були цікавими та зрозумілими, вона вміла розпалювати вогонь цікавості в очах своїх учнів. Цього дня, як завжди, вона стояла перед класом,…
Read More
Коли я з сином приходила в гості, і син тікав надвір грати, я уважно стежила за ним, щоб ніхто не обра зив. Якщо хтось до нього чіплявся, я шулікою налітала на кривдника. Те саме в школі – бігла на допомогу, якщо мого хлопчика намагалися обра зити. Я для нього була і матір’ю, і батьком. Я присвятила Артуру всю себе, і непомітно для себе так високо підняла його зарозумілість, що він почав іrнорувати мене. Підвищував на мене голос, навіть відштовхував рукою. Потім замикався у своїй кімнаті, і не хотів зі мною спілкуватися. Якось у гостях він узяв свій ноутбук і усамітнився в іншій кімнаті. Я прийшла покликати його назад, сказала, що непристойно так поводитися…
Я пішла із сином від чоловіка, коли Артуру було три роки. Зляkалася, що той зі своєю буйною вдачею одного разу покалічить нас. На аліменти не подавала. Орала на двох роботах, щоб син ні чого не потребував. За кілька років зустріла…
Read More
Після дружини він лишився сам. Продовжував працювати. Без роботи не міг. Робота його спасіння. Одноманітні дні проходили розмірено, один за одним, один день не відрізнявся від іншого. Життя стало мукою. Діти дуже рідко приїжджали відвідати. Він почував себе забитим. Часто годинами тинявся вулицями. Повз проходили сотні людей. Він шукав знайомі очі. Він боявся самотності, найбільше піти на той світ на самоті. Не встигла голова захворіти, як він уже жменями ковтав пігулки. Він став сентиментальним, у серці засів смуток. Душа хво ріла. Подумки вибачався, і не наважувався зателефонувати дружині, щоб сказати, що досі любить її, нудьгує за нею. Син та дочка рідко приїжджали.
Після дружини він лишився сам. Продовжував працювати. Без роботи не міг. Робота його спасіння. Одноманітні дні проходили розмірено, один за одним, один день не відрізнявся від іншого. Життя стало мукою. Діти дуже рідко приїжджали відвідати. Він почував себе забитим. Часто…
Read More
Я вийшла заміж, коли мені було 17, А моєму обранцеві – 28. У 18 я вже була ваrітна. У нас наро дився прекрасний, здоровий син. Я була найщасливішою на світі. Думала, що я зірвала куш, адже за людиною, старшою мене на 11 років, я відчувала собі, як за кам’яною стіною. Так було тільки напочатку. Потім у мене почалася низька жа хливих свароk і сkандалів, але не з чоловіком, а з його мамою. Вона приставала з будь-якого приводу-то готувати я не вмію, то поrано пибираюся, то багато витра чаю. А чоловік все вислуховував і піддакував. Це ще до народ ження нашого сина. Після поповнення справи поrіршилися.
Я вийшла заміж, коли мені було 17, А моєму обранцеві – 28. У 18 я вже була ваrітна. У нас наро дився прекрасний, здоровий син. Я була найщасливішою на світі. Думала, що я зірвала куш, адже за людиною, старшою мене…
Read More
Віра гірко плакала і тихо бурмотіла собі під ніс: — Що ж тепер буде, мамочко? Боже, який сором … Все село буде обмовляти і насміхатися, що наречений на весілля не приїхав. Краще під землю провалитися, ніж людям в очі дивитися. — Не плач, Віруня, як-то буде, — заспокоювала мама дочку як могла, а у самій в голові крутилися різні думки. Пізніше жінку осяяло. — Петро! — гукнула сусіда. — Поїхали на вокзал до ранкового поїзда. — Без проблем, — відповів сусід — Для тебе, Надія Федорівна, хоч зірку з неба. Жінка голосно гримнула передніми дверцятами автомобіля, і як можна зручніше всілася. — Зараз будемо шукати моїй Вірочці нареченого, — промовила вона цілком
Віра гірко плакала і тихо бурмотіла собі під ніс: — Що ж тепер буде, мамочко? Боже, який сором … Все село буде обмовляти і насміхатися, що наречений на весілля не приїхав. Краще під землю провалитися, ніж людям в очі дивитися….
Read More