Категорія: БЛОГИ
Категорії БЛОГИ

Запросила кавалера на вечерю. Він прийшов з порожніми руками і розкритикував мій борщ: «Мама нарізає капусту тонше»… Перший тривожний сигнал у голові задзвенів, як дзвін у церковне свято.

Запросила кавалера на вечерю. Він прийшов з порожніми руками і розкритикував мій борщ: «Мама нарізає капусту тонше»…   …Побачення після тридцяти п’яти — це взагалі окрема дисципліна, майже екстремальна. Вже не виходить втрачати голову від першого враження, гормони не заглушають…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

Порахуй ще раз, — шепотіла вона, поліруючи скельця так, ніби від їхньої чистоти залежало майбутнє. Телефон здригнувся в долоні: «Людмила». Мовчання, яким тридцять років підперезували родинний спокій, раптом дало тріщину.

Порахуй ще раз, — шепотіла вона, поліруючи скельця так, ніби від їхньої чистоти залежало майбутнє. — Якщо цифри не збрешуть, доведеться дивитися правді в очі. Телефон здригнувся в долоні: «Людмила». Мовчання, яким тридцять років підперезували родинний спокій, раптом дало тріщину.…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

Ну, за що ти тут тримаєшся? Невже так добре самій! – На мій день народження подруги прийшли, аби я сама не сиділа. Чоловік помер. син на фронті загинув, донька – в Польщі, а невістка в Канаді. Так мені самотньо – словами не передати. В сльозах в святковий день я й спати лягла. Аж раптом, крізь сон почула голос.

Мені 67 років. Начебто ще не така стара, але останні роки живу зовсім сама. Коли вийшла на пенсію, то навіть раділа. Думала, нарешті поживу для себе, буду більше бачити онуків, просто бути бабусею. Спочатку так і було. Донька Ніна часто…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

Коли я закінчила навчання в місті, мені було важко покидати його не тільки через любов до свого нового будинку, а й через почуття до Івана – мого близького друга, в якого я закохалася по вуха. Ми проводили разом кожну вільну хвилину, досліджуючи вулиці та парки, ділячись мріями про майбутнє. Перед від’їздом я пообіцяла Івану, що скоро розповім своїм батькам про нас, впевнена, що вони підтримають моє рішення. Приїхавши до села, я була сповнена рішучості поділитися новинами про моє життя в місті та про Івана. Однак мої плани зруйнувалися, коли батьки зустріли мене з сюрпризом — весільною сукнею.…

Коли я закінчила навчання в місті, мені було важко покидати його не тільки через любов до свого нового будинку, а й через почуття до Івана – мого близького друга, в якого я закохалася по вуха. Ми проводили разом кожну вільну…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

Коли я зрозуміла, що сталось з сином в школі – мені стало зле. Він же лише в 3 класі. Не розумію, як таке взагалі може бути! Ми ж люди, а не тварини! Наступного дня я залишила Назарка дома, а сама пішла до директора! Закликаю всіх батьків – не пробачати таке! А карати кривдників!

Мій синочок Назарко навчається в третьому класі. Раніше все наче добре було. Та зараз, минув лише тиждень навчання і він повернувся зі школи в сльозах: – Що сталося, сину? – Я більше туди ніколи не піду! – сказав він, захлинаючись…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

Добрий день! Я вас слушаю! Хотіте дать ребенка в наш садік? – Мене немов окропом облили, коли я почула ворожу мову. І це говорила не якась там вихователька Донецького закладу, а завідувачка столичного садочка. Врешті мені все ж довелося віддати доньку на виховання в заклад, та згодом дитина почала розповідати такі дивні речі. Не уявляла, що таке може коїтися в освітній установі в наші важкі часи.

Колись ми з чоловіком жили на Донеччині, та в 2014 році вирішили переїхати у Харків. Завжди вважали себе українцями. Коли ж дивились, що коїться на Майдані під час Революції гідності, нас переповнювала гордість за свій народ. Утім навіть в колишній…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

Поїхала у Київ до подруги, давно не бачилися. Заходжу в АТБ, купую якісь солодощі, вино, ще її синові подарунок. Стою на касі, повна корзина продуктів, вже моя черга – С вас 500 рублєй, – каже касир.

Поїхала у Київ до подруги, давно не бачилися. Заходжу в АТБ, купую якісь солодощі, вино, ще її синові подарунок. Стою на касі, повна корзина продуктів, вже моя черга – С вас 500 рублєй, – каже касир. Боже, та у мене…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

Не минуло й року після смерті тата, як мама заміж зібралась. У свої 67 років! І це б все нічого, та коли я її кавалера побачила – дар мови втратила. Таке ми з чоловіком дозволити не можемо!

Моя мама доводить мене до сказу. Усе життя була нормальною людиною. Жила з татом, не просто їй було, в нього характер важкий. Але нічого, в кожного ж свої вади. Але рік тому тата не стало. Я тоді вирішила маму до…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

Я одразу складу заповіт на доньку, щоб потім не було жодних проблем! — сказав мені чоловік перед своєю смертю. Я не заперечувала, адже це була наша єдина донька. Та й місця в будинку достатньо, подумала я. Ніколи б не подумала, що одного дня стану їй завада. Але минуло кілька років, і Марина дуже змінилася. Донька, заради якої ми так тяжко працювали, так жахливо зі мною вчинила. Навіть зять не міг у це повірити.

Роки минали, ми багато працювали, їздили на заробітки по Україні та за кордон, а нашу доньку Марину залишали в моїх батьків. Мама моя тоді ще була міцна, батько живий, город тримали, курей, свиню. Марина бігала по подвір’ю, лазила по яблунях…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

Коли чоловік пішов до молодої жінки, усі, зокрема й власні діти, відвернулися від мене. Вони проводили час із його новою дружиною, ходили по ресторанах і навіть не згадували про мене. Та невдовзі життя внесло свої корективи: колишній чоловік раптово помер від інфаркту. Виявилося, що все своє майно він залишив молодій дружині, а дітям, нічого. Ось тоді вони й згадали про мене.

Минали роки, і я залишалася нікому не потрібною. Моїм дітям завжди було складно знайти зі мною спільну мову, і коли я розлучилася з чоловіком, вони стали на його бік. Чоловік був впливовою людиною, директором великого підприємства, і, звісно, їм було…

Читати далі