Вкрай неприємна в мене склалась ситуація. Вже тиждень через це не спілкуюсь з дружиною.
У своєму житті я всього досягнув самотужки. Працював з 8 класу, після школи біг на СТО, випросив, щоб там мене навчали ремонтувати автівки. Згодом пішов в технікум і також паралельно працював. У 20 років я вже був знаним у місті автомеханіком. Відрізнявся від інших, адже постійно удосконалював свої знання, вивчав сучасні автомобілі, нові технології. І ось всього у 23 відкрив власне СТО.
Мені бракувало часу на особисте життя. Коли друзі ходили в клуби я навіть вночі працював. Та саме завдяки цьому в 35 років я власник мережі майстерень, самотужки придбав трикімнатну квартиру в самісінькому центрі міста.
Два роки тому я зустрів Настю. Їй тоді лишень виповнилось 24 роки. Дуже гарна, цікава. Довго ми не зустрічались, я відразу зробив пропозицію. А вже за три місяці вона завагітніла. Я тішився, що можу дати дружині й дитині все найкраще. Вона ніколи не переймалась фінансовими питаннями.
Та кілька тижнів тому сталася дивна подія. Я повернувся з роботи додому, а там молодша сестра Насті – Леся, з валізами.
– Любий, мама дуже просила, щоб Леська в нас пожила.
– Чого це?
– Вона вступила в інститут, та жити в гуртожитку погана ідея для дівчини. Та й в нас вільна кімната. Ой, ще треба Лесю прописати, щоб проблем не було.
– А ти не думала раніше мене спитати?
– Так це ж сестра? Ти що проти? Мені з дитиною допомагатиме.
– Вибач, але шукайте кімнату. Повно жіночок здають житло.
– То що, як квартира твоя, то я прав не маю тут?
– Розумій, як хочеш. Я важко працював все життя, аби це все мати. Ти й дня не гарувала, того й не маєш права вирішувати, хто тут житиме.
– Так наш шлюб довго не протягне.
Вона страшенно образилась. Та я поступатись не збираюсь. І не буду ще й утримувати нахабних родичів Насті. Теж мені вигадали. А завтра ще хтось припхається? Теща чи Леся хлопця приведе?
Як гадаєте, правильно я вчинив чи ні?