Ще нещодавно я вважав, що моя сім’я – найщасливіша у світі. А сьогодні думаю про розлучення.
Здається, причина дуже очевидна – не поладнали. А все через тещу. Адже ця жінка ще після нашого з Лізою весілля подумала, що може лізти у наші справи і вирішувати все за нас. Хоча ми без її порад прекрасно обійшлися б.
І річ не в тім, що ми живемо разом. Ні. Я заробив на власну квартиру, тож у нас є окремий від батьків куточок. Але присутність і втручання батьків Лізи я відчуваю навіть на відстані. Ніякі рішення у нашій сім’ї ніхто не прийме без затвердження тещі. Дружина завжди радиться з мамою. Але мені це не подобається. Ми – дорослі люди. у нас своя своє життя, власні проблеми і таке інше. Тож вирішувати їх ми повинні спільно.
Мушу зазначити, що я не із сім’ї вірян. Але рідня моєї Лізи довго наполягала, що нашого малюка слід хрестити і дати інше ім’я. Ну те, яке й обирає священник. З поваги я погодився. Але тоді навіть не здогадувався, що це обернеться мені новим приводом для скандалу. Для мене це був просто ритуал. Обряд, як ось весілля або День народження. Але теща вбачала у цьому ціле таїнство. Після хрестин вона домовилася зі священником, щоб той прийшов до нас у дім та освятив нашу квартиру.
Я скажу, що таке мені вже не подобається. Передусім, дозволу у мене ніхто не питав. А це, повірте, важливо.
Та й взагалі квартира цілком належить мені. Точніше моїм батькам. Вони допомагали із фінансами, тож поки я записав усе на них. Зате рідня Лізи ні копійки в нас не вклала. Однак поводяться вони так, ніби приходять до себе додому: рядять, що й куди переставити, обирають за нас меблі, докоряють постійно.
Тож після хрестин ставлення до тещі у мене взагалі зійшло нанівець.
Мене аж перекосило, коли минулих вихідних Ліза заявила, що до нас прийде священник. Я гадав, це якась частина хрещення. Я ж досі в таких ритуалах участі не брав. А виявилося, що він завітає з метою освятити нашу квартиру. Це мене збило з пантелику. Я так розізлився, що готовий був вигнати священника зі своєї квартири. А принагідно – послати якнайдалі тещу, якщо вона продовжуватиме лізти у мої справи.
Таких сварок у нашій сім’ї ще не було.
У ньому бере участь уся родина. Ніхто зі мною не розмовляє. Особливо Ліза. Винним, звичайно ж, роблять мене. А сам я не бачу виходу із ситуації. Шлюб зруйновано. А винна у всьому теща. Ось такі справи.
Чи справді у цього шлюбу немає майбутнього?
Кого вважаєте винним у цьому?