Норкова шуба “в підлогу”, блискуча, що переливається графітовими відтінками, здавалася чужорідною на тлі обшарпаного павільйону зупинки. Наталя одразу впізнала цей профіль, цей кирпатий ніс і манеру підтискати губи. Світлана Костенко. Шкільна «королева», гроза вчителів та головний кошмар самої Наталії у старших класах.
Зима в їхньому невеликому містечку завжди наступала не за календарем, а ривком – учора ще була сльота, а сьогодні все скувало крижаним панциром. Наталя стояла на автобусній зупинці «Вулиця Будівельників», мерзлякувато переступаючи з ноги на ногу. Вітер, здавалося, дув одразу…
Read More
– Для мене було б чудовим подарунком, якби ти добре вчилася, а Данька завжди їв суп без примх. Але хіба, якщо ти отримаєш двійку, я любитиму тебе менше? І Данька суп ні в яку їсти не хоче сьогодні, але я люблю його так само сильно, як учора! Подумай про нашу розмову.
– Більше я до школи не піду! – Крикнула з порога Катруся. Голос її тремтів від сліз. – Що сталося? – схвильовано запитала у відповідь Тетяна. У цей час вона на кухні намагалася переконати, що суп дуже корисний, і їсти…
Read More
– Ей, батьки, ви зараз, про що? – зупинив їхню суперечку син. – Після відходу бабусі, дід усі гроші на нас витрачав. За десять років він на нас багато витратив, а коли сам занедужав, ми двісті тисяч йому знайти не можемо. – Він в основному гроші на твою тітку витрачав, і твою двоюрідну сестрицю, – почала суперечку з сином мати. – Тітка твоя десять тисяч на місяць заробляє, а живуть не гірше за нас. На чиї гроші? Правильно, на дідуся.
– Вітя, хто дзвонив? – до кімнати зайшла дружина. – Жанно, батька швидка забрала, – чоловік кинувся у коридор. – Я поїхав. – Обережніше! Краще таксі виклич. – Доїду, – і він вибіг із квартири. – Мамо, що сталося? –…
Read More
Можна сказати, що я почала жити по-справжньому лише 15 років тому, коли наважилася за кордон на заробітки їздити. Вибрала я Німеччину, бо ще зі школи непогано знала німецьку мову. Діти на той час, коли я їхала, студентами були, і я розуміла, що вони входять в такий період, що лише “дай і дай”. Освіту треба дати, весілля згодом треба зробити, житлом забезпечити дітей – теж наш батьківський обов’язок.
– А хіба тобі щось треба, мамо? У тебе ж все є! От я і кажу Ігорю, що найкращим подарунком буде наша присутність. Ну хіба ж не так? – каже мені моя донька Наталка. – Звичайно, доню, – спокійно кажу….
Read More
– Навіщо ти приїхала? – Мати тримала двері, трохи прочинивши. – Як мені тепер людям у вічі дивитися? Не дочка ти мені. Тільки пліткувати перестали, ми з батьком у магазин пів року зайти не могли. Для чого ти приїхала? Га?
– Навіщо ти приїхала? – Мати тримала двері, трохи прочинивши. – Як мені тепер людям у вічі дивитися? Не дочка ти мені. Тільки пліткувати перестали, ми з батьком у магазин пів року зайти не могли. Для чого ти приїхала? Га?…
Read More
— Синку, вона сумує, це не дивно. Та й температура у неї була, привиділася мама.Може, тобі одружитися? Дівчинці потрібна мати, зрозумій. А тобі жінка в домі. — Мамо, не починай. Все нормально, ми впораємося без всяких там жінок!
Всі шкодували Іллю. Такий молодий, а вже вдівець. Дружина Настя пішла з життя рік тому від раку. Ілля з донькою Даринкою залишилися самі. Батьки допомагали, звичайно. І морально підтримували, як могли. Друзі теж завжди були поруч. У вітальні, на стіні…
Read More
— Наталонька! — Світлана схопила мене за плечі. — Ну будь ласка! Я розумію, що вчинила неправильно. Але що мені тепер робити? Я реально не можу відмовитися від поїздки. І дітям нікуди йти. Ну десять днів! Я тобі компенсую, що хочеш куплю! — Мені нічого не потрібно! Мені потрібно, щоб мене поважали!
Дзвінок у двері розірвав тишу моєї квартири о пів на дев’яту ранку. Я завмерла з чашкою кави в руках, не вірячи своїм вухам. У суботу, в перший день зимових канікул, коли я планувала нарешті виспатися, хтось наполегливо тиснув на кнопку….
Read More
Василь теж удовів, є донька Ольга їй 29 років на рік старша. Обмінялися номерами телефонів, а коли вони зустрілися то чоловік повів її в ресторан і розуміння що це сама доля звела їх у тому автосервісі. Їхні зустрічі тривали уже тиждень і Дарина почувала себе 20 -ти річною дівчинкою. Друзі та співробітники компанії в якій вона працювала щиро за неї пораділа.
Після того як не стало її коханого чоловіка Дарина цілих п’ять років не дивилася у бік інших чоловіків. ” Дарино ну що ти таке робиш з собою?” – казали подруги ти дуже гарна жінка, ну не можна отак сидіти і…
Read More
Нещодавно у гості приїздила тітка “Ларісачька с Харькава” (вона так сама про себе говорить). Приготувала для любої тітки гостинці, салат зробила дуже смачний. Однак, не минуло й 5 хвилин – як Ларісачька за серце почала хапатися: – Ви живадори! Как пасмєлі такоє блюда мнє прігатовіть! У мене очі квадратні, а чоловік починає голосно реготати – аж сльозами заливається! А все через…салат з журавлиною.
Згадала один випадок і досі так сміятися починаю. Коротше, діло було тиждень тому, в суботу мала гостей – приїхала тітка чоловіка. Я з пані Ларисою хіба в фейсбуці “дружу”, а так бачилися ще рік тому у свекрухи на святкування. Тітка…
Read More
– Ну, що я такого зробив?! Я просто втомився, розумієш? Від цієї… рутини, одноманітності! А життя – воно ж одне, і воно дуже коротке! А я не бачив ще нічого, розумієш?! Його якось різко накрило після тридцятого дня народження. Ось що це за життя? Нудна робота, будинок, посиденьки з друзями у барі двічі на місяць, поїздки до батьків у відпустці, замість відпочинку на морі.
– Ти не тільки мене зрадив! Я подаю на розлучення. Обговорювати тут нічого, – зневажливо кинула вона у відповідь і відвернулася від нього. – Ну, що я такого зробив?! Я просто втомився, розумієш? Від цієї… рутини, одноманітності! А життя –…
Read More