З вихователькою нам надзвичайно пощастило. І, повірте, я це напевне знаю. Сама в дитинстві була жертвою агресивної няні в закладі дошкільної освіти. Я так її боялась, що запам’ятала це на все життя.
Моїй донечці також з першою вихователькою не пощастило. Вона увесь час кричала на дітей, могла й руку підняти. Тож мені довелось забрати дитину з того садочка й перевести в інший. І нарешті все склалося. Нова вихователька Наталя Михайлівна була неймовірною: доброю і дбайливою. Мілана так щиро полюбила її. Саме тому на день вихователя я хотіла гарно привітати її. Це й запропонувала усім батькам в нашому чаті:
– Вона справді дуже добра до наших дітей і цьогоріч вже випускний. Тож нам варто постаратися.
Ми довго думали, що ж подарувати, та все ж зійшлися на тому, що вручимо конверт і букет квітів. На це скинулися по 250 гривень. Сума подарунку становила 5000 гривень. Як на мене, доволі непогано. Я сподівалась, що Наталя Михайлівна придбає собі щось справді потрібне. І ось ми з іншими батьками домовились з самого ранку піти привітати виховательку.
Зібрались майже усі. І коли Наталя Михайлівна прийшла ми сказали їй чимало приємних слів і передали подарунок. Та раптом сталось те, чого ніхто не очікував. Вихователька просто у нас на очах зазирнула в конверт і дістала звідти гроші. Почувались ніяково усі.
– 5 тисяч? Ну, непогано. В мене є ідея.
Всі дивились один на одного, нічого не розуміючи. А Наталя Михайлівна продовжила з серйозним обличчям.
– Про це мало хто знає, та тато нашої Насті військовий. І він дістав важке поранення місяць тому. Досі перебуває в лікарні. Ці гроші я передам йому. Дуже вам дякую!
Вона дала гроші мамі Насті, а тоді пішла в групу. Всі були дуже здивовані. І тут одна жіночка, чиясь бабуся, почала:
– Хіба ж так можна? Ми здавали гроші, аби привітати виховательку, а не віддавати їх казна-кому.
Мама, котра отримала кошти геть розгубилась. Я вирішила втрутитися.
– Наталя Михайлівна вчинила дуже благородно і особисто я її підтримую. Якби ж таких людей було більше!
Бабуся пішла геть і буркотіла щось собі під ніс. Інші батьки шепотілись між собою. Якщо чесно, я також не впевнена, чи вірним був цей вчинок Наталі Михайлівни. Адже ми наче й зовсім нічого їй не подарували. От ви як гадаєте? Можна так чи ні?