Мамо, а ти можеш не приходити до нас, коли свекри у гостях?  – Чому? Я думала, що разом веселіше, навіть от тортика купила до чаю. Та коли почула причину – то аж заплакала. Невже єдина донька мене соромиться?…

Мамо, а ти можеш не приходити до нас, коли свекри у гостях? – Чому? Я думала, що разом веселіше, навіть от тортика купила до чаю. Та коли почула причину – то аж заплакала. Невже єдина донька мене соромиться?…

Моя єдина донька мене соромиться. Не хоче, аби я навіть зятеві на очі показувалася. Знаєте, моє життя таке гірке, як пуд солі. Чоловік мене кинув та пішов жити до куми. А я зосталася сама з маленькою Марічкою на руках, доні…

Read More
Мамо, ти дарма себе накручуєш! Всі так живуть, а ми що гірші? Сама собі навигадувала чогось, – нарікала мені донька Карина.  Донька вийшла заміж і вважає тепер, що в усьому має слухатись чоловіка. Я все прекрасно розумію, втручатися в життя Карини і Максима не збираюсь. Але ті правила, які зять запровадив в моєму будинку, це просто жах. Хоча сам прийшов на все готове.

Мамо, ти дарма себе накручуєш! Всі так живуть, а ми що гірші? Сама собі навигадувала чогось, – нарікала мені донька Карина. Донька вийшла заміж і вважає тепер, що в усьому має слухатись чоловіка. Я все прекрасно розумію, втручатися в життя Карини і Максима не збираюсь. Але ті правила, які зять запровадив в моєму будинку, це просто жах. Хоча сам прийшов на все готове.

– Мамо, ти дарма себе накручуєш! Всі так живуть, а ми що гірші? Сама собі навигадувала чогось, – нарікала мені донька Карина. Вони з зятем вирішили, що я навигадувала собі і дарма на них наговорюю. Однак мені не здається, що…

Read More
Костя, син 60-річної Тамари, подзвонив їй якось і каже: -Мамо, нас 4 людини, а ти одна. Давай знімемо тобі квартиру загородом, nлатитимемо за неї самі. Кості 35, є дружина та двоє маленьких дітей. Після весілля він привів дружину до будинку, де жив із матір’ю. Так і лишилися. Спочатку молодята хотіли накопичити на початковий внесок по іnотеці, але це, як виявилося, було не так просто. Ціни підскочили, прибутки вnали. Відкладали цю справу на найкращі часи, але вони чомусь так і не наступали. І ось вони вже давно не говорили про свою квартиру. Адже начебто живуть вони у великій квартирі, тут все є, і зручний район.

Костя, син 60-річної Тамари, подзвонив їй якось і каже: -Мамо, нас 4 людини, а ти одна. Давай знімемо тобі квартиру загородом, nлатитимемо за неї самі. Кості 35, є дружина та двоє маленьких дітей. Після весілля він привів дружину до будинку, де жив із матір’ю. Так і лишилися. Спочатку молодята хотіли накопичити на початковий внесок по іnотеці, але це, як виявилося, було не так просто. Ціни підскочили, прибутки вnали. Відкладали цю справу на найкращі часи, але вони чомусь так і не наступали. І ось вони вже давно не говорили про свою квартиру. Адже начебто живуть вони у великій квартирі, тут все є, і зручний район.

Костя, син 60-річної Тамари, подзвонив їй якось і каже: -Мамо, нас 4 людини, а ти одна. Давай знімемо тобі квартиру загородом, nлатитимемо за неї самі. Кості 35, є дружина та двоє маленьких дітей. Після весілля він привів дружину до будинку,…

Read More
Нас із братом мама виховувала сама, бо батько любив rорілку більше, ніж нас; поkинув він сім’ю, коли ми були ще маленькими. Життя у селі без чоловіка було дуже сkладним. Були часи, що ми навіть не мали. Тому я твердо вирішила, що поїду з села, вивчуся і спробую вирватися з цієї бід ності. Все майже так і починалося – після школи я одразу вступила до університету. Жила у гуртожитку. Там я познайомилася із жінкою, яка сиділа у нас на пропускному пункті. Вона зовсім не була схожа на її криkливих напарниць, її швидше можна було сплутати з викладачкою – за вишуканістю і в манерах, і в одязі. Звали її всі Ніна Карлівна. Я ближче познайомилася з цією жінкою, вона виявилася дуже цікавою співрозмовницею.

Нас із братом мама виховувала сама, бо батько любив rорілку більше, ніж нас; поkинув він сім’ю, коли ми були ще маленькими. Життя у селі без чоловіка було дуже сkладним. Були часи, що ми навіть не мали. Тому я твердо вирішила, що поїду з села, вивчуся і спробую вирватися з цієї бід ності. Все майже так і починалося – після школи я одразу вступила до університету. Жила у гуртожитку. Там я познайомилася із жінкою, яка сиділа у нас на пропускному пункті. Вона зовсім не була схожа на її криkливих напарниць, її швидше можна було сплутати з викладачкою – за вишуканістю і в манерах, і в одязі. Звали її всі Ніна Карлівна. Я ближче познайомилася з цією жінкою, вона виявилася дуже цікавою співрозмовницею.

Нас із братом мама виховувала сама, бо батько любив rорілку більше, ніж нас; поkинув він сім’ю, коли ми були ще маленькими. Життя у селі без чоловіка було дуже сkладним. Були часи, що ми навіть не мали. Тому я твердо вирішила,…

Read More
Марина дивилася на зачинені двері і плакала — тихо, беззвучно, наче поранена тварина. Перші тижні вона просто існувала. Не хотіла бачити ані маму, ані небо, ані візок, який став її кліткою.

Марина дивилася на зачинені двері і плакала — тихо, беззвучно, наче поранена тварина. Перші тижні вона просто існувала. Не хотіла бачити ані маму, ані небо, ані візок, який став її кліткою.

— Марино, я не можу. Зрозумій, я не здатен бути поруч з людиною, яка… інвалід. Артем сказав це майже пошепки, не дивлячись на неї, а на інвалідний візок поряд — чужий, ненависний. Він дивився на нього, як на хижака, що…

Read More
Моя подруга вийшла заміж багато років тому. Чоловік Анастасії здавався прекрасним сім’янином. Він вкладав все в сім’ю, добре заробляв. Їх шлюб був для багатьох прикладом. Олександр дуже цінував дружину і дітей. Однак життя дуже непередбачуване. У нього з’явилася інша жінка. Він приходив пізно з роботи. А запах жіночих духів і його поведінка підтверджували це. Настя почувала себе жахливо, вона повинна була залишитися одна в п’ятдесят років. Але не кидала свого чоловіка, говорила, що вік не дозволяє. Вона намагалася поговорити з чоловіком, але він не хотів слухати. Олександр сказав, що втомився і не хоче мати нічого спільного з нею.

Моя подруга вийшла заміж багато років тому. Чоловік Анастасії здавався прекрасним сім’янином. Він вкладав все в сім’ю, добре заробляв. Їх шлюб був для багатьох прикладом. Олександр дуже цінував дружину і дітей. Однак життя дуже непередбачуване. У нього з’явилася інша жінка. Він приходив пізно з роботи. А запах жіночих духів і його поведінка підтверджували це. Настя почувала себе жахливо, вона повинна була залишитися одна в п’ятдесят років. Але не кидала свого чоловіка, говорила, що вік не дозволяє. Вона намагалася поговорити з чоловіком, але він не хотів слухати. Олександр сказав, що втомився і не хоче мати нічого спільного з нею.

Моя подруга вийшла заміж багато років тому. Чоловік Анастасії здавався прекрасним сім’янином. Він вкладав все в сім’ю, добре заробляв. Їх шлюб був для багатьох прикладом. Олександр дуже цінував дружину і дітей. Однак життя дуже непередбачуване. У нього з’явилася інша жінка….

Read More
Моє життя 38-річної заміжньої жінки з чоловіком і 18-річним сином йшло гладко, доки не приїхала моя мама. Якось вона подзвонила мені і сказала: – Привіт кохана. Це мама. Я в місті, і мені дуже хотілося б тебе побачити. Я була здивована, бо моя мати поїхала до Італії 15 років тому, щоб заробити гроші після розлу чення з нашим батьком. Я не бачила її багато років. Отже, я сказала: – Звісно, мамо. Ми будемо раді, якщо ти зайдеш до нас… або скажи, де ти зараз знаходишся, я заїду за тобою сама. Мама сказала, що вона вже зловила таксі.

Моє життя 38-річної заміжньої жінки з чоловіком і 18-річним сином йшло гладко, доки не приїхала моя мама. Якось вона подзвонила мені і сказала: – Привіт кохана. Це мама. Я в місті, і мені дуже хотілося б тебе побачити. Я була здивована, бо моя мати поїхала до Італії 15 років тому, щоб заробити гроші після розлу чення з нашим батьком. Я не бачила її багато років. Отже, я сказала: – Звісно, мамо. Ми будемо раді, якщо ти зайдеш до нас… або скажи, де ти зараз знаходишся, я заїду за тобою сама. Мама сказала, що вона вже зловила таксі.

Моє життя 38-річної заміжньої жінки з чоловіком і 18-річним сином йшло гладко, доки не приїхала моя мама. Якось вона подзвонила мені і сказала: – Привіт кохана. Це мама. Я в місті, і мені дуже хотілося б тебе побачити. Я була…

Read More
Після весілля, а це було п’ятнадцять років тому, син з дружиною переїхали жити в мою трикімнатну квартиру. Вони були ще зовсім молодими, син працював за копійки, та ще й невістка була ваrітна первістком. Загалом, я їм запропонувала пожити поки у мене, поки не збереться сума для власного житла і ось уже багато років живемо душа в душу. Невістку я люблю, як рідну дочку, у онуках душі не чаю, намагаюся їм доnомогти, хоча мені вже за 60. Молоді так і не змогли відкласти гроші, спочатку на світ з’явився старший онук, за ним пішли двоє дівчаток. Весь цей час невістка сиділа в дек реті, а син один містив сім’ю. Якби не я, невістка точно б не змогла одна справлятися з трьома дітьми, чоловіком і господарством. Наш звичайний день починається з дітьми і закінчується прибиранням і приготуванням, на особисте життя не залишається часу. Не пам’ятаю, коли я в останній раз лежала в тиші і думала про своє.

Після весілля, а це було п’ятнадцять років тому, син з дружиною переїхали жити в мою трикімнатну квартиру. Вони були ще зовсім молодими, син працював за копійки, та ще й невістка була ваrітна первістком. Загалом, я їм запропонувала пожити поки у мене, поки не збереться сума для власного житла і ось уже багато років живемо душа в душу. Невістку я люблю, як рідну дочку, у онуках душі не чаю, намагаюся їм доnомогти, хоча мені вже за 60. Молоді так і не змогли відкласти гроші, спочатку на світ з’явився старший онук, за ним пішли двоє дівчаток. Весь цей час невістка сиділа в дек реті, а син один містив сім’ю. Якби не я, невістка точно б не змогла одна справлятися з трьома дітьми, чоловіком і господарством. Наш звичайний день починається з дітьми і закінчується прибиранням і приготуванням, на особисте життя не залишається часу. Не пам’ятаю, коли я в останній раз лежала в тиші і думала про своє.

Після весілля, а це було п’ятнадцять років тому, син з дружиною переїхали жити в мою трикімнатну квартиру. Вони були ще зовсім молодими, син працював за копійки, та ще й невістка була ваrітна первістком. Загалом, я їм запропонувала пожити поки у…

Read More
Шість років тому мама вийшла заміж вдруге. З батьком вона розлучилася, коли мені було сімнадцять років. Він поїхав до рідні на південь, а мама залишилася жити в тій же квартирі. Я їх розлученню не здивувалася, бо завжди бачила, що вони один одному не підходять. Папа спокійний і м’який, а мама особа з характером таким, що не кожен з нею і витримає поруч. Я була вже доросла, тому мені нічого пояснювати не довелося. Я нормально спілкувалася і з мамою, і з татом. Найчастіше, звичайно, з мамою, тому що ми живемо в одному місті. Але саме, що спілкувалася, разом ми більше не жили. Спочатку я жила в гуртожитку при університеті, а на моє 20-річчя тато зробив мені королівський подарунок — купив однокімнатну квартиру.

Шість років тому мама вийшла заміж вдруге. З батьком вона розлучилася, коли мені було сімнадцять років. Він поїхав до рідні на південь, а мама залишилася жити в тій же квартирі. Я їх розлученню не здивувалася, бо завжди бачила, що вони один одному не підходять. Папа спокійний і м’який, а мама особа з характером таким, що не кожен з нею і витримає поруч. Я була вже доросла, тому мені нічого пояснювати не довелося. Я нормально спілкувалася і з мамою, і з татом. Найчастіше, звичайно, з мамою, тому що ми живемо в одному місті. Але саме, що спілкувалася, разом ми більше не жили. Спочатку я жила в гуртожитку при університеті, а на моє 20-річчя тато зробив мені королівський подарунок — купив однокімнатну квартиру.

Шість років тому мама вийшла заміж вдруге. З батьком вона розлучилася, коли мені було сімнадцять років. Він поїхав до рідні на південь, а мама залишилася жити в тій же квартирі. Я їх розлученню не здивувалася, бо завжди бачила, що вони…

Read More
Через сорок два дні після того, як свекрухи не стало, в квартиру Світлани заявилася сусідка з першого поверху. У під’їзді жінка ця мала славу важкою в спілкуванні. Світлана знала, що між нею і покійної свекрухою років десять тому пробігла кішка, і вони з тих пір не розмовляли. Але сьогодні сусідка вела себе підкреслено ввічливо, навіть посміхалася, хоч це їй і давалося важко. — Привіт, Светик, — заспівала вона солов’єм прямо від дверей. — Ввійти можна? — Звичайно, заходьте, — кивнула Світлана. — Треба було вам два дні тому прийти на обід. Ми сорок днів відзначали, свекруху поминали. — Ой, не змогла я. Так була зайнята, так зайнята, — заголосила сусідка, хоча Світлана прекрасно знала, що жінка ця давно вже на пенсії, нічим не займається, живе одна, і навіть рідні діти її не провідують. Відштовхнула вона дітей своїми вічними докорами. — А так би я прийшла.

Через сорок два дні після того, як свекрухи не стало, в квартиру Світлани заявилася сусідка з першого поверху. У під’їзді жінка ця мала славу важкою в спілкуванні. Світлана знала, що між нею і покійної свекрухою років десять тому пробігла кішка, і вони з тих пір не розмовляли. Але сьогодні сусідка вела себе підкреслено ввічливо, навіть посміхалася, хоч це їй і давалося важко. — Привіт, Светик, — заспівала вона солов’єм прямо від дверей. — Ввійти можна? — Звичайно, заходьте, — кивнула Світлана. — Треба було вам два дні тому прийти на обід. Ми сорок днів відзначали, свекруху поминали. — Ой, не змогла я. Так була зайнята, так зайнята, — заголосила сусідка, хоча Світлана прекрасно знала, що жінка ця давно вже на пенсії, нічим не займається, живе одна, і навіть рідні діти її не провідують. Відштовхнула вона дітей своїми вічними докорами. — А так би я прийшла.

Через сорок два дні після того, як свекрухи не стало, в квартиру Світлани заявилася сусідка з першого поверху. У під’їзді жінка ця мала славу важкою в спілкуванні. Світлана знала, що між нею і покійної свекрухою років десять тому пробігла кішка,…

Read More