— Ти мене ганьбиш! — прошипів Олег їй на вухо, стискаючи руку так, що точно залишиться слід. — Поводься пристойно! Вероніка відсмикнула руку, подивилася на нього з подивом. Музика гриміла, люди навколо сміялися, а вона стояла посеред цього свята життя…
Read MoreАвтор: Mag GowYo
Чоловік запропонував «вільні стосунки». Я погодилася… і пішла на побачення…— З Олегом? З моїм другом?—У правилах цього не було. Виявилося, «гуляти» може або він…АБО…
Ми з Марком прожили разом три роки. За цей час палка пристрасть поступово поступилася місцем спокійному, зручному, але трохи прісному побуту. Наші вечори проходили перед телевізором, ми обговорювали рахунки за комунальні послуги, на вихідних їздили до батьків. Я була впевнена,…
Read More
«Сусід (51 рік) живе сам 12 років. Учора спитав — чому не шукаєш жінку?». Він пояснив 6 причин. Я зрозумів, чому він має рацію
«Сусід (51 рік) живе сам 12 років. Учора спитав — чому не шукаєш жінку?». Він пояснив 6 причин. Я зрозумів, чому він має рацію Учора зайшов до сусіда Вадима попросити дриль. Він відчинив двері у домашніх штанях, футболці: — Заходь,…
Read More
– Ну, гаразд, Зою, ти не ображайся, я й сам не розумію навіщо так поспішаю. Як поїзд – зупинитись не можу. Здається, що треба все робити швидше, а то на роботу незабаром викличуть… – сказав Олег Іванович. – А нікому я більше й не потрібен… Мда… – Що ти таке кажеш, Олеже?! Звісно, потрібен. Мені. Дітям. Та ти заспокойся. Іди погуляй. Подихай свіжим повітрям, а то на вулиці майже не буваєш.
Зоя Сергіївна сиділа у колі сусідок. У неї цього вечора було свято. – Хіба я думала, що вас на «дівич-вечір» свій зберу в п’ятдесят вісім років?! – казала вона – Ой, жіночки, і сміх, і гріх! Але так склалося у…
Read More
— Це ти мені вказуєш на двері в моїй же квартирі? Ти точно не переплутав? Чи вже вирішив, що житимеш тут із кимось замість мене?!
У вікно кухні пробивалося невпевнене весняне сонце, малюючи світлий прямокутник на щойно вимитій підлозі. Наталя усміхнулась своєму відображенню в до блиску начищеній поверхні новенької плити. Минув майже рік після розлучення, і жінка нарешті знову навчилася радіти дрібницям — ранковій каві,…
Read More
Це розповідь про всіх небайдужих людей, які не просто виконують свої професійні обов’язки, а роблять трохи більше. І цим “трохи більше” рятують життя, поєднують долі та дарують щастя людям
Ніхто не чекав Тимошку в цьому світі. Але він прийшов. Заявив про себе гучним криком, вимогою їжі, уваги, догляду. А мама… Мама втекла, хитаючись від слабкості, щойно минуло два дні після появи дитини. Зникла в невідомому напрямку, анітрохи не відчуваючи…
Read More
А за ці пів року у всіх уже минули Дні народження, пройшов ювілей весілля, а діти встигли вирости із торішнього взуття. Виходить, вона привезе подарунки за всі пропущені свята. І, як вони сподівалися, ще один великий подарунок.
– Як гадаєш, що нам подарує Леся? – Запитала Аня вже вся в передчутті. – Може, розщедриться на машину? Максим, який важко переварював гречку, яку Ганна ніколи не вміла готувати, тільки посміхнувся. – З чого їй дарувати нам машину, Ань?…
Read More
Надія не зникла раптово.Минув цілий рік без жодної звістки про нього…Ми шукали його всюди. Розклеювали оголошення, обдзвонювали притулки, без кінця телефонували. Ми перестали казати «коли він повернеться» А потім, одного звичайного дня, це сталося..
Минув цілий рік без жодної звістки про мого кота. Ми шукали його всюди. Розклеювали оголошення, обдзвонювали притулки, без кінця телефонували. А потім поволі навчилися жити з тією тишею, яку він залишив у домі. Надія не зникла раптово. Вона просто ставала…
Read More
“– Ми за грошима! – оголосила мама Віктора. – За якими? – Як за якими? Які ми вам на весілля давали! Вам же дарували! Ось і поверніть борги! – не зважаючи на невістки, жінка пройшла до кімнати, звідки вийшов Віктор з уже готовою пачкою грошей.
– Та годі тобі! Ну чого ти? Ну, з ким не буває? – Віктор винно дивився на Олену. – Це було лише один раз! Обіцяю, ніколи більше цього не повториться! Дівчина байдуже дивилася убік. Ну, не могла вона пробачити таке!…
Read More
Ніна на кухні квасила капусту, коли додому повернувся чоловік. Володимир швидко роззувся в коридорі і зайшов до дружини. – Вечеряти будеш? – запитала Ніна. – Не до вечері зараз, – відмахнувся чоловік. – Щось сталося? – запитала дружина, помітивши, що Володя дуже схвильований. – Ніно, краще присядь, і сприйми цю інформацію спокійно, – несподівано сказав чоловік. – Коханий, ти про що? – почала вже хвилюватися жінка. Раптом, Володимир дістав з кишені якийсь конверт і дав його дружині. – Це що таке? – запитала вона. Ніна швидко відкрила конверт, переглянула лист і застигла від побаченого
Ніна знала, що вона всиновлена приблизно з трьох років. Саме в цьому віці батьки стали обережно та грамотно підводити її до думки, що вона не рідна дочка. – Мамо, а звідки я взялася у вас? ― питала Ніна так само,…
Read More