Вітя, ми з мамою до тебе їдемо! — повідомила Наталка по телефону о третій годині ночі. — Не треба до мене їхати, — сонно відповів Вітя, — ми спимо! — Вітя, нам не до жартів! Постели для мами ліжко, а для мене розкладачку якусь знайди! — незадоволено сказала Наталка. — Розкладачок не тримаємо, а всі спальні місця у нас зайняті! — сказав він і заразливо позіхнув.
— Вітя, ми з мамою до тебе їдемо! — повідомила Наталка по телефону о третій годині ночі. — Не треба до мене їхати, — сонно відповів Вітя, — ми спимо! — Вітя, нам не до жартів! Постели для мами ліжко,…
Read More
Терпи, доню! Ти тепер в іншій сім’ї, і на їхні порядки треба зважати. Ти вийшла заміж, не в гості ж прийшла. – Які порядки, мамо? Та вони всі тут ку-ку! Особливо свекруха! Вона мене ненавидить, це очевидно! – А ти колись чула, щоб свекрухи були добрими? – Гуляє! Гуляє! От зачастила! – Світлана Петрівна стояла посеред кухні, її обличчя було червоне від гніву, а очі горіли люттю. – Якщо мужик гуляє, то баба сама винна. Що мені тепер все пояснювати тобі, чи що? Свекруха була в сказі. Кричала на свою невістку Лізу, як ненормальна. А все через те, що та запідозрила свого чоловіка, її сина Бориса, у невірності.
“– Терпи, доню! Ти тепер в іншій сім’ї, і на їхні порядки треба зважати. Ти вийшла заміж, не в гості ж прийшла. – Які порядки, мамо? Та вони всі тут ку-ку! Особливо свекруха! Вона мене ненавидить, це очевидно! – А…
Read More
Віро, термінова справа! Ну виручи ще разочок… — просила Жанна на тому кінці дроту. Віра вже знала цей тон. Так подруга поводилася, коли їй потрібне було прикриття для чоловіка та залізне алібі. – Михайло у поїздку знову покликав? – припустила Віра. — Куди цього разу? – У Туреччину, – похвалилася Жанна. — То ти знаєш, що робити? Все за старою схемою. Мені потрібні заготовлені фотографії з тобою та кілька голосових повідомлень, щоб я могла їх переслати Сергію.
– Віро, термінова справа! Ну виручи ще разочок… — просила Жанна на тому кінці дроту. Віра вже знала цей тон. Так подруга поводилася, коли їй потрібне було прикриття для чоловіка та залізне алібі. – Михайло у поїздку знову покликав? –…
Read More
Маріє, ви коли завдаток принесете? Бо охочі, знаєте, є. Я випросталася, почервоніла від напруження. Блискавка залишилася на середині халяви. – Який завдаток, Геннадію Павловичу? – Роздратовано запитала я. – Я у вас нічого не просила. – Ну як же, – сусід часто заморгав важкими, червонуватими, повіками, – за «ластівку» мою. Вадим же сказав, що цього тижня точно віддасть. Я вже зателефонував та дізнався, які документи потрібні для переоформлення. Я розгубилася, вибираючи потрібні слова. Річ у тім, що сусід за віком перестав їздити на своїй «ластівці», – підводив зір.
– Маріє, ви коли завдаток принесете? Бо охочі, знаєте, є. Я випросталася, почервоніла від напруження. Блискавка залишилася на середині халяви. – Який завдаток, Геннадію Павловичу? – Роздратовано запитала я. – Я у вас нічого не просила. – Ну як же,…
Read More
Петро, чому ти так з нею поводишся? Що вона тобі зробила? Невже не можна хоча б іноді нормально ставитися до дитини. Хвалити, наприклад? — А за що її хвалити? Чим вона це заслужила? Я ось ріс, мене ніхто не хвалив. І нічого, виріс нормальною людиною! Останнє твердження Марія готова була б оскаржити, але зараз їй не хотілося знову скочуватися до скандалу.
— Петро, чому ти так з нею поводишся? Що вона тобі зробила? Невже не можна хоча б іноді нормально ставитися до дитини. Хвалити, наприклад? — А за що її хвалити? Чим вона це заслужила? Я ось ріс, мене ніхто не…
Read More
Таня прожила з Ігорем п’ять років, але так і не дочекалася запрошення до РАГСу. Дівчина була чудовою господинею, чистюлею. А ще ласкавою і ніжною. Але останнім часом відчула охолодження відносин. Точніше, холоднішим ставав Ігор, часто бував не в настрої і не бажав спілкуватися. Як тільки повечеряє, так йде до телевізора дивитися черговий фільм. На ніжність Тані відмахувався і говорив, що втомився і хоче побути один. — Послухай, Іра, — радилася Таня з сестрою, — що це може бути? І тягнеться таке до мене ставлення ось уже майже два місяці.
Дівчина була чудовою господинею, чистюлею. А ще ласкавою і ніжною. Але останнім часом відчула охолодження відносин. Точніше, холоднішим ставав Ігор, часто бував не в настрої і не бажав спілкуватися. Як тільки повечеряє, так йде до телевізора дивитися черговий фільм. На…
Read More
Моя мама зникла в день свого весілля — через роки я знайшла її сукню на дворовому розпродажі Ранок, коли зникла моя мама, мабуть, був одним з найщасливіших днів у його житті. Мені було дванадцять років, мені було достатньо дорослий, щоб знати, що таке шлюб, але занадто молодий, щоб думати, Той день був теплим і яскравим, день для нових починань. Будинок кайфував від енергії: мої тітки працювали на кухні, флорист розносив букети, а моя мама Кароліна була нагорі, готувалася заміж за Девіда, чоловіка, який був частиною нашого життя протягом останніх п’яти років.
Зникла наречена: лист із подолу Коли я розгорнула лист, він був трохи пожовклий, з тонким ароматом лаванди – той самий запах, яким завжди пахла мама. Папір тремтів у моїх руках, ніби передавав пульс часу. Я глибоко вдихнула і почала читати….
Read More
Покличеш родичів — поїду до матері! — холодно заявила Юля здивованому чоловікові. Вона стояла посеред вітальні, стискаючи в руках планшет з відкритим робочим графіком. Леонід, розвалившись у кріслі з телефоном, навіть не відразу відірвав погляд від екрану. Його обличчя виражало те саме блаженне невідання, яке так часто дратувало Юлю останнім часом. — Юля, ну що ти починаєш? — ліниво простягнув він, нарешті зволивши подивитися на дружину. — Тітка Свєта проїжджає, Віталік давно не був. Не можна ось так закриватися в чотирьох стінах.
— Покличеш родичів — поїду до матері! — холодно заявила Юля здивованому чоловікові. Вона стояла посеред вітальні, стискаючи в руках планшет з відкритим робочим графіком. Леонід, розвалившись у кріслі з телефоном, навіть не відразу відірвав погляд від екрану. Його обличчя…
Read More
Моя мама саме із заробітків повернулась, тож я із чоловіком знову прийшла до неї на розмову. Ми думали. що цього разу вона дивлячись на нашу ситуацію, все ж розтане і виправить усе, але мама нас і на поріг не пустила
Моя мама саме із заробітків повернулась, тож я із чоловіком знову прийшла до неї на розмову. Ми думали. що цього разу вона дивлячись на нашу ситуацію, все ж розтане і виправить усе, але мама нас і на поріг не пустила….
Read More
Десять років я жила з невісткою душа в душу. Вона мені, як донька рідна була, “мамою” називала. А тоді Христя вирушила на заробітки, дуже власне житло хотіла. Коли ж повернулась – її було не впізнати, холодна, майже не говорить, на ім’я мене зве. Я кілька ночей не спала, не розуміла, що коїться. А тоді син прийшов і все розповів.
Коли мій єдиний син Мишко привів в дім дівчину я так щиро зраділа. Все життя мріяла про другу дитину – саме донечку. Та бог мені не дав. Христя ж зростала без батьків з бабусею. Тому я так хотіла стати її…
Read More