Від бабусі мені у спадок залишився невеличкий будиночок. То дачний кооператив, в будиночку 1 кімнатка невеличка. Спершу думала продати ділянку, тим паче сусідка цікавилася. Однак, це ж памʼять про кохану бабусю, вона там жила. Та і на тій дачі минуло все моє дитинство, залишилися теплі спогади.
Взяли з чоловіком кредит та трішки дачу до ладу привели. Поставили новий паркан, покрівлю на дах, завезли нові меблі всередину.
Я навіть накупила стільки саджанців квітів для саду. І тюльпани, і троянди, нарциси та великі деревця магнолії з бузком. Всі вихідні проводили тільки на дачі.
Тільки от свекруха та зовиця Ліза не підтримували цю ідею:
– Ой, ну то такий сарай. Нащо ви взагалі за ту дачу взялися? Більше мороки ніж радості.
– Це ви зараз так говорите. А ми попрацюємо та буде гарний будиночок
– Ну-ну, подивимось!
Звісно, Марія Василівна та Ліза не хотіли нам допомагати на дачі. Та і я сама не дуже хотіла їх просити. А нащо? Аби слухати нарікання?
Але от приїжджаю минулого тижня на дачу і бачу дуже “цікаву” картину. Біля будинку стояв великий пакет зі сміттям. Порожні пляшки з-під пива та вина, брудні шампури, одноразовий використаний посуд, серветки брудні, якісь полотенця.
Спершу подумала, що хтось з безхатченків сюди заліз. Адже ми не встигли поставити нормальну колодку та замок на браму.
– Вітаю, Любонько! А ти сьогодні сама?
– Тобто сама?
– Та от у суботу приїздила якась жіночка, сказала, що твоя свекруха. З нею була ще дівчина та чоловік, очевидно, ваші родичі.
– Ага, і що вони вам сказали?
– Та просто сказали, що приїхали на шашлики. Бо я вже думала поліцію викликати, боялася, що то грабіжники.
Я одразу зробила фото того “порядку” та надіслала чоловікові. Ввечері, коли приїхала додому, то ми удвох вирішили зателефонувати до свекрухи, аби вона якось пояснила наслідки такої “гулянки”.
– А що, мені не можна приїхати на дачу? Та ми скромно посиділи, шашлички зробили…
– Ой, а хто недавно гаркав на мене, що дача – то сарай і краще б я її продала? Не пригадуєте такі слова?
– Мало що я казала.
– Знаєте, ви або платіть мені оренду за дачу. Або ж не смійте туди навіть їздити!
– А що ти мені зробиш, дівахо? Будеш тут погрожувати?
– Так собак сусідських на вас натравлю. Або ж візьму відео з камер спостереження ат в поліцію віднесу. Ви ж не законно вдерлися на дачу.
Звісно, про камери я вигадала, аби більше свекруху залякати. Ну хто на старій дачі буде встановлювати камери спостереження, скажіть? Кому вона там здалася?
Не люблю таких нахабних людей, які приходять на все готове. Як допомагати – то нікому, а шашлики смажити – перші в черзі!