Нещодавно ми з моїм чоловіком Андрієм відсвяткували наше весілля. Я так довго мріяла про білу сукню, фату, розкішний букет з троянд, але спочатку нас зупиняв вірус, а потім і війна. І ось нарешті наша мрія здійснилася.
На весіллі були всі наші близькі – друзі, родина, колеги. Особливо я прагнула, щоб приїхала моя бабуся Магда. Їй вже майже 80, а до нас з Закарпаття далеко, тому це був великий крок для неї. Але бабуся не підвела і приїхала, тримаючись чудово.
Коли ведучий дав їй мікрофон для тосту, всі гості залишилися вражені її словами. В залі стало тихо, тільки чулися тихі сльози радості. Бабуся сказала:
«Не дозволяй своїм сковорідкам сяяти яскравіше за тебе! Не стався до прибирання так серйозно!
Коли я стала дружиною, я витрачала кожен день, спостерігаючи, щоб усе було ідеально, на випадок, якщо хтось зайде в гості. Але потім я зрозуміла, що всі ці люди також зайняті своїм життям, гуляють, радіють, насолоджуються моментами.
А якщо хтось прийде? Я не повинна нікому пояснювати, чим я займалася. Людям не цікаво, як я провела день.
Життя коротке – насолоджуйся ним! Витри пил, якщо це необхідно. Але не забувай малювати картину, писати вірш, гуляти з друзями, готувати улюблені страви…
Знайди час для себе! Випий пива, поплавай у морі або басейні, піднімися в гори, пограй з собаками, послухай музику, читай книги, розвивайся, а головне – насолоджуйся кожним моментом.
Так, пил треба витирати, але життя не закінчується домашніми справами.
Цей день більше не повториться! При потребі, прибирай… але без фанатизму. Не забувай, що ти постарієш, і те, що сьогодні здається простим, у старості буде складніше зробити.
Коли ми підемо з цього світу (а ми всі коли-небудь підемо), ми станемо пилом. І ніхто не згадає, скільки разів ти мив підлогу або платив рахунки, але всі запам’ятають твої теплі моменти з близькими, подорожі, радості, чаювання з друзями, час із дітьми і те, що ти залишив по собі.
Цінуй час, проводь його з користю, цінуй моменти, а не речі!
Здається, що я вже не пам’ятаю побажання друзів чи родичів, але слова бабусі «Не дозволяй своїм сковорідкам сяяти яскравіше за тебе!» все ще звучать у моїй голові…»
КІНЕЦЬ.