Категорії БЛОГИ

– З чого це я маю віддавати тобі половину квартири та машини? З чого я взагалі повинен все це продавати та ділити? – кричав Віталій, дивлячись на Поліну, яка стояла біля вікна з кам’яним обличчям. – Що ти зробила, щоб заробити на це? Сиділа вдома, прохолоджувалась!

– З чого це я маю віддавати тобі половину квартири та машини? З чого я взагалі повинен все це продавати та ділити? – кричав Віталій, дивлячись на Поліну, яка стояла біля вікна з кам’яним обличчям. – Що ти зробила, щоб…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

Моя свекруха занедужала і я забрала її до нас у місто. Ніколи не могла передбачити, що станеться далі. Проте усвідомила, що не можу далі жити з чоловіком, який так бездушно ставиться до власної матері Значну роль у тому, що я знайшла свій життєвий шлях, зіграла моя подруга. Коли мені було вже 28 років, а моєму майбутньому чоловікові Руслану – 32, ми зустрілися і зрозуміли, що нам судилося бути разом. Після того, як ми з’їхалися, я помітила, що Руслан майже не розповідає про свою сім’ю. Лише на великі свята ми їздили до його мами, Марини Дмитрівни, яка жила в сусідньому селі. Це була мила старенька жінка, яка навчила мене готувати й навіть подарувала книгу своїх заповітних рецептів. Вона також намагалася пригостити нас своїми домашніми стравами та консервацією, коли це було можливо. Моя свекруха прийняла мене у свою сім’ю з розпростертими обіймами, ставлячись до мене, як до власної дитини. Однак я не могла не помітити, що між нею і Русланом досить прохолодні стосунки. Я не наважувалася запитати про це, оскільки це здавалося недоречним і неввічливим. Не зважаючи на це, між нами все було добре, і наш зв’язок залишався міцним. Одного разу Марина Дмитрівна зателефонувала мені, повідомила, що погано себе почуває, і попросила приїхати до неї. Не вагаючись, я взяла вихідний на роботі та поїхала в село, щоб бути поруч з нею.

Значну роль у тому, що я знайшла свій життєвий шлях, зіграла моя подруга. Коли мені було вже 28 років, а моєму майбутньому чоловікові Руслану – 32, ми зустрілися і зрозуміли, що нам судилося бути разом. Після того, як ми з’їхалися, я помітила,…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

У Ганни Іванівни було дві доньки — Оля та Наталка. Оля вийшла заміж за Сергія, він на заводі інженером працював, а Наталка знайшла свою долю з Дмитром, у якого був свій невеличкий будівельний бізнес. Ганна Іванівна завжди вважала, що Сергій — хлопець ніби й непоганий, але якийсь занадто простий і, як то кажуть, без особливих перспектив. А от Дмитро був її улюбленцем: успішний, упевнений, завжди при грошах. Але цікава річ: хоч Дмитро й був «золотим» зятем, теща чомусь боялася його зайвий раз турбувати. Оберігала, чи що. А от якщо треба було поличку прибити, ліжко зібрати чи кран полагодити — Ганна Іванівна тут же дзвонила Наталці й Сергію. Знаєте, ставлення до зятів у неї було ну дуже різне. Перед Дмитром вона мало не вклонялася, а до Сергія ставилася з такою собі поблажливістю.

У Ганни Іванівни було дві доньки — Оля та Наталка. Оля вийшла заміж за Сергія, він на заводі інженером працював, а Наталка знайшла свою долю з Дмитром, у якого був свій невеличкий будівельний бізнес. Ганна Іванівна завжди вважала, що Сергій…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

Моїй мамі 80 років. Живе вона в селі; вже багато років, як тата не стало; я в неї єдина дочка. Живемо з чоловіком, маємо трикімнатну квартиру, у кожного своє авто. У сина своя сім’я, вони живуть окремо від нас. Вже є внучка і ми дуже доnомагаємо нашим дітям. Загалом, живемо, як і всі нормальні сім’ї: робота, будинок, діти. Село, де живе моя мама, знаходиться не дуже далеко від нас — в 60 кілометрах. Ми раніше з чоловіком часто їздили до мами, а зараз немає можливості відвідувати її кожні вихідні. Ми приїжджаємо до мами кілька разів на місяць; я її мою, все стираю, прибираю і залишаю повний холодильник продуктів. Ми з чоловіком добре заробляємо, тому не хочу, щоб мама собі відмовляла в чомусь, хоча їй зараз можна їсти не все.

Моїй мамі 80 років. Живе вона в селі; вже багато років, як тата не стало; я в неї єдина дочка. Живемо з чоловіком, маємо трикімнатну квартиру, у кожного своє авто. У сина своя сім’я, вони живуть окремо від нас. Вже…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

Близько 12 років тому не стало моєї мами. Папа переніс цю новину дуже важко, тому для мене було важливо перебувати поряд з ним за будь-якої нагоди. Я дуже рідко куди ходила з друзями, адже відразу після занять я поспішала до тата, щоб він вкотре не залишався наодинці зі своїми думками. Навчаючись в університеті, я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. За рік ми одружилися і в нас наро дилася донька. Жили ми з моїм батьком, тому що його будинок відносно великий, і він попросив переїхати до нього, щоб і по орендованих не блукати, і ближче до нього бути. Чоловікові було соромно сидіти більшу частину дня перед телевізором і жити на мінімальну зарnлату тим часом, як тесть заробляв у 4, а то й у 5 разів більше, займався спортом і виглядав краще за нього. Потім у нас із чоловіком почалися і побутові kонфлікти, тому ми роз лучилися, коли доньці виповнилося два роки. Ми залишилися втрьох: я, дочка та батько. Жили непогано.

Близько 12 років тому не стало моєї мами. Папа переніс цю новину дуже важко, тому для мене було важливо перебувати поряд з ним за будь-якої нагоди. Я дуже рідко куди ходила з друзями, адже відразу після занять я поспішала до…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

Свекруха моя природжена актриса. Нею плаче Голлівуд. Вона там не один Оскар упустила. Ви б бачили, як вона за мого чоловіка розігрує любов до мене і люб’язність. Але насправді вона мене просто нена видить. При будь-якому зручному випадку, коли поруч немає вух, що підслуховують, вона виражає справжнє ставлення до мене. Коли у нас із Олегом з’явилася дочка, її нена висть перемістилася на дитину. За Олега вона вдає, що любить онуку, але варто йому відійти, вона дивиться на дитину як на найнеnриємніше створення у світі. Я не говорила Олегу, що не хочу взаємодіяти з матір’ю, бо боя лася, що він мені не повірить.

Свекруха моя природжена актриса. Нею плаче Голлівуд. Вона там не один Оскар упустила. Ви б бачили, як вона за мого чоловіка розігрує любов до мене і люб’язність. Але насправді вона мене просто нена видить. При будь-якому зручному випадку, коли поруч…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

— Совість? — Ніка не втрималася, щоб відразу не відповісти на слова чоловіка. — Ти говориш мені про совість? Ти, у якого на стороні народилася дитина? Валерій, який дивовижний цинізм! Знаєш, я прожила з тобою не один рік і весь цей час думала, що ти чесний зі мною. І любиш мене. А тепер з’ясовується, що весь наш шлюб був ілюзією. І ти постійно думав про Діну. Не переставав її кохати. Так?

— Совість? — Ніка не втрималася, щоб відразу не відповісти на слова чоловіка. — Ти говориш мені про совість? Ти, у якого на стороні народилася дитина? Валерій, який дивовижний цинізм! Знаєш, я прожила з тобою не один рік і весь…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

Коли моя донька повідомила що сватам жити буквально ніде, я одразу сказала, аби кликала їх у наш дім. Мова була про певний період, доки знайдуть роботу і зберуть гроші на будинок, хай і невеликий у нашому селі. Звісно ж свати приїхали одразу ж. Зателефонувала сваха, довго хлипала і розповідала, наскільки вдячна. Обіцяла нашої доброти ніколи не забувати і віддячити. Звичні слова. Я б сама такими ж говорила, якби у їхній ситуації опинилась. Та мені вони були не потрібні. Не чужі ж люди. Он якого славного зятя мені виростили, донька щаслива.

Коли моя донька повідомила що сватам жити буквально ніде, я одразу сказала, аби кликала їх у наш дім. Мова була про певний період, доки знайдуть роботу і зберуть гроші на будинок, хай і невеликий у нашому селі. Звісно ж свати…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

– Дочко, не переживай ти так, ну не поступила, значить не доля тобі бути медиком. В інше місце треба пробувати, куди вистачить балів. – Ні, я тільки в медичний хочу. Я підготуюся ще краще, перездам іспити, і поступлю, обов’язково! А поки піду працювати, он у поліклініку шукають прибиральницю якраз. Ольга зітхнула, розуміючи, що дочка не відступиться. Катя змалку мріяла бути лікарем, допомагати людям. Ну, що ж, хай пробує, як так вирішила. Катя домивала останній коридор поліклініки, в якому сиділи люди, чекаючи на прийом. – Дівчино, вибачте. А ви не дочка Ірини, випадково? Дуже вже схожі на неї. – Ні, мою маму Ольга звуть. – Треба ж… Ви копія однієї моєї знайомої, навчалися разом в іншому місті. І родимка на обличчі така сама, от я й подумала так. Я Ірину після випускного і не бачила, поїхали вони кудись.

– Дочко, не переживай ти так, ну не поступила, значить не доля тобі бути медиком. В інше місце треба пробувати, куди вистачить балів. – Ні, я тільки в медичний хочу. Я підготуюся ще краще, перездам іспити, і поступлю, обов’язково! А…

Читати далі
Категорії БЛОГИ

– Мені соромно брати тебе на бенкет, – Денис навіть не підняв очей від телефону. – Там будуть люди. Нормальні люди. Надія стояла біля холодильника із пакетом молока в руках. Дванадцять років шлюбу, двоє дітей. І ось соромно. – Я одягну чорну сукню. – Ту, що ти сам мені купував. – Справа не в сукні, – він глянув нарешті. – Справа в тобі. Ти себе запустила. Волосся, обличчя… вся ти якась ніяка. Там буде Вадим із дружиною. Вона стиліст. А ти…

– Мені соромно брати тебе на бенкет, – Денис навіть не підняв очей від телефону. – Там будуть люди. Нормальні люди. Надія стояла біля холодильника із пакетом молока в руках. Дванадцять років шлюбу, двоє дітей. І ось соромно. – Я…

Читати далі