— Привіт, Світлано! Я тебе відразу впізнав. Визнаю, моя донька. Хто не був молодий, той не робив дурниць. Однак, я людина ділова, тож давай до справи. Розумію ж, що мати прислала тебе до мене не просто так. Я не з бідних, але в мене дружина і двоє дівок на виданні. Тож давай домовимось: я даю тобі кілька тисяч гривень, і ми забуваємо одне одного
— Привіт, Світлано! Я тебе відразу впізнав. Визнаю, моя донька. Хто не був молодий, той не робив дурниць. Однак, я людина ділова, тож давай до справи. Розумію ж, що мати прислала тебе до мене не просто так. Я не з…
Читати далі