Готувала вечерю з трьох страв…старалася… ох, як я старалася. а він “кривився”. Перестала варити зовсім: «Їж у їдальні, раз там смачніше». Результат не змусив довго чекати… П’ять років я міряла свою любов до чоловіка літрами борщу, кілограмами домашнього фаршу й дека́ми пирогів. Мені здавалося, що шлях до серця чоловіка, звісно ж, пролягає через шлунок. – Руслане, будеш жульєн? Я спеціально купила кокотниці, – щебетала я, витираючи піт із чола. На годиннику восьма вечора, я на ногах із шостої ранку. – Ну давай, – він навіть не відірвав погляду від телефона. – Тільки гриби знову сухуваті. Ти вершків пошкодувала?
П’ять років я вимірювала свої почуття до чоловіка каструлями борщу, кілограмами перекрученого м’яса й нескінченними дека́ми випічки. Мені щиро здавалося, що дорога до чоловічого серця проходить винятково через кухню і шлунок. – Руслане, будеш жульєн? Я навіть кокотниці нові купила,…
Читати далі