Ми з чоловіком познайомились чотири роки тому. Зустрілися в магазині, він запропонував віднести мої сумки, це було дуже приємно.
Згодом почали зустрічатись. Дмитро подобався батькам, адже він дбав про мене, в усьому допомагав. Тож вони дуже зраділи, коли ми вирішили побратися. Минув всього рік і в нас народилась донечка Аліса. Все складалось чудово, так, як я мріяла, та після пологів почала набирати вагу.
Спочатку Дмитро жартував, що може я й досі вагітна чи добре поїла. Мене це дратувало, особливо в присутності інших. Та це був лише початок. Якось до нас прийшла свекруха і я випадково почула, як вона з чоловіком на кухні перемиває мої кістки.
– Сину, ну це вже занадто, скажи їй щось!
– Я натякаю, але вона й далі їсть, як не в себе!
– Може треба не натякати, а прямо сказати. Таких жінок варто підштовхувати!
Я не могла повірити в почуте. Було дуже прикро, що свекруха, як жінка, мене не розуміла. Та щойно вона пішла, Дмитро сказав:
– Як не схуднеш – я тебе покину!
– Але в нас маленька дитина.
– Ти вже пів року не годуєш, могла б в зал піти, на дієту сісти. Та ти просто не хочеш. От подивись на Настю, в неї двоє дітей, а на вигляд наче модель.
Найбільш прикро було, що на все це вплинула свекруха. Та й взагалі, кожен чоловік має розуміти, що жінці в декреті важко. Врешті я записалась в зал. Займалась тричі на тиждень, а ще відвідала дієтолога.
Не буду приховувати, схуднувши, я стала впевненішою. Повернулась на роботу. Та всередині в мені досі була образа на Дмитра. І наші стосунки стали значно гіршими. Поступово я зрозуміла, що більше не хочу жити з цим чоловіком.
А тоді в моєму житті з’явився Олексій. Цікавий і цілеспрямований. Ми познайомились он-лайн, просто спілкувалися, та минув рік і я наважилась на рішучий крок. Прийшла до чоловіка і відразу сказала:
– Ти хотів мене кинути?
– То було не серйозно. І ти зараз маєш чудовий вигляд. Ти молодець!
– А ти – ні! Не я руйнувала шлюб тими зайвими кілограмами, а ти, тим, що мене не підтримав.
Я пішла від чоловіка з малою дитиною. Усі рідні мене засуджують, кажуть, що я жахливо вчинила. А я знаю, що не можу довіряти Дмитрові. Раптом я захворію, постарішаю чи знову наберу вагу. Що, він мене відразу покине?
Ви б покинули такого чоловіка? Як би вчинили на моєму місці?