Наталя витирала руки від тіста, коли телефон завібрував на столі. Вона посміхнулася, подумала, що він питає, коли вона приїде на свято. Відчинила. «Наташо, сьогодні не приїжджай. Мама вирішила – без тебе. Хоче відзначити лише з близькими та гідними людьми. Ти…
Read MoreАвтор: Mag GowYo
Сину, я не хочу, щоб ти розлучився через мене! Відправ мене в будинок для літніх людей!
Пів року тому я забрав до себе маму. Вона в мене вже зовсім старенька. 83 роки. І відколи помер тато їй важко одній жити в селі. Мої ж діти вже дорослі і живуть окремо. Ми з дружиною залишились самі в…
Read More
Сергій повернувся з заробітків. На вокзалі його зустріла мама. – Ти до Марії ходила? – спитав він. – Вона вдома? – Ходила. Вдома, – усміхнулася Наталя. – Чекає на тебе. – Так? – посміхнувся син, заходячи в автобус. – Зараз переодягнуся і пропозицію піду робити. За годину вони вже були біля свого будинку. Наталя дістала ключі, але раптом зупинилася. – Сергію, ти зараз дещо побачиш, але не хвилюйся, я все поясню, – раптом сказала жінка. – Ти про що мамо? – не зрозумів Сергій. – Все побачиш, – повторила Наталя і відкрила двері. Сергій зайшов в будинок і застиг від несподіванки
Їду я, мамо. Не можу тут більше. Набридло без роботи сидіти. Роботи у селі давно нормальної немає. Поговорити нема з ким – всі поїхали звідси. Подамся до міста. Може, там життя налагоджу, хто його знає, – так казав син Сергій…
Read More
– Зіно, ну не переживай ти так! Я розумію, що в селі, тобі міській , буде важко. Але я допоможу! – вмовляв дівчину Дмитро. – Я все знаю. Впораюся сам. Ти тільки поруч будь!
Дівчина була в замішанні. Навіщо ж закохалася в сільського! Та ще й як? До тремтіння в колінах! Їй вже двадцять вісім і успішна кар’єра, а у тридцятирічного Діми – багато рідні і свій будинок в селі, недалеко від міста. А…
Read More
«Всі відписали молодшій, 4000 вона ж слабенька», – зітхнула мати. Але через 1 місяць батьки стали самі не свої, побачивши квитанції та ціни в аптеці….
Папка зі старими документами вислизнула з рук Оксани і з глухим ляпасом упала на вицвілий радянський килим. По підлозі розлетілися квитанції, старі гарантійні талони та щільний білий лист із синьою печаткою. Оксана сіла навпочіпки, щоб зібрати папери. Вона лише шукала…
Read More
«Дорога, ти де? А готувати хто буде? — обурився чоловік 55років, скликаючи рідню на 14.30. Він не знав, що дружина вже сідає у літак…
Пластикові коліщата валізи глухо стукали по ребристій плитці терміналу. Софія притулилася до холодного скла панорамного вікна, дивлячись, як до пузатого літака підганяють трап. У сумочці, серед паспорта та посадкового талону, безперервно вібрував телефон. На екрані висвічувалося ім’я чоловіка. Софія неквапом…
Read More
“Я віддам свою зарплату тому, хто це переведе!” — реготавзранку власник компанії 55років.. Але коли прибиральниця взяла папери, сміх різко припинився….
Папка з щільними жовтими листами пролетіла через увесь стіл і з розмаху вдарилася об пластикові жалюзі, відскочивши впала на підлогу. Слідом на ковролін полетіла дорога ручка. — Ви знущаєтесь? – Кричав Станіслав, нависаючи над масивним столом. Йому було сорок вісім,…
Read More
Слухай ти мені гuдка з першого дня! – Заявив 44р.чоловік на банкеті вчора. Але коли дружина увімкнула проектор, сміятися перестали навіть його партнери….
Голос Романа гуляв під високими склепіннями ресторану «Асторія», відбиваючись від ліпнини та важких кришталевих люстр. У повітрі стояв густий, майже відчутний запах запеченої баранини з часником, дорогого парфуму та терпкого червоного сухого. За довгим столом сиділо сорок людей — постачальники,…
Read More
Марія і Микола познайомилися через Інтернет. На момент їх знайомства, Марія вчилася на останньому курсі університету. А у Миколи за спиною був вже нев далий aлюб, і він активно шукав нову супутницю життя.
Марія і Микола познайомилися через Інтернет. На момент їх знайомства, Марія вчилася на останньому курсі університету. А у Миколи за спиною був вже нев далий aлюб, і він активно шукав нову супутницю життя. Їхні стосунки на відстані тривали приблизно рік….
Read More
Чоловік вирішив провчити мене і поїхав до свекрухи. Повернувся — і не повірив своїм очам.…але те що сталося потім приголошмило всіх, це в голові невкладається…
— Я йду, щоб зрозуміла, кого втратила! Поживи тиждень один, повий на місяць без мужика в будинку, може тоді навчишся цінувати турботу! — Віталік патетично жбурнув у спортивну сумку пачку шкарпеток, ледь не збивши з полиці мою улюблену вазу. Я…
Read More