– А ти куди зібрався? – Як не намагався Ілля піти по-тихому, Надя все ж почула, як він одягається, і вийшла в передпокій. – Надю, ти тільки не лайся… – Ілля винувато подивився на дружину. – Ти мене обдурив! Щороку…
Read MoreКатегорія: ЦЕ ЦІКАВО
– Маринко, зайди до мене, – подзвонив Марині її начальник – Андрій Михайлович. Дівчина поправила комірець блузки, обсмикнула спідницю і пішла до директора. У його кабінеті пахло дорогими жіночими парфумами. За столом сиділа Інна – дружина начальника і недобре дивилася на Марину. Сам Андрій Михайлович стояв біля вікна, поклавши руки в кишені штанів. Він навіть не обернувся, коли Марина зайшла. – Сідай, – сказав він. Марина обережно сіла на стілець. – Ну що, голубонько, – раптом сказала Інна. Знаєш, я ж бачу, як ти на мого чоловіка дивишся! Як крутишся тут постійно! – Інно Володимирівно, про що ви? – Марина не розуміла, що відбувається
– Маринко, зайди до мене, – голос Андрія Михайловича у слухавці звучав тихо і якось не так як завжди. Такого тону Марина за три роки роботи не чула. Серце тьохнуло. Вона поправила комірець білої блузки, обсмикнула спідницю і провела рукою…
Read MoreЛіда була у відрядженні вже два тижні і зрозуміла, що дуже скучила за своїм чоловіком. Вона взяла квитки і приїхала посеред тижня, сюрпризом, буквально на два дні. Ліда приїхала рано-вранці, відчинила двері своїм ключем, тихенько скинула в темряві коридору взуття і пройшла до спальні. – Ще спить мій коханий, – усміхнулася вона, побачивши Андрія в ліжку. Вона хотіла було розбудити Андрія ніжним поцілунком, порадувати його. Раптом дружина помітила, що в ліжку лежало двоє. – А це ще що? – здивувалася вона. Ліда рішуче забрала ковдру з ліжка і остовпіла від побаченого
Ліда була у відрядженні вже два тижні і зрозуміла, що дуже скучила за своїм чоловіком. Вона взяла квитки і приїхала посеред тижня, сюрпризом, буквально на два дні. Ліда приїхала рано-вранці, відчинила двері своїм ключем, тихенько скинула в темряві коридору взуття…
Read More— Забери мене, благаю бабусю. Тато знову п’є. Чіпав мене вчора. Я не хочу тут жити. Будь ласка… Голос Михайла тремтів у слухавці. Галина вчепилася в телефон так, що аж побіліли кісточки пальців. — Мишко, де тато зараз? — Спить. На кухні. Я у ванній замкнувся. У мене телефон Володі з класу. Свій тато у вікно викинув.
— Бабусю, забери мене, благаю. Тато знову п’є. Чіпав мене вчора. Я не хочу тут жити. Будь ласка… Голос Михайла тремтів у слухавці. Галина вчепилася в телефон так, що аж побіліли кісточки пальців. — Мишко, де тато зараз? — Спить….
Read MoreВіра та Віктор розлучилися. Після розлучення чоловік відмовився віддавати ключі від квартири – Віро, у цьому будинку живуть мої діти! А раптом щось трапиться, – пояснював Віктор. – Добре. Тільки дзвони, будь ласка, якщо зберешся приїхати, – погодилася Віра. – Переживаєш, що з коханцем застану? – Сказав чоловік і сам зніяковів. Через 3 тижні після розлучення Віктор зателефонував, і повідомив, що зараз приїде
Після розлучення Віктор відмовився віддавати ключі від квартири. – Віро, у цьому будинку живуть мої діти! А раптом щось трапиться? А я не зможу навіть відчинити двері. Віра навіть не почала уточнювати, як швидко Віктор планує приїхати з іншого кінця…
Read MoreВін не впізнавав свою дружину, він не розумів, що з нею відбувається. Віра завжди прибирала, готувала, прасувала, а зараз припинила виконувати свою роботу. Андрій обережно поцікавився, у чому річ, на що Віра відповіла: – Я стільки років обслуговую вас, можна мені хоч трохи відпочити! Чоловік запідозрив, що у Віри хтось з’явився, і вирішив перевірити речі дружини. Раптом, у сумці Віри, Андрій помітив якийсь дивний лист
Андрій не впізнавав свою дружину – що з нею таке відбувається, він ніяк не розумів. Вони були разом уже сімнадцять років, і всі ці роки нічого такого не спостерігалося – вона завжди була доброю і розуміючою, не скандалила і нічого…
Read MoreВін кинув її сумку прямо на поріг. З неї висипалися таблетки — Марина працювала медсестрою, завжди носила запас із собою. — Все, — сказав він. — Збирайся і вимітайся. Вона стояла в передпокої, ще в чорній сукні з поминок, і не могла дихати. — Вітя, почекай… — Дванадцять років, Марино. Дванадцять років я чекав. Думав, твоя бабуся хоч щось залишить, щоб ми з цієї нори вилізли. А що вона зробила? Твоєму братові квартиру в центрі відписала, сімдесят два метри. А тобі? Розвалюху в глушині, яку навіть бомжі не захочуть!
Віктор кинув її сумку прямо на поріг. З неї висипалися таблетки — Марина працювала медсестрою, завжди носила запас із собою. — Все, — сказав він. — Збирайся і вимітайся. Вона стояла в передпокої, ще в чорній сукні з поминок, і…
Read MoreІрина поверталася з роботи в поганому настрої. А чому радіти? Сьогодні тридцять перше грудня, всі готуються до Нового року, нарізають салатики, передчуваючи веселе застілля в колі близьких чи друзів… А їй доведеться зустрічати Новий рік на самоті, та ще й посеред коробок і безладу…
Два місяці тому Ірина розлучилася із чоловіком після десяти років щасливого, як їй здавалося, шлюбу. Але виявилося, що здавалося, бо навряд чи можна назвати щасливим шлюб, у якому чоловік не зберігає вірності своїй другій половині. Саме так і було. Ось…
Read MoreНу що, приїхали, пани? — голос матері розрізав тишу спекотного полудня, як тільки джип сина показався біля хвіртки. — Знову з торбами, але без совісті? Артем виліз із машини, відчуваючи, як сорочка миттєво прилипає до спини. За ним повільно вийшла Оксана, його дружина, притискаючи до себе великий термопакет із написом «М’ясна лавка».
— Мамо, ну навіщо цей тон? — зітхнув Артем. — Ми ж домовилися: вихідні, природа, сімейний відпочинок. Навіть дичину взяли особливу, у маринаді. — Відпочинок? — Ганна Степанівна зробила крок уперед. — Ви тут відпочиваєте вже три місяці поспіль. Щосуботи…
Read MoreНатко, збирай манатки, квартира тепер моя, — ці слова прозвучали не як грім серед ясного неба, а як фінальний акорд у похоронному марші нашої родини.
— Натко, збирай манатки, квартира тепер моя, — ці слова прозвучали не як грім серед ясного неба, а як фінальний акорд у похоронному марші нашої родини. Я відірвала погляд від старої коробки з фотографіями, яку перебирала третій день поспіль, намагаючись…
Read More