“– Мaмо?! Ти що тут pобиш? – З Поpтугалії повеpнулася! – Надовго? – Назaвжди! Синку, дaвай ключі від кваpтири. – Ем, так вона вже зайнята. – Як це? Ким?”…
“Мій чоловік був золотою людиною: працьовитий, добрий, щедрий. Поруч з ним я відчувала себе, ніби в Бога за пазухою. – Поки я живий, у мого сина буде все, що йому тільки треба. Не так все сталося, як гадалося. Помер мій…
Читати далі