Сьогодні я хочу поділитися з вами тим, що мене сильно турбує. Ну не можу я взяти думку людей, які можуть собі дозволити в літньому віці знову виходити заміж або одружуватися. По-моєму, шлюб повинен бути заснований на любові, а про яку любов може бути мова в 60 років? Батьки мої обвінчалися, коли їм було по 30 років. Так вийшло, вони думали про кар’єру. Зате сім’ю вони створили на твердому грунті. Прожили тато з мамою разом 30 років. Нещодавно тата не стало. Ми з чоловіком вирішили взяти маму до себе. Чесно кажучи, нам дуже потрібна була допомога, діткам потрібна була турбота, а ми працювали цілими днями. До того ж маму я не хотіла залишати одну. Ми прекрасно ладнали. Мій чоловік поважає мою матір, і ніколи не було навіть натяку на конфлікт.

Сьогодні я хочу поділитися з вами тим, що мене сильно турбує. Ну не можу я взяти думку людей, які можуть собі дозволити в літньому віці знову виходити заміж або одружуватися. По-моєму, шлюб повинен бути заснований на любові, а про яку любов може бути мова в 60 років? Батьки мої обвінчалися, коли їм було по 30 років. Так вийшло, вони думали про кар’єру. Зате сім’ю вони створили на твердому грунті. Прожили тато з мамою разом 30 років. Нещодавно тата не стало. Ми з чоловіком вирішили взяти маму до себе. Чесно кажучи, нам дуже потрібна була допомога, діткам потрібна була турбота, а ми працювали цілими днями. До того ж маму я не хотіла залишати одну. Ми прекрасно ладнали. Мій чоловік поважає мою матір, і ніколи не було навіть натяку на конфлікт.

Софія Василівна виховувала єдину доньку самостійно. Жінка ніколи не була одружена і не знала, що означає бути «як за кам’яною стіною». Ще в молоді роки на неї вnав весь тяrар дорослого життя. Рано не стало батька, мама зах воріла та…

Read More
Мені 53 роки, я доросла, досвідчена жінка. Я прожила в шлюбі 26 років, але зрештою розлучилася, тому що зрозуміла, що заслуговую на краще. Я дочекалася, поки син поїде вчитися, і одразу пішла від чоловіка. — Що ти вигадуєш? Кому ти така потрібна? – сказав мені тоді чоловік. — Ну, побачимо. До цього я здавала в оренду невелику квартиру, що залишилася від матері. Раніше ми з чоловіком думали, що віддамо її синові, але зрештою я сама в ній оселилася. Син молодий, ще заробить собі на житло. Чоловік умовляв мене повернутись, але я твердо вирішила, що не повернуся.

Мені 53 роки, я доросла, досвідчена жінка. Я прожила в шлюбі 26 років, але зрештою розлучилася, тому що зрозуміла, що заслуговую на краще. Я дочекалася, поки син поїде вчитися, і одразу пішла від чоловіка. — Що ти вигадуєш? Кому ти така потрібна? – сказав мені тоді чоловік. — Ну, побачимо. До цього я здавала в оренду невелику квартиру, що залишилася від матері. Раніше ми з чоловіком думали, що віддамо її синові, але зрештою я сама в ній оселилася. Син молодий, ще заробить собі на житло. Чоловік умовляв мене повернутись, але я твердо вирішила, що не повернуся.

Мені 53 роки, я доросла, досвідчена жінка. Я прожила в шлюбі 26 років, але зрештою розлучилася, тому що зрозуміла, що заслуговую на краще. Я дочекалася, поки син поїде вчитися, і одразу пішла від чоловіка. — Що ти вигадуєш? Кому ти…

Read More
Готувала вечерю з трьох страв…старалася… ох, як я старалася. а він “кривився”. Перестала варити зовсім: «Їж у їдальні, раз там смачніше». Результат не змусив довго чекати… П’ять років я міряла свою любов до чоловіка літрами борщу, кілограмами домашнього фаршу й дека́ми пирогів. Мені здавалося, що шлях до серця чоловіка, звісно ж, пролягає через шлунок. – Руслане, будеш жульєн? Я спеціально купила кокотниці, – щебетала я, витираючи піт із чола. На годиннику восьма вечора, я на ногах із шостої ранку. – Ну давай, – він навіть не відірвав погляду від телефона. – Тільки гриби знову сухуваті. Ти вершків пошкодувала?

Готувала вечерю з трьох страв…старалася… ох, як я старалася. а він “кривився”. Перестала варити зовсім: «Їж у їдальні, раз там смачніше». Результат не змусив довго чекати… П’ять років я міряла свою любов до чоловіка літрами борщу, кілограмами домашнього фаршу й дека́ми пирогів. Мені здавалося, що шлях до серця чоловіка, звісно ж, пролягає через шлунок. – Руслане, будеш жульєн? Я спеціально купила кокотниці, – щебетала я, витираючи піт із чола. На годиннику восьма вечора, я на ногах із шостої ранку. – Ну давай, – він навіть не відірвав погляду від телефона. – Тільки гриби знову сухуваті. Ти вершків пошкодувала?

П’ять років я вимірювала свої почуття до чоловіка каструлями борщу, кілограмами перекрученого м’яса й нескінченними дека́ми  випічки. Мені щиро здавалося, що дорога до чоловічого серця проходить винятково через кухню і шлунок. – Руслане, будеш жульєн? Я навіть кокотниці нові купила,…

Read More
Тетяно, доню, ти при своєму розумі? Він молодший за тебе на п’ять років, та ще й з дитиною від першого шлюбу! Навіщо тобі цей тягар? Невже ти так зневірилася? Мати сплеснула руками, дивлячись на Таню, яка мовчки пакувала валізу. Але в очах доньки не було сумніву — лише тиха, вистраждана рішучість. — Мамо, вік — це просто цифра. А дитина… Те, що в нього є донька, — це дар Божий для такої, як я. Ти ж знаєш, лікар виніс мені вирок. Я ніколи не стану мамою. То нехай я стану хоча б близькою людиною для того, кому це потрібно.

Тетяно, доню, ти при своєму розумі? Він молодший за тебе на п’ять років, та ще й з дитиною від першого шлюбу! Навіщо тобі цей тягар? Невже ти так зневірилася? Мати сплеснула руками, дивлячись на Таню, яка мовчки пакувала валізу. Але в очах доньки не було сумніву — лише тиха, вистраждана рішучість. — Мамо, вік — це просто цифра. А дитина… Те, що в нього є донька, — це дар Божий для такої, як я. Ти ж знаєш, лікар виніс мені вирок. Я ніколи не стану мамою. То нехай я стану хоча б близькою людиною для того, кому це потрібно.

Тетяно, доню, ти при своєму розумі? Він молодший за тебе на п’ять років, та ще й з дитиною від першого шлюбу! Навіщо тобі цей тягар? Невже ти так зневірилася? Мати сплеснула руками, дивлячись на Таню, яка мовчки пакувала валізу. Але…

Read More
Я звкликала свого нового кавалера (40 років) на вечерю. Він прийшов із порожніми руками.. Я урочисто поставила паруючу, духмяну тарілку борщу, поруч кошик із часниковими пампушками й піала з густою сметаною. зам.верши, чекаю отого чоловічого: «Ого, Олено, це божественно!».. І тут нарешті прорік мій принц фразу після якої.. я кліпнула, намагаючись переварити цей «розкішний» комплімент. Побачення після тридцяти п’яти, це взагалі окремий, екстремальний вид спорту. Закохуватися з головою вже не виходить, гормони не заглушують голос розуму, а на будь-якого потенційного принца ти дивишся крізь лупу накопиченого життєвого досвіду. Але ми ж жінки, ми до останнього віримо в диво. От і я повірила, коли познайомилася із сорокарічним Валерієм.

Я звкликала свого нового кавалера (40 років) на вечерю. Він прийшов із порожніми руками.. Я урочисто поставила паруючу, духмяну тарілку борщу, поруч кошик із часниковими пампушками й піала з густою сметаною. зам.верши, чекаю отого чоловічого: «Ого, Олено, це божественно!».. І тут нарешті прорік мій принц фразу після якої.. я кліпнула, намагаючись переварити цей «розкішний» комплімент. Побачення після тридцяти п’яти, це взагалі окремий, екстремальний вид спорту. Закохуватися з головою вже не виходить, гормони не заглушують голос розуму, а на будь-якого потенційного принца ти дивишся крізь лупу накопиченого життєвого досвіду. Але ми ж жінки, ми до останнього віримо в диво. От і я повірила, коли познайомилася із сорокарічним Валерієм.

Побачення після тридцяти п’яти, це взагалі окрема дисципліна, майже екстремальна. Уже не виходить втрачати голову від першого враження, гормони не заглушують здорового глузду, а на будь-якого потенційного «принца» дивишся крізь призму накопиченого досвіду. Але, як не крути, ми все одно…

Read More
Настав довгоочікуваний день-виписка з пологового будинку. Родичів завжди заздалегідь попереджають, у скільки потрібно приїжджати, поки документи все оформлять. Я чоловікові вранці кілька разів зателефонувала, попередила його, щоб не спізнювався, такий день у нас сьогодні важливий. -Так, люба, я все пам’ятаю. Ти не хвилюйся, я зараз на роботі планерку проведу і миттю до тебе.

Настав довгоочікуваний день-виписка з пологового будинку. Родичів завжди заздалегідь попереджають, у скільки потрібно приїжджати, поки документи все оформлять. Я чоловікові вранці кілька разів зателефонувала, попередила його, щоб не спізнювався, такий день у нас сьогодні важливий. -Так, люба, я все пам’ятаю. Ти не хвилюйся, я зараз на роботі планерку проведу і миттю до тебе.

Настав довгоочікуваний день-виписка з пологового бу динку. Родичів завжди заздалегідь попереджають, у скільки потрібно приїжджати, поки документи все оформлять. Я чоловікові вранці кілька разів зателефонувала, попередила його, щоб не спізнювався, такий день у нас сьогодні важливий. -Так, люба, я все…

Read More
Мій син із дівчиною приїхали у суботу о 3 годині на обід. Ми тоді мали познайомитися, вирішили зустріч влаштувати на дачі. Я приготувала смачну їжу, тортик спекла, куnила все потрібне. Чоловік теж доnомагав, якщо треба було, в магазин бігав. І ось усе було готове до приходу нашої майбутньої невістки. Стіл я сама накрила. Залишилося тільки серветки розкласти і винести ковбасу з кухні. Коли я покликала Настю, щоб та мені доnомогла, вона навіть уваги не звернула. Я подумала, що, може, не почула. Коли поїли, Сашко встав із нею, а ми пішли у напрямку дому, хотіли відпочити.

Мій син із дівчиною приїхали у суботу о 3 годині на обід. Ми тоді мали познайомитися, вирішили зустріч влаштувати на дачі. Я приготувала смачну їжу, тортик спекла, куnила все потрібне. Чоловік теж доnомагав, якщо треба було, в магазин бігав. І ось усе було готове до приходу нашої майбутньої невістки. Стіл я сама накрила. Залишилося тільки серветки розкласти і винести ковбасу з кухні. Коли я покликала Настю, щоб та мені доnомогла, вона навіть уваги не звернула. Я подумала, що, може, не почула. Коли поїли, Сашко встав із нею, а ми пішли у напрямку дому, хотіли відпочити.

Мій син із дівчиною приїхали у суботу о 3 годині на обід. Ми тоді мали познайомитися, вирішили зустріч влаштувати на дачі. Я приготувала смачну їжу, тортик спекла, куnила все потрібне. Чоловік теж доnомагав, якщо треба було, в магазин бігав. І…

Read More
Я таємно стежила за чоловіком, коли побачила як він куnив букет троянд і підійшов до якоїсь старенькуої. Коли я спитала про зра ду, від його відповіді почала nлакати.

Я таємно стежила за чоловіком, коли побачила як він куnив букет троянд і підійшов до якоїсь старенькуої. Коли я спитала про зра ду, від його відповіді почала nлакати.

Вже кілька місяців я помічаю, що мій чоловік поводиться дуже дивно. Я гадаю, що в нього з’явилася kоханка. Він постійно затримується на роботі. Раніше він закінчував свої справи в офісі приблизно о 8-й вечора, а зараз приходить додому до 12-ї…

Read More
Петро повертався з далекого рейсу. Дорога була йому добре знайома, тому він впевнено звернув від траси в ліс. Так він неабияк зрізав шлях. На порожній дорозі його обігнала чорна іномарка, та з такою швидкістю, що його фуру колихнуло. Петро здалеку побачив, як з іномарки викинули щось нагадує мішок і на великій швидкості рвонули далі. Хлопець вирішив перевірити «мішок». Коли він підібрався ближче — його пересмикнуло. У заметі лежав чоловік у віці. Він був дуже слабкий, тому не міг сам вибратися. Петро доnоміг тому вибратися і дійти до його фури. У кабіну Петро включив пічку, налив з термоса гарячої кави і подав старому.

Петро повертався з далекого рейсу. Дорога була йому добре знайома, тому він впевнено звернув від траси в ліс. Так він неабияк зрізав шлях. На порожній дорозі його обігнала чорна іномарка, та з такою швидкістю, що його фуру колихнуло. Петро здалеку побачив, як з іномарки викинули щось нагадує мішок і на великій швидкості рвонули далі. Хлопець вирішив перевірити «мішок». Коли він підібрався ближче — його пересмикнуло. У заметі лежав чоловік у віці. Він був дуже слабкий, тому не міг сам вибратися. Петро доnоміг тому вибратися і дійти до його фури. У кабіну Петро включив пічку, налив з термоса гарячої кави і подав старому.

Петро повертався з далекого рейсу. Дорога була йому добре знайома, тому він впевнено звернув від траси в ліс. Так він неабияк зрізав шлях. На порожній дорозі його обігнала чорна іномарка, та з такою швидкістю, що його фуру колихнуло. Петро здалеку…

Read More
Я зіпсувала стосунки з родиною чоловіка, бо заявила, що більше не приїжджатиму до їхнього заміського будинку. Моя свекруха, яка має там велику садову ділянку, розраховувала на мою допомогу в догляді за нею – садила все, від картоплі до помідорів. Я завжди їй допомагала, але випадок минулого року все змінив. Минулого літа був рясний урожай огірків, і я попросила кілограм-другий для себе. Свекруха холодно відмовила, сказавши: “Я все приготувала для Світлани, у неї чоловік безробітний. Андрій добре заробляє, можеш сама собі купити”.

Я зіпсувала стосунки з родиною чоловіка, бо заявила, що більше не приїжджатиму до їхнього заміського будинку. Моя свекруха, яка має там велику садову ділянку, розраховувала на мою допомогу в догляді за нею – садила все, від картоплі до помідорів. Я завжди їй допомагала, але випадок минулого року все змінив. Минулого літа був рясний урожай огірків, і я попросила кілограм-другий для себе. Свекруха холодно відмовила, сказавши: “Я все приготувала для Світлани, у неї чоловік безробітний. Андрій добре заробляє, можеш сама собі купити”.

Я зіпсувала стосунки з родиною чоловіка, бо заявила, що більше не приїжджатиму до їхнього заміського будинку. Моя свекруха, яка має там велику садову ділянку, розраховувала на мою допомогу в догляді за нею – садила все, від картоплі до помідорів. Я…

Read More
error: Content is protected !!