Вадику, твоя мама мені сьогодні заявила, що їде відпочивати з нами! Ти що, знову купив їй путівку? – Ні, поки намагаюся пояснити, що ми плануємо відпочивати удвох. Але, мабуть, вона у своєму репертуарі. – Знаєш, за 3 роки ми з…
Read MoreАвтор: Mag GowYo
Та ви взагалі розумієте, хто тут головний? – Андрій кричав так, що я ледь не впустила чашку з чаєм. – Андрію, ти чого розлютився? – спокійно запитала я, дивлячись на нього поверх окулярів. – А того, Ніно Василівно! Ви мені півроку мізки пудрили, що я вам винен! Досить! Тепер ви будете робити так, як я скажу! Я аж поперхнулася. Це що, мій зять, якого я витягла з бруду, тепер збирається мені вказувати? Серйозно?
Та ви взагалі розумієте, хто тут головний? – Андрій кричав так, що я ледь не впустила чашку з чаєм. – Андрію, ти чого розлютився? – спокійно запитала я, дивлячись на нього поверх окулярів. – А того, Ніно Василівно! Ви мені…
Read More
Вона тоді подумала: «Погано в домі без господаря, та й хлопцям батько потрібен», — не стала його проганяти. Сашко був хорошим, добрим. І на роботі мав хорошу репутацію, його там вважали непитущим. А він прикладався до чарки з п’ятниці до понеділка. А як прийме на душу, то розпускає руки. Вона терпіла. Він почав ображати хлопчиків. Тоді-то вона його й вигнала. А вже потім дізналася, що чекає дитину.
Ірина бігла по перону слідом за електричкою, що від’їжджала. Це була остання надія дістатися додому. Був ще автобус, але він від’їхав пів години тому. Тепер вона повернеться додому лише вранці. У місті немає знайомих, а грошей на готель не залишилося….
Read More
– Заселяйся, – сказала Христина, показуючи Валерії кімнату з диваном, який розкладався з третьої спроби. – Заодно потренуємось жити без чоловіків. Хоча в мене вже третій рік виходить. Ти підтягайся.– Стараюся, – видихнула Валерія, кидаючи валізу в кут. – Лер, ну ти чого як дитина? Ну посварились, ну буває… Мамка спалахнула, ти спалахнула… Давай нормально поговоримо. Повертайся. Нам треба все обговорити.
— А можна я задам одне питання? — Валерія поставила перед свекрухою тарілку з борщем і подивилась суворо, навіть, мабуть, занадто суворо. — Ви навіщо до нас щодня приходите? У нас тут безкоштовна їдальня відкрилась чи гурток «Принизь невістку»? Надія…
Read More
Коли всі гості роз’їхалися після весілля доньки, і у квартирі настала, нарешті, тиша, Злата плюхнулася в крісло, витягнувши втомлені ноги.
Коли всі гості роз’їхалися після весілля доньки, і у квартирі настала, нарешті, тиша, Злата плюхнулася в крісло, витягнувши втомлені ноги. – Невже все? Думала, це ніколи не закінчиться. Звідки в нас стільки родичів? – Сподіваюся, Поліна не надумає вдруге виходити…
Read More
Оксана повернулася до рідного села у свій будинок. Добре, що ще не продала, адже майже повелася на вмовляння сина. Вже і покупця знайшли, але він виявився дуже примхливим.
Оксана повернулася до рідного села у свій будинок. Добре, що ще не продала, адже майже повелася на вмовляння сина. Вже і покупця знайшли, але він виявився дуже примхливим. То гаража немає, то газу, ціна не влаштовує. А ціну син знижувати…
Read More
Я знову в положенні, – радісно оголосила Женя батькам за сніданком. – Позбавлятися не буду, адже діти – це таке щастя!
Я знову в положенні, – радісно оголосила Женя батькам за сніданком. – Позбавлятися не буду, адже діти – це таке щастя! – Що означає в положенні, – подавився яєчнею Максим Миколайович. – Женю, у тебе перша дитина росте без батька,…
Read More
Ти не можеш тут жити, мамо, тому збирайся. У нас інших варіантів просто немає, – сухо і спокійно сказав Людмилі Вікторівні син і наказав брати з собою лише найнеобхідніші речі.
– Ти не можеш тут жити, мамо, тому збирайся. У нас інших варіантів просто немає, – сухо і спокійно сказав Людмилі Вікторівні син і наказав брати з собою лише найнеобхідніші речі. У її сусідів трапилася біда, була пожежа, і вогонь…
Read More
Донькам дістанеться по двокімнатній квартирі, а Віктору – наша трикімнатна. Він же за нами в старості наглядатиме, – сказав Михайло Петрович, дивлячись у вікно на сніг, що падав.
Донькам дістанеться по двокімнатній квартирі, а Віктору – наша трикімнатна. Він же за нами в старості наглядатиме, – сказав Михайло Петрович, дивлячись у вікно на сніг, що падав. Віра Олександрівна мовчки кивнула, продовжуючи перебирати фотографії у старому альбомі. На пожовклих…
Read More
Мирославе, ти коли будеш вдома? Вечеря вже готується, так що поспіши, – сказала дружина, але слухавка фонила, тому розмову Мирослава з Мариною почули і його друзі, які разом з ним йшли з роботи і вмовляли його хоч раз з ними посидіти в кафе.
Мирославе, ти коли будеш вдома? Вечеря вже готується, так що поспіши, – сказала дружина, але слухавка фонила, тому розмову Мирослава з Мариною почули і його друзі, які разом з ним йшли з роботи і вмовляли його хоч раз з ними…
Read More