Місяць тому до 56-річної Лідії прийшов свататись сусід. – Ліда, я говорити гарно не вмію. Скажу, як є. Я тебе люблю.
Лідії 56 років. 6 років тому вона поховала свого чоловіка Михайла. Жили вони з чоловіком добре. Михайло завжди в усьому допомагав дружині, і справою, і чуйним словом. Виростили єдиного сина Олега. Він вже дорослий, живе у місті. Вже має свою…
Read More
У спортзал я пішов рік тому — хотів скинути стрес, привести себе у форму. Марина була моїм тренером — тридцять два роки, спортивна, підтягнута, з короткою стрижкою та відкритою посмішкою. Перші три місяці між нами нічого не було. Просто тренування: вона показувала вправи, я виконував, ми базікали про дрібниці. І я раптом розповів. Все — про Ольгу, про її занедбаність, про ляпаси, про чашку, про те, як живу в будинку, де мене не люблять і не поважають.
Мене звати Андрій, мені сорок сім років. Три місяці тому я провів ніч з фітнес-тренеркою із спортзалу, куди ходжу вечорами. Її звати Марина, їй тридцять два. У мене є дружина Ольга, з якою ми одружені п’ятнадцять років, і син-підліток чотирнадцяти…
Read More
— Прописана, — погодилася Лариса. — Згідно з Житловим кодексом прописані члени сім’ї несуть солідарну відповідальність за рахунки. Тож електрика сама себе не оплачує. — Мамо, ну ти чого починаєш? — У тебе зарплата нормальна. Тобі ці копійки погоду зроблять? Тим більше, я вдома майже не буваю! — Моя зарплата — це моя зарплата. А ти доросла дівчинка. Хліба в дім за півроку не купила. Я вже мовчу про м’ясо чи сир. Воду ллєш щовечора по годині.
— Підпиши ось тут, внизу сторінки. Лариса підсунула по стільниці два роздруковані аркуші. Діана відірвалася від телефону. Відклала ложку, якою до цього ліниво розмішувала вівсянку. — Це що за жарти, мамо? — Угода про порядок участі у витратах на оплату…
Read More
Через кілька місяців після весілля не стало мого сина, а невістка стала для мене наче рідна Мій син ще пів року тому був такий щасливий. Дівчина з якою він довго зустрічався погодилася стати його дружиною. Коли він розповів мені цю новину, то просто сяяв від щастя. З Настею я була знайома. Вони кілька разів приходили до мене. Вона мені подобалася. Не була схожа на тих дівчат, які нічого не хочуть робити, а тільки те й знають, що тринькати гроші чоловіка. Вона ж навпаки, ще й сама заробляла. Працювала в салоні краси.
Мій син ще пів року тому був такий щасливий. Дівчина з якою він довго зустрічався погодилася стати його дружиною. Коли він розповів мені цю новину, то просто сяяв від щастя. З Настею я була знайома. Вони кілька разів приходили до мене. Вона…
Read More
Баби Ніни не стало. Майже пів року її будинок пустував. І от в село приїхала племінниця покійної – Валя. Саме їй старенька заповіла хату. – Проходь, хазяйко! – відкрив їй двері в будинок сусід Микола. То був високий чоловік років сорока. – Яка ж я хазяйка? – зітхнула Валя. – Я всього лише спадкоємиця… Жінка пройшлася по будинку, оцінюючи поглядом все навколо. – Скільки мені за хату просити? – запитала вона сусіда. – Навіть не знаю… – Це як подивитися, – сказав той. – Якщо будинок хороший, то й ціна інша. А зараз… – Микола похитав головою. – Треба ремонт хоч невеличкий. – Так, правильно кажете, – кивнула Валя. І тут Микола запропонував несподіване…
Баби Ніни не стало. Майже пів року її будинок пустував. І от в село приїхала племінниця покійної – Валя. Саме їй старенька заповіла хату. – Проходь, хазяйко! – відкрив їй двері в будинок сусід Микола. То був високий чоловік років…
Read More
До Лесі з Григорієм в село приїхали в гості родичі. – Вам картопля на осінь потрібна? – одразу запитав рідню Григорій. – Не відмовимося! – хором сказали ті. – Он там, задня смуга на городі ваша, – раптом сказав чоловік. – Копайте, садіть і все інше! Даємо вам землю! Картоплю на посадку я теж дам. – Ага…
До Лесі з Григорієм в село приїхали в гості родичі. – Вам картопля на осінь потрібна? – одразу запитав рідню Григорій. – Не відмовимося! – хором сказали ті. – Он там, задня смуга на городі ваша, – раптом сказав чоловік. – Копайте,…
Read More
Мамо! Ти що, зовсім з глузду з’їхала?! — Вадим стояв посеред кухні, і в його міцній руці, такій схожій на батьківську, тремтів аркуш паперу. — Це ж документи на дачу в селі Іванків! Ти що, підписала договір купівлі-продажу?!
У маленькому містечку у старій дев’ятиповерхівці неподалік від центру, Валентина Семенівна прожила понад двадцять років — спочатку з чоловіком, потім сама, спостерігаючи, як дорослішає син, як змінюються сусіди і як світ навколо стає дедалі байдужішим до тихих жіночих сліз. Валентина…
Read More
— Розумію, що прохання незвичне, — продовжила Віра Олексіївна, помітивши розгубленість невістки. — Але родина має допомагати одне одному в складні часи. Настуся в скрутному становищі, діти потерпають від тісноти, а у вас є можливість подати руку допомоги. — Але чому саме я маю виїжджати? — запитала Оля. — Це ж мій дім.— Люба, ти ж доросла жінка, тобі легше пристосуватись до нових умов, — пояснила свекруха. — А дітям потрібна стабільність, знайоме оточення. До того ж ти весь день на роботі, додому тільки ввечері приходиш. А Насті з малими дім потрібен на цілий день.
Оля переодяглася в домашній одяг, приготувала легку вечерю й вмостилася на дивані з книжкою. Вечори були єдиним особистим часом, коли можна було забути про роботу й клієнток, побути наодинці з собою. Андрія не було вдома до дев’ятої, тож кілька годин…
Read More
Степан одружувався з Василиною. У ЗАГСі наречену з нареченим розвели по різних кімнатах. Степанові прийшло якесь повідомлення. – Я вийду ненадовго, – сказав він своєму другу Ігорю, і вийшов з кімнати. Час минав, а Степан не повертався. Ігор глянув на годинник. – Ходіть на реєстрацію, – гукнув з-за дверей жіночий голос. – Де ж Степан? – думав Ігор. Він вийшов на вулицю, заглянув у чоловічий туалет, але Степана ніде не було… Раптом Ігор почув якийсь рух за сусідніми з туалетом дверима. Він прислухався. Точно там хтось є! Ігор різко відкрив двері й застиг від побаченого…
Степан одружувався з Василиною. У ЗАГСі наречену з нареченим розвели по різних кімнатах. Степанові прийшло якесь повідомлення. – Я вийду ненадовго, – сказав він своєму другу Ігорю, і вийшов з кімнати. Час минав, а Степан не повертався. Ігор глянув на…
Read More
Сергій привіз наречену Ірину жити в село. Там йому залишилася у спадщину хата його бабусі. Молоді освоїлася, обжилися, завели хазяйство… Аж тут раптом до Сергія в гості приїхала з міста його сестра Олена. З собою вона взяла своїх трьох дітей. – А я тут теж раніше жила! – сказала Олена брату. – До бабусі приїжджала колись. А зараз я вирішила на морі відпочити! Вам діток залишу мабуть у селі. – А хто ж за ними стежитиме?! – здивувався Сергій. – Ми на роботі…
Сергій привіз наречену Ірину жити в село. Там йому залишилася у спадщину хата його бабусі. Молоді освоїлася, обжилися, завели хазяйство… Аж тут раптом до Сергія в гості приїхала з міста його сестра Олена. З собою вона взяла своїх трьох дітей….
Read More