Колись ми з чоловіком жили на Донеччині, та в 2014 році вирішили переїхати у Харків. Завжди вважали себе українцями. Коли ж дивились, що коїться на Майдані під час Революції гідності, нас переповнювала гордість за свій народ. Утім навіть в колишній столиці України людей зі справжніми патріотичними поглядами не так і багато. Саме тому, згодом, коли в нас вже з’явилися діти ми почали замислюватись про переїзд до Києва.
Врешті підштовхнула війна. Влітку ми знайшли квартиру за пристойною ціною і нарешті переїхали. Приблизно місяць все облаштовували. А тоді я збагнула, що вже давно час визначитися зі школою для старшого сина і садочком для донечки. Цілісінький тиждень я переглядала в інтернеті відгуки та інформацію про заклади й на мене чекала неприємна новина.

Просто уявіть, я їхала до столиці, аби мої діти зростали патріотами, в правильному середовищі. А тут звідусіль лунає російська мова. Ба більше, коли почала заходити на сторінки навчальних закладів, котрі є в нашому районі, там теж вся інформація подавалась російською. Повірити в це було важко. Я почала писати їм і часом мені також відповідали ворожою.
– Добрий день! Я вас слушаю! Хотіте дать ребенка в наш садік?
– Перепрошую, а у вас російськомовний заклад?
– Що за дурниці? Звісно, ні!
– А чому всюди інформація російською?
– От не треба лише чіплятися!


Згодом вона вимкнула виклик. Я подзвонила ще в один заклад. Мені почали пояснювати, що дуже багато зараз вихідців зі сходу і інформацію російською подають саме для них. Та я цього не розумію. Треба навпаки примушувати усіх вчити рідну мову.
Тепер я не знаю, що робити далі. Я, звісно, віддала дітей на навчання. Та, повертаючись додому, вони дедалі частіше кажуть російські слова. Я розпитую, а малі зізнаються, що то в садочку чи у школі інші діти так говорять. А нещодавно донечка взагалі зізналась, що вихователька в садочку вмикала їм мультфільм в російському перекладі. Скажіть, от як це розуміти? Невже той Майдан дарма стояв? За що загинули янголи з Небесної сотні?
