Великий гріх я маю. Колись покинув кохану вагітною і втік. І тепер розплачуюсь. Та нещодавно я отримав шанс налагодити з донькою стосунки. Лишень дружина погрожує, що піде, як я спілкуватимусь з нею.

Великий гріх я маю. Колись покинув кохану вагітною і втік. І тепер розплачуюсь. Та нещодавно я отримав шанс налагодити з донькою стосунки. Лишень дружина погрожує, що піде, як я спілкуватимусь з нею.

Я думав, що донька ніколи не зможе мені пробачити. Та в Олі велике й добре серце. Річ у тім, що колись я покинув її маму, свою кохану Ліду вагітною. Ми почали зустрічатися ще в школі. Вона була дуже гарною, але…

Read More
Дружина ніколи не вірила, що мама її щиро любить. В усьому підступ вбачала. Ще й нагоди не втрачала осоромити. Та після останньої витівки, я вирішив поставити дружину на місце!

Дружина ніколи не вірила, що мама її щиро любить. В усьому підступ вбачала. Ще й нагоди не втрачала осоромити. Та після останньої витівки, я вирішив поставити дружину на місце!

Мама – надзвичайна жінка, щира і добра. Я знав, що вона прийме мою Світлану. Тим паче чотири роки тому батько пішов, вона ледве пережила цей удар. Вони жили душа в душу 23 роки. А тоді, як сніг на голову: –…

Read More
Я прокинувся в Дніпрі в госпіталі. Мене врятував побратим Андрій. Він був поруч. Розповів, що приїжджала дружина, та сказала, що я не її чоловік. Згодом я зрозумів, чому Надя втекла. Їй не потрібен такий чоловік. Без ніг я вже нікому не цікавий.  Тоді Андрій сказав, що тепер він – моя сім’я. Та я так сумував за донькою. Вже не думав, що колись її побачу.

Я прокинувся в Дніпрі в госпіталі. Мене врятував побратим Андрій. Він був поруч. Розповів, що приїжджала дружина, та сказала, що я не її чоловік. Згодом я зрозумів, чому Надя втекла. Їй не потрібен такий чоловік. Без ніг я вже нікому не цікавий. Тоді Андрій сказав, що тепер він – моя сім’я. Та я так сумував за донькою. Вже не думав, що колись її побачу.

Дніпро. Госпіталь. Мене привезли туди, прооперували. Я лежав непритомний і раптом крізь сон почув. – Це не мій чоловік! – Як не ваш? Його побратим підтвердив. Це Віктор Михальчук. – Ні, це не він. І вона пішла. Хоча я знав,…

Read More
До нас приїхав мій брат зі своєю родиною. Але після застілля чоловік зі скандалом вигнав родичів з дому…

До нас приїхав мій брат зі своєю родиною. Але після застілля чоловік зі скандалом вигнав родичів з дому…

Того дня мій чоловік Зореслав працював. У нього рідко бувають вихідні, тож ми з донею навіть звикли до його постійної відсутності. Тож навіть гостей нерідко доводилося приймати під вечір, коли чоловік повертався зі зміни. як того разу. Ми ще із…

Read More
Я вирішила розповісти про дивну поведінку свекрухи подругам, на що вони мені сказали: – Так не буває. – Вона щось замислила. – Не довіряй їй. Це мене насторожувало ще більше. Коли я хотіла запросити гостей і запитала дозволу, відповідь Галини Михайлівни мене щиро вразила.

Я вирішила розповісти про дивну поведінку свекрухи подругам, на що вони мені сказали: – Так не буває. – Вона щось замислила. – Не довіряй їй. Це мене насторожувало ще більше. Коли я хотіла запросити гостей і запитала дозволу, відповідь Галини Михайлівни мене щиро вразила.

Ніколи не думала, що мені пощастить зі свекрухою. Коли ми з чоловіком одружились – власного житла у нас не було, винаймати квартиру дорого, а у моїх батьків ще двоє дітей живе. Тож, коли мама Богдана запропонувала нам жити з ними…

Read More
– Ти помреш сама нікому не потрібна! – погрожувала Люда. Я 25  років гарувала в Італії заради доньки й онуків. А коли схотіла для себе пожити – стала для всіх ворогом.

– Ти помреш сама нікому не потрібна! – погрожувала Люда. Я 25 років гарувала в Італії заради доньки й онуків. А коли схотіла для себе пожити – стала для всіх ворогом.

Вже 24 роки я гарую в Італії. Чимало місць змінила і неодноразово хотіла повернутися, але не могла. Хотіла рідним допомогти. Заміж я вийшла дуже рано, в 18 років. В ті часи це вважалось нормальним і замість того, щоб здобути освіту…

Read More
Я Алла, Руслан вас більше не кохає! – Ці слова зруйнували моє життя. Чоловік служив в Рівному і я не думала, що він має час на походеньки. Та, вочевидь, помилялась. Найбільше з цього зраділа свекруха. Хоча зовсім скоро вона пошкодувала…

Я Алла, Руслан вас більше не кохає! – Ці слова зруйнували моє життя. Чоловік служив в Рівному і я не думала, що він має час на походеньки. Та, вочевидь, помилялась. Найбільше з цього зраділа свекруха. Хоча зовсім скоро вона пошкодувала…

Для свекрухи я завжди була недостатньо гарною, хазяйновитою, талановитою. Вона не приховувала свого невдоволення вибором сина. Адже Русланчик в неї єдиний і неповторний. Свекор пішов до іншої, коли йому виповнився всього рік. І Марина Валентинівна самотужки виростила свого хлопчика. –…

Read More
З першого дня я відчула, що зять брехливий і слизький тип. Та донька мені не вірила. Ще й завагітніти додумалась. А одного разу я поїхала в інший район міста, мед купувати й зустріла там Артура. Ще й не самого! Він мало не посивів, як мене побачив!

З першого дня я відчула, що зять брехливий і слизький тип. Та донька мені не вірила. Ще й завагітніти додумалась. А одного разу я поїхала в інший район міста, мед купувати й зустріла там Артура. Ще й не самого! Він мало не посивів, як мене побачив!

Я завжди відчувала, що Артур – брехливий і слизький тип. Та моя донька його обожнювала. Дивилась на нього, наче на якесь божество. Це мене просто дратувало. Я намагалась їй натякнути, що варто тверезо оцінювати хлопця, та хто мене слухав. –…

Read More
“Знімай, це помилка!” — чоловік зблід, побачивши на мені подарунок для коханки…

“Знімай, це помилка!” — чоловік зблід, побачивши на мені подарунок для коханки…

— Ти справді думаєш, що я повірю в «термінову нараду» у суботу ввечері, Вадиме? — Олена стояла в дверях, схрестивши руки на грудях, і дивилася, як чоловік метушливо запихає у шкіряний портфель зарядку для телефону та змінну сорочку. — Лінуюся,…

Read More
– Ви тут? – у дверях палати з’явився лікар. – Здрастуйте. Мені повідомили, що ви прийшли. Я змінив схему лікування, призначив нові препарати, та…

– Ви тут? – у дверях палати з’явився лікар. – Здрастуйте. Мені повідомили, що ви прийшли. Я змінив схему лікування, призначив нові препарати, та…

– Що ж ти досі живеш, та мене мучиш?! – Антон смикнув гнучку трубку крапельниці. Молоденька медсестра увійшла до палати, і Антон швидко підвівся зі стільця, залишивши зухвалу витівку, наче його застали на місці злочину. – Лікар новий де? –…

Read More