“– Я знищу тебе розлученням! – думав чоловік. Він не знав, що я готувалася два роки до цієї розмови Марина поклала слухавку і подивилася на годинник. О пів на дев’яту – зміна закінчилася. За сусідньою касою покупець перераховував здачу втретє…
Read MoreАвтор: Mag GowYo
Любов Василівна проплакала весь вечір. Сьогодні вона виставила на продаж свій будинок в селі. Ніколи не думала, що таке станеться! – Мамо, ти на цьому городі останнє здоров’я втратиш! Продавай та приїжджай до нас жити. Миколка чекає не дочекається, коли бабуся приїде! І Сергій буде радий, ти ж знаєш! Домовилися, мамо?, – умовляла її дочка Світлана щоразу, коли вони зідзвонювалися. Цей будинок Любов Василівна з чоловіком збудували, як тільки Світлана заміж вийшла. Коли онук народився, Любов Василівна почала мріяти, як вони на пенсії будуть із онуком на свіжому повітрі проводити літо. У будинок привезли багато речей із квартири батьків Любов Василівни. І будинок від звичних речей став їй ще ріднішим. Але все пішло не так, як мріялося.
Любов Василівна проплакала весь вечір. Сьогодні вона виставила на продаж свій будинок в селі. Ніколи не думала, що таке станеться! – Мамо, ти на цьому городі останнє здоров’я втратиш! Продавай та приїжджай до нас жити. Миколка чекає не дочекається, коли…
Read More
— Знову дівчинка? Це якась насмішка! — Олена Михайлівна жбурнула результат УЗД на стіл. — У нашій родині чотири покоління чоловіків працювали на залізниці! А ти що принесла? — Галинку, — тихо відповіла Анна, погладжуючи живіт. — Ми назвемо її Галинкою. — Галина… — протягнула свекруха. — Ну, хоч ім’я нормальне. Тільки який з неї толк? Кому вона потрібна буде, твоя Галина? Максим мовчав, уткнувшись у телефон. Коли дружина запитала його думку, він лише знизав плечима: — Що є, те є. Може, наступний буде хлопчик.
— Знову дівчинка? Це якась насмішка! — Олена Михайлівна жбурнула результат УЗД на стіл. — У нашій родині чотири покоління чоловіків працювали на залізниці! А ти що принесла? — Галинку, — тихо відповіла Анна, погладжуючи живіт. — Ми назвемо її…
Read More
Коли двері в квартиру Софії раптом самі по собі відчинилися, дівчина остовпіла. Що за дивина? Чоловік ще як мінімум до завтра має бути на роботі, більше ні в кого немає ключів… Чи все ж таки є? Господиня почала шукати очима щось підхоже, щоб захиститися. Але раптом увійшла сусідка з сусідньої квартири, білява Лариса, і ойкнула від несподіванки. Дві жінки дивилися одна на одну з неприхованою розгубленістю. Якби хтось сказав Софії, що вона так швидко вийде заміж, та ще й майже за першого зустрічного, вона б точно не повірила. Дівчина завжди ставила на перше місце кар’єру, адже недаремно стільки часу витратила на навчання. Мама завжди говорила, що в наш непростий час треба мати ґрунтовну освіту, хорошу роботу, щоб «не залежати ні від кого і не йти світом із простягнутою рукою».
Коли двері в квартиру Софії раптом самі по собі відчинилися, дівчина остовпіла. Що за дивина? Чоловік ще як мінімум до завтра має бути на роботі, більше ні в кого немає ключів… Чи все ж таки є? Господиня почала шукати очима…
Read More
– Якщо чесно…, – подруга на секунду замовкла, ніби боялася сказати зайвого, – я досі не розумію: як ти на це зважилася? Це ж за межею, Лізо! – За межею чого? Добра чи зла? – Ну, знаєш, це як подивитися.
– Якщо чесно…, – подруга на секунду замовкла, ніби боялася сказати зайвого, – я досі не розумію: як ти на це зважилася? Це ж за межею, Лізо! – За межею чого? Добра чи зла? – Ну, знаєш, це як подивитися….
Read More
— Я чекаю на дитину, — повідомила Валя невдовзі після новосілля старшої сестри. — Ні про яке переривання і мови не може йти, буду заміж виходити, днями приведу нареченого з його батьками для знайомства. Світлана Петрівна з чоловіком просто оніміли від такої звістки. Яка дитинка на третьому курсі? Яке заміжжя у 20 років? Який наречений?
— Вигребли вже все до останньої копієчки. Усі: і молоді, і свати, і ми з чоловіком. Віриш, угоду призначали на певне число — після зарплати, благо, так небагато грошей не вистачало. Благо, чекати треба було всього чотири дні, — з…
Read More
– Ноги її в моїй хаті не буде! – Крикнула Наталя Ігорівна в обличчя сина. – І дитину її я ніколи не визнаю, навіть, якщо ти її хоч тричі всиновиш! – Мамо, ти несправедлива! Ти Лєру зовсім не знаєш! – Відповів Андрій, ледве стримуючись.
– Ноги її в моїй хаті не буде! – Крикнула Наталя Ігорівна в обличчя сина. – І дитину її я ніколи не визнаю, навіть, якщо ти її хоч тричі всиновиш! – Мамо, ти несправедлива! Ти Лєру зовсім не знаєш! –…
Read More
— Одразу четверо?! — вигукнув Петро, жбурнув шапку в куток. Аня застигла, тримаючи двох немовлят. У плетених кошиках, що стояли біля стіни, заворушились ще двоє. — Я хотіла написати… Але не було зв’язку… Я й сама досі не можу повірити, — її голос тремтів, як листя на вітрі. — Але це наші діти, Петре… Він дивився на неї, мов на сторонню. Щойно повернувся з шестимісячної вахти — й одразу таке. Четверо. Одразу.
— Одразу четверо?! — вигукнув Петро, жбурнув шапку в куток. Аня застигла, тримаючи двох немовлят. У плетених кошиках, що стояли біля стіни, заворушились ще двоє. — Я хотіла написати… Але не було зв’язку… Я й сама досі не можу повірити,…
Read More
Катя була на три роки молодша за Мішу. Вона була розлучена, виховувала одна дочку. І Михайлу здавалося, що він просто зобов’язаний допомагати сестрі.
— На Новий рік так багато грошей пішло! Як же невчасно зламався холодильник! А новий так дорого коштує… Може, ти зможеш мені його купити? А я, як тільки вийде, відразу поверну тобі гроші. Ну, будь ласка, Міша… Михайло зітхнув. Він…
Read More
— Забери її від мене! — з неприязню вигукнув Костя, відсуваючи жіночу сумочку, ніби це щось неприємне. — Я не буду стояти на очах у всіх з жіночою сумкою. Це не чоловіча поведінка!
— А грошей немає, — знизав плечима Костянтин. — Як це немає? — злякалася дружина. — Ти ж тільки вчора говорив… — Ну говорив і що? Що такого? Лері захотілося нові сережки, і я купив їй їх… …— Потримай сумку,…
Read More