— Ігорю, а де мені сісти? — тихо запитала я. Він нарешті подивився в мій бік, і я побачила в його очах роздратування. — Не знаю, розберися сама. Бачиш, усі зайняті розмовою. Хтось із гостей хіхікнув. Я відчула, як кров прилила до щік. Дванадцять років шлюбу, дванадцять років я терпіла зневагу Я стояла у дверях банкетного залу з букетом білих троянд у руках і не могла повірити своїм очам. За довгим столом, прикрашеним золотистими скатертинами та кришталевими келихами, сиділи всі родичі Ігоря. Усі, крім мене. Для мене не знайшлося місця. — Олено, ти чого стоїш? Проходь! — крикнув чоловік, не відриваючись від розмови з двоюрідним братом.

— Ігорю, а де мені сісти? — тихо запитала я. Він нарешті подивився в мій бік, і я побачила в його очах роздратування. — Не знаю, розберися сама. Бачиш, усі зайняті розмовою. Хтось із гостей хіхікнув. Я відчула, як кров прилила до щік. Дванадцять років шлюбу, дванадцять років я терпіла зневагу Я стояла у дверях банкетного залу з букетом білих троянд у руках і не могла повірити своїм очам. За довгим столом, прикрашеним золотистими скатертинами та кришталевими келихами, сиділи всі родичі Ігоря. Усі, крім мене. Для мене не знайшлося місця. — Олено, ти чого стоїш? Проходь! — крикнув чоловік, не відриваючись від розмови з двоюрідним братом.

— Ігорю, а де мені сісти? — тихо запитала я. Він нарешті подивився в мій бік, і я побачила в його очах роздратування. — Не знаю, розберися сама. Бачиш, усі зайняті розмовою. Хтось із гостей хіхікнув. Я відчула, як кров…

Read More
-Відчепися ти від мене! Я одружуватися з тобою не обіцяв! І взагалі я й знати не знаю, чия це дитина. А може, не моя зовсім?

-Відчепися ти від мене! Я одружуватися з тобою не обіцяв! І взагалі я й знати не знаю, чия це дитина. А може, не моя зовсім?

-Відчепися ти від мене! Я одружуватися з тобою не обіцяв! І взагалі я й знати не знаю, чия це дитина. А може, не моя зовсім? Тому, вперед і з піснею, а я мабуть поїду собі, – говорив Віктор Валентині збираючи…

Read More
Мати метушилася на кухні, вона смажила, парила, пекла і при цьому щось терла, протирала пил, крутилась. Юля тихо увійшла, поставила портфель, сіла на стілець. – О, Юлька, привіт, вчасно ти, давай, переодягайся, донько, треба допомагати. – Щось живіт болить, мамо. – Чого він у тебе болить?

Мати метушилася на кухні, вона смажила, парила, пекла і при цьому щось терла, протирала пил, крутилась. Юля тихо увійшла, поставила портфель, сіла на стілець. – О, Юлька, привіт, вчасно ти, давай, переодягайся, донько, треба допомагати. – Щось живіт болить, мамо. – Чого він у тебе болить?

Мати метушилася на кухні: вона смажила, парила, пекла і при цьому щось терла, витирала пил, все літало в її руках. Юля тихенько увійшла, поставила портфель і сіла на стілець. — О, Юлько, привіт, вчасно ти, давай, переодягайся, доню, треба допомагати….

Read More
– Настя, я тебе запрошою до себе на весілля! – весело сказала Катя, зустрівши свою найкращу подругу. – Невже Андрій зробив тобі пропозицію?! – раділа за Катю Настя. – Так! І вже давно, просто ми вирішили нікому не говорити, поки все не організуємо, – пояснила Катя. – Як же я рада за тебе! Ну хоч в тебе на весіллі зустріну всіх наших, ато ніяк не виберуся додому, – тараторила Настя. Але Настя навіть здогадатися не могла, чим закінчиться весілля її найкращої подруги…

– Настя, я тебе запрошою до себе на весілля! – весело сказала Катя, зустрівши свою найкращу подругу. – Невже Андрій зробив тобі пропозицію?! – раділа за Катю Настя. – Так! І вже давно, просто ми вирішили нікому не говорити, поки все не організуємо, – пояснила Катя. – Як же я рада за тебе! Ну хоч в тебе на весіллі зустріну всіх наших, ато ніяк не виберуся додому, – тараторила Настя. Але Настя навіть здогадатися не могла, чим закінчиться весілля її найкращої подруги…

– Настя, я тебе запрошою до себе на весілля! – весело сказала Катя, зустрівши свою найкращу подругу. – Невже Андрій зробив тобі пропозицію?! – раділа за Катю Настя. – Так! І вже давно, просто ми вирішили нікому не говорити, поки…

Read More
– Я твій чоловік, тож маю право говорити, а ти мусиш мене слухати! – почав було Костя, але я його перервала. – Ти колишній чоловік! І ти більше не маєш жодного права ні на що! – Суворо сказала я. Він трохи зніяковів, і напускної впевненості в ньому поменшало. – Слухай, – пробурчав він, – та я ж… Та ми ж з тобою… – Костику, – сказала я йому так ласкаво, що аж самій нудно стало, – а пам’ятаєш, як ти мені пів року тому пояснював, що я, як старі стоптані капці? – Ну… Було діло. Але я ж не те мав на увазі.

– Я твій чоловік, тож маю право говорити, а ти мусиш мене слухати! – почав було Костя, але я його перервала. – Ти колишній чоловік! І ти більше не маєш жодного права ні на що! – Суворо сказала я. Він трохи зніяковів, і напускної впевненості в ньому поменшало. – Слухай, – пробурчав він, – та я ж… Та ми ж з тобою… – Костику, – сказала я йому так ласкаво, що аж самій нудно стало, – а пам’ятаєш, як ти мені пів року тому пояснював, що я, як старі стоптані капці? – Ну… Було діло. Але я ж не те мав на увазі.

– Я твій чоловік, тож маю право говорити, а ти мусиш мене слухати! – почав було Костя, але я його перервала. – Ти колишній чоловік! І ти більше не маєш жодного права ні на що! – Суворо сказала я. Він…

Read More
– Куди це я маю переїхати? – здивувався колишній чоловік. – Назад до мами – на свої законні метри! – пояснила Зоя. – У тебе там скільки? Одна чверть? От і їдь! Якщо ти почав на чужій площі качати права, то я змушена вжити заходів у відповідь! …Зоя Федорівна, вродлива сорокарічна жінка, закохалася. І не тільки закохалася, а розлучилася з чоловіком і переїхала до коханої людини. Плід їхнього кохання – дев’ятнадцятирічний син Федір залишився жити з татом, бо хлопчику потрібен батько!

– Куди це я маю переїхати? – здивувався колишній чоловік. – Назад до мами – на свої законні метри! – пояснила Зоя. – У тебе там скільки? Одна чверть? От і їдь! Якщо ти почав на чужій площі качати права, то я змушена вжити заходів у відповідь! …Зоя Федорівна, вродлива сорокарічна жінка, закохалася. І не тільки закохалася, а розлучилася з чоловіком і переїхала до коханої людини. Плід їхнього кохання – дев’ятнадцятирічний син Федір залишився жити з татом, бо хлопчику потрібен батько!

– Куди це я маю переїхати? – здивувався колишній чоловік. – Назад до мами – на свої законні метри! – пояснила Зоя. – У тебе там скільки? Одна чверть? От і їдь! Якщо ти почав на чужій площі качати права,…

Read More
Олена тільки скинула з ніг робочі туфлі, коли різкий дзвінок домофона прорізав вечірню тишу квартири. Голос у слухавці звучав весело і безтурботно: — Ми вже заходимо! Відкривай! Тетяна. Зовиця. Яка ніколи не вважала за потрібне попереджати про свої візити заздалегідь.

Олена тільки скинула з ніг робочі туфлі, коли різкий дзвінок домофона прорізав вечірню тишу квартири. Голос у слухавці звучав весело і безтурботно: — Ми вже заходимо! Відкривай! Тетяна. Зовиця. Яка ніколи не вважала за потрібне попереджати про свої візити заздалегідь.

Олена тільки скинула з ніг робочі туфлі, коли різкий дзвінок домофона прорізав вечірню тишу квартири. Голос у слухавці звучав весело і безтурботно: — Ми вже заходимо! Відкривай! Тетяна. Зовиця. Яка ніколи не вважала за потрібне попереджати про свої візити заздалегідь….

Read More
Онучці 6 рочків, приїхала до мене в село на зимові канікули. Все було добре до того моменту, аж поки Оленка не почала давати мені образливі клички. – Оленочко, а де ти такі слова почула? Не можна так говорити, то погане слово!  – Так мама і тато про тебе кажуть постійно, як дзвониш!

Онучці 6 рочків, приїхала до мене в село на зимові канікули. Все було добре до того моменту, аж поки Оленка не почала давати мені образливі клички. – Оленочко, а де ти такі слова почула? Не можна так говорити, то погане слово! – Так мама і тато про тебе кажуть постійно, як дзвониш!

До мене в село на зимові канікули приїхала онучка Оленка. Їй нещодавно виповнилося 6, і цього року вже стала першокласницею. Радості було повні груди, адже це перший раз, коли приїхала на зимові канікули сама, без батьків. Що син, що невістка…

Read More
Після п0хор0ну чоловіка Марта поїхала закордон на заробітки. Бо треба дітей підіймати на ноги. Однак, замість грошей вона привезла нового чоловіка!

Після п0хор0ну чоловіка Марта поїхала закордон на заробітки. Бо треба дітей підіймати на ноги. Однак, замість грошей вона привезла нового чоловіка!

Мій єдиний син Павло після 11 класу вступив аж до Харкова, в університет Повітряних Сил імені. Дуже мріяв стати льотчиком. Там зустрів свою жінку Марту, одружився та й залишився жити. Бо невістка мала свою трьошку майже в центрі міста. Не…

Read More
– Як смачно пахне, – жіночий голос прозвучав чітко і ясно, – ти мене дивуєш. М’ясо… Коли ти встиг? Мультиварку ставив? Я вранці й не помітила. – Яка мультиварка? Здається, тобі треба терміново піти, – шепотів Микола. Він ледве виштовхав свою супутницю за двері. Та так нічого й не зрозумівши постукала знову. А я не стерпівши, вийшла з кухні, й привалившись до одвірка, схрестила руки на грудях. – Лідо, а чому ти приїхала? – Ошелешено мимрив він, судомно намагаючись стягнути черевик. Ти ж сказала, що там будеш до дев’ятого дня. Чому не подзвонила, я зустрів би тебе.

– Як смачно пахне, – жіночий голос прозвучав чітко і ясно, – ти мене дивуєш. М’ясо… Коли ти встиг? Мультиварку ставив? Я вранці й не помітила. – Яка мультиварка? Здається, тобі треба терміново піти, – шепотів Микола. Він ледве виштовхав свою супутницю за двері. Та так нічого й не зрозумівши постукала знову. А я не стерпівши, вийшла з кухні, й привалившись до одвірка, схрестила руки на грудях. – Лідо, а чому ти приїхала? – Ошелешено мимрив він, судомно намагаючись стягнути черевик. Ти ж сказала, що там будеш до дев’ятого дня. Чому не подзвонила, я зустрів би тебе.

Ліда з цвинтаря повернулася в будинок матері. Вчора весь день лив проливний дощ, багато хто попрощався в хаті, на цвинтар не поїхали. Погода не покращала. Дощ, хоч і став трохи меншим, йшов без перерви. Ліда зняла дощовик, стягла чоботи. У…

Read More
error: Content is protected !!