До Німеччини я поїхала з сестрою, вона мене вмовила та й це була чудова нагода покращити наше фінансове становище. Ми з чоловіком Дмитром жили не бідно, обидвоє працювали, виховували нашого сина Данила. Та ось на гарний ремонт грошей бракувало, як і на нову автівку. Тож я подумала – попрацюю років 10 і матиму спокійну старість, ще й синові допоможу.
Тож так я і зробила. Спочатку гарувала на заводі, повірте, це зовсім не просто, а тоді вивчила трохи мову і влаштувалась доглядальницею за бабусею. Платили досить гарно та й ставлення було непогане. Гроші я чоловікові висилала, аби ремонт робив. Все виходило дуже гарно, хоча я й сумувала за домом страшенно.
Тим часом Данило виріс, вивчився. А всього в 22 роки заявив, що хоче одружитися. Я натякала, що це надто рано, та він не слухав, закохався. Я тоді спеціально на весілля приїхала. Аліна мені сподобалась, гарна, тиха дівчина, його одногрупниця, виявилось, що вона вже вагітна. Так через пів року після весілля в мене ще й онук народився.
Ми зустрілися зі сватами та вирішили скластися й квартиру молодим придбати. Так і зробили, взяли доволі непогану, двокімнатну. Я з того дуже тішилась. Потім повернула ще до Німеччини, хоча чоловік вже вмовляв залишитися. Та майже все зароблене я витратила на ремонт і поміч синові, а кортіло мати зауваження.
Так минуло ще 5 років, за цей час у сина ще й донечка народилася. І ось я нарешті повернулася. Думала, житиму спокійно, онуків бавити буду. Та раптом, як сніг на голову – прибігла до мене невістка:
– В Данила інша! Він нас покинути хоче!
Ви б бачили, як вона ревіла, я думала розум втратить. І ніяк не могла повірити, що син на таке здатен. Дві малі дитини, ще й таке кохання ж було. Та коли я йому подзвонила – всі підтвердилося.
– Мамо, розумієш, ти тоді мала рацію, я був ще не готовий! Надто молодий!
– Але ти ж так кохав!
– Що я тоді розумів! От зараз все інакше!
Він познайомив мене зі своєю новою дівчиною. Я відразу зрозуміла, чому він закохався. Повна протилежність моєї Аліни – дуже зверхня, самозакохана, наче щойно з салону. Такі знають, що їм треба в житті. Та сперечатись я не могла. Син все вирішив. За місяць розлучився і розписався зі своєю коханкою. Ще й квартиру хотів ділити, але я втрутилась.
– Ти на неї грошей не давав, то й не лізь!
Я не знала, як Аліну розрадити. Обіцяла, що допомагатиму усім, чим зможу. А тоді ще одна новина – Таміла вагітна. Я почала думати, що ж робити, адже її дитина також рідна. Я знала, що для першої дружини мого сина це стане ще одним ударом, адже вона мала надію, що Данило повернеться. І вирішила, щоб хоч якось їй допомогти – дати їй тисячу євро на діток і на себе, аби кудись на відпочинок поїхала.
Та коли про це дізнався мій чоловік – страшенно розлютився.
– Чого ти наші гроші роздаєш? Ми ж домовились, що будемо їх на старість тримати!
– Хотіла трохи розрадити Аліну.
– Вона й так квартиру отримала. А гроші треба берегти. Тим паче зараз.
Якось так сталося, що син також дізнався про цей щедрий подарунок. Він приїхав до мене розлючений.
– Аліна тобі ніхто! А в мене скоро дитина народиться! І я ще й без житла залишився. Ти мені маєш допомагати!
– Але ж і там твої діти! Подумай, як Аліні важко!
– Нічого їй не буде, знайде ще когось!
Я в розпачі, не знаю, що мені з усім цим робити. Не можу я відвернутися від колишньої невістки. Вона така добра і їй справді не просто. Але що як через це матиму проблеми з сином і чоловіком. Порадьте, як бути?