Великий гріх я маю. Колись покинув кохану вагітною і втік. І тепер розплачуюсь. Та нещодавно я отримав шанс налагодити з донькою стосунки. Лишень дружина погрожує, що піде, як я спілкуватимусь з нею.
Я думав, що донька ніколи не зможе мені пробачити. Та в Олі велике й добре серце. Річ у тім, що колись я покинув її маму, свою кохану Ліду вагітною. Ми почали зустрічатися ще в школі. Вона була дуже гарною, але…
Read MoreДружина ніколи не вірила, що мама її щиро любить. В усьому підступ вбачала. Ще й нагоди не втрачала осоромити. Та після останньої витівки, я вирішив поставити дружину на місце!
Мама – надзвичайна жінка, щира і добра. Я знав, що вона прийме мою Світлану. Тим паче чотири роки тому батько пішов, вона ледве пережила цей удар. Вони жили душа в душу 23 роки. А тоді, як сніг на голову: –…
Read MoreЯ прокинувся в Дніпрі в госпіталі. Мене врятував побратим Андрій. Він був поруч. Розповів, що приїжджала дружина, та сказала, що я не її чоловік. Згодом я зрозумів, чому Надя втекла. Їй не потрібен такий чоловік. Без ніг я вже нікому не цікавий. Тоді Андрій сказав, що тепер він – моя сім’я. Та я так сумував за донькою. Вже не думав, що колись її побачу.
Дніпро. Госпіталь. Мене привезли туди, прооперували. Я лежав непритомний і раптом крізь сон почув. – Це не мій чоловік! – Як не ваш? Його побратим підтвердив. Це Віктор Михальчук. – Ні, це не він. І вона пішла. Хоча я знав,…
Read MoreДо нас приїхав мій брат зі своєю родиною. Але після застілля чоловік зі скандалом вигнав родичів з дому…
Того дня мій чоловік Зореслав працював. У нього рідко бувають вихідні, тож ми з донею навіть звикли до його постійної відсутності. Тож навіть гостей нерідко доводилося приймати під вечір, коли чоловік повертався зі зміни. як того разу. Ми ще із…
Read MoreЯ вирішила розповісти про дивну поведінку свекрухи подругам, на що вони мені сказали: – Так не буває. – Вона щось замислила. – Не довіряй їй. Це мене насторожувало ще більше. Коли я хотіла запросити гостей і запитала дозволу, відповідь Галини Михайлівни мене щиро вразила.
Ніколи не думала, що мені пощастить зі свекрухою. Коли ми з чоловіком одружились – власного житла у нас не було, винаймати квартиру дорого, а у моїх батьків ще двоє дітей живе. Тож, коли мама Богдана запропонувала нам жити з ними…
Read More– Ти помреш сама нікому не потрібна! – погрожувала Люда. Я 25 років гарувала в Італії заради доньки й онуків. А коли схотіла для себе пожити – стала для всіх ворогом.
Вже 24 роки я гарую в Італії. Чимало місць змінила і неодноразово хотіла повернутися, але не могла. Хотіла рідним допомогти. Заміж я вийшла дуже рано, в 18 років. В ті часи це вважалось нормальним і замість того, щоб здобути освіту…
Read MoreЯ Алла, Руслан вас більше не кохає! – Ці слова зруйнували моє життя. Чоловік служив в Рівному і я не думала, що він має час на походеньки. Та, вочевидь, помилялась. Найбільше з цього зраділа свекруха. Хоча зовсім скоро вона пошкодувала…
Для свекрухи я завжди була недостатньо гарною, хазяйновитою, талановитою. Вона не приховувала свого невдоволення вибором сина. Адже Русланчик в неї єдиний і неповторний. Свекор пішов до іншої, коли йому виповнився всього рік. І Марина Валентинівна самотужки виростила свого хлопчика. –…
Read MoreЗ першого дня я відчула, що зять брехливий і слизький тип. Та донька мені не вірила. Ще й завагітніти додумалась. А одного разу я поїхала в інший район міста, мед купувати й зустріла там Артура. Ще й не самого! Він мало не посивів, як мене побачив!
Я завжди відчувала, що Артур – брехливий і слизький тип. Та моя донька його обожнювала. Дивилась на нього, наче на якесь божество. Це мене просто дратувало. Я намагалась їй натякнути, що варто тверезо оцінювати хлопця, та хто мене слухав. –…
Read More“Знімай, це помилка!” — чоловік зблід, побачивши на мені подарунок для коханки…
— Ти справді думаєш, що я повірю в «термінову нараду» у суботу ввечері, Вадиме? — Олена стояла в дверях, схрестивши руки на грудях, і дивилася, як чоловік метушливо запихає у шкіряний портфель зарядку для телефону та змінну сорочку. — Лінуюся,…
Read More– Ви тут? – у дверях палати з’явився лікар. – Здрастуйте. Мені повідомили, що ви прийшли. Я змінив схему лікування, призначив нові препарати, та…
– Що ж ти досі живеш, та мене мучиш?! – Антон смикнув гнучку трубку крапельниці. Молоденька медсестра увійшла до палати, і Антон швидко підвівся зі стільця, залишивши зухвалу витівку, наче його застали на місці злочину. – Лікар новий де? –…
Read More