Мій Тихон цьогоріч пішов у перший клас і він наймиліший хлопчик на світі. Та я вже давно відчуваю, що вчителька його недолюблює. Увесь час пише в загальну групу різну гидоту про нього. А я чудово знаю, чому це так. Річ у тім, що ми не місцеві, переїхали в Городенку з Донеччини два роки тому. Рік Тихон відвідував садок і жодних проблем ми не мали. Та щойно почалась школа – все змінилось.
Ні до кого з дітей наша Валентина Михайлівна так не доколупується. То їй не подобається, що мій син російською говорить, то, те що він має власну думку. А я ж його виховую самостійною особистістю. Місять тому були батьківські збори. Так вона в присутності усіх батьків таке говорила. В голові не вкладається.
– Вашу дитину треба в спеціальний заклад! Вона погано впливає на інших!
– Що ви таке кажете? А думали, скільки Тихон пережив за останні кілька років? Мали б не цькувати його, а допомагати!
Далі під впливом вчительки інші батьки теж почали виступати проти моєї дитини. Та я такий галас підняла, викликала директора, що всі замовкли. Та зараз це почалось знову. Днями Валентина Михайлівна написала повідомлення в батьківський чат. Мовляв, Тихон зовсім не слухається. Я сказала, що проведу з ним бесіду. Та тоді інша мама з батьківського комітету також надіслала повідомлення, стверджуючи, що син погано поводиться під час повітряної тривоги.
– Перехід в укриття – це завжди стрес, а Тихон не слухає, а коли йому роблять зауваження – може й вчителя матом послати!
– Йому важко, він адаптується. А вчителька його вже просто дістала.
– То можна її матом?
– Матюки – то не страшно, головне, щоб вчився добре.
– Ну, тоді ви маєте знати, що ми з батьками збираємо підписи, аби вашу дитину виключили зі школи.
– Якщо так вчините – це знатимуть всі! Я цю школу на всю країну осоромлю!
Потім мені ще й вчителька дзвонила, погрожувала. Та виходу іншого я не бачу. Замість того, щоб шукати підхід до хлопчика, вони його цькують. І як на таке реагувати? Що б ви робили на моєму місці?