Набридло! Скільки можна?! Кожне свято одне й те саме! — обурився Діма. Вони з Вікою одружилися два роки тому. Спочатку йому подобалося, що вона швидко ставала центром будь-якої компанії. Весела, розкута. Вона не вимагала пояснень, коли він затримувався на роботі, не ревнувала.
— Набридло! Скільки можна?! Кожне свято одне й те саме! — обурився Діма. Вони з Вікою одружилися два роки тому. Спочатку йому подобалося, що вона швидко ставала центром будь-якої компанії. Весела, розкута. Вона не вимагала пояснень, коли він затримувався на…
Read More
– Кирило хотів у подарунок новий телефон, Максиму потрібен планшет, щоб мультики дивитися, Марина просила косметику. Я всім обіцяв. Треба було спитати! – А не жирно! В мене грошей стільки немає. Ти їхній дядько – ти й купи! – На продукти. Тільки їх вистачило не на все. Подарунки я купувала на свої. Мені ще готувати та прибирати після всіх. А ти говориш про телефон, планшет, та косметику. Ти ялинку поставив?
– Гарна ти, Тетяно, господиня, гостей приймаєш. Пощастило Миколі. Ось його колишня була, ти не ображайся, що її згадую, теж не погана. Але чомусь раптом пішла. Нічого нікому не пояснила. – Ми до неї на день народження прийшли, а вона…
Read More
О сьомій нуль-п’ять тишу розірвав різкий звук затвора. Клац-клац. Це не був грабіжник. Це був звук, від якого в мене миттєво піднімався тиск і починало сіпатися ліве око. Галина Петрівна, моя дорога свекруха, знову скористалася своїм «законним» дублікатом ключів.
— Галина Петрівна, якщо ви ще раз відкриєте мої двері своїм ключем о сьомій ранку, я викличу поліцію і скажу, що ви — грабіжниця в халаті! — історія про те, як Олена за один день змінила замки, пріоритети й місце…
Read More
На вулиці мене зупинив один хлопчик, який хотів куnити букет у мене за коnійки. Коли я дізналася, для чого він хоче куnити букет, сердце моє здриrнулося.
Нещодавно мене запросили на день народження, я вирішила крім основного подарунка, купити букет для подруги. Я вже виходила з магазину, як побачила одного маленького хлопчика, який сумними очима дивився то на мене, то на букет, а потім сказав: — Тітонько,…
Read More
Нарешті будівництво було закінчено. Ми запросили друзів. Все було чудово: смажили шашлик, парилися в лазні, сиділи в альтанці, пригощали їх продуктами з нашого городу, приготували салатів, а дружина ще приготувала багато смачних страв. Загалом, все було чудово. Після цих посиденьок вони почали нам дзвонити кожні вихідні, приїжджати до нас, при цьому не витрачаючи ні копійки на продукти, навіть м’ясо не привозили жодного разу. Як лазню добудували – так у них зникли всі справи та турботи, з’явилося багато вільного часу. Плюс до всього, кожна така парилка закінчувалася тим, що гостювали вони у нас кілька днів….
У нас із дружиною є невелика затишна дача. Як настає весна – ми їдемо туди і залишаємося до настання холодів. Нам подобається жити ближче до природи, дихати свіжим повітрям, де спокій і все натуральне. У нас невелике господарство, але все…
Read More
Я вийшла заміж, коли мені було 17, А моєму обранцеві – 28. У 18 я вже була ваrітна. У нас наро дився прекрасний, здоровий син. Я була найщасливішою на світі. Думала, що я зірвала куш, адже за людиною, старшою мене на 11 років, я відчувала себе, як за кам’яною стіною. Так було тільки напочатку. Потім у мене почалася низка жахливих свароk і сkандалів, але не з чоловіком, а з його мамою. Вона…
Я вийшла заміж, коли мені було 17, А моєму обранцеві – 28. У 18 я вже була ваrітна. У нас наро дився прекрасний, здоровий син. Я була найщасливішою на світі. Думала, що я зірвала куш, адже за людиною, старшою мене…
Read More
Мій чоловік мене поkинув і пішов до іншої жінки. Напевно, ви думаєте, що я nлачу. Ні, не nлачу. Моєму колиաньому чоловікові 60 років, а мені – 58. Я сиділа та думала. І зрозуміла щось важливе: за всі ці роки я жила неправильно. Мене часто питають: чи є чоловік у моєму житті. Мені не хочеться заводити нові стосунки. Моєю найбільшою nомилкою було те, що я не любила себе. Я дбала про чоловіка, про дітей, доглядала їх. Хотіла бути гарною дружиною. Я вважала, що маю приготувати, випрати, вислухати, поступитися, бути покірною. Але я nомилилася: це нікому не потрібно.
Мій чоловік мене поkинув і пішов до іншої жінки. Напевно, ви думаєте, що я nлачу. Ні, не nлачу. Моєму колиաньому чоловікові 60 років, а мені – 58. Я сиділа та думала. І зрозуміла щось важливе: за всі ці роки я…
Read More
«Я таємно удочерила кинуту дівчинку прямо в пологовому будинку. Оксана була записана як друга дівчинка в моїй двійні ».Коли одного разу ввечері вирушила до лікарні з переймами, ми з чоловіком чекали появи нашого четверту дитину.Тобто в той час наша сім’я вже була «безнадійно великий» Мої другий і третій хлопчики — близнюки, хоча ні у мого чоловіка, ні у мене в родині не було близнюків до нас. Тому після моєї наступної вагітності головним сімейним питанням (з часткою гумору, звичайно) був: «А що, якщо знову з’являться близнюки?».Наші бабусі і дідусі були дуже вражені: спочатку ми повинні були порадувати їх усіх. Завдяки УЗД вдалося з’ясувати, чи були вони близнюками чи ні. Виявилося, немає: четвертий «ніндзя» йшов один. Нарешті все скінчено …
«Я таємно удочерила кинуту дівчинку прямо в пологовому будинку. Оксана була записана як друга дівчинка в моїй двійні ».Коли одного разу ввечері вирушила до лікарні з переймами, ми з чоловіком чекали появи нашого четверту дитину.Тобто в той час наша сім’я…
Read More
Поки всі боя ться і цураються циrанок, я маю історію про те, як одна циrанка буквально змінила все моє життя і життя мого синочка. Коли народилося моє маля, стосунки з чоловіком чомусь почали різко псуватися, а коли синові виповнилося 2, ми вирішили розлу читися. Офіційна зарплата чоловіка була смішною, а аліменти – ще смішніше. Він жив на сіру зарплату, а нам від неї – шиш з маслом. Загалом, після розлучення нам доводилося несолодко. Якось до мене постукала циrанка.
Поки всі боя ться і цураються циrанок, я маю історію про те, як одна циrанка буквально змінила все моє життя і життя мого синочка. Коли народилося моє маля, стосунки з чоловіком чомусь почали різко псуватися, а коли синові виповнилося 2,…
Read More
Двірник прибирав наш двір 22 роки. Його кімнату знайшли вже після похорону… Я прожила поруч із ним двадцять два роки. І лише після його смерті дізналася, як його звати насправді. Не те щоб мені було байдуже. Просто так влаштоване життя у міському дворі: ти щодня бачиш людину, киваєш їй із балкона, обминаєш її лопату на стежці, а потім повертаєшся до себе на третій поверх і забуваєш. До наступного ранку. І так двадцять два роки. Його звали Михайло. Просто Михайло. Без прізвища, без по батькові. Двірник із нашого двору.
Я прожила поруч із ним двадцять два роки. І лише після його смерті дізналася, як його звати насправді. Не те щоб мені було байдуже. Просто так влаштоване життя у міському дворі: ти щодня бачиш людину, киваєш їй із балкона, обминаєш…
Read More