Правду кажуть, що боятися треба людину, а не тварин! З ними завжди можна домовитися
Чоловік Віктор не був поганим. Просто якимось порожнім. Тридцять років поряд – і все одно чужий. Робота, диван, телевізор. Зрідка – короткі фрази: – Вечеря готова? – Де шкарпетки? Коли його не стало, квартира стала ще тихішою. Діти виросли, роз’їхалися….
Read More
Італійський костюм бездоганного крою контрастував з навколишнім хаосом, як і його шкіряні туфлі, які ступали тільки полірованим мармуром або перськими килимами. Спадкоємець однієї з найбільших мереж готелів на Чорноморському узбережжі, Іван перетворив сім готелів, отриманих від батька, на імперію з 23 об’єктів, розкиданих по всьому Чорноморському узбережжю України. Його розпорядок дня складався з перельотів із міста до міста, інспекцій інвестицій, укладання багатомільйонних угод та повернення до свого пентхауса в Ялті до того, як сонце сяде за море. Того ранку, однак, щось змусило його зупинитися.
Душна зала очікування аеропорту гула типовим ранковим понеділковим рухом. Бізнесмени, що поспішали, тягли свої валізи на коліщатках по блискучих коридорах, сім’ї з багажем бігли до виходів на посадку, а з динаміків долинали нескінченні оголошення про затримки та скасування рейсів. Іван…
Read More
На трасі водії стали очевидцями різдвяного дива: тисячі оленів вибігли на дорогу, миттєво створивши величезний затор, але коли стало зрозуміло, куди саме і від кого тікали олені, люди були справжнім шоком.
На трасі водії стали очевидцями різдвяного дива: тисячі оленів вибігли на дорогу, миттєво створивши величезну пробку, але коли стало зрозуміло, куди саме і від кого тікали олені, люди були у справжньому шоці На трасі водії стали очевидцями справжнього різдвяного дива….
Read More
Тісто вона замішувала з вечора. Руки рухалися звично, майже без участі голови – голова була зайнята іншим, прокручувала давню розмову, яка ніяк не хотіла вивітрюватися з пам’яті.
— Пересолила, — сказала тоді свекруха Ніна Василівна, відсуваючи тарілку з борщем так, ніби перед нею стояло щось їстівне. — Таня, ну ж ти доросла жінка, невже важко запам’ятати? — Мені здається нормально, — обережно вставив чоловік Сергій, але на…
Read More
– Ні, зачекайте… Ви, здається, щось переплутали. Тому що у мого батька немає дружини… Він… – промовила Інга трохи розгублено.
– Нічого я не переплутала. Просто ти не все знаєш, – добродушно озвалася незнайомка, поправляючи халат на великому животі… Інга ще раз подивилася на жінку та спробувала вкласти в голові неймовірну новину. Виявилось, що вже понад рік батько приховував від…
Read More
Я пошила сукню з татових сорочок на випускний бал на його честь – мої однокласники сміялися, поки директор не взяв мікрофон і в кімнаті не настала тиша
Мій тато був шкільним двірником, і мої однокласники все моє життя знущалися з нього. Коли він помер перед моїм випускним балом, я пошила свою сукню з його сорочок, щоб мати змогу носити його з собою. Усі сміялися, коли я зайшла….
Read More
“Кришталевий келих” розбився об підлогу… гості посміхалися, а Марія не могла відвести очей від чоловіка. Дмитро, тепер офіційно її чоловік, сяяв від щастя.
Весілля вдалося на славу — затишний ресторан, прикрашений живими квітами, улюблені люди навколо, і головне — вони разом, незважаючи ні на що. — За молодих! — вкотре проголосив тамада, і гості дружно підняли келихи. Всі, крім Галини Петрівни. Мати Дмитра…
Read More
— Я сьогодні була в банку. Дізналася про всі твої перекази за останні три місяці. Сто тисяч гривень на невідомий рахунок. Це що — твій «стартовий капітал» для нового життя?
Таня від’їхала машиною від дому, заглушила двигун і просто сиділа, дивлячись в нікуди. Тривожні сигнали з’являлися давно, але сьогодні все стало кришталево ясно. І від цієї ясності нило десь всередині. Перші роки шлюбу були казкою. Дмитро доглядав за Танею так,…
Read More
Через це розлучення я дуже переживала. Схудла на 15 кілограмів, ходила, як та мумія. Волосся дуже випадало, я носила перуки або ж капелюшки. Звісно, здоров’я мені ой як погано відгукнулося. Різке схуднення дало свої плоди по жіночому. Я робила операцію, пила ліки, навіть якісь травички та настоянки. Але все марно.
Мені 46. Місяць тому я народила двійнят – хлопчик Артурко та дівчинка Оленка. Передати словами не можу, що я відчуваю, коли дивлюся на своїх діток. Щастя, радість, сльози, тепло всередині. Ну аж розпирає, чесно. Тільки от ні моя мама, ні…
Read More
У день “похорону” дружини Федір не проронив жодної сльози. — Ти поглянь, я ж казала — він не кохав Зіну, — шепотіла Тося на вухо своїй сусідці . — Тихіше, — Яка тепер різниця? Діти ж при живому батькові сиротами залишилися.
У день похорону дружини Федір не проронив жодної сльози. — Ти поглянь, я ж казала — він не кохав Зіну, — шепотіла Тося на вухо своїй сусідці . — Тихіше, — Яка тепер різниця? Діти ж при живому батькові сиротами…
Read More