— Народжуватимете? Віра промовчала. Сорок два роки, четверта дитина, яка була їй зовсім не потрібна. Грошей обмаль, тягнуть від зарплати до зарплати. Старші ще навчаються, молодша тільки піде до школи, теж треба і сарафан, і блузку, і новий ранець, не…
Читати далі
Скільки себе пам’ятала Олена, вона постійно змінювала місця проживання. Спочатку з батьками: гуртожитки, орендовані квартири, дачі далеких родичів. Пізніше одна. Після тієї аварії, яка забрала обох її батьків, світ для Олени наче втратив фарби. Усі приміщення, де вона зупинялася, здавалися…
Читати далі
— Іване Петровичу, — пролунав тихий, майже нечутний голос, і легкий дотик торкнувся його плеча. – Прийміть мої співчуття. Хрест важкий, нестерпний. Церковний служка, чоловік на ім’я Василь, замовк, його погляд прилип до двох тремтячих вогників у руках старого. Цікавість…
Читати далі
— Доброго дня, тут Олексій живе? — Так… А ви з якого питання? — Ви його мама? — Я?! Дружина! Дівчино, ви що хотіли? — Він зараз у лікарні, і я не знаю про його стан, мені нічого не кажуть…
Читати далі
Частина 1. Вітальня. Окупація Ключ у замку повернувся насилу, наче механізм чинив опір тому, щоб пускати господиню всередину. Інга, втомлена після дванадцятигодинної зміни, мріяла тільки про душу та тишу. Вона працювала промисловим арбористом — доглядала вікові дерева, видаляла небезпечні гілки…
Читати далі
Пів року тому я був упевнений, що роблю найгідніший вчинок у своєму житті. Зустріч з Аліною здалася мені справжнім подарунком долі. Гарна, ніжна, із семирічним сином Артемом, вона уособлювала ту саму теплоту й жіночність, яких мені так бракувало. Коли через…
Читати далі
Ксюша присіла біля розлогої сосни й не повірила своїм очам: ціла грибна сімейка білих красувалася біля самого коріння, немов хтось спеціально вишикував її в ряд. Тепле вересневе сонце пробивалося крізь густі крони ялин і сосен, створюючи химерну гру світла й…
Читати далі
— Ти й так працюєш мамою і домогосподаркою, навіщо тобі ще одна робота? Будеш втомлюватися, будеш менше займатися з сином. На домашні справи не залишиться сил. Моїх грошей цілком вистачить, щоб нас прогодувати. Втім, Ігор і справді заробляв непогано. Вистачало…
Читати далі
Минулий вівторок став для мене справжньою точкою, після якої вже не можна було повернути все до попереднього стану. Андрій повернувся додому набагато пізніше, ніж зазвичай, виглядав втомленим і якимось відстороненим. Від вечері він одразу відмовився і майже одразу пішов на…
Читати далі
Запрошення на весілля, яке зруйнувало брехню Минуло лише пів року після нашого розлучення, і я була впевнена, що більше ніколи не почую голос Тревіса. Але того ранку, коли я лежала в лікарняній палаті, притискаючи до грудей свою новонароджену доньку, телефон…
Читати далі