— Пересолила, — сказала тоді свекруха Ніна Василівна, відсуваючи тарілку з борщем так, ніби перед нею стояло щось їстівне. — Таня, ну ж ти доросла жінка, невже важко запам’ятати? — Мені здається нормально, — обережно вставив чоловік Сергій, але на…
Read MoreАвтор: Mag GowYo
– Ні, зачекайте… Ви, здається, щось переплутали. Тому що у мого батька немає дружини… Він… – промовила Інга трохи розгублено.
– Нічого я не переплутала. Просто ти не все знаєш, – добродушно озвалася незнайомка, поправляючи халат на великому животі… Інга ще раз подивилася на жінку та спробувала вкласти в голові неймовірну новину. Виявилось, що вже понад рік батько приховував від…
Read More
Я пошила сукню з татових сорочок на випускний бал на його честь – мої однокласники сміялися, поки директор не взяв мікрофон і в кімнаті не настала тиша
Мій тато був шкільним двірником, і мої однокласники все моє життя знущалися з нього. Коли він помер перед моїм випускним балом, я пошила свою сукню з його сорочок, щоб мати змогу носити його з собою. Усі сміялися, коли я зайшла….
Read More
“Кришталевий келих” розбився об підлогу… гості посміхалися, а Марія не могла відвести очей від чоловіка. Дмитро, тепер офіційно її чоловік, сяяв від щастя.
Весілля вдалося на славу — затишний ресторан, прикрашений живими квітами, улюблені люди навколо, і головне — вони разом, незважаючи ні на що. — За молодих! — вкотре проголосив тамада, і гості дружно підняли келихи. Всі, крім Галини Петрівни. Мати Дмитра…
Read More
— Я сьогодні була в банку. Дізналася про всі твої перекази за останні три місяці. Сто тисяч гривень на невідомий рахунок. Це що — твій «стартовий капітал» для нового життя?
Таня від’їхала машиною від дому, заглушила двигун і просто сиділа, дивлячись в нікуди. Тривожні сигнали з’являлися давно, але сьогодні все стало кришталево ясно. І від цієї ясності нило десь всередині. Перші роки шлюбу були казкою. Дмитро доглядав за Танею так,…
Read More
Через це розлучення я дуже переживала. Схудла на 15 кілограмів, ходила, як та мумія. Волосся дуже випадало, я носила перуки або ж капелюшки. Звісно, здоров’я мені ой як погано відгукнулося. Різке схуднення дало свої плоди по жіночому. Я робила операцію, пила ліки, навіть якісь травички та настоянки. Але все марно.
Мені 46. Місяць тому я народила двійнят – хлопчик Артурко та дівчинка Оленка. Передати словами не можу, що я відчуваю, коли дивлюся на своїх діток. Щастя, радість, сльози, тепло всередині. Ну аж розпирає, чесно. Тільки от ні моя мама, ні…
Read More
У день “похорону” дружини Федір не проронив жодної сльози. — Ти поглянь, я ж казала — він не кохав Зіну, — шепотіла Тося на вухо своїй сусідці . — Тихіше, — Яка тепер різниця? Діти ж при живому батькові сиротами залишилися.
У день похорону дружини Федір не проронив жодної сльози. — Ти поглянь, я ж казала — він не кохав Зіну, — шепотіла Тося на вухо своїй сусідці . — Тихіше, — Яка тепер різниця? Діти ж при живому батькові сиротами…
Read More
Заміж Олена вийшла рано. Нагулятися не встигла, а потім до неї прийшло усвідомлення, що можна надолужувати втрачене. Та й не міг її Андрійко-розумник, який по вуха засів у своїй науці, гідно поводитися з нею, тобто, як з королевою. От і шукала Олена шанувальників на боці…
Олена поверталася додому від коханця. Жінка глянула на годинник. – Ого, скоро північ! – подумала вона. – Мій Андрійко давно вже спить. Навіть не спитає, де я була. А мене це влаштовує! Завтра вранці все йому скажу, а потім піду…
Read More
Чоловік докорив мені тим, що я живу в його квартирі, і я нагадала йому, чий це насправді будинок…Але те що сталося потім не очікував ніхто…
– Де мої капці? Чому вони знову не на місці? Олена, я, здається, просив тебе стежити за порядком у передпокої! – Голос Сергія, роздратований і вимогливий, рознісся по квартирі, ледь грюкнули вхідні двері. Олена, що стояла біля плити і помішувала…
Read More
– Ну що, “вельмишановні” гості ? Наїлися? Напилися? Догодила я вам? – – Догодила, бачу! — А тепер — провалюйте всі з мого будинку! Це була остання вечеря, яку я вам приготувала! І востаннє, коли я для вас напружувалася! Тепер я не хочу вас ні бачити, ні чути та й знати вас не хочу!
– Ну що, гості дорогі? Наїлися? Напилися? Догодила я вам? – Запитувала Юля, ставши на чолі великого столу. – Так, сестричка, — сказав Борис, — ти, як завжди, на висоті! – Згодна на всі сто! – Підтримала брата Наталя. –…
Read More