Зі своїм Дмитром я у шлюбі вже три роки. Дітей поки немає, та я вже давно їх хочу. А чоловік не надто цим переймається. Суттєвих проблем зі здоров’ям ні в кого з нас нема, тож лікарі виписали мені певні препарати, кажуть, що це допоможе.
Можливо через ці гормональні медикаменти, а може й ні, я почала набирати вагу. Не те щоб я зовсім товста стала, 78 кілограмів важила. Та Дмитрові це зовсім не подобалось. Він почав глузувати з мене, постійно натякав, що як я не схудну, то він іншу знайде. Та я кохала чоловіка, вірила, що скоро завагітнію і все налагодиться.
І ось на Новий рік ми з друзями вирішили святкувати у нас вдома. Зібралось чимало людей. Я гарний стіл накрила, гості ще свої страви принесли. Ми так домовились. І ось всі сіли, почали старий рік проводжати. Я ж цілісінький день нічого не їла, була дуже голодна, тож вирішила покуштувати салатиків.
Та не минуло й кількох хвилин, як мій коханий вирішив пожартувати на весь стіл.
– Може досить вже жерти! Бо після свят ні в одну сукню не влізеш! А на нові – грошей нема. Сама знаєш, які зараз ціни!
Всі почали сміятися, а я мало не вдавилась. Ніколи ще не відчувала такого приниження. До кінця свята мені й крихта в горло не полізла. Дмитро помітив, що я образилась:
– Так це жарт! Не будь занудою!

І ось коли вже настав 2025 рік і я загадувала бажання, промайнула думка, що не хочу я народжувати від такого чоловіка. Зранку Дмитро довго спав. А я в цей час вже збирала речі. Навіть пояснювати нічого не хотіла. Поїхала геть і все. Минуло кілька годин і чоловік подзвонив мені.
– Де це ти?
– З новим роком! Прийшов час змін, любий! Я лишень зараз зрозуміла, чому Господь нам дітей не давав!
– Та не вигадуй! Повертайся, я ж тебе люблю!
Я поклала трубку і твердо вирішила, що такого життя мені не треба. А що як після народження дитини я ще більше наберу вагу, або ж врешті просто постарію. З мене глузуватимуть увесь час?
