Та ви взагалі розумієте, хто тут головний? – Андрій кричав так, що я ледь не впустила чашку з чаєм. – Андрію, ти чого розлютився? – спокійно запитала я, дивлячись на нього поверх окулярів. – А того, Ніно Василівно! Ви мені…

Коли всі гості роз’їхалися після весілля доньки, і у квартирі настала, нарешті, тиша, Злата плюхнулася в крісло, витягнувши втомлені ноги. – Невже все? Думала, це ніколи не закінчиться. Звідки в нас стільки родичів? – Сподіваюся, Поліна не надумає вдруге виходити…

Оксана повернулася до рідного села у свій будинок. Добре, що ще не продала, адже майже повелася на вмовляння сина. Вже і покупця знайшли, але він виявився дуже примхливим. То гаража немає, то газу, ціна не влаштовує. А ціну син знижувати…

Я знову в положенні, – радісно оголосила Женя батькам за сніданком. – Позбавлятися не буду, адже діти – це таке щастя! – Що означає в положенні, – подавився яєчнею Максим Миколайович. – Женю, у тебе перша дитина росте без батька,…

– Ти не можеш тут жити, мамо, тому збирайся. У нас інших варіантів просто немає, – сухо і спокійно сказав Людмилі Вікторівні син і наказав брати з собою лише найнеобхідніші речі. У її сусідів трапилася біда, була пожежа, і вогонь…

Донькам дістанеться по двокімнатній квартирі, а Віктору – наша трикімнатна. Він же за нами в старості наглядатиме, – сказав Михайло Петрович, дивлячись у вікно на сніг, що падав. Віра Олександрівна мовчки кивнула, продовжуючи перебирати фотографії у старому альбомі. На пожовклих…

Мирославе, ти коли будеш вдома? Вечеря вже готується, так що поспіши, – сказала дружина, але слухавка фонила, тому розмову Мирослава з Мариною почули і його друзі, які разом з ним йшли з роботи і вмовляли його хоч раз з ними…

– Катю, мене з дому виганяють, – сказала Ірина подрузі. Дівчата сиділи у літньому кафе. Був кінець травня, але погода ніби вирішила компенсувати людям три попередні дощові тижні. Народу в парку було багато – усі намагалися зловити перші промені майже…

Не думала, що колись писатиму щось подібне, але сьогодні сталося щось абсолютно неймовірне. Поділитися цим просто необхідно, адже навіть через кілька годин я досі під враженням! Десять років тому мені подарували сережки. Дорогі, за моїми мірками, і неймовірно гарні! Я…

Збирай свої речі і йди до матері! Сина я житлом забезпечив, а про себе сама подбаєш! Стільки років просиділа в мене на шиї, спасибі маєш казати і за це! – грізно викарбовував чоловік кожне слово. Наталя часто моргала, не в…