Може хтось впізнає її. Дружина загиблого Героя просить допомогти встановити особу жінки. Деталі: У Франківську дружина загиблого захисника просить допомогти встановити особу жінки, яка зневажила пам’ять Героя. Дружина полеглого військовослужбовця Івана Михайлишина повідомила, що невідома жінка розписала нецензурними словами банер…

У середу, 8 липня, добрі безпілотники атакували російський Нижньокамськ у Татарстані (РФ). Під удар могли потрапити стратегічно важливі об’єкти — нафтохімічний комплекс «Нижньокамськнафтохім» та нафтопереробний завод ТАНЕКО. Що відомо про атаку, читайте у матеріалі ТСН.ua. За даними OSINT-спільнот, у Нижньокамську горить нафтопереробний завод ТАНЕКО. Після вибухів у Мережі почали з’являтися фото…

 Ну, Людо, це ж ювілей. Шістдесят років, кругла дата. Мама образиться, якщо ми не приїдемо, — голос Стаса був вкрадливим, майже благальним. Він стояв, притулившись до одвірка, і спостерігав, як дружина методично водить праскою по його сорочці. Людмила не відповіла.…

Ірина проводила рукою по обличчю, притулившись до стіни ліфта. Сьогодні зміна в медичному центрі затягнулася майже до восьмої вечора. Записів було більше, ніж зазвичай, пацієнти йшли один за одним, а до кінця дня голова гуділа від втоми. У сумці лежали…

Олена повільно підняла погляд від книги, яку читала, згорнувшись калачиком у кутку дивана. У її карих очах промайнуло щось невловиме — суміш втоми й рішучості. — Так, не пустила, — спокійно відповіла вона, закладаючи сторінку старим театральним квитком. — І…

Марина стояла посеред власної вітальні, дивлячись на двох жінок, які вторглися до її особистої квартири. Валентина Павлівна, мати її чоловіка Леоніда, тримала в руках зв’язку ключів — запасну, про яку Марина навіть не підозрювала. Поруч із матір’ю стояла Христина, сестра…

 І що це таке, я хотів би знати? — голос Максима не був гучним, але в ньому дзвеніла сталь, призначена для того, щоб різати по живому. Він стояв посеред вітальні, тримаючи двома пальцями, немов щось гидке, тонкий касовий чек. Іншою…

Галина стояла посеред своєї крихітної кухні, де ледь поміщалися стіл і два стільці. Руки тремтіли від злості, а в очах блищали сльози, які вона вперто стримувала. Кирило, її чоловік останні три роки, обперся на одвірок із таким виглядом, ніби робить…

Земля пахла скорботою і вогкістю. Кожен клунок, кинутий на кришку труни, відлунював глухим ударом десь під ребрами. П’ятдесят років. Ціле життя, прожите з Данилом. Життя, наповнене тихою повагою, звичкою, що переросла в ніжність. Я не плакала. Сльози висохли ще вчора…

Марина почула знайомий сміх раніше, ніж побачила його самого. Сімнадцять років — тривалий проміжок часу. Його голос мав би змінитися, але цей гидкий хихикаючий тембр залишився тим самим. Жінка завмерла біля ґанку з відром картоплі в руках, інстинктивно пригладила волосся,…