– З дитбудинку? – Олексій спохмурнів. – Отже, повна забезпеченість на наші плечі ляже? – Льоша, ти ж бачиш – вони все вирішили.
“– З дитбудинку? – Олексій спохмурнів. – Отже, повна забезпеченість на наші плечі ляже? – Льоша, ти ж бачиш – вони все вирішили. Ігор такий самий упертий, як ти. Не переконаєш. Може, краще підтримати? – Підтримати безумство? Він же загубить…
Read More
Жінка не могла стерпіти нахабство дочок і вигнала їх із квартири
Галині цього року виповнилось 50 років, хоч відчувала себе на усіх 70. Вимучена цим життям до останньої краплі. Жінка рано стала вдовою. Залишилась з двома дочками. Рвали на собі жили аби їх виростити. Щоб не гірше їм було, ніж іншим.Добре,…
Read More
Майже 3 роки не бачила чоловіка, поки той був на заробітках. Тому сама вирішила приїхати до Петра. Але “сюрприз” не дуже вдався і тепер думаю лиш про одне – розлучення
Мій чоловік Петро майже 3 роки навіть не пропонував приїхати до нього в Словаччину. Так, до слова – він не ухилянт, а виїхав ще до початку війни на заробітки. Щоразу, коли піднімала це питання, відповідав одне й те саме: “Це…
Read More
Закохався у жінку (34 роки) з донькою. Рік жив із ними — готував, возив дитину до школи, дарував подарунки. І тут почув від дитини фразу…Яка рва зила його..
Я познайомився з Мариною на виставці сучасного мистецтва у Львові. Їй було тридцять чотири, мені — тридцять вісім. Вона стояла перед абстрактною картиною, зосереджено хмурилася і робила нотатки у блокноті. Я підійшов і жартома сказав, що, мабуть, художник був не…
Read More
Знаєш що мамо, я більше тобі ні копійки не дам! – Оля втомилася йти не снідавши на роботу. – Я віддаю тобі гроші, але в хаті нема нічого! -А на що я повинна Світлану одягати? Оля прийшла додому на сумна. -Ну, що за люди?! – думала вона. – Лізуть у її життя і на матір всяке говорять! Нехай вона не ідеальна мати – та іншої немає. У неї взагалі нікого немає. Батька рік тому не стало… Оля тата любила. Він був святом і промінцем світла в цьому житті… Мама пішла від тата, коли їй було років п’ять. Ну як пішла – вона виставила його зі свого життя.
Знаєш що мамо, я більше тобі ні копійки не дам! – Оля втомилася йти не снідавши на роботу. – Я віддаю тобі гроші, але в хаті нема нічого! -А на що я повинна Світлану одягати? Оля прийшла додому на сумна….
Read More
Світлана приїхала додому від батьків. Незважаючи на свій вже округлий живіт, вона заміняла матір у догляді за батьком, поки та лежала в лікарні. Останнім часом батько здав, хоча він був ще цілком молодий. Є хвороби, які не щадять ні старих, ні молодих. — Володю! Ти вдома? – вона увійшла в спальню. У ніс ударив запах котячого туалету і брудного, несвіжого одягу. Мабуть, чоловік знову вирішив скласти шкарпетки до певного часу, поки їх не знайде дружина і не віднесе в машинку. – Володю!
Світлана приїхала додому від батьків. Незважаючи на свій вже округлий живіт, вона заміняла матір у догляді за батьком, поки та лежала в лікарні. Останнім часом батько здав, хоча він був ще цілком молодий. Є хвороби, які не щадять ні старих,…
Read More
Чоловік не прийшов додому ночувати. Іра обдзвонила його друзів, а під ранок почала дзвонити в швидку і поліцію. Над нею посміялися – жінко, ну, загуляв ваш чоловік, з ким не буває! Іра не вірила, що Семен може так вчинити – він був людиною порядною, не міг він просто так зникнути. Вранці вона не витримала, взяла сина і пішла в поліцейську дільницю. Залишити сина було ні з ким – обоє вони з Семеном рано залишилися без батьків і, по суті, у них нікого і не було, крім один одного. Коли вони познайомилися, Семен так і сказав: -Нам нема за кого триматися, тож будемо триматися один за одного. Вони й трималися. Разом мріяли про те, як побудують кар’єру, куплять будинок, будуть подорожувати…
Чоловік не прийшов додому ночувати. Іра обдзвонила його друзів, а під ранок почала дзвонити в швидку і поліцію. Над нею посміялися – жінко, ну, загуляв ваш чоловік, з ким не буває! Іра не вірила, що Семен може так вчинити –…
Read More
У двері подзвонили, коли я вже готувалася до сну, доїдаючи “Мівіну” із пакета за переглядом серіалу. Відкривши двері, я побачила Антоніну Дмитрівну. Свекруха стояла на порозі з великою валізою та букетом хризантем.
У двері подзвонили, коли я вже готувалася до сну, доїдаючи “Мівіну” із пакета за переглядом серіалу. Відкривши двері, я побачила Антоніну Дмитрівну. Свекруха стояла на порозі з великою валізою та букетом хризантем. — Галочко, можна увійти? Ми не бачилися місяців…
Read More
Заставши чоловіка з моєю найкращою подругою, я мовчки поїхала в інше місто, промовчавши про вагітність. Але через 5 років ми знову зустрілися
– Ви точно не могли помилитися? – Оксана міцно стиснула телефон, намагаючись, щоб голос звучав спокійно. – Оксано Миколаївно, результати позитивні. Вітаю, ви вагітні, приблизно шість тижнів. Вона подякувала лікарю й завершила дзвінок. Світ навколо завмер. Шість тижнів. Рівно стільки…
Read More
Віко, ти ж розумієш… Це ж на один день. Відвезти меблі на дачу і все. Ну не пішки ж йому їх тягнути! — Раїса Геннадіївна витягнула губи в тому, що, на її думку, було посмішкою. Вікторія зробила вигляд, що не почула. Вона поправила сумку на плечі, не поспішаючи зняла взуття і кивнула: — А Дмитро де? — На роботі. Я подумала, краще відразу з тобою поговорити. Ти ж все одно вирішуєш у цьому домі. Останню фразу Раїса Геннадіївна вимовила тим самим тоном, який Вікторія знала напам’ять: ніби й похвала, а ніби й плювок.
— Віко, ти ж розумієш… Це ж на один день. Відвезти меблі на дачу і все. Ну не пішки ж йому їх тягнути! — Раїса Геннадіївна витягнула губи в тому, що, на її думку, було посмішкою. Вікторія зробила вигляд, що…
Read More