Свекруха подарувала мені на ювілей крем від зморшок і ваги. Але цього разу «сюрприз» був не на її боці…вона навіть уявити собі не могла, де «сюрприз» на неї чекатиме…довелося піти тієї ж миті
Мій ювілей мав стати вечором абсолютної перемоги. Я щойно отримала підвищення, ми з чоловіком нарешті закрили іпотеку, я почувалася на підйомі й думала, що попереду — лише приємні тости й теплі слова. Але саме в той момент, коли пролунав дзвінок…
Read More
Залицяльник запросив прогулятися при -20, бо «в кафе сидять лише утриманки». тоді я не розгубилася… прийшла в лижному костюмі й термобілизні…Але він навіть уявити тоді не зміг, який «сюрприз» на нього там чекатиме…
Його звали Валерій. На фотографіях — цілком звичайний чоловік років тридцяти п’яти, акуратний, без викличних деталей. В описі профілю — роздуми про «усвідомленість», «особистісний ріст» і пошук «справжньої, живої душі». Вже на цьому етапі варто було насторожитися: досвід давно підказував…
Read More
— Настуня, коли мене не стане, поховай мене поруч із дідом, а коли відслужиш сороковину, продай будинок і переїжджай до міста.
— Настуня, коли мене не стане, поховай мене поруч із дідом, а коли відслужиш сороковину, продай будинок і переїжджай до міста. Немає сенсу тобі, такій молодій і красивій, жити в селі, може, в місті зустрінеш когось, вийдеш заміж, заведете діточок……
Read More
Ні, приїжджати зараз точно не треба. Сама подумай, мамо. Дорога далека, цілу ніч в поїзді, а ти вже не молода. Навіщо тобі цей клопіт? Та й весна, у тебе, мабуть, на городі зараз роботи багато, – каже мені син. – Сину, ну як навіщо? Ми з тобою давно не бачились. Та й на дружину твою дуже подивитися хочу, як то кажуть, познайомитися з невісткою поближче треба, – чесно кажу як є. – Тоді давай так домовимся, зачекай ще до кінця місяця, і ми всі самі до тебе приїдемо, якраз на Великдень буде багато вихідних, – заспокоїв мене син. Якщо чесно, то я вже була налаштована їхати, але повірила, погодилася нікуди не їхати, а чекати його вдома. Проте, ніхто так до мене і не приїхав
– Ні, приїжджати зараз точно не треба. Сама подумай, мамо. Дорога далека, цілу ніч в поїзді, а ти вже не молода. Навіщо тобі цей клопіт? Та й весна, у тебе, мабуть, на городі зараз роботи багато, – каже мені син….
Read More
Чоловік образився у понеділок. Я вибачилася. У вівторок образився знову — вибачилася. Потім я зрозуміла: я вибачаюся 18 років за те, чого не робила…
Понеділок почався звично. Я піднялася о шостій ранку, приготувала сніданок, розбудила Андрія. Він спустився на кухню, сів за стіл і мовчав. Я налила йому каву: — Доброго ранку. Відповіді не було. — Андрію, ти мене чуєш? Він взяв чашку, зробив…
Read More
— Я твоїй дружині всі коси повисмикую, якщо вона не навчиться нормально зі мною спілкуватися, синочку
— Якщо твоя дружина не навчиться зі мною нормально розмовляти, я їй усі волосся повисмикую, синочку! Голос у слухавці дзвенів від ледь прихованого гніву — такий різкий і лютий, що навіть перебивав монотонний офісний шум. Максим машинально притис телефон до…
Read More
«Вони сміялися, що мої батьки із села не розберуться, яку виделку брати першою. А коли мама й тато зайшли в зал у своїй природній гідності, в костюмах і з посмішками, вся зала затихла. Бо справжня культура — не в кашеміровому пальті, а в людяності»
Перший ювілей нашого сина — п’ять років — був подією, до якої я готувалася заздалегідь, ще за кілька місяців. Дитина дорослішала, змінювалася, кожен її день був сповнений нових відкриттів, але саме цей день народження для мене мав особливе значення. Я…
Read More
Пустила до себе жити кавалера (45 років) через 2 місяці після знайомства я прийняла рішення…Яке образило його.. і я виставила його за двері зі скандалом —не з тією зв’язався…
Після сорока з хвостиком вже не тягне на романтику з прогулянками під місяцем і нескінченними побаченнями. Хочеться простого — тепла, спокою і чаю на кухні удвох. Тому зустріч із Сергієм здалася мені справжнім виграшем. Сергій справляв враження надійної людини. Йому…
Read More
Дякую тобі, синочку, за все!— Щоправда, — я, хотіла для тебе невістку симпатичнішу й більш.. Ну та годі…— Та, що є, теж зійде! Зала завмерла. Андрій зблід. Я встала. Повільно, не поспішаючи.— Можна мені теж сказати тост? .. — Олено, сонечко, ти не могла б мені допомогти? — Галина Петрівна дзвонила завжди в найбільш невідповідний момент, ніби відчувала, коли я щойно присіла після роботи. — У мене тут комуналка прийшла, а пенсії до кінця місяця не вистачить. Ти ж знаєш, як зараз усе дорого…
Усе почалося з дрібниць. Зовсім непомітно, якось по-родинному. — Олено, сонечко, ти не могла б мені допомогти? — Галина Петрівна дзвонила завжди в найбільш невідповідний момент, ніби відчувала, коли я щойно присіла після роботи. — У мене тут комуналка прийшла,…
Read More
” Дверцята машини відчинилися, і звідти виштовхнули собаку. Не вивели, не відпустили, – саме виштовхнули груб0, різко, наче мішок зі сміттям Марія Іванівна стояла біля хвіртки з відром картопляного очищення для курей, коли побачила чорну «Тойоту».
Двері машини відчинилися, і звідти виштовхнули собаку. Не вивели, не відпустили, – саме виштовхнули – грубо, різко, наче мішок зі сміттям Марія Іванівна стояла біля хвіртки з відром картопляного очищення для курей, коли побачила чорну «Тойоту». Машина зупинилася прямо посеред…
Read More