Одружившись у двадцять чотири роки на своїй колишній однокласниці і першому коханні, Павло відразу поставив свою дружину перед фактом: вона повинна народити йому сина, а ще краще двох. Через рік після весілля у подружжя народилася дочка Ольга, ще через два роки друга дочка Світлана, а ще через три роки на світ з’явилася третя дочка Олена. — Що ж це таке, — журився Павло, щоразу дізнаючись про те, що замість довгоочікуваного сина у нього буде чергова дочка, — я хочу сина! — Навіщо тобі це? — посміхався приятель Павла.

Одружившись у двадцять чотири роки на своїй колишній однокласниці і першому коханні, Павло відразу поставив свою дружину перед фактом: вона повинна народити йому сина, а ще краще двох. Через рік після весілля у подружжя народилася дочка Ольга, ще через два роки друга дочка Світлана, а ще через три роки на світ з’явилася третя дочка Олена. — Що ж це таке, — журився Павло, щоразу дізнаючись про те, що замість довгоочікуваного сина у нього буде чергова дочка, — я хочу сина! — Навіщо тобі це? — посміхався приятель Павла.

Одружившись у двадцять чотири роки на своїй колишній однокласниці і першому коханні, Павло відразу поставив свою дружину перед фактом: вона повинна народити йому сина, а ще краще двох. Через рік після весілля у подружжя народилася дочка Ольга, ще через два…

Read More
Ігор виходив із дому kоханки. Сьогодні він обіцяв Ларисі, що покине дружину і переїде до неї. Всю дорогу до будинку він прокручував у голові свою промову. Він навіть пошепки казав: -Ти стала домогосподаркою. Зустрічаєш мене щодня у старому халаті, кудлата. Ти навіть книжок не читаєш! Нам поговорити нема про що! Вся твоя межа — це серіали.Вони з Аллою були одружені вже сімнадцять років.

Ігор виходив із дому kоханки. Сьогодні він обіцяв Ларисі, що покине дружину і переїде до неї. Всю дорогу до будинку він прокручував у голові свою промову. Він навіть пошепки казав: -Ти стала домогосподаркою. Зустрічаєш мене щодня у старому халаті, кудлата. Ти навіть книжок не читаєш! Нам поговорити нема про що! Вся твоя межа — це серіали.Вони з Аллою були одружені вже сімнадцять років.

Ігор виходив із дому kоханки. Сьогодні він обіцяв Ларисі, що покине дружину і переїде до неї. Всю дорогу до будинку він прокручував у голові свою промову. Він навіть пошепки казав: -Ти стала домогосподаркою. Зустрічаєш мене щодня у старому халаті, кудлата….

Read More
Ось уже три місяці, як вона жила без чоловіка… Після того, як на новорічному корпоративі вона побачила в коридорі ресторану свого Михайла, який обіймав юну співробітницю відділу кадрів, далі жити з ним під одним дахом вона вже не хотіла…

Ось уже три місяці, як вона жила без чоловіка… Після того, як на новорічному корпоративі вона побачила в коридорі ресторану свого Михайла, який обіймав юну співробітницю відділу кадрів, далі жити з ним під одним дахом вона вже не хотіла…

Таня мила вікно і дивилася на подвір’я. На дитячому майданчику гралася із подружками її п’ятирічна донька. Діти шуміли, бігали, веселилися, а Таня була засмучена. Ось уже три місяці, як вона жила без чоловіка… Після того, як на новорічному корпоративі вона…

Read More
— Я ж вчора до мами їздив, — доїдаючи борщ, промовив Кирило, — і брат мій теж приїжджав. І знаєш, нам в голову прийшла чудова думка: а що, якщо ми продамо нашу квартиру, квартиру брата і мами, і на всіх купимо великий будинок? Ну, круто ж, правда? Катя уважно подивилася на чоловіка, щоб зрозуміти, жартує він чи ні. Але, схоже, ні. — Ти це серйозно? — про всяк випадок уточнила вона. — Звичайно. Пам’ятаєш, ми мріяли про свій великий будинок! А з такими цінами зараз це здається нереальним, але якщо ми втрьох скинемося… — В тому то й справа, Кирило, про свій. А це буде не наш будинок, а спільний. Тобто, не тільки ми в ньому будемо господарями.

— Я ж вчора до мами їздив, — доїдаючи борщ, промовив Кирило, — і брат мій теж приїжджав. І знаєш, нам в голову прийшла чудова думка: а що, якщо ми продамо нашу квартиру, квартиру брата і мами, і на всіх купимо великий будинок? Ну, круто ж, правда? Катя уважно подивилася на чоловіка, щоб зрозуміти, жартує він чи ні. Але, схоже, ні. — Ти це серйозно? — про всяк випадок уточнила вона. — Звичайно. Пам’ятаєш, ми мріяли про свій великий будинок! А з такими цінами зараз це здається нереальним, але якщо ми втрьох скинемося… — В тому то й справа, Кирило, про свій. А це буде не наш будинок, а спільний. Тобто, не тільки ми в ньому будемо господарями.

— Я ж вчора до мами їздив, — доїдаючи борщ, промовив Кирило, — і брат мій теж приїжджав. І знаєш, нам в голову прийшла чудова думка: а що, якщо ми продамо нашу квартиру, квартиру брата і мами, і на всіх…

Read More
Приїхала до сестри на чай, а вона з порога заявляє “А знаєш, що твій муженьок рога наставляє?” Я аж отетеріла від такої заявочки.  – Жартуєш чи що? – Ні, просто хочу тобі нарешті очі відкрити. От поїдь зараз додому і все сама зрозумієш!..

Приїхала до сестри на чай, а вона з порога заявляє “А знаєш, що твій муженьок рога наставляє?” Я аж отетеріла від такої заявочки. – Жартуєш чи що? – Ні, просто хочу тобі нарешті очі відкрити. От поїдь зараз додому і все сама зрозумієш!..

Багато чого у моєму житті було і я з усім якось мирилася. Була дуже наївною, заплющувала на чужі помилки очі, пробачала людям усе, готова була заради них зірки з неба дістати. Але чоловікові його вчинку пробачити так і не змогла….

Read More
Я в Німеччині на заробітках. А син вирішив мене так осоромити на все місто! Боже, люди добрі, мені як подруги почали одна за одною писати та телефонувати у Скайп. Коли я почула ці плітки – то аж за серце вхопилася.  Виявляється, Микита знайшов собі дівку….

Я в Німеччині на заробітках. А син вирішив мене так осоромити на все місто! Боже, люди добрі, мені як подруги почали одна за одною писати та телефонувати у Скайп. Коли я почула ці плітки – то аж за серце вхопилася. Виявляється, Микита знайшов собі дівку….

Коли моєму синові Микиті виповнилося 10 років, я поїхала в Німеччину на заробітки. Адже на свою звичайну зарплату вчительки початкових класів не могла прогодувати дитину. Добре, що моя мама жила з нами в одному місті та доглядала за Микиткою. Заробітки…

Read More
Після новосілля я взяла всі подарунки гостей, вийшла на вулицю… та розпалила багаття. Все полетіло у вогонь. Не було ні каплі шкода, чесно. Адже я знала, що деякі гості принесли дарунки з “сюрпризами”. І кликати біду в хату точно не збиралася і так хотіла вберегти рідних від горя!

Після новосілля я взяла всі подарунки гостей, вийшла на вулицю… та розпалила багаття. Все полетіло у вогонь. Не було ні каплі шкода, чесно. Адже я знала, що деякі гості принесли дарунки з “сюрпризами”. І кликати біду в хату точно не збиралася і так хотіла вберегти рідних від горя!

Тані розглядала новий будинок і не могла місця собі знайти від щастя. Вона так давно мріяла про власний куточок, Тепер вона – повноправна господиня в домі. ​​Що жінці ще треба для щастя? Може, поняття гостинності все-таки передається по крові чи…

Read More
– Добрий день! Я вас слушаю! Хотіте дать ребенка в наш садік? – Мене немов окропом облили, коли я почула ворожу мову. І це говорила не якась там вихователька Донецького закладу, а завідувачка столичного садочка.  Врешті мені все ж довелося віддати доньку на виховання в заклад, та згодом дитина почала розповідати такі дивні речі. Не уявляла, що таке може коїтися в освітній установі в наші важкі часи.

– Добрий день! Я вас слушаю! Хотіте дать ребенка в наш садік? – Мене немов окропом облили, коли я почула ворожу мову. І це говорила не якась там вихователька Донецького закладу, а завідувачка столичного садочка. Врешті мені все ж довелося віддати доньку на виховання в заклад, та згодом дитина почала розповідати такі дивні речі. Не уявляла, що таке може коїтися в освітній установі в наші важкі часи.

Колись ми з чоловіком жили на Донеччині, та в 2014 році вирішили переїхати у Харків. Завжди вважали себе українцями. Коли ж дивились, що коїться на Майдані під час Революції гідності, нас переповнювала гордість за свій народ. Утім навіть в колишній…

Read More
Віддала доньці свою двокімнатну квартиру, а сама переїхала до мами. Навіть допомогла ремонт робити, а як народилися малюки – то ледь не щодня в гості заходила, аби з онуками поняньчитися.  Якось я була в них на районі, заходила на базар. Продуктів взяла трохи більше, ніж зазвичай. Хотіла ще Вірі занести.  Заходжу на кухню, а сваха там чай п’є. На столі аркуш паперу. і уявіть моє розчарування, коли я випадково побачила, що та було написано. Не очікувала такої підлості від єдиної дитини.

Віддала доньці свою двокімнатну квартиру, а сама переїхала до мами. Навіть допомогла ремонт робити, а як народилися малюки – то ледь не щодня в гості заходила, аби з онуками поняньчитися. Якось я була в них на районі, заходила на базар. Продуктів взяла трохи більше, ніж зазвичай. Хотіла ще Вірі занести. Заходжу на кухню, а сваха там чай п’є. На столі аркуш паперу. і уявіть моє розчарування, коли я випадково побачила, що та було написано. Не очікувала такої підлості від єдиної дитини.

Моя донька вийшла заміж, жити їм з чоловіком було ніде, тому я без роздумів віддала їм свою двокімнатну квартиру, а сама пересилилась до своєї мами в однокімнатну. Мого чоловіка не стало, коли Вірі було лиш 8 років. Мені було дуже…

Read More
– Мамо, не приїжджай! Він нас вигнав! Наталя говорила тихо, але за її спиною схлипування Соні перекривали все. Ганна Петрівна зупинилася прямо біля машини, стиснувши коробку із подарунками. – Куди вигнав?

– Мамо, не приїжджай! Він нас вигнав! Наталя говорила тихо, але за її спиною схлипування Соні перекривали все. Ганна Петрівна зупинилася прямо біля машини, стиснувши коробку із подарунками. – Куди вигнав?

– Мамо, не приїжджай! Він нас вигнав! Наталя говорила тихо, але за її спиною схлипування Соні перекривали все. Ганна Петрівна зупинилася прямо біля машини, стиснувши коробку із подарунками. – Куди вигнав? – З дому. Сказав забиратися, доки його рідня не…

Read More