Лера сиділа на підлозі в маленькій кімнаті та перекладала дитячі речі з однієї коробки до іншої. Восьмий місяць вагітності давався взнаки — спина нила, ноги набрякали, але кинути почате не хотілося. Крихітні боді з зайчиками, м’які пелюшки, брязкальця — все…

Слова впали на столик між ними, дзеленькнувши голосніше, ніж чайна ложка об порцеляну. Вони приземлилися прямо в блюдце з мигдальним печивом, яке Катя щойно збиралася спробувати. Аромат щойно звареного еспресо та булочок з корицею, що наповнював затишну кав’ярню, раптово здався…

Я стояла біля дверей кафе “Юність” і вмовляла себе не викликати таксі назад. У сумочці вібрував телефон — чоловік писав, що діти покладені, а він чекає на мене завтра до обіду. Двадцять років. Рівно стільки я не була у цьому…

Світлана зітхнула. Вона працювала начальницею відділу продажів у великій будівельній компанії, весь день їздила по об’єктах, сварилася з прорабами й мріяла лише про одне: тишу, душ і склянку кефіру. Але, схоже, вечір переставав бути спокійним. У передпокої стояли чужі чоботи.…

Катя стояла біля дзеркала в коридорі та поправляла зачіску. Три місяці тому вона була звичайною студенткою з провінції, жила у гуртожитку та рахувала кожну гривню. А тепер вона дружина Максима і живе у справжній столичній трійці із сучасним ремонтом та…

Голова гуділа, як трансформаторна будка. Кожен рух віддавався болем у суглобах, але я, як стійкий олов’яний солдатик у спідниці, продовжувала діяти: варила, подавала, застібала, перевіряла змінне взуття. В голові крутилася думка: «Чому?» Чому, коли у жінки температура під сорок, вона…

Ганна одразу стиснулася. Вона знала, що зараз буде. Бачила, як свекруха весь вечір косилася на її матір. Як шепотіла подругам, показуючи на сірий костюм Віри. Як морщилася, коли та брала вилку. – Мамо, не треба, – тихо сказав Андрій. Маргарита…

– Валю, ми тут порадилися з братом і сестрою щодо свята батьків. У них ювілей весілля. Разом тридцять п’ять років, уявляєш. Нам би до такої дати дожити. Вони для нас все зробили. Навіть свою квартиру велику розміняли, щоб нам подарувати…

Жила одна, заміжня ніколи не була, син народився давно, від першого кохання. І тут пролунав дзвінок у двері. Важко дійшла, відкрила. На порозі стояли син з невісткою. Поруч — чотирирічний онук Михасик, маленькі ручки стискали машинку. І здоровенний пес. —…

Серце Андрія гупало об ребра. Він сховав зброю й повільно підійшов — так, ніби наближався до наляканої тварини.Це був хлопчик. Не більше дев’яти років. Коліна підтягнуті до грудей, руки зв’язані спереду сріблястою клейкою стрічкою. На ньому — лише подерта футболка…