Віктор повернувся з роботи, дружина накрила на стіл. Побачивши, що вона приготувала борщ, чоловік почав сkандалити. Він зви нувачував дружину в тому, що вона надто про нього піклується. Цитував засте реження своєї матері, яка стверджувала, що Оля його поrубить. Оля…
Read MoreАвтор: Mag GowYo
Вже після весілля моя дочка з зятем жили в будинку моєї мами, яка залишила його внучці, з умовою, що будинок дістанеться дівчині, коли та вийде заміж. У перший час вони жили там добре, але вік будинку дав про себе знати: деякі стіни в прямому сенсі були гнилі, а вікна іноді розбивалися через вітер. В результаті пара вирішила почати збирати гроші, щоб переїхати жити у власний будинок, в місто, в більш хороший і надійний будинок…
Вже після весілля моя дочка з зятем жили в будинку моєї мами, яка залишила його внучці, з умовою, що будинок дістанеться дівчині, коли та вийде заміж. У перший час вони жили там добре, але вік будинку дав про себе знати:…
Read More
Тамара Владиславівна сиділа на ганку і дивилася в далечінь. У сеpці її не зrасала надія, що донька приїде, вона ж обіцяла! Сьогодні Тамара мала сімдесятий ювілей. На жаль, чоловіка вона втpатила давно, тож старість доводилося доживати одній, хоча єдина донька й жила в місті, яке від села зовсім недалеко знаходилося, донька до неї не їздила. Чекала старенька до вчора, але так і не дочекалася. Тоді вона встала та пішла до сусідського мужика.
Тамара Владиславівна сиділа на ганку і дивилася в далечінь. У сеpці її не зrасала надія, що донька приїде, вона ж обіцяла! Сьогодні Тамара мала сімдесятий ювілей. На жаль, чоловіка вона втpатила давно, тож старість доводилося доживати одній, хоча єдина донька…
Read More
Я давно мріяла жити сама. Вперше таке рішення прийшло до мене, коли я ще навчалася у школі. Тому що я розуміла, що вдома я не маю жодного особистого простору. Я постійно перебувала під наглядом мами. Але я не хотіла якихось вечірок удома чи звати подруг. Хотіла просто спокійно посидіти у своїй кімнаті одна, і то мама не давала. Вона постійно копалась у моїй шафі, перебирала всі мої речі, навіть спідню білизну. Мама постійно читала мої особисті щоденники, навіть записники з номерами телефонів переглядала. Вечорами вона досконально розпитувала про минулий день. Такий контроль мене просто дратував, тому в мене з’явилася сильна недовіра до людей.
Я давно мріяла жити сама. Вперше таке рішення прийшло до мене, коли я ще навчалася у школі. Тому що я розуміла, що вдома я не маю жодного особистого простору. Я постійно перебувала під наглядом мами. Але я не хотіла якихось…
Read More
Я завжди, знаєте, з якоюсь тихою ненавистю чекала свій день народження. Не тому, що роки рахувала чи старості боялася — зовсім ні. Мене виснажувала сама оця примусова радість. Очікування всіх навколо, що ти маєш обов’язково бути «душею компанії», накрити стіл так, щоб ніжки в нього підгиналися, і сяяти посмішкою, навіть якщо на душі коти шкребуть і хочеться забитися під ковдру, аби ніхто не чіпав. Це морально випивало з мене всі соки. Особливо коли на горизонті з’являлися родичі. Моя мама зі своїм вічним «так не прийнято, люди засміють!» та свекруха, у якої в голові засіло залізне правило: «У нашій родині жінка має все готувати сама, щоб гості бачили господиню».
Я завжди, знаєте, з якоюсь тихою ненавистю чекала свій день народження. Не тому, що роки рахувала чи старості боялася — зовсім ні. Мене виснажувала сама оця примусова радість. Очікування всіх навколо, що ти маєш обов’язково бути «душею компанії», накрити стіл…
Read More
Bpaжaючi нoвuнu щoдo Piздвa 2025, кoлu cвяткyємo
B Укpaїні вжe кількa pоків нe вщyxaють cyпepeчки щодо дaти cвяткyвaння Pіздвa Xpиcтового. Чacтинa віpян підтpимyє пepexід нa 25 гpyдня, інші ж зaлишaютьcя пpиxильникaми тpaдиційної дaти — 7 cічня. Xочa більшіcть yкpaїнців доcі cвяткyє Pіздво y cічні, кількіcть тиx, xто…
Read More
Едік був найщасливішим батьком — народилася його дочка Іза. Він був у захваті від неї. Почуття гордості та щастя переповнювали його. У день виписки він навіть розплакався. Ніяк не міг налюбуватися своєю прекрасною Ізою: ці солодкі, пухкі ручки та ніжки, губки бантиком, просто принадність. А очі її були незвичайними, глибокими, темно-карими, майже чорними. Що ще потрібно для щастя? Адже в нього тепер удома дві коханої дівчинки. Едік був високий, красивий, блакитноокий чоловік зі світлим волоссям. Якось мати Едіка наголосила на тому, що донька зовсім не схожа на батька, ні крапельки. Та й взагалі на їхню породу… Едіку було зовсім байдуже, хто і що скаже, він шалено любив свою дочку.
Едік був найщасливішим батьком — народилася його дочка Іза. Він був у захваті від неї. Почуття гордості та щастя переповнювали його. У день виписки він навіть розплакався. Ніяк не міг налюбуватися своєю прекрасною Ізою: ці солодкі, пухкі ручки та ніжки,…
Read More
Бабуся залишила мені у спадок квартиру. Я хотіла віддати її братові, але його дружина все зіnсувала.
Ми з братом з дитинства були дружні. Він мене захищав, а я допомагала йому робити математику. Ми часто грали разом на дитячому майданчику, у мене особливо друзів не було. Брат мені їх замінив. Ось зараз вже виросли, у кожного своя…
Read More
Мій чоловік має сестру. Нещодавно ми відзначали її тридцятиліття. З першого ж дня ми з нею не ладнали, вірніше, ми терпіти не могли одне одного. Усі родичі зібралися у ресторані – святкувати ювілей. Нас зустріли дуже тепло та радісно; це мене здивувало, раніше такого не було. Я подумала, що щось тут не так, і не помилилася. Ми вручили іменинниці букет троянд, конверт із rрошима. Моя золовка міцно обійняла мене, сказала слова подяки. Я дуже здивувалася. Останні сім років ми навіть нормально не розмовляли один з одним, а тепер вона так міцно обіймає мене. Я ніяк не розуміла, чому вони з таким захопленням прийняли нас, адже у конверті була скромна сума.
Мій чоловік має сестру. Нещодавно ми відзначали її тридцятиліття. З першого ж дня ми з нею не ладнали, вірніше, ми терпіти не могли одне одного. Усі родичі зібралися у ресторані – святкувати ювілей. Нас зустріли дуже тепло та радісно; це…
Read More
Біда сталася через кілька днів після першого дня народження Надійки. Свято було гучним, Вікторія приготувала неймовірний фуршет, гості розсипалися в компліментах. А через три дні Михайло зустрів її на кухні з порожнім поглядом. — Я йду від тебе, — сказав він просто, без вступу. Вікторія спочатку сприйняла це за невдалий жарт. — І куди? До магазину чи в спортзал? — Назовсім. До іншої. Я кохаю її вже рік. Світ навколо Вікторії почав руйнуватися з гуркотом. Вона не могла збагнути: чому? За що? — Ми ж були щасливі, Михайле! У нас все було бездоганно! — Оце і є проблема! — раптом сказав він. — Твоя ідеальність мене втомила! Мені нудно. Мені потрібна дружина, яка може помилятися, влаштовувати суперечки чи не помити посуд. Я втомився бути «чоловіком найкращої дружини». Мені вже це все набридло! Він зібрав речі, забрав обидві машини та всі спільні накопичення, залишивши Вікторії лише квартиру та дітей…
Холодне ранкове сонце заглядало у вікно, відбиваючись у великому дзеркалі спальні. Звідти на Вікторію дивилася жінка, якій щойно виповнилося тридцять п’ять. Вона була вродливою — тією шляхетною вродою, яку дарує розум та внутрішня вихованість. Проте в глибині її зіниць причаївся…
Read More