Мені 67 років. Начебто ще не така стара, але останні роки живу зовсім сама. Коли вийшла на пенсію, то навіть раділа. Думала, нарешті поживу для себе, буду більше бачити онуків, просто бути бабусею. Спочатку так і було. Донька Ніна часто…
Read MoreАвтор: Mag GowYo
Побачення після тридцяти п’яти, це взагалі окрема дисципліна, майже екстремальна.От і я повірила, коли познайомилася з Валерієм, якому було сорок..Рівно о шостій вечора пролунав дзвінок. Я відчиняю двері, вся така господиня, з легкою усмішкою. На порозі Валерій. Руки вільні. Ні квітів. Ні навіть найскромнішої коробки цукерок. Ні хліба, нічого, що бодай символічно показувало б участь. Сорокарічний чоловік прийшов на вечерю до жінки абсолютно з порожніми руками..
Побачення після тридцяти п’яти, це взагалі окрема дисципліна, майже екстремальна. Уже не виходить втрачати голову від першого враження, гормони не заглушують здорового глузду, а на будь-якого потенційного «принца» дивишся крізь призму накопиченого досвіду. Але, як не крути, ми все одно…
Read More
— В те, що є у твоєї мами. За документами її. Якщо я вкладу туди всі свої гроші, я залишуся ні з чим у разі будь-якого конфлікту. — Який конфлікт! — вигукнула свекруха. — Яка невдячність! Я пропоную їй свій дім, а вона про розлучення думає! Степане, ти чув? Вона вже ділить майно..
Чернівці у листопаді завжди здавалися Світлані схожими на стару дворянку: трохи втомленою, припорошеною сірим пилом дощу, але все ще елегантною. Вона любила це місто, особливо вечірні прогулянки вулицею Кобилянської, де запах кави змішувався з ароматом вологої бруківки. Але сьогодні затишок…
Read More
— Ви не думайте, я ні на що не претендую, у мене просто знайомих тут немає і грошей зайвих на готель. — Так, зрозуміло. Усі ми були молодими, пий чай. — Катрусю, я вдома, – Борис відчинив ворота, щоб загнати машину в гараж, не звернувши уваги, що, крім дружини, хтось іще сидить на терасі. Дружина в теплу пору року часто чекала його на вулиці.
— А хто тебе заміж гнав? Насильно до цього Борьки на шию вішав і змушував кричати – “жити без нього не можу не губи, мамо” га? Алла Андріївна стояла на кухні, підперши боки худими руками, і дивилася прямо на доньку,…
Read More
Коли я закінчила навчання в місті, мені було важко покидати його не тільки через любов до свого нового будинку, а й через почуття до Івана – мого близького друга, в якого я закохалася по вуха. Ми проводили разом кожну вільну хвилину, досліджуючи вулиці та парки, ділячись мріями про майбутнє. Перед від’їздом я пообіцяла Івану, що скоро розповім своїм батькам про нас, впевнена, що вони підтримають моє рішення. Приїхавши до села, я була сповнена рішучості поділитися новинами про моє життя в місті та про Івана. Однак мої плани зруйнувалися, коли батьки зустріли мене з сюрпризом — весільною сукнею.…
Коли я закінчила навчання в місті, мені було важко покидати його не тільки через любов до свого нового будинку, а й через почуття до Івана – мого близького друга, в якого я закохалася по вуха. Ми проводили разом кожну вільну…
Read More
Коли я зрозуміла, що сталось з сином в школі – мені стало зле. Він же лише в 3 класі. Не розумію, як таке взагалі може бути! Ми ж люди, а не тварини! Наступного дня я залишила Назарка дома, а сама пішла до директора! Закликаю всіх батьків – не пробачати таке! А карати кривдників!
Мій синочок Назарко навчається в третьому класі. Раніше все наче добре було. Та зараз, минув лише тиждень навчання і він повернувся зі школи в сльозах: – Що сталося, сину? – Я більше туди ніколи не піду! – сказав він, захлинаючись…
Read More
Добрий день! Я вас слушаю! Хотіте дать ребенка в наш садік? – Мене немов окропом облили, коли я почула ворожу мову. І це говорила не якась там вихователька Донецького закладу, а завідувачка столичного садочка. Врешті мені все ж довелося віддати доньку на виховання в заклад, та згодом дитина почала розповідати такі дивні речі. Не уявляла, що таке може коїтися в освітній установі в наші важкі часи.
Колись ми з чоловіком жили на Донеччині, та в 2014 році вирішили переїхати у Харків. Завжди вважали себе українцями. Коли ж дивились, що коїться на Майдані під час Революції гідності, нас переповнювала гордість за свій народ. Утім навіть в колишній…
Read More
Поїхала у Київ до подруги, давно не бачилися. Заходжу в АТБ, купую якісь солодощі, вино, ще її синові подарунок. Стою на касі, повна корзина продуктів, вже моя черга – С вас 500 рублєй, – каже касир.
Поїхала у Київ до подруги, давно не бачилися. Заходжу в АТБ, купую якісь солодощі, вино, ще її синові подарунок. Стою на касі, повна корзина продуктів, вже моя черга – С вас 500 рублєй, – каже касир. Боже, та у мене…
Read More
Не минуло й року після смерті тата, як мама заміж зібралась. У свої 67 років! І це б все нічого, та коли я її кавалера побачила – дар мови втратила. Таке ми з чоловіком дозволити не можемо!
Моя мама доводить мене до сказу. Усе життя була нормальною людиною. Жила з татом, не просто їй було, в нього характер важкий. Але нічого, в кожного ж свої вади. Але рік тому тата не стало. Я тоді вирішила маму до…
Read More
Я одразу складу заповіт на доньку, щоб потім не було жодних проблем! — сказав мені чоловік перед своєю смертю. Я не заперечувала, адже це була наша єдина донька. Та й місця в будинку достатньо, подумала я. Ніколи б не подумала, що одного дня стану їй завада. Але минуло кілька років, і Марина дуже змінилася. Донька, заради якої ми так тяжко працювали, так жахливо зі мною вчинила. Навіть зять не міг у це повірити.
Роки минали, ми багато працювали, їздили на заробітки по Україні та за кордон, а нашу доньку Марину залишали в моїх батьків. Мама моя тоді ще була міцна, батько живий, город тримали, курей, свиню. Марина бігала по подвір’ю, лазила по яблунях…
Read More