Категорія: БЛОГИ
Категорії БЛОГИ

Віко, ти ж розумієш… Це ж на один день. Відвезти меблі на дачу і все. Ну не пішки ж йому їх тягнути! — Раїса Геннадіївна витягнула губи в тому, що, на її думку, було посмішкою. Вікторія зробила вигляд, що не почула. Вона поправила сумку на плечі, не поспішаючи зняла взуття і кивнула: — А Дмитро де? — На роботі. Я подумала, краще відразу з тобою поговорити. Ти ж все одно вирішуєш у цьому домі. Останню фразу Раїса Геннадіївна вимовила тим самим тоном, який Вікторія знала напам’ять: ніби й похвала, а ніби й плювок.

— Віко, ти ж розумієш… Це ж на один день. Відвезти меблі на дачу і все. Ну не пішки ж йому їх тягнути! — Раїса Геннадіївна витягнула губи в тому, що, на її думку, було посмішкою. Вікторія зробила вигляд, що…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

Ти думала, я закохався в тебе, в жінку п’ятдесяти п’яти років? У твою розумну голову? Я просто хочу нормально жити. І хочу, щоб мій син жив нормально, а не поневірявся по кутках…

– Ти думала, я закохався в тебе, в жінку п’ятдесяти п’яти років? У твою розумну голову? Я просто хочу нормально жити. І хочу, щоб мій син жив нормально, а не поневірявся по кутках Алла прожила п’ятдесят п’ять років і вважала,…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

Мій син привів додому наречену. Щойно я побачив її обличчя й почула її ім’я, я одразу зателефонував у полілцію… я відчула, як земля йде з-під ніг.—Я знала її. О, як добре я її знала.Ніколи б не подумала, що буду здатна на таке .. Мій син зустрічається з цією дівчиною вже три місяці. І знаєте, що найдивніше? Ми жодного разу не чули про неї до недавнього часу. Ні імені, ні зустрічі — абсолютна невідомість. Познайомилися вони, за його словами, у кав’ярні біля університету. Вона, нібито, була занадто сором’язливою, щоб з’явитися перед нашою родиною.

Мені знадобилося всього три місяці, щоб помітити, що мій син змінився. Він став частіше йти з дому, затримуватися допізна, посміхатися чомусь невидимому. Але коли одного разу за вечерею він, сором’язливо покашлявши, сказав, що у нього є дівчина, я ледь не…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

Пішла від чоловіка (33 роки) рік тому і пошкодувала сто разів. Думала, що знайду собі чоловіка кращого, але помилилася. Намагалася його повернути…Жіночі сумки Кажуть, що жінки йдуть від поганих чоловіків. Від тих, хто не працює, кричить або зраджує. Я пішла від хорошого. Від ідеального, якщо дивитися об’єктивно. Мій чоловік, Дмитро, був уособленням стабільності. Програміст, спокійний, домашній. Уся зарплата — в дім. На вихідних — прогулянки в парку або кіно. Якщо я хворіла, він біг у аптеку й оточував мене турботою. Але мені стало нудно. Мені здавалося, що у 28 років життя проходить повз. Я дивилася соцмережі подруг і блогерів: там були букети зі 101 троянди, спонтанні поїздки до Парижа, пристрасті, емоційні гойдалки. А в мене — Дмитро зі своїм: «Аліно, тобі чай з лимоном чи з молоком?».

— Знову авокадо? — запитав він, намагаючись надати голосу безтурботності. — Скільки коштує одне? — Близько 70 гривень, — відповіла Катя, не піднімаючи очей. — А що? — Та так, просто цікаво. Вже втретє за тиждень він цікавився цінами на…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

Чоловік (44 роки) запропонував жити у нього. А через два місяці виставив мені рахунок за проживання…тоді я нерозгубилася…Але він навіть уявити не міг, який «сюрприз» на нього чекатиме.. Я завжди була самостійною. Орендувала гарну квартиру в центрі, будувала кар’єру. З Павлом ми зустрічалися пів року. Йому 44, він фінансист, педантичний, серйозний чоловік. У нього своя простора «трійка» з гарним ремонтом. Павло почав вмовляти мене переїхати до нього через чотири місяці.

Я завжди звикла розраховувати лише на себе. Орендувала затишну квартиру майже в центрі міста, розвивалася у професії, крок за кроком будувала кар’єру. З Павлом ми зустрічалися близько пів року. Йому сорок чотири, він фінансист — акуратний до педантизму, стриманий, розсудливий.…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

Люба була двічі одружена. Перший шлюб благополучно розпався п’ять років тому. А нещодавно вона дізналася, що її перший чоловік пішов з життя — за трагічних обставин. Другий чоловік Люби, на відміну від першого, був дуже позитивною людиною. Працював як віл, обожнював дружину і обожнював маленького сина. Але цього разу з ним сталося щось незрозуміле. Був вихідний день, можна було спати до обіду, але Сергій, чомусь, прокинувся о восьмій ранку. І не просто прокинувся — він вискочив з-під ковдри, наче його ужалили, і гарячково почав одягатися.

Люба була двічі одружена. Перший шлюб благополучно розпався п’ять років тому. А нещодавно вона дізналася, що її перший чоловік пішов з життя — за трагічних обставин. Другий чоловік Люби, на відміну від першого, був дуже позитивною людиною. Працював як віл,…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

Добре, що ти стала спадкоємицею квартири в центрі, я в ній житиму, — повідомила свекруха, розмішуючи чай з таким виглядом, ніби обговорювала погоду. Марія завмерла з чашкою в руці. Глибоко вдихнула, намагаючись заспокоїтися. — Анна Петрівна, але це квартира моєї бабусі. Ми з Сергієм планували… — Планували що? — перебила свекруха. — Продати? Здати? Нехай хоч якась користь буде від цього спадку.

— Добре, що ти стала спадкоємицею квартири в центрі, я в ній житиму, — повідомила свекруха, розмішуючи чай з таким виглядом, ніби обговорювала погоду. Марія завмерла з чашкою в руці. Глибоко вдихнула, намагаючись заспокоїтися. — Анна Петрівна, але це квартира…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

Минулої п’ятниці ми з моєю подругою Олею сиділи у неї на кухні й пили чай. Вона насмажила своїх фірмових пиріжків з лівером. Ми обговорювали якісь звичайні побутові справи, і тут вона висуває просто геніальну ідею. Виявляється, у її чоловіка є старий друг, який кілька років тому овдовів. Йому п’ятдесят вісім років, живе у своїй великій трикімнатній квартирі зовсім сам. Чоловікові нудно на старості років, і він активно шукає собі нову супутницю життя. І Оля цілком серйозно запропонувала мені розглянути його кандидатуру. Я відразу сказала, що мені взагалі ніхто не потрібен. Мені зараз п’ятдесят чотири роки, і я вже три роки живу одна в повному спокої.

Минулої п’ятниці ми з моєю подругою Олею сиділи у неї на кухні й пили чай. Вона насмажила своїх фірмових пиріжків з лівером. Ми обговорювали якісь звичайні побутові справи, і тут вона висуває просто геніальну ідею. Виявляється, у її чоловіка є…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

— Хіба ж це борщ? Вода червона! — Анатолій Іванович гидливо тицьнув ложкою в тарілку і різко відсунув її від себе. — Моя Галочка за півгодини такий наваристий варила, що ложка стояла! Я аж кулаки під столом стиснула. Три години. Три години я не відходила від плити! М’ясо вибирала на базарі найкраще, овочі дбайливо пасерувала, бурячок окремо тушкувала з лимонним соком, щоб колір тримав.

— Хіба ж це борщ? Вода червона! — Анатолій Іванович гидливо тицьнув ложкою в тарілку і різко відсунув її від себе. — Моя Галочка за півгодини такий наваристий варила, що ложка стояла! Я аж кулаки під столом стиснула. Три години.…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

Андрій прокинувся від вібрації телефону. П’ята ранку. На екрані світилося ім’я «Мама». Він скинув виклик і повернувся на бік, сподіваючись, що Олена не прокинулася. Але дружина вже дивилася на нього в напівтемряві спальні.

Андрій прокинувся від вібрації телефону. П’ята ранку. На екрані світилося ім’я «Мама». Він скинув виклик і повернувся на бік, сподіваючись, що Олена не прокинулася. Але дружина вже дивилася на нього в напівтемряві спальні. — Знову вона, — констатувала Олена без…

Читати далі