Радісний син привіз матір на автовокзал пізно вночі, купив квиток на автобус і поїхав. А вона так і сиділа майже добу на одному місці. Автобус, на який їй був дбайливо сином куплений квиток, давно поїхав — Стареньку бачив? – Костянтин зняв кепку, витер піт із чола і знову надів її. Другий таксист, що стояв поруч, погладив свій великий живіт і кивнув. — Бачив. Думаєш, наш клієнт? — Мені, Михайловичу, здалося, що я її вчора на тому самому місці бачив. — О ти даєш.
Радісний син привіз матір на автовокзал пізно вночі, купив квиток на автобус і поїхав. А вона так і сиділа майже добу на одному місці. Автобус, на який їй був дбайливо сином куплений квиток, давно поїхав — Стареньку бачив? – Костянтин…
Read More
Олена вийшла на балкон, щоб розвісити випрану білизну. І помітила, що до під’їзду підходить красива жінка. Олена відразу впізнала Марину. Це була колишня коханка чоловіка. Олена не здивувалася і не розлютилася. Це було б нерозумно. Адже цю жінку вона запросила сама.
Олена вийшла на балкон, щоб розвісити випрану білизну. І помітила, що до під’їзду підходить красива жінка. Олена відразу впізнала Марину. Це була колишня коханка чоловіка. Олена не здивувалася і не розлютилася. Це було б нерозумно. Адже цю жінку вона запросила…
Read More
Альбіна ніколи не купувала такі рушники. Вона казала, що махра має бути біла, бо кольорові линяють. Світлана забрала рушники у шафу і більше їх не діставала. – Ось Альбіна сина до порядку привчила, він у неї завжди уроки вчасно робить, – зауважував він, коли син Льошка, приїхавши на вихідні, лінувався і відкладав домашнє завдання на недільний вечір.
Світлана вийшла за Андрія, коли їй було тридцять п’ять, а йому тридцять вісім. Обидва вже мали досвід сімейного життя, обидва знали ціну побутового комфорту та людських стосунків. Або думали, що знають. Андрій прийшов із багажем – колишня дружина Альбіна та…
Read More
Тонкий струмінь води з крана наповнював скляний стакан, який тримала немолода жіноча рука. Стакан наповнився і почав перетікати через край, а жінка так і стояла, глибоко замислившись. Клавдії нещодавно виповнилося шістдесят, але виглядала жінка набагато старшою. Життя було непросте. Коли чоловік пішов, їй не було тридцяти, а дочка була зовсім маленька. Довелося дівчинку одну виховувати.
Стакан наповнився і почав перетікати через край, а жінка так і стояла, глибоко замислившись. Клавдії нещодавно виповнилося шістдесят, але виглядала жінка набагато старшою. Життя було непросте. Коли чоловік пішов, їй не було тридцяти, а дочка була зовсім маленька. Довелося дівчинку…
Read More
Ви що, тільки з відпустки повернулися? Знову на море їздили? Який раз вже за рік? Каріна відвела погляд і коротко кивнула, роздивляючись край кухонного столу. – Так, – вона знизала плечима, – накопичили ось, вирішили з’їздити відпочити. – Ох, – Ганна поправила рукав светра, – як легко жити, коли не треба переживати через іпотеку. Так, Каріно?
– Ви що, тільки з відпустки повернулися? Знову на море їздили? Який раз вже за рік? Каріна відвела погляд і коротко кивнула, роздивляючись край кухонного столу. – Так, – вона знизала плечима, – накопичили ось, вирішили з’їздити відпочити. – Ох,…
Read More
З ранку настрій був піднесеним, захотілося навіть зробити зарядку, але після пари присідань у правому коліні так хруснуло, що Павло Андрійович залишив цю затію і обмежився обережними нахилами. Настрій трохи зіпсувався. Зробивши бутерброд з маслом, він запив його теплим чаєм і виглянув у вікно. Поки не розігралася денна спека, можна трохи прогулятися, заразом зайти в магазин, прикупити гречаної крупи і молока.
З ранку настрій був піднесеним, захотілося навіть зробити зарядку, але після пари присідань у правому коліні так хруснуло, що Павло Андрійович залишив цю затію і обмежився обережними нахилами. Настрій трохи зіпсувався. Зробивши бутерброд з маслом, він запив його теплим чаєм…
Read More
Жінку колись давно чоловік покинув. Вони всього два роки прожили в шлюбі, і він пішов до іншої. П’ятнадцять років тому. Жінка розчарувалася в людях, її серце було розбите. – Тепер я стану безжальною і холодною, – так вона вирішила. Ніхто її більше не покине, тому що особисте життя для всіх закрите. Вона зайнялася кар’єрою, купила простору квартиру і жила там одна. І вважала, що ніщо не зможе викликати в ній співчуття і жалість. Вона дуже важко пережила раптове розлучення, навіть ходила до психолога. Тепер вона буде себе любити і берегти.
Жінку колись давно чоловік покинув. Вони всього два роки прожили в шлюбі, і він пішов до іншої. П’ятнадцять років тому. Жінка розчарувалася в людях, її серце було розбите. – Тепер я стану безжальною і холодною, – так вона вирішила. Ніхто…
Read More
Марина прокинулася рано, хоча день народження — не той привід, щоб підхоплюватися з півнями. Але сон зник, ледь перші промені пробилися крізь ситцеві фіранки дачної спальні. Вона лежала, дивлячись у стелю, і прокручувала в голові план. Сьогодні їй виповнювалося сорок вісім, і вперше за багато років вона вирішила відзначити цей день так, як хотіла сама, а не так, як від неї очікували. — Ще спиш? — пробурмотів Ігор, повертаючись на бік. — Ні, — Марина сіла, поправляючи розпатлане волосся. — Вставай. Нам багато потрібно зробити.
Марина прокинулася рано, хоча день народження — не той привід, щоб підхоплюватися з півнями. Але сон зник, ледь перші промені пробилися крізь ситцеві фіранки дачної спальні. Вона лежала, дивлячись у стелю, і прокручувала в голові план. Сьогодні їй виповнювалося сорок…
Read More
Ольга стояла біліша за весільну сукню невістки. Губи стиснуті в нитку, пальці терзають край скатертини, а погляд такий, ніби не син одружується, а прийшла податкова з обшуком. Поруч — об’ємний пакет, який вона притискала ногою, як сторожовий пес будку. Весілля гуділо на повну: наречений почервонів, але тримався вертикально, наречена сяяла, як новенька копійка, гості ще не перейшли ту межу, за якою починаються розбірки за повагу.
Ольга стояла біліша за весільну сукню невістки. Губи стиснуті в нитку, пальці терзають край скатертини, а погляд такий, ніби не син одружується, а прийшла податкова з обшуком. Поруч — об’ємний пакет, який вона притискала ногою, як сторожовий пес будку. Весілля…
Read More
Степане, мені треба купити нове пальто, – сказала Тамара до чоловіка. – А я ж у декреті, грошей нема… – Навіщо тобі нове пальто? – здивувався той. – А що зі старим сталося? Тамара сумно схилила голову… Вона сиділа вдома. Так і не повернулася на роботу з декретної відпустки, бо за донькою Світланкою потрібен був постійний нагляд – вона постійно була слаба. Спочатку, все здавалося нормальним. У неї були деякі заощадження. Але потім вони закінчилися і тепер вся їхня маленька родина жила виключно на зарплату чоловіка… Степан працював у великій фірмі і любив говорити, що якби не сім’я, то він би вже став великим начальником, але ось, пожертвував усім заради кохання й народження первістка… – Тому, люба, будь вдячна за те, що маєш і не нервуй мене, – казав він… …– Розумієш, пальто вже все в катичках і ще… Воно мені мале. – Майже не сходиться… – Ну, а хто винен у цьому? – усміхнувся Степан і почав підчищати шматочком хліба соус із тарілки з вечерею.
– Степане, мені треба купити нове пальто, – сказала Тамара до чоловіка. – А я ж у декреті, грошей нема… – Навіщо тобі нове пальто? – здивувався той. – А що зі старим сталося? Тамара сумно схилила голову… Вона сиділа…
Read More