Він кинув її сумку прямо на поріг. З неї висипалися таблетки — Марина працювала медсестрою, завжди носила запас із собою. — Все, — сказав він. — Збирайся і вимітайся. Вона стояла в передпокої, ще в чорній сукні з поминок, і не могла дихати. — Вітя, почекай… — Дванадцять років, Марино. Дванадцять років я чекав. Думав, твоя бабуся хоч щось залишить, щоб ми з цієї нори вилізли. А що вона зробила? Твоєму братові квартиру в центрі відписала, сімдесят два метри. А тобі? Розвалюху в глушині, яку навіть бомжі не захочуть!
Віктор кинув її сумку прямо на поріг. З неї висипалися таблетки — Марина працювала медсестрою, завжди носила запас із собою. — Все, — сказав він. — Збирайся і вимітайся. Вона стояла в передпокої, ще в чорній сукні з поминок, і…
Читати далі