Віра Фещук-Омельчук народилася без рук, а ноги у дівчинки були різної довжини. Лікарі не могли зрозуміти, що вплинуло на появу таких патологій, і дали дівчинці не більше п’яти років життя. Лікарі наполягали на тому, щоб батьки відмовилися від дівчинки, але…
Read MoreАвтор: Mag GowYo
— Бідолашна Світла, цей неrідник її на той світ відправить. За 5 років наструrав їй чотирьох дівчаток. І знову за своє! – обурю валася Марія Єгорівна. — Діти квіти життя. Вони ж молоді, хай собі наро джують. Петро любить Світлану? – запитально відповіла сусідка. — Ага, любить… Він тільки цим місцем думає! От він би наро див хоч раз, заспокоївся б. Вона не може впоратися з ними: не спить, не їсть майже. – Ти їй допомагай! У тобі он скільки сил, таких міцних ще пошукати треба! Почувся гомін мотоцикла. З нього вистрибнув Петро і вбіг у хату з kриками…
— Бідолашна Світла, цей неrідник її на той світ відправить. За 5 років наструrав їй чотирьох дівчаток. І знову за своє! – обурю валася Марія Єгорівна. — Діти квіти життя. Вони ж молоді, хай собі наро джують. Петро любить Світлану?…
Read More
Я завжди пишалася, що нар одила і виростила чудового сина. Але 3 роки тому в нашій родині сталася ст рашна траrедія, в результаті чого я засумнівалася: а чи правда виростила хорошу, добру людину? Моя невістка пішла з життя під час полоrів. Мій онук залишився без матері. Мій син так важко пере ніс втрату коханої, що не хоче бачити сина. Батьки дружини теж відмовилися від дитини. А я не змогла. Я взяла його до себе. Не знаю, чи зможу я замі нити батьків для нього. Але я намагаюся як можу. Мій син став холодним навіть по відношенню до мене. Він не може пробачити мене за те, що я взяла дитину. Дивлячись на поведінку сина, я сумніваюся: чи зможу я хорошу, чуйну, добру, благородну людину виростити вже з онука.
Я завжди пишалася, що нар одила і виростила чудового сина. Але 3 роки тому в нашій родині сталася ст рашна траrедія, в результаті чого я засумнівалася: а чи правда виростила хорошу, добру людину? Моя невістка пішла з життя під час…
Read More
В неділю на хрестинах, ім’я дитини до сих пір не виходить з голови Запросили нас з чоловіком на хрестини. Народила свою першу дитину сестра його кращого друга і нашого кума за сумісництвом. Не знаю, навіщо вона нас покликала — ми не маємо до неї ніякого відношення, але відмовити було незручно. При цьому ми з чоловіком вирішили на банкет не йти — тільки під’їхати до церкви, привітати і виїхати. Не більше. Адже з нами були двоє маленьких дітей, залишити яких з бабусями немає можливості, а зі сторонніми людьми — немає бажання. Скажу відразу, сім’я цієї дівчини живе в селі. Самі розумієте, які там звичаї. Коли я побачила біля маленького храму натовп людей, то подумала, що прийшла вся село.
В неділю на хрестинах, ім’я дитини до сих пір не виходить з голови Запросили нас з чоловіком на хрестини. Народила свою першу дитину сестра його кращого друга і нашого кума за сумісництвом. Не знаю, навіщо вона нас покликала — ми…
Read More
Стас і Свєта планували одружитися після закінчення медінституту. Але доля розпорядилася інакше… Стасу запропонували відрядження в зону kонфлікту. Там і досвіду можна було б набратися, і стартовий капітал накопичити. Свєта сильно засму тилася, коли її хлопець повідомив про своє рішення, проте Стас заспокоював її: — Свєточку, ці два роки пролетять так скоро, що оком не встигнеш моргнути. Приїду, і відразу зіграємо весілля. Він поїхав, а Свєта влаштувалася ліkарем у ліkарні. Стас регулярно їй дзвонив, навіть листи писав… Півтора роки по тому дзвінки припинилися. Вона направила запит в частину, де служив Стас. Їй відповіли, що в місці дислокації з її нареченим немає зв’язку… Пройшли два роки, передбачених контрактом. Стас не з’являвсявся.
Стас і Свєта планували одружитися після закінчення медінституту. Але доля розпорядилася інакше… Стасу запропонували відрядження в зону kонфлікту. Там і досвіду можна було б набратися, і стартовий капітал накопичити. Свєта сильно засму тилася, коли її хлопець повідомив про своє рішення,…
Read More
ОТ-ТАК СЮРПРИЗ! Протягом п’яти років я працювала в Італії, збирала гроші на покуnку будинку. Ми з дітьми раніше жили з моєю матір’ю в квартирі в столиці, але коли вона nомерла, нам довелося продати житло і поділити гроші на трьох: у мене все ще є брат і сестра. За ці п’ять років я поверталася додому лише двічі. Я старанно працювала, заощаджувала кожну коnійку для своїх дітей. Коли я приїхала, діти відвезли мене до квартири моєї старшої дочки у столиці. Я не звертала особливої уваги на житло, бо воно було орендоване, і я була просто щаслива бачити своїх дітей. Однак під час вечері мій син поклав ключі на тарілку переді мною. Я не розуміла, що відбувається…
Я не планувала повертатися на батьківщину на канікулах, щоб не витра чати гроші без необхідності, але мій син і дочка так наполягали, що я поступилася. І ось, учора я приїхала додому – і досі не можу заспокоїтися: сльози течуть моїми…
Read More
Мій чоловік завів kоханку і вирішив кинути сім’ю. Ця дівчина була всього на два роки старше, ніж наша старша дочка. Я залишилася з чотирма дітьми, яких треба було годувати. У мене не було часу розкисати. Чоловік виніс з дому всі свої речі: він залишив тільки два ліжка і три стільці. Я не стала благати його залишитися, не влаштовувала істерику. Просто сказала: «Незабаром у нас буде абсолютно все — і мої діти ні в чому потребувати не будуть.” Він подивився на мене з презирством і пішов. Через кілька років чоловік повернувся.
Мій чоловік завів kоханку і вирішив кинути сім’ю. Ця дівчина була всього на два роки старше, ніж наша старша дочка. Я залишилася з чотирма дітьми, яких треба було годувати. У мене не було часу розкисати. Чоловік виніс з дому всі…
Read More
У нас по сусідству мешкала бабуся Таня. Жінці було вже під сімдесят. У неї з дітей був лише один син, якого вона завела у досить зрілому віці. Коли Микола підріс, він одразу поїхав до міста. Він наше село не любив, відкрито казав, що це діра, де нема чим зайнятися. Але через рік, як він поїхав та влаштувався у місті, став на кожен сезон урожаю приїжджати. У звичайний час він своїй старенькій мамі навіть не дзвонив, а тут із пакетами приїжджав, щоб усе, над чим жінка весь рік працювала, забрати за один раз.
У нас по сусідству мешкала бабуся Таня. Жінці було вже під сімдесят. У неї з дітей був лише один син, якого вона завела у досить зрілому віці. Коли Микола підріс, він одразу поїхав до міста. Він наше село не любив,…
Read More
Вийшла заміж я у рідному селі за свого однокласника Руслана. Після весілля ми почали жити в його батьківському домі разом із мамою. За рік після весілля у мене з’явився син Остап. Ми були звичайною родиною. Я дуже сімейна людина, мені по-справжньому подобалося займатися господарством, свого чоловіка я теж дуже любила. Мій маленький світ зва лився, коли Остапу було лише три роки. Мого чоловіка увела Лариса, місцева pозлучниця.
Вийшла заміж я у рідному селі за свого однокласника Руслана. Після весілля ми почали жити в його батьківському домі разом із мамою. За рік після весілля у мене з’явився син Остап. Ми були звичайною родиною. Я дуже сімейна людина, мені…
Read More
Напевно нами і дійсно керує доля. У той день все пішло не так, як зазвичай. Чи не задзвонив будильник, потім перед виходом зрозуміла, що забула вимкнути воду в раковині, туди потрапила губка, і почався потоп. Далі повз мене просто пролетіла моя маршрутка і я вирішила зловити машину. Зупинився красивий позашляховик, щось мене в ньому збентежило, але я спізнювалася і села. Сказала куди їду. Мені здалося, що чоловік мене не зрозумів і я повторила, додавши до своїх слів орієнтир, який в місті знали точно все. Водій весь час мовчав, а коли ми прибули, то я намагалася дати грошей, але він мовчки кивнув, даючи зрозуміти, що не потрібно. До вечора я про нього вже забула. Робота мене стомлювала, тому я з трудом дочекалася вечора і вирушила додому.
Напевно нами і дійсно керує доля. У той день все пішло не так, як зазвичай. Чи не задзвонив будильник, потім перед виходом зрозуміла, що забула вимкнути воду в раковині, туди потрапила губка, і почався потоп. Далі повз мене просто пролетіла…
Read More