Мій чоловік дуже добра людина і в шлюбі ми щасливі. Утім вже два роки живемо з його мамою. Вона почала хворіти, тож ми прийняли для себе важливе рішення і переїхали до неї. Це було зовсім не просто, адже стосунки з Валентиною Михайлівною далеко не завжди в мене були гарні.
Мама Михайла має доволі гарну і простору двокімнатну квартиру. І я себе заспокою, що ми економимо на оренді. Хоча насправді багато в чому наші витрати зросли. От як зараз. Одного дня Валентина Михайлівна поставила нас перед фактом:
– Я замовила 10 мішків картоплі, два мішки капусти, два – моркви й буряків!
– А нащо ж так багато?
– Ну, я ж не лише для себе! Для усіх нас!
– Нам завжди двох вистачало, вам один. Потім навесні будемо все викидати.
– То не обговорюється. Ви не знаєте, яка зима буде і взагалі, що нас чекає. Шукайте гроші і все!
– І скільки?
– За все 4 тисячі гривень! Це ще гуртова ціна, мені по знайомству лишили! Ще й домашнє все!
Я за голову взялась, коли це почула. Шалені гроші і головне зовсім не виправдані витрати. Ще й зараз, коли кожна копійка важлива. За літо свекруха вже забила весь підвал, накрутила сто банок овочів різних, ще й морозильну камеру наповнила. І це після того, як лише навесні ми задарма людям усе роздавали. А пророщену картоплю просто біля смітника залишили. А за ці гроші можна було щось цінне купити.
Ми вже стомилися боротися з Валентиною Михайлівною. Може в когось схожа ситуація є. Порадьте, як ви справляєтесь?