Доброго дня, шановний читачу!
Сьогодні я вам хочу розповісти про одну дуже цікаву людину, чия доля була дуже нелегкою з самого народження.
Одна дівчина після закінчення школи пішла навчатися в інститут і там познайомилася з коханням свого життя (таким він здавався їй в той час). Вона відразу почала уявляти, як народить йому дітей, як вони будуть жити і т.д., але от лихо, як часто буває: все пішло не за її планом.
Дівчина завагітніла на другому курсі і з радісною новиною побігла до батька дитини, але він сказав, що це не його дитина і взагалі він не хоче її знати. Дівчина вся в сльозах побігла додому і ридала дуже довгий час. Потім прийняла рішення залишити дитину, раптом її суджений передумає.
Вона перестала ходити на навчання, гуляла і веселилася і знайшла собі нового хлопця, а коли дитина народилася, вона написала відмову від нього в пологовому будинку і продовжила жити далі.
Ну а дитину усиновила інша сім’я і назвала його Максимом.
Максим з самого дитинства виховувався правильно і виріс дуже порядною людиною. Саме про таких людей кажуть «І мухи не образить».
Так ось, Максим виріс хорошою людиною, дуже добре вчився і коли підріс, відкрив свій бізнес. Через пару років він став дуже непогано заробляти, завів сім’ю і дітей. Але тут сталося ось що.
До нього додому прийшла його біологічна мати і сказала, що він їй повинен платити гроші і купити квартиру, так як вона його мати. Якщо він цього не зробить, вона подасть в суд і через суд доб’ється від нього цього.
Він її вигнав з дому і домігся через суд того, щоб вона не мала права наближатися до нього і його сім’ї на 3 км.
Як думаєте, він правильно зробив?