А то як це так? Дитину він робити знав як, готовий був, а як виховувати та забезпечувати, так одразу у кущі? Він, можливо, злякався. Так буває…
Ганна Миколаївна цілісінький день бігала по магазинах, адже завтра для неї важливий день. Молодша дочка Женя народила первістка. Виписка о 14:00, а до того часу потрібно приготувати святковий стіл, поприбирати. Одяг на виписку для онука купити. Підготувати кімнату, бо Женю…
Read More
Алло, Оксано, заберіть, будь ласка Вашого чоловіка назад. Мене тут в Чехію кличуть працювати…Словом, він мені не треба!
Ми з Олександром 10 років у шлюбі. За цей час у нас народилося двоє чудових дітей. Марку-8 років, а Лізі-6. Я щаслива мама та кохана дружина. Принаймні, я так думала… Ми з чоловіком обоє працюємо. Дітей інколи допомагають глядіти бабусі….
Read More
Хлопчик запитав, чи не могли б ми дати йому грошей на їжу, скільки не шкода. Видно було, що він бідує — брудний, у потертому, зношеному одязі. Мій кавалер просто відвернувся від дитини…
Я познайомилась з симпатичним, веселим хлопцем. На перший погляд, не помітила у ньому жодних недоліків. Гарно вихований, привітний, з хорошим почуттям гумору — ну, чим не ідеальний кавалер. Усього за кілька зустрічей я відчула, що він мені дуже подобається. Але всі…
Read More
Місяць тому до 56-річної Лідії прийшов свататись сусід. – Ліда, я говорити гарно не вмію. Скажу, як є. Я тебе люблю.
Лідії 56 років. 6 років тому вона поховала свого чоловіка Михайла. Жили вони з чоловіком добре. Михайло завжди в усьому допомагав дружині, і справою, і чуйним словом. Виростили єдиного сина Олега. Він вже дорослий, живе у місті. Вже має свою…
Read More
У спортзал я пішов рік тому — хотів скинути стрес, привести себе у форму. Марина була моїм тренером — тридцять два роки, спортивна, підтягнута, з короткою стрижкою та відкритою посмішкою. Перші три місяці між нами нічого не було. Просто тренування: вона показувала вправи, я виконував, ми базікали про дрібниці. І я раптом розповів. Все — про Ольгу, про її занедбаність, про ляпаси, про чашку, про те, як живу в будинку, де мене не люблять і не поважають.
Мене звати Андрій, мені сорок сім років. Три місяці тому я провів ніч з фітнес-тренеркою із спортзалу, куди ходжу вечорами. Її звати Марина, їй тридцять два. У мене є дружина Ольга, з якою ми одружені п’ятнадцять років, і син-підліток чотирнадцяти…
Read More
— Прописана, — погодилася Лариса. — Згідно з Житловим кодексом прописані члени сім’ї несуть солідарну відповідальність за рахунки. Тож електрика сама себе не оплачує. — Мамо, ну ти чого починаєш? — У тебе зарплата нормальна. Тобі ці копійки погоду зроблять? Тим більше, я вдома майже не буваю! — Моя зарплата — це моя зарплата. А ти доросла дівчинка. Хліба в дім за півроку не купила. Я вже мовчу про м’ясо чи сир. Воду ллєш щовечора по годині.
— Підпиши ось тут, внизу сторінки. Лариса підсунула по стільниці два роздруковані аркуші. Діана відірвалася від телефону. Відклала ложку, якою до цього ліниво розмішувала вівсянку. — Це що за жарти, мамо? — Угода про порядок участі у витратах на оплату…
Read More
Через кілька місяців після весілля не стало мого сина, а невістка стала для мене наче рідна Мій син ще пів року тому був такий щасливий. Дівчина з якою він довго зустрічався погодилася стати його дружиною. Коли він розповів мені цю новину, то просто сяяв від щастя. З Настею я була знайома. Вони кілька разів приходили до мене. Вона мені подобалася. Не була схожа на тих дівчат, які нічого не хочуть робити, а тільки те й знають, що тринькати гроші чоловіка. Вона ж навпаки, ще й сама заробляла. Працювала в салоні краси.
Мій син ще пів року тому був такий щасливий. Дівчина з якою він довго зустрічався погодилася стати його дружиною. Коли він розповів мені цю новину, то просто сяяв від щастя. З Настею я була знайома. Вони кілька разів приходили до мене. Вона…
Read More
Баби Ніни не стало. Майже пів року її будинок пустував. І от в село приїхала племінниця покійної – Валя. Саме їй старенька заповіла хату. – Проходь, хазяйко! – відкрив їй двері в будинок сусід Микола. То був високий чоловік років сорока. – Яка ж я хазяйка? – зітхнула Валя. – Я всього лише спадкоємиця… Жінка пройшлася по будинку, оцінюючи поглядом все навколо. – Скільки мені за хату просити? – запитала вона сусіда. – Навіть не знаю… – Це як подивитися, – сказав той. – Якщо будинок хороший, то й ціна інша. А зараз… – Микола похитав головою. – Треба ремонт хоч невеличкий. – Так, правильно кажете, – кивнула Валя. І тут Микола запропонував несподіване…
Баби Ніни не стало. Майже пів року її будинок пустував. І от в село приїхала племінниця покійної – Валя. Саме їй старенька заповіла хату. – Проходь, хазяйко! – відкрив їй двері в будинок сусід Микола. То був високий чоловік років…
Read More
До Лесі з Григорієм в село приїхали в гості родичі. – Вам картопля на осінь потрібна? – одразу запитав рідню Григорій. – Не відмовимося! – хором сказали ті. – Он там, задня смуга на городі ваша, – раптом сказав чоловік. – Копайте, садіть і все інше! Даємо вам землю! Картоплю на посадку я теж дам. – Ага…
До Лесі з Григорієм в село приїхали в гості родичі. – Вам картопля на осінь потрібна? – одразу запитав рідню Григорій. – Не відмовимося! – хором сказали ті. – Он там, задня смуга на городі ваша, – раптом сказав чоловік. – Копайте,…
Read More
Мамо! Ти що, зовсім з глузду з’їхала?! — Вадим стояв посеред кухні, і в його міцній руці, такій схожій на батьківську, тремтів аркуш паперу. — Це ж документи на дачу в селі Іванків! Ти що, підписала договір купівлі-продажу?!
У маленькому містечку у старій дев’ятиповерхівці неподалік від центру, Валентина Семенівна прожила понад двадцять років — спочатку з чоловіком, потім сама, спостерігаючи, як дорослішає син, як змінюються сусіди і як світ навколо стає дедалі байдужішим до тихих жіночих сліз. Валентина…
Read More